Osvita.ua Высшее образование Рефераты Философия Філософські погляди Платона. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Філософські погляди Платона. Реферат

Платон (427-347до н.е.), учень Сократа, виклав свої погляди на державу, демократію, політичні режими і форми правління у своїй відомій роботі “Держава”. У своїх поглядах на державу Платон виходив з того, що існує ідеальна держава, ідеальний зразок і його багаторазові повторення-перекручування в реальному світі речей

На думку Платона, висловлену ним у трактаті “Держава”, головною основою ідеальної держави є справедливість. Вона полягає в тому, щоб кожному громадянину було відведено особливе заняття, найбільш відповідну його натурі роботу, тобто справедливість є відповідність реальної речі своїй ідеї, адже держава тоді є ідеальним, коли кожен громадянин діє в згоді зі своєю власною сутністю.

А оскільки між людьми існують індивідуальні розходження, Платон пропонує розподіл суспільства на стани: філософів-правителів, воїнів-стражів і ремісників-виробників. Ці стани Платон ототожнює з трьома початками в людській душі, а саме: розумним, лютим і надихаючим.

У підкріплення свого аристократичного ідеалу Платон пропонував вселяти громадянам міфи про те, як бог домісив у душі людей частки металів: у душі тих з них, що здатні правити і тому найбільш коштовні, він домісив золота, у душі їхніх помічників-і срібла, а в душі хліборобів і ремісник - заліза і міді. Якщо ж в останніх народиться дитина з домішкою шляхетних металів, то його переклад у вищі розряди можливий тільки з ініціативи правителів.

Для Платона ідеальна будова держави, де кожен громадянин тотожний у своїх інтересах суспільному цілому, не являє собою ще особистості, що претендує на індивідуальну самоцінність і повну автономію у вчинках. У нього держава і цивільне суспільство представлені в єдиному, цілісному, нерозчленованому понятті.

Для збереження станів Платон пропонує створити особливу систему виховання для нащадків правителів і стражів. В основу цієї системи покладені музичне і гімнастичні мистецтва.

Музичне зміцнює дух і виховує любов до батьківщини, гімнастичне зміцнює тіло і готує громадян до захисту своєї держави. Після закінчення навчання цим дисциплінам виявивших себе найбільш знаючими і доброчесними юнаком починають готувати до діяльності правителів. Вони вивчають мистецтво міркування і ведення споровши, а потім філософію, що вінчає всю систему знань.

Метою держави, що Платон вважав ідеальним, саме і є забезпечення для максимального числа їхніх громадян умов для доброчинного життя.

Платон виділяє наступні форми правління: царський лад (монархія), аристократія, тимократія, олігархія, демократія, тиранія. самим правильним і розумної він вважає царський лад і аристократію. Інші форми правління є послідовним відхиленням від ідеальної держави. Спершу аристократія як влада кращих вироджується в тимократію.

Аристократія - це правління кращих зі схваленням народу. Владою володіє і править той, хто вважається доблесним і мудрої. В основі такої форми правління лежить рівність по народженню. На думку Платона, на роль правителя ідеально підходить лише той, хто добровільно не захоче бути правителем і займатися виправленням чужих пороків. Найменш підходять люди, що керуються честолюбством, грошима, пошаною.

Щоб досягти однодумності і згуртованості двох вищих станів, що утворять разом клас стражів держави, Платон установлює для них спільність майна і бюта. “Насамперед ніхто не повинний володіти ніякою приватною власністю, якщо в тім немає крайньої необхідності.

Потім ні в кого не повинно бути такого чи житла комори, куди не мав би доступу всякий бажаючий”. Стражам забороняється мати родину, для них уводиться спільність дружин і дітей.

Громадянам третього стану дозволялося мати приватну власність, гроші, торгувати на ринках...

Геніально угадавши значення поділу праці в економічному житті суспільства, Платон проте виступав за обмеження господарської активності і збереження аграрно замкнутого, “самодостатнього “ держави.

Виродження аристократії мудрих, за його словами, спричиняє твердження приватної власності і звертання в рабів вільних землевласників із третього стану. Так виникає критсько-спартанськй тип держави, чи тимократия (“ тімі “- честь), панування найсильніших воїнів. Держава з тимократичним правлінням буде вічно воювати.

Наступний вид державного устрою-і олігархія-і з'являється в результаті скупчення багатства в приватних осіб. Цей лад заснований на майновому. Владу захоплюють деякі багаті, тоді як бідняки не беруть участь у керуванні.

Олігархічна держава, що роздирається ворожнечею багатіїв і бідняків, буде постійно воювати саме із собою.

Наступною формою державного правління, є демократія, що логічно випливає з олігархії. Перемога бідняків приводить до встановлення демократії - влади народу. Тут панують свавілля і безнаявність. Нарешті, надмірна воля обертається у свою протилежність - надмірне рабство.

Установлюється тиранія, найгірший вид держави. Влада тиранів тримається на віроломстві і насильстві. Головною причиною зміни усіх форм держави Платон вважала псування людських удач.

Вихід з порочних станів суспільства він зв'язував з поверненням до початку: правління мудрих.

Діалог “Закони” є останнім твором Платона. У ньому він зображує “другий по достоїнству” державний лад, наближаючи його до реальної дійсності грецьких полісів.

Основні відмінності діалогу “Закони” від діалогу “Держава” такі:

  • По-перше, Платон відмовляється від колективної власності філософів і воїнів і встановлює для громадян єдиний порядок користування майном. Земля є власністю держави. Вона поділяється на рівні по родючості ділянки. Кожен громадянин одержує земельний наділ і будинок, якими користається на правах володіння. Всі інші види майна громадяни можуть придбати в приватну власність, але її розміри обмежені.
  • По-друге, розподіл громадян на стани заміняється градацією по майновому цензі. Політичні права громадяни здобувають у залежності від розмірів майна, вписавшись в один з чотирьох класів. Чи розбагатівши зубожівши, вони переходять в інший клас. Усі разом громадяни утворять правлячу верхівку. Крім занять у власному господарстві їм ставиться в обов'язок служба у війську, відправлення тих чи інших державних посад, участь у спільних трапезах, жертвоприносини.
  • По-третє, виробничі потреби землеробства передбачається тепер цілком забезпечити за рахунок рабської праці. Разом з визнанням рабства в Платона з'являється і погане відношення до продуктивної праці. Передбачаючи виступу невільників, Платон радить землевласникам придбати як можна менше рабів однієї національності і не провокувати їхнє невдоволення жорстоким звертанням.
  • По-четверте, Платон докладно описує в діалозі організацію державної влади і закони найкращого ладу.

Ідеальним державним устроєм Платон називає правління, де сполучені початки демократії і монархії. До таких початків відносяться: демократичний принцип арифметичної рівності (вибори по більшості голосів) і монархічний принцип геометричної рівності(вибір по заслугах і достоїнству). Демократичні початки держави знаходять своє вираження в діяльності народних зборів.

Усі виборні державні органи і правителі зобов'язані діяти в точній відповідності з законом.

У діалозі “Закони” Платон писав: “ Я бачу близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і знаходиться під чиєюсь владою. Там же, де закон-владика над правителями, а його раби, я вбачаю порятунок держави і всі блага, які тільки можуть даровать державам боги”.

Викладені в діалогах Платона соціально-політичні програми були консервативними.


06.12.2010

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!