Дослідницька робота по підвищенню ефективності естетичного виховання старшокласників. Реферат

У ході проведеного дослідження доведена необхідність організації навчальної підготовки таким чином, щоб естетичне ставлення до всього оточуючого, до навчання послідовно проводилась на всіх етапах, щоб естетичні переконання закріплювались як моральна сторона особистості школяра

Завдання, що ставились у формуючому експерименті вимагали своєчасної оцінки результативності їх рішення, що обумовило необхідність проведення діагностуючого експерименту у процесі реалізації програми дослідної роботи і по її закінченні.

Мета діагностуючого експерименту полягала у тому, щоб перевірити ефективність сукупності умов, створених у ході формуючого експерименту для підвищення ефективності роботи з естетичного виховання учнів.

Ефективність рішення поставлених завдань визначалась за такими критеріями:

• естетична свідомість;
• естетичний інтелект;
• естетичні здібності.

Динаміка показників кожного з вищезазначених критеріїв дозволили зробити висновок по їх сукупності про рівень сформованості естетичної культури учнів, що брали участь у дослідно-експериментальній роботі. Виявлення змін за даними критеріями передбачало співставлення цих рівнів за результатами констатуючого й формуючого експерименту.

У кінці формуючого експерименту ми провели контрольне тестування з метою визначення рівня естетичних здібностей учнів.

Зміст тестових завдань до теми “Життя і творчість Лесі Українки” ми наводимо. Оскільки результативність зрізової контрольної роботи на етапі констатуючого експерименту перевірялась рік тому при “5”-бальному оцінюванні і за трьома рівнями, то й тестові завдання ми давали трьох типів: високого, достатнього й низького.

Запитання і завдання третього типу:

• Розкрийте зміст вислову “Лиш боротись – значить жить…” (Іван Франко) на матеріалі подвижницького життя Лесі Українки.
• У чому, на вашу думку, полягає творчий подвиг Лесі Українки?
• Соціально-політичні та естетичні погляди поетеси.
• Леся Українка і літературний гурток “Плеяда”.
• Окресліть тематику творчості Лесі Українки.
• Патріотичні мотиви у творчості Лесі Українки.
• Поетичний образ України у поезії Лесі Українки.
• Як трактує Леся Українка роль і призначення поета та поетичного слова.
• Чим близька вам інтимна лірика Лесі Українки.
• Проблема боротьби за вільне, творче, духовно багате життя у драмі “Лісова пісня”.
• Як розкривається проблема духовного і матеріального у драмі-феєрії “Лісова пісня”?
• Дайте порівняльну характеристику Мавки і Лукаша.
• У чому трагедія матері Лукаша та Килини?
• Проблема щастя у драмі “Лісова пісня”.
• Ваші роздуми над останнім монологом Мавки. Чим вона вам імпонує?
• Напишіть твір-роздум на тему “Якби я був Лукашем…”
• Яке враження справила на вас драматична поема “Бояриня”?
• Складіть твір на тему “Перечитавши твори Лесі Українки …”
• У чому краса мистецького слова поетеси?
• Чим співзвучна поезія Лесі Українки нашій сучасності?
• Сценічне життя творів Лесі Українки.

Запитання і завдання другого типу:

• Назвіть жанрові різновиди творів Лесі Українки.
• Дайте рецензію на одну з поетичних збірок поетеси.
• У чому своєрідність композиції вірша “Досвітні огні”?
• Розкрийте алегорії поезії “Досвітні огні”.
• Чим приваблює вас поет з “Давньої казки”?
• Які проблеми порушила Леся Українка в “Лісовій пісні”?
• Як ви розумієте визначення жанру “Лісової пісні” як драми-феєрії.
• Які творчі джерела “Лісової пісні”.
• Назвіть фольклорні образи драми-феєрії.
• Як ви розумієте слова Мавки: “Не зневажай душі своєї цвіту…”
• Складіть план порівняльної характеристики образів Мавки і Лукаша.
• Які засоби творення образів і прийоми їх типізації ви знаєте? Які з них є в “Лісовій пісні”?
• Хто ще з письменників і в яких творах порушував ту ж тему, що й Леся Українка у драмі “Камінний господар”?
• Яка основна думка драматичної поеми “Бояриня”?
• Висловіть своє враження про “Бояриню” Лесі Українки.
• Назвіть ознаки драматичної поеми як літературного жанру.
• Розкрийте ідейний зміст вірша “Напис в руїні”.
• Прокоментуйте слова Лесі Українки: “Слово, моя ти єдиная зброя, ми не повинні загинуть обоє…”
• Розкрийте тему та ідею поезії “Дим”.
• Як ви розумієте слова “своїм життям до себе дорівнятись” (“Лісова пісня”)?
• Що таке поезія в прозі? Доберіть приклад з творчості Лесі Українки.
• Які ознаки білого вірша? Назвіть твори Лесі Українки, написані цим розміром.
• До якого виду лірики належить поезія “Хотіла я тебе, мов плющ, обняти”? Які ще поезії Лесі Українки цього виду ви знаєте?
• Що ви знаєте про елегію? Яка елегія Лесі Українки вам добре відома?
• Визначте жанр твору і назвіть тропи, використані в уривку:

Талого снігу платочки сивенькії,
дощик дрібненький, холодний вітрець,
проліски в рідній травиці тоненькії
се була провесна, щастя вінець?

• Визначте віршовий розмір:

Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
“ Слово, моя ти єдиная зброє …”

• Визначте віршовий розмір:

“Що болить?” – мене питали,
Але я не признавалась –
Я була малою горда –
Щоб не плакать, я сміялась.
“Як дитиною бувало…”

Визначте віршовий розмір:

Проти діла соромного
Виступає слово праве –
Ох, страшне оте змагання,
Хоч воно і не криваве.
“Давня казка”.

Запитання і завдання першого типу:

1. Леся Українка народилася у:

• а) с. Колодяжному;
• б) м. Звягелі;
• в) м. Гура-Гумора.

2. Справжнє ім`я Лесі Українки:

• а) Марія Олександрівна Вілінська;
• б) Наталія Іванівна Кобринська;
• в) Лариса Петрівна Косач.

3. Літературний псевдонім матері Лесі Українки:

• а) Ганна Барвінок;
• б) Олена Пчілка;
• в) Дніпрова Чайка.

4. Мати Лесі Українки походила з роду:

• а) Драгоманових;
• б) Костомарових;
• в) Косачів.

5. Батько Лесі Українки був:

• а) священиком;
• б) юристом;
• в) учителем.

6. Лариса Косач здобувала освіту:

• а) у Київському університеті;
• б) у Петербурзі;
• в) вдома.

7. Перша літературна спроба майбутньої поетеси:

• а) “Надія”;
• б) “Конвалія”;
• в) “Любка”.

8. Літературне ім`я Ларисі Косач дали:

• а) вона сама;
• б) її мати;
• в) Іван Франко.

9. Уперше поезії Лесі Українки були опубліковані в журналі:

• а) “Літературно-науковий вісник”;
• б) “Життє і слово”;
• в) “Зоря”.

10. Як називалася, де й коли вийшла перша поетична збірка Лесі Українки:

• а) “Подорож до моря”;
• б) “На крилах пісень”;
• в) “З вершин і низин”;
• а) у Львові;
• б) Чернівцях;
• в) Києві;
• а) у 1884;
• б) у 1891;
• в) у 1893.

11. Леся Українка була членом гуртка:

• а) “Плеяда”;
• б) “Київська громада”;
• в) “Жіноча громада”.

12. Розташуйте поетичні збірки Лесі Українки у порядку їх виходу у світ і вкажіть роки появи:

• а) “Відгуки”; 1902
• б) “На крилах пісень”; 1893
• в) “Думи і мрії”. 1899

13. Який з перелічених нижче творів не друкувався за життя поетеси:

• а) “Одержима”;
• б) “Бояриня”;
• в) “Давня казка”.

14. “Веселий пан”, “Практичний пан”, “Пан народовець” – сатиричні твори Лесі Українки, написані для журналу:

• а) “Рідний край”;
• б) “Шершень”;
• в) “Жизнь”.

15. Леся Українка написала дев`ять ліро-епічних поем. Назвіть три з них.

16. Перший драматичний твір Лесі Українки:

• а) “Блакитна троянда”;
• б) “Одержима”;
• в) “Осіння казка”.

17. Назвіть три відомі вам драматичні поеми Лесі Українки.

18. Цю поему Леся Українка написала в Мінську біля вмираючого Сергія Мержинського всього за кілька годин. Мова йде про:

• а) “Кассандру”;
• б) “Одержиму”;
• в) “В катакомбах”.

19. Біблійні теми лягли в основу творів Лесі Українки:

• а) “Оргія”;
• б) “Одержима”;
• в) “Кассандра”.

20. Які три драматичні поеми, за висловом М.Рильського, становлять “діамантовий вінець” Лесі Українки:

• а) “В катакомбах”;
• б) “Одержима”;
• в) “Оргія;”
• г) “Осіння казка”;
• д) “Лісова пісня”;
• е) “Кассандра”;
• є) “Камінний господар”;
• ж) “Адвокат Мартіан”.

21. Вершина драматичної майстерності Лесі Українки – твір:

• а) “Одержима”;
• б) “Лісова пісня”;
• в) “В катакомбах”.

22. “Біда навчить”, “Лелія”, “Метелик” – це:

• а) ранні поетичні твори Лесі Українки;
• б) казки для дітей;
• в) байки.

23. Цикл поезій “Сльози-перли” присвячений:

• а) Михайлові Драгоманову;
• б) Івану Франкові;
• в) Михайлові Обачному.

24. В якому вірші Леся Українка пише:

Вільні співи, гучні, голосні
В ріднім краю я чути бажаю, -
Чую крізь голосіння сумні!
Ох, невже в тобі, рідний мій краю,
Тільки й чути вільні пісні –
У сні?

• а) “Сторононька рідна! Коханий мій краю!”;
• б) “Мій шлях”;
• в) “Sol” з циклу “Сім струн”.

25. Уславлення творчого генія народу звучить в вірші:

• а) “Напис в руїні”;
• б) “Зоря поезії”;
• в) “Contra spem spero”.

26. Мій давній друже! мушу я з тобою
Розстатися надовго… Жаль мені!
З тобою звикла я ділитися журбою,
Сповідувать думки веселі і сумні, -

це рядки з поезії:

• а) “Співець”;
• б) “Татарочка”;
• в) “До мого фортеп`яно”.

27. Оспівування краси рідного краю – тема циклу:

• а) “Ритми”;
• б) “Подорож до моря”;
• в) “Пісні про волю”.

28. З якої поезії слова:

Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!

• а) “Contra spem spero”;
• б) “Скрізь плач, і стогін, і ридання…”;
• в) “Слово, чому ти не твердая криця”

29. “Contra spem spero” українською мовою перекладається:

• а) “завжди те саме”;
• б) “марево”
• в) “без надії сподіваюсь”.

30. Михайлові Драгоманову присвячений цикл поезій:

• а) “Сім струн”;
• б) “Сльози-перли”;
• в) “Пісні про волю”.

31. З якої поеми слова:

До зброї всі! Чи ще живе
Міцна одвага ваша?
За волю згинуть ми клялись,
А де ж присяга наша?
Хто волі ще не відцуравсь,
Нехай іде до бою!
Хто пам`ятав про славу й честь, -
До зброї! Хто за мною? –

• а) “Самсон”;
• б) “Роберт Брюс, король шотландський”;
• в) “Давня казка”.

32. Так, я вільний, маю бистрі
Вільні думи-чарівниці,
Що для них нема на світі
Ні застави, ні границі, -

Це слова з поеми:

• а) “Роберт Брюс, король шотландський”;
• б) “Давня казка”;
• в) “Самсон”.

33. У якому з віршів Леся Українка пише:

Прокляття рукам, що спадають без сили!
Навіщо родитись і жити в могилі?
Як маємо жити в ганебній неволі,
Хай смертна темнота нам очі застеле!

• а) “Сторононька рідна! коханий мій краю!”;
• б) “До товаришів”;
• в) “Напис в руїні”.

34. Заклик: “Хай гине цар” – звучить у:

• а) поемі “Роберт Брюс, король шотландський”;
• б) вірші “Напис в руїні”;
• в) поемі “Давня казка”.

35. Жанр твору “Лісова пісня”:

• а) поема;
• б) драма-феєрія;
• в) казка.

36. Не зневажай душі своєї цвіту,
бо з нього виросло кохання наше!
Той цвіт від папороті чарівніший –
Він скарби творить, а не відкриває…

Ці слова адресовані:

• а) Мавці;
• б) Лукашеві;
• в) Килині.

37. “О, не журися за тіло!” – так починається монолог:

• а) Лісовика;
• б) Мавки;
• в) Лукаша.

38. Як звали бояриню з однойменної драматичної поеми Лесі Українки:

• а) Катерина;
• б) Оксана;
• в) Марія.

39. У “Боярині” згадується:

• а) Полтавська битва;
• б) битва під Берестечком;
• в) Переяславська Рада.

40. Які гетьмани України згадуються в “Боярині”:

• а) Брюховецький;
• б) Б.Хмельницький;
• в) Дорошенко
• г) Сомко;
• д) Тетеря.

41. Поезія “До мого фортеп`яно” за жанром:

• а) елегія;     
• б) послання;
• в) медитація.

42. Для кого виду лірики належить вірш “Досвітні огні”:

• а) громадсько-політичного;
• б) пейзажного;
• в) інтимного.

43. Хто не жив посеред бурі,
той ціни не знає сили,
той не знає, як людині
боротьба і праця милі.
“Епілог”

Ця строфа написана:

• а) амфібрахієм;
• б) ямбом;
• в) хореєм.

44. Визначити віршовий розмір:

Тішся, дитино, поки ще маленька,
Ти ж бо живеш на весні,
Ще твоя думка літає легенька,
Ще твої мрії ясні, -

• а) амфібрахій;
• б) ямб;
• в) хорей;
• г) дактиль;
• д) анапест

45. Та пісня, як море, і стогне, й рида,
І барвами грає,
І скелі зриває,
Як чиста прозора вода.

Визначити художні засоби:

• а) фразеологізми;
• б) порівняння;
• в) метафори;
• г) епітети;
• д) метонімії;
• е) протиставлення.

46. Щовечора, як зіронька
До місяця сходить,
Молодая дівчинонька
В садочок входить.

Тут використано засіб:

• а) протиставлення;
• б) порівняння;
• в) художнього паралелізму.

47. Що характеризує драматичну поему як жанр:

• а) поєднання драматичного, епічного й ліричного розкриття теми;
• б) широкий фон подій;
• в) стислість і лаконізм у викладі матеріалу;
• г) глибока психологічність конфлікту;
• д) повчально-моралізаторський характер;
• е) смерть головного героя.

48. “Леся Українка не тільки один з найбільших, але один їз найоригінальніших поетів світу”, - сказав так:

• а) І. Франко;
• б) Д. Павличко;
• в) М.Рильський.

49. “Від часу Шевченкового “Поховайте та вставайте, кайдани порвіте” Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як з уст сеї слабосилої, хворої дівчини”. Ці слова належать:

• а) М. Коцюбинському;
• б) І. Франкові;
• в) О. Маковею.

50. “Її поезія – то огнисте оскарження того дикого гніту самоволі, під яким стогне Україна”, - зазначав в одній із своїх літературних праць:

• а) М. Коцюбинський;
• б) О. Маковей.
• в). І. Франко.

51. “На свій вік це геніальна жінка… Ми говорили з нею дуже довго, і в кожнім її слові я бачив розум та глибоке розуміння поезії, освіти та людського життя”, - писав про зустріч з поетесою:

• а) І. Франко;
• б) М. Павлик;
• в) С. Мержинський.

52. “На залізний вівтар свого убогого краю вона поклала все, що мала: талант, і серце, і свої недовгі дні”, - писала про Лесю Українку:

• а) Людмила Старицька-Черняхівська;
• б) Ізидора Косач-Борисова;
• в) Ольга Кобилянська.

53. Нова доба над нами розцвітала,
Та слава Лесі вічно з нами буде,
Як меч проти неправди і облуди,
В борні за правду зброя золота, -

сказав в одній із своїх поезій:

• а) М. Рильський;
• б) Д. Павличко;
• в) В. Сосюра.

54. На основі поезій “Стояла я і слухала весну…”, “Дивлюсь я на яснії зорі…”, “Хотіла б я піснею стати…” романси створив:

• а) П. Майборода;
• б) К.Стеценко;
• в) В. Кирейко.

55. Літературна премія імені Лесі Українки за кращі твори для дітей та юнацтва присуджується в:

• а) 1963;
• б) 1972;
• в) 1981.

56. За кордоном пам`ятники Лесі Українці споруджено у:

• а) Вашингтоні (США);
• б) Саксатуні (Канада);
• в) Сурамі (Грузія);
• г) Батумі (Грузія);
• д) Брюсселі (Бельгія);
• е) Торонто (Канада).

Результати тестування ми об`єднали у таблицю.

Таблиця. Результати тестування на етапі формуючого експерименту

Рівень	Високий рівень	Достатній рівень	Низький рівень
Клас
10-А експериментальний	19%	43%	38%
10-Б контрольний	9%	33%	58%

 

Кількісний аналіз показників дозволяє говорити про те, що учні 10-А класу значно краще впорались з тестуванням. Кількість учнів, що показали високий рівень естетичних здібностей у 10-А класі на 10% більша, ніж у 10-Б; кількість учнів з достатнім рівнем здібностей у 10-А класі теж на 10% більша, ніж у 10-Б класі, а низький рівень здібностей у 10-А класі на 205 нижчий, ніж у 10-Б.

Результати контрольного тестування свідчать про те, що зміна характеру діяльності учнів на уроці, поєднання репродуктивних і пошукових методів принесли вагомі результати. Письмові відповіді та їх якісний аналіз вказує на те, що учні 10-А класу навчились мислити самостійно, висловлювати свої власні міркування; орієнтовані на свій естетичний ідеал. Мова творчих робіт стала більш яскравою, образною, а естетичні оцінки і судження влучнішими і аргументованими. Відчувається також усвідомлене ставлення до добра і зла, до красивого і потворного. Виконання завдань третього типу показало розвинену фантазію і образне мислення учнів, їх творчі здібності й естетичні потреби.

З проведеного опитування ми дізнались, що найвищу оцінку красі, як основі людського життя дають 20% учнів, зіткнення з мистецтвом зацікавило й доторкнулося кращих струн душі у 7% старшокласників, а замислились над призначенням мистецтва 10%. 50% школярів, що художні твори викликають у них переживання, роздуми, потребу давати естетичну оцінку явищам і подіям, викликають потребу творити добро, формують естетичний смак і моральні та естетичні ідеали; 30% учнів у літературних творах захоплює більш всього сюжет і наявність хоробрих, вольових героїв; 20% не люблять читати.

Любителів поезії - 30%, детективу - 30%, а перевагу телебаченню віддають 40% учнів. З задоволенням беруть участь у літературознавчих вечорах, театралізованих святах 40% старшокласників; 40% - беруть участь у них не завжди, а тільки у тих, які їм подобаються, або в яких їх зобов`язує брати участь вчитель, а 20% учнів залишились байдужими до заходів естетичного характеру.

На основі цього опитування ми зробили висновок про те, що естетичний інтелект, естетична свідомість на високому рівні у 35% учнів; на достатньому - у 43%, а на низькому у 22% старшокласників. Таким чином, у порівнянні з результатами констатуючого експерименту високий рівень естетичного інтелекту й свідомості учнів у 10-А (експериментального) класу зріс на 23%, достатній - на 3%, а низький рівень знизився на 26%.

В ефективності застосування сукупності запропонованих педагогічних умов ми переконались і у результаті проведеного спостереження.

Аналіз уроків дозволяє говорити про те, що учням дуже подобаються нетрадиційні форми проведення уроків і активні методи навчання. Підвищився інтерес учнів до виразного читання, допитливість, активність на уроці, вони з задоволенням дискутують, відстоюючи свій естетичний ідеал, їхня мова стала значно багатшою, у ній з`явились порівняння, красиві поетичні вирази. На уроках переважають позитивні емоції, панує атмосфера співтворчості й співпраці, навіть учні з низьким рівнем естетичної культури прагнуть брати участь в обговоренні цікавих естетичних і моральних проблем, а у колективній роботі на уроці переважає естетичне ставлення до справи, один до одного.

Застосування індивідуального підходу до особистості учня дало змогу виявити їм свої потенціальні можливості, нахили і здібності, задовольняти свої естетичні потреби через надану їм вчителем свободу вибору завдань. Школярам подобаються театралізовані уроки, де вони можуть виявити свої естетичні здібності.

Беручи до уваги результати формуючого експерименту, ми можемо визначити результативність експериментальної програми дослідження.

Таблиця. Порівняльна таблиця рівнів сформованості естетичної культури учнів

Класи	Високий рівень		Достатній рівень		Низький рівень
	конст.	форм.	конст.	форм.	конст.	форм.
Експериментальний 10-А	9%	27%	32%	43%	59%	30%
Контрольний 10-Б	9%	9%	31%	33%	60%	58%

 

Порівнюючи результати констатуючого і формуючого експериментів, можна зробити висновок про те, що майже ніяких змін у контрольному 10-Б класі не відбувалось: кількість учнів з високим рівнем сформованості естетичної культури 9% - 9%; з достатнім - 31% - 33%; з низьким - 60% - 58% (знищилась на 2%).

Динаміку росту рівня сформованості естетичної культури учнів ми спостерігаємо в експериментальному 10-А класі. У ньому кількість учнів з високим рівнем естетичної культури зросла з 9% до 27%, з достатнім - з 32% до 43%, а кількість учнів з низьким рівнем естетичної культури знизилась з 59% до 30%.

Таким чином, експериментальна програма була досить результативною - значно зріс рівень естетичної культури учнів.

Цьому сприяло комплексне застосування визначених раніше педагогічних умов для підвищення ефективності естетичного виховання учнів і перехід від традиційних форм та методів навчання до їх творчого урізноманітнення з метою підвищення естетичної культури учнів.

Дата публикации: 22.01.2011