Osvita.ua Высшее образование Рефераты Менеджмент Управлінська діяльність: вимоги до інформаційно-аналітичного забезпечення. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Управлінська діяльність: вимоги до інформаційно-аналітичного забезпечення. Реферат

У процесі управління керівники постійно мають справу з інформацією як необхідним засобом розробки управлінських рішень та їх реалізації. Продуктивність і якість їхньої праці багато в чому залежить від належного інформування, тобто своєчасного отримання та опрацювання потрібної інформації

Для того щоб інформаційне забезпечення управління соціальними системами було ефективним, практика і теорія відпрацювали ряд вимог до нього. Серед них визначаються такі:

  • мінімальність інформації — передбачає обмеження збирання і опрацювання лише тих повідомлень (інформації), без яких неможливо управляти об'єктом;
  • достатність інформації — означає, що інформація має давати вичерпне й повне уявлення про функціонування об'єкта, а також оптимальні чи близькі до них рішення.

При визначенні потреб в окремих видах інформації слід у першу чергу враховувати значимість для управління її кожного виду, частоту створення, взаємозв'язок з іншими видами інформації.

Сьогодні керівники часто відчувають недостатність інформації (ентропію) у зв'язку з тим, що не всі відомості, які входять до системи, корисні, подані в потрібному вигляді та відповідають поставленим цілям управління. Так, наприклад, у ряді форм статистичної звітності містяться не стільки нові повідомлення, скільки довідкові й розрахункові показники.

У результаті складається суперечлива ситуація: при явній перевантаженості органів управління соціальними системами інформацією рішення часто приймаються в умовах невизначеності, що значно знижує їхню якість.

Однією з головних вимог до організації управління є забезпечення високої вірогідності відомостей. Без правдивої інформації про об'єкт управління неможливо організувати його роботу, використати найдосконаліші методи управління.

Підвищення ймовірності інформації можна досягти в результаті скорочення ланок опрацювання, підвищення відповідальності за правдивість, більш широкого впровадження сучасних інформаційних технологій.

Наприклад, успішна боротьба зі злочинністю потребує того, щоб правоохоронні органи мали вірогідну й повну інформацію про різні об'єкти, які потрапили у сферу їхньої діяльності. Зокрема, чим більшу інформованість має у своєму розпорядженні слідство про особу, об'єкти і обставини здійсненого злочину, тим швидше розкривається злочин.

Для збору і прийняття такої інформації існують криміналістичні, оперативно-розшукові та інші види обліків (інакше — система карної реєстрації). Вони здійснюються спеціалізованими інформаційними підрозділами. Частина інформації централізована в масштабі України, інша — в масштабі міста, області.

Недотримання вимог вірогідності призводить до того, що нормально функціонуюча (організаційно, технічно) система інформаційного забезпечення переробляє завідомо неправдиві вхідні дані, в результаті на виході вона також повідомляє неточні дані (дезінформацію). Дезінформація відповідно впливає на управлінські рішення, особливо такі, що мають державно-політичний характер.

Інформаційне забезпечення організації управління соціальними системами є однією з функцій створення умов (організовування) ефективності здійснення управлінської діяльності на всіх її рівнях: від окремої посадової особи до вищих органів державної влади. Цю функцію в теорії і практиці управління соціальними системами ще називають інформаційно-аналітичне забезпечення.

На загальнодержавному рівні основними завданнями щодо інформаційного забезпечення управління визначаються:

  • створення інформаційних систем державного управління;
  • визначення потреб органів влади у нових інформаційних технологіях і базах даних;
  • розробка типових проектів і стандартів інформаційного забезпечення державного управління;
  • визначення та реалізація державної політики, здійснення державного керівництва впровадженням нових інформаційних технологій у сфері державного управління;
  • організація міжнародного співробітництва у галузі обміну інформацією щодо державного управління;
  • здійснення безпаперового документообігу;
  • удосконалення статистичної звітності стосовно функціонування органів виконавчої влади;
  • підготовка нормативно-правових актів з питань інформаційного забезпечення адміністративної системи держави, її органів, у тому числі її захисту від стихійних (природних), техногенних і соціогенних загроз.

Охопити інформацію про всі управлінські процеси будь-якої сфери суспільних відносин стає практично неможливим у зв'язку з обмеженістю природних можливостей людини.

Науковцями досліджено, що завдяки своїм фізіологічним особливостям людина може сприймати 6—9 одиниць інформації за секунду, тоді як у середньому для управління динамічною соціальною організаційною структурою потрібно прийняти та врахувати 12—18. Практика знайшла вихід у створенні нових ієрархічних структур управління. Це зумовило залучення до управління соціальними системами великої кількості фахівців.

Звичайно, при цьому збільшилася продуктивність управлінської праці, але одночасно значно збільшилися і штати для забезпечення управлінського процесу. Такий шлях (екстенсивний) підвищення продуктивності управлінської праці стає все більш неефективним, тому що складність управління суспільними процесами поступово починає перебільшувати сукупні можливості всіх працівників, зайнятих у галузі управління. Щодо цього методу в народі кажуть, що "на одного раба призначають сім прорабів".

Проблематика комплексного керування інформаційним забезпеченням при організації управління соціальними системами багатогранна і мало досліджена на засадах комплексного та системного підходів. Це зумовлено тим, що вона має багато аспектів: соціальних, у тому числі правових, технічних, психологічних, організаційних.

Причиною цього, серед інших, є відсутність фахівців, здатних розглядати інформаційні відносини у комплексі, з урахуванням усіх аспектів. Це явище об'єктивне, не може одна людина осягнути неосяжне. На наш погляд, це проблематика таких комплексних наукових дисциплін, як правова кібернетика та правова інформатика.

Обсяг і зміст інформації, потрібної різним суб'єктам управління, залежать передусім від масштабу й важливості рішень, що приймаються. Чим масштабніше й важливіше рішення, тим більшою за обсягом і різноманітнішою за змістом потрібна інформація для його підготовки і прийняття.

Наступний чинник — це кількість і характер параметрів, необхідних для управління. Чим більше число параметрів, тим більший обсяг інформації, потрібний для здійснення управління.

Важливим є також такий чинник, як тривалість управлінського циклу.

При управлінні соціальною системою слід також враховувати величину і різноманіття внутрішніх і зовнішніх впливів, кількості та якості їх показників, що характеризують результати роботи системи.

Багаторічний досвід наших наукових досліджень підтверджує, що на долю збирання і передачі інформації у сфері управління припадає найбільша питома вага у загальній працемісткості управлінської діяльності.

За експертними оцінками, збирання і опрацювання інформації (реєстрація первинних даних) складають 30—40%, передача інформації (зв'язок, сигналізація) — 10—15%, заповнення та розмноження документації – 20-30%.

Важливим елементом системи є своєчасність надходження інформації. Від цього значною мірою залежить якість управлінських рішень. Відомо, що затримка інформації часто призводить до втрати її актуальності. На основі ж неповної інформації можуть прийматися лише наближені, значною мірою інтуїтивні рішення.

Існує й інша небезпека. При затримці інформації повідомлення, що містяться у ній, можуть застаріти, і прийняті на їхній основі управлінські рішення негативно вплинуть на хід керованого процесу і призведуть до небажаних наслідків.

Наприклад, неповна і несвоєчасно отримана інформація в правоохоронних органах позбавить співробітників можливості затримати злочинця по гарячих слідах.

Як бачимо, від добротної та своєчасної інформації залежить і точність оцінки оперативної обстановки, і правильність управлінських рішень, і спрямованість планування, і чіткість постановки завдань виконавцям.

Вимоги до інформаційного забезпечення управлінської діяльності також визначаються особливостями характеристики інформації щодо кола осіб, яким вона призначена. Ці особливості можна визначити таким чином:

  • По-перше, інформація для широкого кола суб'єктів суспільних відносин (фізичних осіб, громадян, осіб без громадянства, іноземців тощо). Така інформація має бути лаконічною, але різноманітною за своїм змістом. За рівнем складності — максимально доступною і ясною, виключати багатозначність і хибне уявлення про конкретні явища.
  • По-друге, щодо надходження до системи управління інформація повинна бути систематичною і оперативною (швидкою). У таких випадках є виправданим застосування методу повторного інформування з різних джерел і порівняльного аналізу інформації (фактичного матеріалу).
  • По-третє, інформація має супроводжуватися методологічними порадами і рекомендаціями, бібліографічним змістом. Це особливо важливо тому, що в особистому і приватному користуванні суб'єктів суспільних відносин у системі управління завжди відчувається недостача спеціальних і довідкових джерел (друкованої літератури тощо).

У результаті обмеженості чи необ'єктивності інформації може бути спотворена сутність управлінського впливу, знижена його ефективність вже після його ухвали. Це ставить проблему дослідження інформаційного забезпечення соціальних систем управління на одне з провідних місць у теорії управління соціальними системами (соціальній кібернетиці).

Слід також зазначити, що проблематика надійного інформаційного забезпечення органів управління соціальними системами в різних країнах стає однією з ключових. Це пов'язано з тим, що суб'єкти управління все тісніше й тісніше пов'язують ефективність повсякденної роботи з пошуком необхідних їм правомірних рішень.

Більш того, сучасні споживачі інформації не задовольняються просто організацією пошуку і зберігання інформації. Вони хочуть бачити як "інтелектуального помічника" комп'ютеризовані апаратно-програмні комплекси у системі транскордонної мережі телекомунікації (Інтернет тощо), які б певною мірою здійснювали також аналітико-синтетичне опрацювання інформації. Це висуває нові вимоги до інформаційного забезпечення управління соціальними системами.

Список використаної літератури

1. Каныгин Ю. М., Калитич Г. И. Основы теоретической информатики. — К.: Наук, думка, 1990.

2. Каныгин Ю. М. Информатизация управления: социальные аспекты. — К.: Наук, думка, 1991.

3. Катрич С. В. Процесс принятия решений и АСУ (организационно-правовой аспект проблемы). — М., 1980.

4. Кокорев В. И. Разработка и исследование системы моделей для унификации и стандартизации управленческих документов // Автореф. дисс. д-р техн. наук. — М., 1980.

5. Комп'ютерна злочинність: Навч. посіб. / П. Д. Біленчук, В. В. Бут, В. Д. Гавловський, М. В. Гуцалюк, Б. В. Романюк, В. С. Цимбалюк. Київ: Атіка, 2001.

6. Копылов В. А. Вопросы информационного законодательства. — НТИ, 1995. — № 6.

7. Копылов В. А. Информационное право: Учеб. пособие. — М.: Юристъ, 1996.

8. Краснянский В. Э. Правовая информация в системе государственного и хозяйственного управления. — Л., 1995.

9. Лисюченко В. П., Цимбалюк В. С, Гуцалюк М. В. Управління органами внутрішніх справ: Довідник. — К.: УАВС, 1996.

10. Логоша В. А., Шаркович В. Г., Дегтярева Т. Д. Методы и модели совершенствования организационных структур. — М., 1988.

11. Ложе И. Информационные системы: Методы и средства: Пер. с фр. / Под ред. К. Л. Горфана, Т. В. Молчановой. — М., 1979.


04.02.2011

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!