Osvita.ua Высшее образование Рефераты Менеджмент Інноваційні плани: прогнозування, планування і забезпечення. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Інноваційні плани: прогнозування, планування і забезпечення. Реферат

Прогнозування і планування нововведень. Прогнозування інновацій і його роль у діяльності організації

Система інноваційного менеджменту передбачає необхідність виконання певних дій. пов'язаних з розробкою науково-технічних прогнозів. Процес розробки прогнозів називається прогнозуванням, яке. як відомо, є однією з найважливіших функцій управління. Воно дозволяє передбачати можливість появи тих чи інших результатів у майбутньому і являє собою науково обґрунтоване судження про можливі стани організації і ЇЇ середовища, про альтернативні шляхи і терміни його здійснення.

Прогнозування є необхідною умовою оптимального функціонування, як окремої організації, так і видів її діяльності. Саме воно дозволяє організації не тільки побачити своє майбутнє і намітити мету, але й розробити програму дій з її досягнення.

Основна мста науково-технічного прогнозування полягає в пошуку найбільш ефективних, шляхів розвитку досліджуваних об'єктів на основі ретроспективного аналізу і вивчення тенденцій їхньої зміни.

У системі управління прогноз забезпечує вирішення наступних найважливіших завдань:

  • визначення можливих цілей і пріоритетний розвиток прогнозованого об'єкта;
  • оцінка соціальних і економічних наслідків реалізації кожного з можливих варіантів розвитку прогнозованих об'єктів;
  • визначення варіантів заходів, необхідних для забезпечення кожної з можливих альтернатив розвитку прогнозованих об'єктів;
  • оцінка ресурсів, необхідних для здійснення намічених програм заходів.

Прогноз дозволяє:

  • скорочувати кількість варіантних пророблень при формуванні плану;
  • підвищувати глибину і якість обґрунтування плану;
  • моделювати можливі шляхи розвитку об'єкта прогнозу:
  • намічати необхідні заходи щодо досягнення очікуваних результатів.

Таким чином, прогноз, насамперед, відіграє роль головного критерію обґрунтованості планових рішень. Однак прогнозні розробки можуть використовуватися і для визначення можливих наслідків виконання чи невиконання планових завдань.

Необхідність розробки різних видів науково-технічних прогнозів визначається складністю інноваційної сфери як об'єктів управління. Прогнози розрізняються за характером об'єктів, видом і цілями прогнозування, змістом, періодом і ступенем комплексності, рівнем розробки, методами прогнозування і т.д.

Прогнозування є важливою сполучною ланкою між теорією і практикою в житті кожної організації. Воно має дві різні площини конкретизації: власне передбачувану (дескриптивну, описову) й іншу, поєднайну з нею, що відноситься до категорії управління, — передбачувану (прескриптивну, розпоряджувальну). Пророкування має на увазі опис можливих чи бажаних перспектив, станів, вирішення проблем майбутнього. Крім формального прогнозування, заснованого на наукових методах, до пророкування відносяться передчуття і передбачування. Передчуття — це опис майбутнього на основі ерудиції, роботи підсвідомості й інтуїції. Передбачування використовує життєвий досвід і знання обставин.

Пророкування є власне вирішення цих проблем, використання цих проблем, використання інформації про майбутнє в цілеспрямованій діяльності. Таким чином, у проблемі прогнозування розрізняють два аспекти: теоретико-пізнавальний й управлінський, пов'язаний з можливістю прийняття управлінських рішень на основі отриманого знання. (Прогнозування, у тому числі економічне, співвідноситься з більш широким поняттям — передбаченням як випереджальним відображенням дійсності, заснованим на пізнанні законів природи, суспільства і мислення. У залежності від ступеня конкретності і характеру впливу на хід досліджуваних процесів розрізняють три форми передбачення: гіпотезу (загальнонаукове передбачення), прогноз, план.

Гіпотеза характеризує наукове передбачення на рівні загальної теорії. Це означає, що вихідну базу гіпотези складають теорія і відкриття на її основі закономірностей і причинно-наслідкових зв'язків функціонування і розвитку досліджуваних об’єктів. На рівні гіпотези дається якісна характеристика досліджуваних об'єктів, ще виражає загальні закономірності їхнього поводження.

Прогноз у порівнянні з гіпотезою має велику визначеність, оскільки ґрунтується не тільки на якісних, але й на кількісних параметрах і том}' дозволяє характеризувати майбутній стан організації і її середовища також і кількісно. Прогноз виражає передбачення на рівні конкретно-прикладної теорії. Таким чином, прогноз відрізняється від гіпотези меншим ступенем невизначеності і більшим ступенем вірогідності.

План являє собою постановку точно визначеної мети і передбачення конкретних, детальних подій у досліджуваній організації і її зовнішнім середовищі. У ньому фіксуються шляхи і засоби розвитку-відповідно до поставлених завдань, влаштовуються прийняті управлінські рішення. Його головна відмінна риса — визначеність і директивність завдань. Таким чином, у плані передбачення одержує найбільшу конкретність і визначеність. План визначає те, що повинно відбутися з волі людини в обговорений час.

План і прогноз являють собою взаємодоповнюючі стадії планування при визначальній ролі плану як ведучої ланки управління організацією. При цьому прогноз виступає як фактор, що орієнтує існуючу організацію на можливості розвитку в майбутньому, а прогнозування — як інструмент розробки планів.

Форми поєднання прогнозу і плану можуть бути різними: прогноз може передувати розробці плану (як правило), випливати з нього (прогнозування наслідків прийнятого в плані рішення), проводитися в процесі розробки плану. Таким чином, прогнозування, з одного боку, передує плануванню, а з іншого боку — є його складовою частиною, використовується на різних стадіях здійснення діяльності з планування і застосовується:

  • на етапі аналізу середовища і визначення передумов для формування стратегії організації (як загальної, так і функціональної, наприклад, інноваційної);
  • на стадії реалізації планів для оцінки можливих результатів і їхнього відхилення від планових показників і має на меті організацію додаткових керуючих впливів на ліквідацію відхилень.

Незважаючи на те, що поняття планування і прогнозування тісно пов'язані між собою, між ними існують серйозні розходження. Головне полягає з тому, що план має директивний, а прогноз — ймовірний характер. План — це однозначне рішення, у тому числі і тоді, коли він розробляється на варіантній основі. Прогноз же за самою своєю суттю має альтернативний, варіантний зміст. У цьому значенні прогнозування являє собою дослідницьку баз}' планування, що має. однак, власну методологічну і методичну основу, багато в чому відмінну від планування. Розробка прогнозів заснована на прогностичних методах, у той час. як планування спирається на більш строгі і точні методи.

Планування спрямоване на прийняття і практичне здійснення управлінських рішень, ціль прогнозування — створити наукові передумови для їхнього прийняття. Ці передумови включають: науковий аналіз тенденцій розвитку суспільного виробництва; оцінку можливих наслідків прийнятих рішень, обґрунтування напрямків соціально-економічного розвитку підприємства. Таким чином, завдання прогнозування, з одного боку, — з’ясувати перспективи найближчого чи більш віддаленого майбутнього, а з іншого боку — сприяти виробленню оптимальних поточних і перспективних планів з опорою на складений прогноз і оцінку прийнятого рішення з позицій його наслідків у прогнозованому періоді?

Для прогнозування інноваційної діяльності організації використовуються різні тини прогнозів. Кожен тип прогнозу має свої відмінні ознаки. До числа найбільш важливих ознак відносяться: час попередження чи часовий обрій прогнозу, масштаб прогнозування, характер об'єкта, функції прогнозу, можливість впливу організації на своє майбутнє і т.д. У сучасних умовах для успішного вирішення економічних, соціальних і науково-технічних проблем все більшого значення для організацій набуває система взаємозалежних прогнозів. Система прогнозів поєднує в один цілий перспективний розвиток усі сторони діяльності організації (економіки, виробництва, продукції, технології, соціальної сфери і т.д.) і її зовнішнього середовищах.

Розроблені й пов'язані між собою окремі прогнози розвитку організації і зовнішнього середовища складають систему прогнозів організації. При розробці прогнозів можна виділити наступні основні етапи:

  • передпрогнозна орієнтація (визначення мети, завдань, часу попередження, робочих гіпотез, методів, структури й організації дослідження);
  • прогностичний фон (збір готових даних за суміжними непрофільними галузями прогнозування);
  • створення вихідної чи базової моделі, тобто системи показників, параметрів, що відображають характер і структуру об'єкта;
  • пошукова модель (проекція в майбутнє системи показників вихідної моделі на дату попередження за тенденцією, що спостерігається, з урахуванням факторів прогностичного фону);
  • нормативна модель для керованих явищ (проекція в майбутнє системи показників вихідної моделі відповідно до заданих цілей і норм за заданими критеріями);
  • оцінка ступеня вірогідності (верифікація) й уточнення попередніх моделей за допомогою рівнобіжних контрольних методів, звичайно опитувань експертів;
  • вироблення рекомендацій для оптимізації прийняття рішень у плануванні, управлінні і т.п. на основі зіставлення прогностичних моделей.

Варіанти розробки прогнозів можуть мати кілька рівнів прогнозних показників, зокрема верхній і нижній, що дозволяє врахувати ряд факторів, що виникають згодом.


19.01.2011

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!