• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Податковий менеджмент

У самостійний напрямок бюджетного менеджменту виділяється податковий менеджмент.

Податковий менеджмент — це сукупність прийомів та методів організації податкових відносин з метою забезпечення формування дохідної частини бюджету та впливу податків на розвиток виробництва і соціальної сфери.

Об'єктом податкового менеджменту є дохідна частина бюджету. Суб'єктом податкового менеджменту виступають органи управління в сфері оподаткування. Органи управління можна об'єднати в три групи:

• органи законодавчої та виконавчої влади;
• органи оперативного управління в податковій сфері;
• органи нефінансового профілю, які виконують лише окремі функції, пов'язані з податковою діяльністю.

Можна виділити наступні складові податкового менеджменту:

• законотворча діяльність;
• планування податків;
• податковий контроль.

У процесі законотворчої діяльності визначаються принципи оподаткування, встановлюються види податків і обов'язкових платежів та їх елементи, розробляється порядок розрахунків із бюджетом.

Планування податків передбачає визначення реальних сум податків та обов'язкових платежів, які мають надійти до бюджету протягом бюджетного року.

Щоб забезпечити надходження запланованих сум платежів до бюджету, необхідно здійснювати контроль за правильністю нарахування та своєчасністю сплати державі податків та обов'язкових платежів. Цей вид діяльності передбачає ведення податкового обліку та здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства. Податковий облік, у свою чергу, включає облік платників податків та облік нарахованих і фактично оплачених сум до бюджету. Контроль за дотриманням податкового законодавства здійснюється шляхом проведення камеральних, документальних та тематичних перевірок.

Джерела формування та напрямки використання грошових коштів бюджету

У процесі виконання бюджету фінансування видатків не співпадає в часі із зарахуванням доходів. Касове виконання бюджету має бути побудоване таким чином, щоб доходи випереджали у часі видатки, тобто мало місце перевищення поточних надходжень над поточними видатками. Це перевищення й утворює грошові кошти бюджету.

Стійке фінансове становище держави багато в чому зумовлюється наявністю певного залишку коштів на рахунках бюджету, оскільки це дає змогу безперебійно здійснювати фінансування передбачених видатків. І навпаки, відсутність такого залишку створює труднощі у фінансовому забезпеченні потреб економічного та соціального розвитку.

Розміри залишків коштів на рахунках бюджету мають бути оптимальні. З одного боку, вони повинні забезпечувати стале фінансове становище, а з іншого — не бути надзвичайно завищені, оскільки це означає вилучення коштів із обороту, необхідність у залученні додаткових доходів. По державному і місцевим бюджетам залишок коштів на рахунках лімітується у вигляді встановлюваної щороку під час затвердження бюджету оборотної касової готівки. Оптимальних розмірів залишку коштів на рахунках бюджету досягають шляхом встановлення відповідних строків мобілізації доходів і фінансування видатків. Строки надходження доходів мають дещо випереджувати строки фінансування видатків.

У цілому в бюджеті кожної країни джерелом формування коштів є надходження доходів, а спрямуванням їх використання — фінансування видатків. У розрізі окремих видів бюджетів процес формування й використання коштів охоплює і взаємовідносини між самими бюджетами.

Тому загалом джерелами утворення коштів того чи іншого конкретного бюджету є: доходи даного бюджету;кошти, одержані від інших бюджетів під час взаємних розрахунків; позички, одержані від вищестоящого бюджету для покриття тимчасового касового розриву; суми, що надійшли від нижчестоящих бюджетів для погашення заборгованості за позичками виданими; частина доходів у вигляді процентних відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів, одержана з Державного бюджету; дотації, субсидії і субвенції, які передають вищестоящі бюджети нижчестоящим.

Відповідно кошти бюджету спрямовуються на: фінансування видатків, передбачених даним бюджетом, шляхом перерахування й видачі коштів головним розпорядникам коштів; на погашення заборгованості перед іншими бюджетами за взаємними розрахунками; на видання позичок нижчестоящим бюджетам; на погашення позичок, одержаних від вищестоящого бюджету; на видачу дотацій, субсидій, субвенцій.

Кошти бюджету розміщують на рахунках в установах банківської системи залежно від того, відділення якого з них відкрито в тому чи іншому районі чи місті. За наявності в районі (місті) відділень кількох банків рахунки бюджету веде один із них згідно з укладеними угодами й здійсненим розподілом клієнтури між банками.

Кошти місцевих бюджетів зосереджуються на одному поточному рахунку у відділенні відповідного банку, який здійснює касове виконання того чи іншого бюджету. Перерахування з цього рахунка можуть здійснюватися тільки в межах поточного залишку коштів і в разі необхідності за рахунок оборотної касової готівки. Це передбачає здійснення постійного контролю з боку фінансового органу, який виконує цей бюджет, за ходом виконання плану мобілізації доходів.

Кошти Державного бюджету мобілізуються на території всієї України і акумулюються на централізованому рахунку Державного казначейства України, що відкриваються в установах Національного банку України і уповноважених банківських установах.

Касове виконання бюджету: поняття, сутність, системи

У процесі виконання бюджету держави в самостійну сферу виділяється касове його виконання.

Під касовим виконанням бюджету слід розуміти організацію і здійснення розрахунково-касових операцій (прийом, зберігання і видачу бюджетних коштів) щодо виконання бюджету відповідного рівня.

Це одна із найбільш складних і цікавих сфер виконання бюджету в цілому.

Відомо три системи касового виконання бюджету:

• банківська;
• казначейська;
• змішана.

При банківській системі рахунки для виконання бюджету відкриваються в установах банківської системи. Казначейська система касового виконання бюджету передбачає відкриття та ведення рахунків для виконання бюджету через спеціалізовану структуру — державне казначейство. Змішана система передбачає можливість відкриття та ведення рахунків для виконання бюджету, як в установах банківської системи, так і в казначействі.

До 1993 року в Україні діяла банківська система касового виконання бюджету. В 1993 році з виходом ряду нормативних актів, а саме Указу Президента України від 18 червня 1993 року №210/93 «Про порядок виконання Державного бюджету України» та Тимчасових методичних вказівок «Про порядок Касового виконання Державного бюджету України по доходах та видатках», затверджених Мінфіном України і НБУ від 8 червня 1993 року за №17010/1338, касове виконання бюджету зазнало ряд змін.

З 1 липня 1993 року касове виконання Державного бюджету почало здійснюватись Національним банком України через свої регіональні управління та за його дорученням, погодженим з Мінфіном України, — через Укрсоцбанк, банк «Україна», «Промінвестбанк» та інші комерційні банки. Новий порядок касового обслуговування означав, що фінансування повинно було здійснюватися в межах доходів, які реально надійшли, а також одержаних кредитів банку. Державний бюджет України почав виконуватися за схемою, аналогічною місцевим бюджетам.

З моменту утворення Державного казначейства України (1995 р.) почався поступовий перехід від банківської до казначейської системи касового виконання бюджету. З 1 квітня 1997 року почалося запровадження казначейської системи касового виконання видаткової частини Державного бюджету.

Діюча система касового виконання дохідної частини Державного бюджету в Україні передбачає відкриття відповідних рахунків, на яких акумулюються кошти Державного бюджету.

В установах Національного банку України:

• балансовий рахунок №3510 “Кошти Державного бюджету України”,
• балансовий рахунок №3500 “Кошти бюджетів України до розподілу”,
• балансовий рахунок №3502 “Кошти бюджетів України до розподілу Державним казначейством України”.

В установах уповноважених банків:

• балансовий рахунок №2510 “Кошти Державного бюджету України”,
• балансовий рахунок №2500 “Кошти бюджетів України до розподілу”,
• балансовий рахунок №2502 “Кошти бюджетів України до розподілу Державним казначейством України”.

Розподіл загальнодержавних доходів здійснюється органами Державного казначейства. За платіжними дорученнями останніх установи банків перераховують кошти з рахунка «Кошти бюджетів України до розподілу Державним казначейством України» на:

• рахунки з обліку доходів Державного бюджету, відкриті за балансовими рахунками №№ 3510, 2510 «Кошти Державного бюджету України»;
• рахунки, відкриті на ім'я фінансових управлінь за балансовими рахунками №№ 3500, 2500 «Кошти бюджетів України до розподілу» для подальшого їх розподілу між рівнями місцевих бюджетів.

Крім того, на ім'я Державного казначейства в регіональних управліннях Національного банку України для обліку коштів до перерахування їх центральному апарату Державного казначейства України відкриваються спеціальні транзитні рахунки.

Установи комерційних банків щодня перераховують суми, які надійшли на рахунок Державного бюджету регіональним управлінням Національного банку України, які в свою чергу перераховують відповідні суми Операційному управлінню Національного банку України.

Щодня в банківських установах автоматично здійснюється перерахування з рахунків №№ 3510. 2510 «Кошти Державного бюджету України» на рахунки №№ 3513, 2513 (в установах Національного і уповноважених банків відповідно) «Кошти Державного казначейства України», з яких здійснюється фінансування витрат.

Для акумуляції коштів місцевих бюджетів у банківських установах на балансових рахунках №№ 354, 254 «Кошти місцевих бюджетів» відкриваються наступні рахунки.

В установах Національного банку України:

• рахунок № 3540 «Кошти бюджету АРК»,
• рахунок № 3541 «Кошти обласних бюджетів»,
• рахунок № 3542 «Кошти районних, міських, сільських і селищних бюджетів».

В установах уповноважених банків:

• рахунок № 2540 «Кошти бюджету АРК»,
• рахунок № 2541 «Кошти обласних бюджетів»,
• рахунок № 2542 «Кошти районних, міських, сільських і селищних бюджетів».

На зазначених рахунках відкривається основний поточний бюджетний рахунок фінансовому органу Міністерства фінансів по відповідному місцевому бюджету, на який зараховуються доходи даного місцевого бюджету. З цього ж рахунка бюджетні кошти перераховуються на бюджетні рахунки розпорядників коштів.

14.01.2011