Методи управління трудовим колективом. Реферат
Методи управління трудовим колективом – це способи здійснення управлінських дій на персонал для досягнення цілей управління виробництвом. Розрізняють адміністративні, економічні, соціологічні і психологічні методи, які розрізняються способами дії на людей
Адміністративні методи базуються на владі, дисципліні і стягненнях і відомі в історії як «метод батога». Економічні методи ґрунтуються на правильному використовуванні економічних законів виробництва і за способами дії відомі як «метод пряника». Соціологічні методи базуються на способах мотивації суспільної дії на людей через «думку колективу».
Психологічні методи базуються на знанні психології людини, його внутрішнього душевного світу і відомі як «метод переконання». В процесі конкретного рішення управлінських проблем вельми корисно організовувати ефективні комунікації і привертати сукупність різних методів управління, які дозволяють врахувати «чужі помилки» і дають способи вирішення господарських і кадрових задач.
Адміністративні методи управління
Організаційні дії:
- штатний розклад;
- статут організації;
- положення про підрозділи;
- колективний договір;
- посадові інструкції;
- правила трудового розпорядку;
- організація робочого місця;
- оргструктура управління.
Розпорядливі дії:
- накази;
- цільове планування;
- розпорядження;
- нормування праці;
- вказівки;
- координація робіт;
- інструктаж;
- контроль виконання;
- повчання.
Матеріальна відповідальність і стягнення:
- відповідальність за затримку трудової книжки;
- добровільне відшкодування збитку підприємству;
- утримання із зарплати;
- депреміювання;
- повна матеріальна відповідальність;
- колективна матеріальна відповідальність.
Дисциплінарна відповідальність і стягнення:
- зауваження;
- догана;
- строга догана;
- пониження на посаді;
- звільнення.
Адміністративна відповідальність:
- попередження;
- штраф;
- відшкодувальне вилучення предметів;
- адміністративний арешт;
- виправні роботи.
Економічні методи
Планове господарювання:
- вільне підприємництво;
- план економічного розвитку;
- портфель замовлень;
- розподіл ресурсів;
- інвестиції;
- кінцеві результати.
Господарський розрахунок:
- самостійність;
- самоокуповування;
- самофінансування;
- економічні нормативи;
- фундації стимулювання.
Оплата праці:
- посадовий оклад для службовців;
- тарифна ставка для робітників;
- додаткова зарплата;
- винагорода;
- премія з прибутку;
- матеріальна допомога.
Робоча сила:
- ринок трудових ресурсів;
- попит;
- пропозиція;
- вартість робочої сили;
- зайнятість і безробіття.
Ринкове ціноутворення:
- вартість;
- ціна;
- собівартість;
- дохід;
- прибуток.
Цінні папери:
- акції;
- облігації;
- векселі;
- кредитні карти;
- дивіденди.
Податкова система:
- на фундацію оплати праці;
- прибутковий податок;
- ПДВ;
- податок на прибуток;
- інші податки.
Форми власності:
- державна;
- регіональна;
- муніципальна;
- приватна;
- суспільна;
- інтелектуальна.
Фази виробництва:
- виробництво;
- обмін;
- розподіл;
- споживання.
Чинники виробництва:
- капітал;
- праця;
- земля;
- підприємницька діяльність;
- інформація.
Соціологічні методи
Соціологічні методи грають важливу роль в управлінні персоналом, вони дозволяють встановити призначення і місце співробітників в колективі, виявити лідерів і забезпечити їх підтримку, зв'язати мотивацію людей з кінцевими результатами виробництва, забезпечити ефективні комунікації і рішення конфліктів в колективі.
Класифікація елементів соціологічних методів.
Соціальне планування:
- цілі;
- критерії;
- методи;
- нормативи;
- результати.
Соціальне планування забезпечує постановку соціальних ідей і критеріїв, розробку соціальних нормативів і планових показників, досягнення кінцевих соціальних результатів.
соціологічні методи дослідження:
- анкетування;
- інтерв'ювання;
- соціометрія;
- нагляд;
- співбесіда.
Соціологічні методи дослідження складають науковий інструментарій в роботі з персоналом, вони надають необхідні дані для підбору, оцінки, розстановки і навчання персоналу і дозволяють обґрунтовано ухвалювати кадрові рішення.
Особові якості:
- ділові якості;
- моральні якості;
- достоїнства;
- недоліки.
Особові якості характеризують зовнішній образ співробітника, який достатньо стабільно виявляється в колективі і є невід'ємною частиною соціології особи.
Мораль:
- державна;
- суспільна;
- релігійна;
- групова;
- особиста.
Мораль є особливою формою суспільної свідомості, регулюючої дії і поведінка людини в суспільстві за допомогою етичних норм.
Партнерство:
- ділове;
- дружнє;
- по захопленню;
- сімейне;
- сексуальне.
Партнерство складає важливий компонент будь-якої соціальної групи і полягає в наладці різноманітних форм взаємостосунків, на базі яких організовується спілкування людей.
Змагання:
- принципи;
- критерії;
- методи;
- форми;
- організація.
Змагання є специфічною формою суспільних відносин і характеризується прагненням людей до успіху, першості, досягнень і самоутвердження.
Спілкування:
- міжособове;
- особове;
- вербальне;
- невербальне.
Спілкування – це специфічна форма взаємодії людей на основі безперервного обміну інформацією.
Переговори:
- структура;
- техніка;
- методика;
- технологія;
- результати.
Переговори – це специфічна форма людського спілкування, коли дві або більш сторін, мають різні цілі і задачі, намагаються пов'язати між собою різні інтереси на основі продуманої схеми розмови і, як правило, уникають прямого конфлікту.
Конфлікти:
- міжособові;
- особові;
- ролеві;
- ділові;
- сімейні.
Конфлікт ми розглядатимемо трохи нижче в іншому розділі.
Психологічні методи управління
Психологія – це наука про психіку і закономірності її прояву і розвитку в процесі діяльності людини.
Психологічні методи грають дуже важливу роль в роботі з персоналом, оскільки направлені на конкретну особу робітника або службовця і, як правило, строго персоніфіковані і індивідуальні. Головною їх особливістю є звернення до внутрішнього світу людини, його особи, інтелекту, відчуттів, образів і поведінки з тим, щоб направити внутрішній потенціал людини на рішення конкретних задач підприємства.
Класифікація психологічних методів.
Психологічне планування:
- цілі;
- критерії;
- методи;
- нормативи;
- результати.
Психологічне планування складає новий напрям в роботі з персоналом по формуванню ефективного психологічного стану колективу підприємства.
Галузі психології:
- психофізіологія;
- психоаналіз;
- психологія праці;
- психологія управління;
- психотерапія.
Галузі психології і знання їх методів дослідження дозволяють зробити аналіз душевного стану людей, побудувати їх психологічні пріоритети, розробити способи усунення психологічного дискомфорту і формувати хороший клімат колективу.
Тип особи:
- організаторський;
- аналітичний;
- інженерний;
- творчий;
- інтуїтивний.
Типи особи характеризують внутрішній потенціал людини і його загальну спрямованість до виконання певних видів робіт і сфер діяльності.
Темперамент:
- сангвінічний;
- флегматичний;
- холеричний;
- меланхолійний.
Темперамент є дуже важливою психологічною характеристикою особи для визначення призначення і місця кожного працівника в колективі, розподілу психологічних задач і психологічних прийомів роботи з конкретною людиною.
Характер людини:
- риси вдачі: екстраверт, інтроверт;
- відносини людини: до навколишньої дійсності, до інших людей, до себе, до роботи.
Характер людини. Риси вдачі визначають спрямованість миру людини, рівень потреби в спілкуванні.
Спрямованість особи:
- потреби;
- інтереси;
- мотиви;
- переконання;
- світогляд.
Спрямованість особи є важливою психологічною характеристикою людини.
Інтелектуальні здібності:
- рівень інтелекту;
- мислення;
- свідомість;
- пам'ять;
- логістика;
- творчість.
Інтелектуальні здібності характеризують можливості розуміння, мислення, свідомості людини і важливі для професійної орієнтації, оцінки людей, планування кар'єри і організації руху по службовим сходам.
Методи пізнання:
- аналіз;
- синтез;
- індукція;
- дедукція;
- відчуття;
- сприйняття.
Методи пізнання є інструментами, за допомогою яких чоловік вивчає дійсність, обробляє інформацію і готує проекти рішень.
Психологічні образи:
- історичні;
- художні;
- графічні;
- візуальні;
- знакові.
Психологічні образи дозволяють проводити навчання персоналу на основі типових зразків поведінки історичних осіб, крупних керівників і новаторів виробництва.
Способи психологічної дії:
- навіювання;
- переконання;
- наслідування;
- прохання;
- похвала;
- порада;
- примушення;
- засудження;
- вимога;
- заборона;
- «плацебо» (прийом навіювання, який використовується в медицині, суть в тому, що лікар, прописуючи хворому нейтральний засіб, затверджує, що саме воно дасть потрібний результат, і психологічний настрій хворого що результат буде, дає потрібний позитивний результат);
- осуд;
- комплімент;
- метод Сократа (заснований на прагненні захистити співбесідника від того, що б той сказав «ні»);
- натяк;
- обдурене очікування;
- «вибух».
Способи психологічної дії відносять до числа найважливіших елементів психологічних методів управління. Вони концентрують всі необхідні і дозволені законом прийоми дії на люді для координації в процесі спільної трудової діяльності.
Поведінка:
- «ангельська»;
- високоморальна;
- нормальна;
- аморальна;
- «диявольська».
Поведінка – це сукупність взаємозв'язаних реакцій, здійснюваних людиною для пристосування до навколишнього середовища.
Відчуття і емоції:
- етичні;
- естетичні;
- патріотичні;
- інтелектуальні;
- утихомирені;
- причетність;
- переживання;
- загрози;
- жахи.
Відчуття – це вид емоційних переживань, що носять виразно виражений наочний характер і відмінних порівняльною стійкістю.
Емоції – конкретні переживання тих або інших подій в життя людини, залежні від його схильностей, звичок і психологічного стану.
Стреси:
- зовнішнє середовище;
- обставини;
- хвороби;
- перевантаження;
- розслаблення.
Література
1. Друкер П,Ф, Ефективний керівник, - М:1994.
2. Мескон М,Х, Альберт М. Хедоурі Ф. Основы менеджменту: М.: Справа, 1992.
3. Веснин В.Р., Практичний менеджмент персоналу.
4. Савченко В.А., Управління розвитком персоналу.
5. Управління персоналом, видавництво КОНДОР.
6. Егоршин А.П., управління персоналом.
07.01.2011