Osvita.ua Высшее образование Рефераты Право Поняття та характеристика договору будівельного підряду
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Поняття та характеристика договору будівельного підряду

Будівництво - процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів

Серед способів здійснення будівництва таких, як: підрядний, господарський та змішаний, основним є підрядний, при якому будівельні роботи, по-перше, проводяться спеціалізованими професійними організаціями, наслідком чого є скорочення строків будівництва; по-друге, цей спосіб має раціональну систему побудови відносин між замовником і підрядником, які пов'язані один з одним, починаючи з першої до останньої стадії - здачі об’єкта будівництва.

Виходячи з того, що усі види підрядних договорів мають єдиний уніфікований режим правового регулювання, до будівельного підряду застосовуються загальні положення ЦК про підряд, якщо спеціальні норми не містять особливостей стосовно того чи іншого положення, зокрема це стосується положень про структуру договірних зв'язків (ст. 838 ЦК), ощадливості підрядника (ст. 845 ЦК), зобов'язань сторін стосовно інформації (ст. 862 ЦК) тощо.

Між тим будівельний підряд, крім .родових ознак договору підряду, має свої кваліфікаційні ознаки: специфічний предмет - будівельні роботи; характер здійснення цих робіт, які нерозривно пов'язані з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 8 75 ЦК); організацію виконання будівельних робіт, що дає можливість розглядати його як самостійний вид договору підряду.

Норми, що регулюють відносини будівельного підряду, містяться .у нормативно-правових актах, які утворюють законодавство в галузі будівництва, що за своєю суттю є комплексним, включаючи не тільки норми цивільного права, а й адміністративного, земельного, фінансового тощо.

В умовах ринкової економіки будівельне законодавство суттєво оновилося, хоча цей процес триватиме і надалі. До нормативно-правових актів в галузі будівництва належать закони України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. № 1560-ХІ, «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р. № 2780-ХІІ, «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 p. № 687-XIV, «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 p. .№ 1490-II, «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) при виконанні робіт на будівництві об'єктів» від 6. квітня 2000 р; № 1641-Ш; Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р., Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. Порядок здійснення контролю за дотриманням сторонами зобов'язань за договором підряду про виконання робіт на будівництві об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004р. № 609, Порядок державного фінансування капітального будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1764, тощо.

Характерною особливістю законодавства в галузі будівництва є те, що воно включає нормативно-технічні акти, до яких відносять будівельні норми та правила, державні стандарти, що регламентують техніко-економічні основи будівництва з урахуванням особливостей будівельних робіт.

Рекомендаційний характер мають відомчі нормативні акти, зокрема Положення про підрядні контракти в будівництві України, затверджене науково-технічною радою Міністерства у справах будівництва і архітектури (протокол від 15 грудня 1993р. № 9), Положення про взаємовідносини організацій - генеральних підрядників з супідрядними організаціями, затверджене науково-технічною радою Державного комітету України у справах містобудування і архітектури (протокол від 14 грудня 1994р. № 4).

Поняття та значення договору будівельного підряду

Поняття договору будівельного підряду дається у ч. 1 ст. 875 ЦК. Відповідно до неї за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи згідно з проектно-кошторисною документацією, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи й оплатити їх.

Відносини, що складаються в процесі капітального будівництва, мають специфічний механізм правового регулювання, зумовлений насамперед особливостями капітального будівництва як діяльності, спрямованої на створення нових і реконструкцію старих основних фондів виробничого і невиробничого призначення.

Головними учасниками підрядного контракту є замовник і підрядник. Замовник – це юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов’язаних з капітальним керівництвом, організовує проведення торгів, укладає договори, тощо.

Підрядник – особа, яка укладає договір підряду (контракт) на будівництво (проектування) об’єктів відповідно до визначених у ньому умов виконує передбачені договором підряду.

Взаємовідносини організацій – генеральних підрядників (генпідрядників) з субпідрядниками організаціями (субпідрядниками), їхні права, обов'язки і відповідальність при укладанні та виконанні контрактів субпідряду на виконання окремих видів робіт для забезпечення введення в дію виробничих потужностей і споруд, а також житлових будинків та інших об'єктів соціального призначення можуть бути врегульовані відповідно до Положення про взаємовідносини організацій - генеральних підрядників з субпідрядними організаціями, затвердженого Науково-технічною радою Державного Комітету України у справах містобудування й архітектури 14 грудня 1994р., яке має рекомендаційний характер.

Предмет договору будівельного підряду

Предметом договору будівельного підряду є проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцем знаходження об'єкта.

Нове будівництво (новобудова) - це будівництво підприємств, будівель і споруд, яке здійснюється на нових майданчиках на підставі знов затвердженої проектно-кошторисної документації. Розширення - це здійснюване за новим проектом будівництво других і наступних черг діючих підприємств, додаткових виробничих комплексів і виробів, а також нових або розширення діючих цехів. Реконструкція (технічне переоснащення) - проведення відповідно до плану технічного розвитку об'єднань (підприємств) комплексу заходів (без розширення виробничих площ) щодо підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва, агрегатів, установок шляхом запровадження нової техніки, технології, заміни устаткування тощо.

У 1993 р. Науково-технічна Рада Міністерства України у справах будівництва й архітектури розробила Положення «Про підрядні контракти в будівництві», яке розроблено з урахуванням вітчизняного і закордонного досвіду й особливостей ринкових відносин у цій галузі. Воно має рекомендаційний характер, але оскільки воно детально регламентує відносини підряду в будівництві, доцільність його врахування не викликає сумнівів.

Проектно-кошторисна документація

У зв'язку з тим, що за договором будівельного підряду підрядник повинен виконати, як правило, великий обсяг будівельних робіт, параметри яких задані технічною документацією, закон надає великого значення, тому як повинні будуватися взаємини сторін, у зв’язку з підготовкою, уточненням і зміною технічної документації. Питання про підготовку технічної документації виникає тоді, коли при укладенні договору будівельного підряду малося лише техніко-економічне обґрунтування будівництва.

Розробка ТЕО (техніко-економічне обґрунтування) виконується найчастіше організацією, що проектує будівництво, і є підставою для укладання робочої документації, що залежно від умов договору готується однією зі сторін договору, але в усіх випадках підлягає узгодженню з замовником.

Виявивши необхідність проведення додаткових робіт, не врахованих у технічній документації підрядник повинен негайно інформувати замовника і чекати від нього вказівок.

Технічна документація і кошторис повинні відповідати вимогам нормативних документів, що регулюють будівництво, і договору будівельного підряду, який укладається. У систему нормативних документів входять Закони України „Про основи містобудування”, „Про архітектурну діяльність”, Державні будівельні норми України та інші положенні із проектування.

Відповідно до статті 878 ЦК, вважаючи погоджену сторонами проектно-кошторисну документацію в принципі незмінною до закінчення будівництва, законодавець, однак, враховує, що в період дії договору в сторін може виникнути об'єктивна потреба в її перегляді. Необхідність у цьому може бути зумовлена різними причинами, зокрема удосконаленням окремих проектних рішень, зміною конкретних потреб замовника, вимогами уповноважених державних органів, непередбаченим зростанням цін на будівельні матеріали і конструкції і т.д.

Замовник стосовно цього знаходиться в більш привілейованому стані оскільки йому надається можливість вносити зміни в технічну документацію без будь-яких посилань на незалежні від нього обставини. Він може зробити це і за своїм розсудом, але за умови, що викликані цим додаткові роботи з вартості не перевищують 10% зазначеної в кошторисі загальної вартості будівництва і не змінюють характеру передбачених у договорі будівельного підряду робіт. Якщо зазначену умову замовником дотримано, підрядник не вправі відмовитися від проведення додаткових робіт, викликаних зміною технічної документації. Зрозуміло, всі додаткові роботи повинні бути оплачені замовником у порядку, установленому договором.

Що стосується підрядника, то він вправі вимагати лише зміни кошторису у випадках, передбачених ст. 844 ЦК, але не технічної документації. У технічну документацію підрядник без узгодження з замовником не може вносити ніяких, навіть незначних, змін.

У договорі встановлюється порядок і строк узгодження додаткового кошторису у випадку змін, внесених у технічну документацію після прийняття її впровадження робіт виконавцем.

Вимога підрядника про перегляд кошторису повинна бути належним чином мотивована і представлена для узгодження з замовником у письмовій формі в строк, обумовлений договором.

Витрати повинні бути технічно й економічно обґрунтовані, виходячи з оптимальної витрати ресурсів, раціонального використання навколишнього середовища, правильного і достовірного визначення вартості змін і доповнень до раніше виданої технічної документації.

У тому випадку, коли пропоновані замовником зміни технічної документації викликають необхідність виконання великих за обсягом додаткових робіт або змінюють сам характер передбачених договором робіт, дане питання підлягає обов'язковому узгодженню з підрядником. Якщо підрядник готовий узятися за виконання нових робіт, сторони погоджують додатковий кошторис і вносять у договір будівельного підряду інші необхідні зміни.

Однак, якщо ці зміни зумовлюють подовження термінів виконання робіт, замовник зобов'язаний продовжити і строк контракту. Замовник також має право на внесення в процесі будівництва змін і доповнень у проектну документацію та обсяги робіт.

Відповідно до статті 880 ЦК вводиться для будівельного підряду загальне правило: ризик випадкової загибелі (ушкодження) об'єкта будівництва, що настав до здачі об'єкта підрядником замовнику, покладається на підрядника. Це пов'язано з встановленням ст., 876 ЦК загального правила, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник (див. коментар до вказаної статті).

Замовник відшкодовує збиток від ризику тільки у випадках, коли він передав для будівництва неякісні матеріали, устаткування, конструкції, давав помилкові вказівки підряднику, про що його підрядник попереджав (див. коментар до ст. 848 ЦК). Передаючи підрядникові обов'язок із забезпечення будівництва всім необхідним (ст. 837 ЦК), замовник від несення негативних наслідків такого ризику звільняється, крім виняткових випадків - помилкових указівок з його боку в процесі будівництва, оскільки ризик підрядника в цих випадках зростає.

Стаття, 881 ЦК дозволяє сторонам договору визначити обов'язок однієї зі сторін страхувати ризики від випадкових ушкоджень об'єкта будівництва, окремих етапів чи комплексів (які є закінченим будівництвом відповідно до умов договору), шкоди, заподіяної іншим особам, а також умови такого страхування. Якщо така умова не передбачена договором цей обов'язок покладається на підрядника, що цілком природно, оскільки він несе ризик випадкової загибелі предмета підряду до його передачі замовнику (ст. 880 ЦК). Відповідно на стороні, що укладає договір страхування, лежить обов'язок повідомити іншу сторону про укладення останнього та обов'язок ознайомити її з цим договором.

Страхування в будівельному підряді має свої обмеження в часі: воно припиняється разом з припиненням самого договору, що пов'язує замовника та підрядника, оскільки у вказаний момент сторона, на яку покладається обов'язок страхування, втрачає застрахований нею інтерес. Це дає підстави розглядати відповідні зобов'язання як страхування на період будівництва.

У підрядному договорі, в якому передбачена необхідність страхування, звичайно вказуються його види, страхові ризики, страхова сума, строки страхування.

Право замовника здійснювати контроль і нагляд за ходом і якістю виконуваних робіт, дотриманням термінів їх виконання, якістю наданих підрядником матеріалів, а також правильністю використання підрядником матеріалів замовника нерідко виступає одночасно й як його обов'язок. Так, якщо об'єкт будується на основі оригінального архітектурного проекту, замовник зобов'язаний укласти з архітектором договір на здійснення авторського нагляду за будівництвом об'єкта (ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність»). Технічний нагляд за будівництвом здійснюється в усіх випадках, коли будівництво ведеться за рахунок бюджетних коштів і т.д. У такій ситуації замовник повинен виявляти особливу уважність, тому що підрядник, що неналежним чином виконав роботи, може згодом послатися на те, що поява недоліків і їхнє неусунення зумовлені тим, що замовник не здійснював належного контролю і нагляду за виконанням робіт.

Відповідальність підрядника

Відповідно до статті 883 ЦК встановлюється відповідальність підрядника за якість робіт, підкреслюючи значення якісних показників у будівництві. Мається на увазі відповідальність зі виконання робіт із відступом від проекту, прийнятого до виробництва, кошторису, а також будівельних норм і правил, що діють на момент виконання окремих видів робіт.

Стаття також установлює санкції, які повинні стимулювати належне виконання зобов'язані підрядником і які забезпечують майнові інтереси замовника при недотриманні підрядником вимог щодо якості. Неустойка має штрафний характер. Випадки застосування санкцій у кожному конкретному випадку повинні бути передбачені в договорі.

Закон України (дію якого зупинено на 2002 р. згідно із Законом від 20 грудня 2001 р.) «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» визначає загальні правові засади майнової відповідальності за недотримання встановлених умовами договору підряду (контракту) строків завершення виконання робіт на будівництві об'єктів та здійснення розрахунків за них і спрямований на посилення договірної дисципліни та відповідальності за цільове та ефективне використання коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій.

Майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов, визначених у ст.ст. 4 і 5 вказаного Закону та іншими законами. Законом також передбачені інші особливості відповідальності сторін за договором підряду на капітальне будівництво, якщо воно здійснюється за рахунок коштів держави.

Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14 жовтня 1994 р. встановлює адміністративно-правову відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій усіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівною та іншою проектною документацією, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.

Підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором/будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку.

Відповідальність замовника

За невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором підряду на капітальне будівництво відповідальна за це сторона сплачує неустойку (пеню) передбачену договором, а також відшкодовує збитки, у сумі, не покритою неустойкою, що виразилися у зроблених іншою стороною витратах, у втраті чи пошкодженні її майна.

П 3 ст. 2 Закону України „Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів” встановлено, що у разі недотримання зобов’язання щодо стягнення неустойки, сума неустойки, що не була стягнена в установленому порядку з винної сторони за порушення умов договору підряду, стягується за рішенням господарського суду до державного бюджету як зі сторони, яка заявила ці вимоги, так і з сторони, що не виконала договірних зобов’язань.

Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом 30 календарних днів після закінчення встановленого строку платежу, підрядник має право припинити виконання робіт, але не раніше як через 10 календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більш як на 90 календарних днів підрядник має право розірвати договір підряду (контракт) відповідно до умов договору (контракту) і вимагати сплати неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих розірванням договору підряду (контракту) в частині, не покритій неустойкою (пенею).


19.09.2010

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!