Osvita.ua Высшее образование Рефераты Право Договір безоплатного користування майном
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Договір безоплатного користування майном

За договором безоплатного користування майном одна сторона зобов'язується передати або передає майно у безоплатне тимчасове користування другій стороні, а остання зобов'язується повернути ж майно

З наведеного вище слідує, що відносини сторін за договором безоплатного користування майном подібні відносинам за договором майнового найму з тією суттєвою відмінністю, що у першому випадку користування є безоплатним.

Договір безоплатного користування майном має широку сферу застосування. У ньому проявляється принцип соціалістичної взаємодопомоги, колективізму, солідарності учасників цивільних правовідносин. Громадяни надають один одному у вигляді послуг предмети особистого споживання для тимчасового користування, не одержуючи за це ніякої компенсації. Організації (підприємства, колгоспи) також надають один одному у порядку соціалістичної взаємодопомоги, обладнання, Інвентар чи інше майно для тимчасового користування, якщо це не суперечить їх спеціальній правоздатності, передбаченої Статутом чи положенням.

Так, наприклад, у Положенні про державне виробниче підприємство (п.17) передбачено, що державне підприємство передає у безоплатне користування фабричному, заводському чи місцевому комітету професійного союзу будинки, приміщення, будівлі, сади, парки. Приміщення можуть бути передані у безоплатне користування і вечірнім школам працюючої молоді, вечірнім професійно-технічним училищам, курсам підвищення кваліфікації, у яких навчаються робітники підприємства. Цим навчальним закладам безоплатно передаються обладнання, взірці машин, приладів і т.д.

Відносини по безоплатному користуванню майном складаються і у бібліотечній справі: між читачами (абонентами) і бібліотекарями, а також між бібліотеками (міжбібліотечний абонемент).

Таким чином, договір безоплатного користування можуть укладати між собою також як юридичні особи, так і фізичні особи (громадяни). Юридичні особи мають право укладати такі договори, якщо це не суперечить меті їх діяльності, тобто їх спеціальній правоздатності.

Відносини сторін за договором безоплатного користування регулюються стт. 324-331 ЦКУ. Крім цього, до договору застосовуються ряд статей Цивільного кодексу про майновий найм.

До договору безоплатного користування майном відповідно застосовуються правила статті 257, частини першої статті 259, статей 260 і 262, пунктів другого - п"ятого статті 265 і статей 271 І 172 Цивільного Кодексу.

У деяких випадках джерелом регулювання цих відносин є спеціальні правила, наприклад Правила користування бібліотечними книгами.

Права і обов'язки сторін за договором визначаються, в значній мірі, залежно від того, чи буде договір укладений як консенсуальний чи як реальний. У першому випадку сторона зобов'язується у майбутньому передати майно, тобто договір буде вважатися укладеним з моменту згоди сторін, а у другому випадку сторона передає майно і договір можна вважати укладеним з моменту передачі цього майна.

Предметом зазначеного договору може бути лише індивідуально визначена або незмінна річ. Сторона, що одержала майно, набуває лише права тимчасового користування ним, після чого зобов'язана повернути те саме майно. Вона не має права розпоряджатися майном, оскільки його власником є сторона, яка передала майно у тимчасове користування.

Договір безоплатного користування суттєво відрізняється від інших суміжних договорів, зокрема, від договору займу, предметом якого можуть бути тільки гроші або речі, які визначаються родовими ознаками. За договором займу до займача переходить право власності на взяті у займ гроші чи речі і який зобов'язаний повернути не обов'язково ту саму річ чи ті самі гроші, а тільки ту саму суму чи кількість речей. Разом з тим, за договором безоплатного користування право власності не переходить і особа, яка одержала індивідуально визначену річ у користування зобов'язана повернути тільки цю ж річ.

Договір безоплатного користування майном може бути укладений як у усній так і у письмовій формі. Якщо договір укладається між громадянами на строк не більше одного року, він може бути укладений у усній формі, а якщо більше як на один рік - повинна зберігатись письмова форма договору.

Договір безоплатного користування, який укладається державними, кооперативними і громадськими організаціями між собою і з громадянами, незалежно від строку, повинні укладатися у письмовій формі.

Майно, яке складає предмет договору, повинно бути своєчасно передано користувачу. Якщо воно не буде передано, то громадянин, що має право за договором одержати це майно у б юплатне користування, має право вит -бувати його від другої сторони і стягнути заподіяну шкоду.

Сторона, яка одержала майно, повинна користуватися ним у відповідності з умовами договору і призначенням майна. Користувач зобов'язаний виявляти турботу про охорону майна, яке він одержав у користування, не допускати його погіршення чи знецінення. З цією метою він зобов'язаний проводити поточний ремонт майна, якщо Інше не передбачено законом чи договором, а також повернути майно у тому стані, у якому він його одержав. У випадку погіршення його стану, користувач зобов'язаний відшкодувати власнику майна збитки, якщо погіршення майна виникло з його вини.

Ризик випадкової загибелі майна несе сторона, яка і передала це майно у користування, оскільки за нею зберігається право власності.

У випадку, коли з дозволу особи, яка передала це майно, виникло покращення цього майна особою, яка одержала його, перша зобов'язана відшкодувати понесені для цієї   мети витрати, якщо інше не встановлено законом чи договором.  Якщо ж покращення проведені без дозволу і вони фізично відокремлюються без шкоди для  майна, а особа, яка передала майно, не згідна відшкодувати їх вартість, ці покращення можуть бути вилучені. У випадку, коли дозволу на покращення не було і вони не відокремлюються від майна, зазначені покращення відшкодуванню не підлягяють.

Строк договору безоплатного користування майном, укладений між організаціями, не повинен перевищувати одного року, якщо законодавством не встановлене інше. Якщо договір, який може бути укладений на строк не більше одного року, укладений на більш  довгий строк, він вважається укладений на один рік.

Договір може бути укладений і на певний строк без його зазначення. Якщо сторонами в договорі є громадяни, строк дії договору законом не обмежуються. Тому, якщо строк дії договору ними не вказаний, кожна з сторін має право відмовитись від нього у будь-який час, попередивши про це у письмовій формі іншу сторону, при користуванні будинком, нежилим приміщенням - за три місяці, при користуванні іншим майном - за один місяць.

У випадку продовження безоплатного користування майном після закінчення строку договору, якщо немає заперечень зі сторони того, хто дав майно у корг тування, договір вважається поновленим на невизначении термін і ко...на зі сторін має право у будь-який час відмовитись від нього, попередивши про це другу сторону за один місяць. Однак, це правило не розповсюджується на державні, кооперативні і громадські організації.

Якщо організація, яка прийняла на себе за договором обов'язок передати майно у безоплатне користування, не передасть це майно, друга сторона має право вимагати відшкодування збитків, нанесених нею внаслідок витрат, втрати чи пошкодження її майна, викликаних невиконанням договору.

У випадку, коли згідно з договором обов'язок передачі майна у користування лежить на громадянинові, то за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання боржником (ст.203) відповідальність настає за загальним правилом ЦК. Це значить, що сторона, яка не передала за договором у користування майно, буде нести відповідальність не тільки за збитки, понесені другою стороною внаслідок витрат, втрати чи пошкодження її майна, викликаних невиконанням договору, але і за так звану упущену вигоду.

Особа, яка передає майно у безоплатне користування відповідає за недоліки цього майна, які вона зумисно чи з необережності другої сторони не обговорила при передачі майна.

Майно за договором повинно бути передано у стані, у відповідності з умовами договору, без недоліків і придатним для користування.

Недоліком слід вважати відсутність у майні необхідних позитивних якостей, внаслідок чого, ним неможливо користуватися або ця можливість обмежена. Особа, яка передала майно у користування не відповідає за недоліки майна, які були обговорені при укладенні договору. Однак, вона несе відповідальність за недоліки майна, які він умисно чи з грубої необережності не обговорив при передачі.Таким чином, безоплатне користування майном не знімає відповідальності за недоліки. Ця відповідальність за об"ємом значно менша від тої, яка наступає по оплатним договорам. Так, якщо по сплатних договорах (купівля-продаж, майновий найм) відповідальність наступає коли особа, яка передала майно не попередила про його недоліки, незалежно від ступеня своєї вини у цьому (стт.233,262), у тому числі прибудь-якій необережності, то за договором безоплатного користування майном відповідальність наступає тільки у зазначених вище випадках.

Збитки, понесені стс зною, яка одержала майно у безоплатне користування, внаслідок недоліків у ньому, які друга сторона при передачі цього майна умисно чи з грубої необережності не обумовила при його передачі, відшкодовується за правилами ст.203 ЦКУ.

Сторона, яка одержала майно у безоплатне користування має право передати це майно у користування третій особі тільки за згодою особи, яка передала майно, залишаючись відповідальною перед нею.

Надання майна у безоплатне користування передбачає наявність між сторонами особливих відносин, заснованих на довірі і прагненні надати взаємну допомогу чи послугу. Тому, одержувач майна у безоплатне користування має право передати це майно у користування третій особі лише за згодою особи, яка передала це майно. Ця згода може бути виражена як у момент укладення договору, так і у час його виконання, коли майно вже фактично передано для безоплатного користування.

Передача майна третій особі не звільняє від відповідальності за нього особу, яка одержала майно у безоплатне користування. У той же час, третя особа також несе відповідальність перед тим, хто передав майно у користування.

Об"єм прав, наданих третій особі разом з передачею майна не може бути більше тих, якими користується сторона, яка одержала першопочаткове майно у безоплатне користування.

Особа, яка передала майно у безоплатне користування має право вимагати дострокового розірвання договору у випадку, якщо друга сторона користується майном не у відповідності з договором чи не за призначення майна, або зумисно чи з необережності погіршує стан майна, а також якщо друга сторона оез його згоди передає у безоплатне користування майно третій особі.

Закінчення строку договору припиняє його дію. Однак на вимогу сторони, яка передала майно у безоплатне користування, можливе і дострокове розірвання договору у випадку, якщо майно використовується не у відповідності з договором або не за призначенням майна.

Користування майном, безперечно, приводить до певної його амортизації.

Однак, коли особа умисно або з необережності погіршує стан майна, одержаного у тимчасове користування, сторона, яка передала це майно, має право вимагати дострокового розірвання договору.

Договір може бути також розірвано у випадку порушення вимоги ст.328 ЦКУ. Тому передача майна третій особі без відповідної згоди сторони, яка першопочатково його передала, може викликати собою дострокове розірвання договору з ініціативи цієї сторони.

Дострокове розірвання договору у названих випадках не вимагає попереднього попередження про це від того, хто передав майно у безоплатне користування. При цьому, не має значення строк, на який був укладений договір чи вид майна.

Наслідком дострокового розірвання договору є обов'язок особи, яка одержала майно, негайно його повернути.

Що стосується особи, яка одержала майно у безоплатне користування, то і вона має право вимагати дострокового розірвання договору у випадку, якщо майно у силу зобов'язань, за які ця особа не відповідає, опиниться у стані, непридатному для користування.

Договір безоплатного користування майном, укладений без зазначення строку, може бути розірваний на вимогу особи, до якої перейшло право власності чи право оперативного управління на це майно.

Договір безоплатного користування майном при переході права власності на нього чи оперативного управління ним до другої особи автоматично не припиняється. Якщо договір був укладений на певний строк він продовжує діяти до закінчення строку, а дострокове розірвання його можливе тільки згідно правил, передбачених ст.324 ЦКУ.

Якщо договір про безоплатне користування майном був укладений на невизначений строк, то на вимогу особи, до якої перейшло право власності чи право оперативного управління на це майно, він може бути розірваний у будь-який час.

Договір безоплатного користування майном, крім загальних підстав припинення зобов'язання, припиняється також у випадку смерті громадянина чи припинення юридичної особи, які брали участь у договорі.

Загальні підстави припинення зобов'язань розповсюджуються і на договір безоплатного користування майном.

Після припинення договору з будь-яких підстав майно, передане у безоплатне користування, повинно бути передане особі, яка має право власності на нього чи право оперативного управління ним, у стані, у якому воно було одержане з врахуванням його нормальної амортизації.


18.09.2010

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!