Osvita.ua Высшее образование Рефераты Право Загальне поняття про договори купівлі-продажу, майнового найму (оренди), позики, дарування
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Загальне поняття про договори купівлі-продажу, майнового найму (оренди), позики, дарування

Договором (у цивільно-правовому значенні цього терміна) визнається угода двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Зміст договору складають умови, за якими досягнута згода сторін. Причому ці умови можуть бути як ті, що погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові з огляду на чинне законодавство.

Договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди за всіма його істотними умовами в потрібній у належних випадках формі. Оскільки договір є видом угоди, то до його форми застосовуються загальні правила про форму угоди. До цього слід додати, що договір може укладатися не лише шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, а й шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами тощо, підписаними стороною, яка їх надсилає.

Договори повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до їх умов. При цьому одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускається за винятком випадків, передбачених законом.

Договори, як і угоди, класифікуються за різними ознаками. Та для їх характеристики як угод має значення передусім поділ договорів на сплатні і безоплатні. Ошатним визнається договір, за яким сторона має отримати плату або задоволення іншої своєї вимоги за виконання своїх зобов'язань за договором. Наприклад, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві і вправі за це вимагати сплати обумовленої грошової суми.

Якщо сторона за договором зобов'язується виконати свої обов'язки без будь-якого зустрічного задоволення майнового характеру, то такий договір є безоплатним.

За розподілом прав та обов'язків договори можуть бути односторонні і двосторонні (не слід плутати з односторонніми та двосторонніми угодами). У односторонньому договорі одна сторона має лише права, а друга сторона - лише обов'язки. У двосторонньому договорі кожна із сторін має як права, так і обов'язки.

Можлива також класифікація договорів відповідно до Цивільного кодексу, який прямо передбачає 19 окремих видів договорів. Однак, по-перше, цей перелік не є вичерпним, і законодавством передбачається існування й інших видів договорів, а по-друге, дозволяється укладення так званих змішаних договорів, до умов яких включаються елементи різних договорів. Найпоширеніші цивільно-правові договори.

Поняття й зміст договору купівлі-продажу

За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).

Сторонами договору є продавець і покупець, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Зміст договору полягає в передачі майна від однієї особи (продавця) до іншої (покупця). Разом із майном до покупця переходить і право власності на це майно. Звідси випливає, що право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Предметом договору купівлі-продажу може бути всяке майно, яке не вилучено із цивільного обігу, навіть те, якого ще немає в натурі на момент укладення договору. Однак ряд предметів можуть бути придбані лише з особливого дозволу (зброя, вибухові й радіоактивні речовини, сильнодіючі отрути тощо). Щодо деяких інших встановлений спеціальний порядок оформлення відповідного договору. Наприклад, договір купівлі-продажу жилого будинку має бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин, а також підлягає реєстрації у виконавчому органі місцевої Ради.

Договір купівлі-продажу належить до двосторонніх договорів, оскільки права та обов'язки виникають у обох сторін: продавець зобов'язаний передати майно і має право на грошову винагороду за це; покупець зобов'язаний заплатити грошову суму і має право вимагати передачі йому майна. Цей договір завжди оплатний.

Договір купівлі-продажу вважається вчиненим у момент досягнення згоди щодо його умов між сторонами, тобто є консесуальним. При цьому, якщо право власності переходить до покупця раніше від передачі речі, продавець зобов'язаний до передачі зберігати річ належним чином, не допускаючи її погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо це передбачено договором.

Істотною умовою для цього виду договору визнається ціна товару. Цивільним кодексом передбачено, що продаж майна провадиться за цінами, що встановлюються за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавством.

Договір майнового найму (оренди)

За договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату. В юридичній лексиці вживаються два терміни для означення цього договору - «договір майнового найму» і «договір оренди», які мають майже однаковий правовий зміст.

Сторонами договору є наймодавець і наймач, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Зміст договору полягає в передачі майна від наймодавця до наймача в тимчасове користування, а не у власність. Саме в цьому полягає головна відмінність договору майнового найму від договору купівлі-продажу. Другою його рисою є платний характер користування. За цією ознакою договір майнового найму відрізняється від договору безоплатного користування майном.

Предметом договору майнового найму можуть бути лише речі індивідуально визначені та такі, що не можуть бути знищені або істотно змінені в процесі користування ними, оскільки наймач при припиненні договору найму зобов'язаний повернути майно в тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Договір майнового найму між громадянами на строк більше одного року повинен бути укладений у письмовій формі. Договір найму майна юридичних осіб повинен бути укладений у письмовій формі за винятком випадків, передбачених законодавством.

Строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством. Коли договір майнового найму укладено без зазначення строку, він вважається укладеним на невизначений строк, і кожна із сторін вправі відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це в письмовій формі другу сторону за три місяці. У разі продовження користування майном після закінчення строку договору за відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк і кожна з сторін вправі в будь-який час відмовитися від договору, попередивши про це другу сторону за один місяць.

Договір майнового найму належить до двосторонніх, сплатних і консесуальних договорів.

Договір позики

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.

Сторонами договору є позикодавець і позичальник, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Однак законодавством передбачено існування ряду юридичних осіб, що створюються спеціально для здійснення позичкових операцій, наприклад ломбардів.

Зміст договору полягає в передачі грошей або інших родових речей від однієї особи (позикодавця) до іншої (позичальника) у власність. При цьому такий договір має безоплатний характер, оскільки позикодавець має право на одержання процентів на суму позики лише в випадку, якщо це передбачено законом. Цим цей договір відрізняється від договору купівлі-продажу.

Відмінність договору позики від договору майнового найму полягає в тому, що, по-перше, за договором позики передаються гроші та інші родові речі, а за договором майнового найму - індивідуально визначені речі. По-друге, договір позики має знову ж таки безоплатний характер, а договір манного найму - сплатний. І по-третє, в зв'язку з тим, що предметом договору позики є родові речі, за цим . договором відбувається перехід права власності на них. Тобто позивач має право продати предмет позики або подарувати його, але такий само родовий предмет потім має повернути позикодавцю.

Законом встановлено, що договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей. Отже, він належить до реальних договорів. Передача грошей або інших родових речей являє собою не лише виконання договору, а й його укладення. Ця сама обставина дає підставу вважати договір позики одностороннім договором, оскільки обов'язок виникає лише у позичальника - повернути позикодавцю отриману суму грошей або кількість речей. Позикодавець має тільки право вимагати повернення цієї суми грошей або кількості речей.

Близьким за своєю природою до договору позики є кредитний договір. За цим договором банк або інша кредитна організація (кредитодавець) зобов'язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, що передбачені договором, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму коштів та проценти на неї. До кредитного договору застосовуються ті самі правила, що й до договору позики, якщо інше не випливає із законодавства та суті цього договору.

Договір дарування

За договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Оскільки договір дарування є двостороннім, то для його дійсності потрібна не лише воля дарувальника, а й згода обдарованого. Як правило, така згода проявляється у прийнятті дарунка. Однак цілком можлива й відмова обдарованого з якихось причин від дарунка. У цьому випадку договір вважається неукладеним.

Договір дарування є безоплатним договором, тому якщо обдарований за договором зобов'язується вчинити на користь дарувальника будь-яку дію, то це вже інший вид договору, ніж договір дарування.

Договір дарування належить до реальних договорів, тому що він вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.

Оскільки за договором дарування відбувається перехід права власності, то дарувальником може виступати лише власник майна, яке дарується.

Договір дарування, починаючи з певної суми, встановленої законом, повинен бути нотаріально посвідчений. Договір дарування громадянином майна державній, кооперативній або іншій громадській організації укладається у простій письмовій формі. Договір дарування жилого будинку вимагає нотаріального посвідчення та реєстрації у виконавчому органі місцевої Ради.


09.09.2010

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!