Osvita.ua Высшее образование Рефераты Право Нотаріальне посвідчення угод. Поняття, форма та строки довіреності
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Нотаріальне посвідчення угод. Поняття, форма та строки довіреності

Встановлення особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії, є обов’язковим правилом нотаріально практики

Нотаріус повинен пересвідчитися, що саме ця особа є заінтересованою особою і саме відносно неї вчиняється потрібна дія.

Встановлення особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії

Встановлюється особа громадянина за документом, що виключають будь-які сумніви щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (ст. 43 Закону України "Про нотаріат").

Нині збільшилась кількість найменувань документів, які можуть свідчити особу громадянина (п.10 інструкції про порядок учинення нотаріальних дій нотаріусами України).

По-перше, паспорт. Мається на увазі, що це може бути паспорт громадянина України, паспорт громадянина для виїзду за кордон, дипломатичний або службовий паспорт, національний паспорт іноземця чи документ, що його заступає.

По друге, посвідчення особи. До них відносять посвідчення особи моряка, посвідчення водія, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи громадянина, посвідчення на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, довідка з місць позбавлення волі.

Встановлення осіб, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за свідоцтвом про народження.

Встановлення особи громадянина можливе і за іншими документами, які викликають сумнівів щодо особи громадянина.

Якщо нотаріальна дія вчиняється  представником за дорученням фізичної чи юридичної особи, то нотаріусом перевіряється і особа представника. А у випадках, коли за громадянина, який внаслідок фізичної вади, хвороби чи з будь-яких інших причин не може підписати угоду, заяву або інший документ, підписується інший громадянин, то нотаріус установлює особу громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії, а також особу громадянина, який за нього підписався.

Документ, що посвідчують особу громадян, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії, їхніх представників, а також представників установ, підприємств та організацій, повертаються особам, що їх подали, без залишення копій, але в реєстрі обов’язково треба записати найменування документа, його номер, дату видачі й найменування установи, яка видала документ. Тільки у випадках засвідчення вірності копій і документа чи виписок із документа не вимагається вказувати в реєстрі всі дані документи, пред’явленого для встановлення особи громадянина. Досить у реєстрі зробити позначку “Особу встановлено”.

Треба також вказати, що не по кожній нотаріальній дії можна пред’явити всі перераховані в Інструкції документи, які свідчать про особу громадянина. З урахуванням характеру нотаріальної дії вимагаються й певні документи, що встановлюють особу громадянина. Наприклад, у разі посвідчення угод, видачі свідоцтва про право на спадщину, про право власності. Посвідчення юридичних факторів тощо, необхідно пред’явити паспорт, а для засвідчення вірно чіт копій документа чи виписок із нього можна пред’явити будь-який з названих документів, що встановлюють особу громадянина.

Поняття, форма та строки довіреності

Довіреність – це письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність юридичній особі може бути видана тільки на укладення угод, що це суперечать її статутові (положенню) або загальному положенню про, організації даного виду.

Довіреність на укладення угод, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо державних, кооперативних та інших громадських організацій повинна бути нотаріально посвідчена. Довіреність на одержання заробітної плати та інших платежів, пов’язаних з трудовими відносинами, на одержання винагороди авторів, пенсій, допомоги і стипендій, грошей з ощадних банків, кореспонденції, в тому числі грошової, посилкової, може бути посвідчена організацією, в якій довіритель працює або повчається, житлово-експлуатаційною конторою за місцем проживання, а також адміністрацією стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, в якому він перебуває на лікуванні.

Строк дії довіреності не може перевищувати 3-х років. Якщо строк у довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом одного року з дня її вчинення. Довіреність, в якій не зазначена дата її вчинення, недійсна.

Виділяють такі основні види довіреності:

  • разова;
  • спеціальна;
  • генеральна.

Разова довіреність – видається на вчинення певної юридичної дії або певної (однієї) угоди (наприклад, довіреність на одержання заробітної плати).

Спеціальна – довіреність видається для здійснення багаторазових однорідних юридичних дій (наприклад, довіреність експедитору на одержання багажу).

Генеральна довіреність – видається для здійснення багаторазових і різних за змістом юридичних дій (наприклад, довіреність на управління майном і його збереження і т. ін.).

Чинність довіреності припиняється внаслідок:

  • закінчення строку довіреності;
  • скасування довіреності особою, яка її видала;
  • відмова особи, якій видана довіреність;
  • припинення юридичної особи, від імені якої видана довіреність;
  • припинення юридичної особи, на ім’я якої видана довіреність;
  • смерті громадянина, який видав довіреність, визнання громадянина недієздатним обмежено дієздатним або безвісно відсутнім;
  • смерті громадянина, якому видано довіреність, визнання громадянина недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім. Особа, яка видала довіреність, може в усякий час її скасувати, а особа, якій довіреність видана, - відмовиться від неї. Угода про відмову від цього права недійсна. Особа, яка видала довіреність, зобов’язана сповістити про її скасування особу, якій довіреність видана, - відмовитися від неї. Угода про відмову від цього права недійсна.

Особа, яка видала довіреність, зобов’язана сповістити про її скасування особу, якій довіреність видана, а також відомих їй третіх осіб, для представництва, перед якими видана довіреність. Такий же обов’язок покладається на правонаступників особи, що видала довіреність, а у відповідних випадках – на опікуна або піклувальника. При припиненні довіреності особа, якій вона видана, або її про наступники повинні негайно повернути довіреність.

Різниця між довіреність та дорученням

Як довіреність, так і доручення – це форми представництва.

Проте між ними є певна відмінність. Довіреністю визначається письмове уповноваження, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами. Довіреність може бути посвідчена нотаріусом або керівником підприємства, установи чи організації, де працює довіритель. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується здійснити від імені і за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Обов’язково нотаріального посвідчення договору доручення цивільне законодавство не вимагає.

Список літератури:

  • Закон України "Про нотаріат". – Прийнятий ВРУ 2.09.19993 р.: набрав чинності. – 1.01.1994 року;
  • Л.К. Радзієвська, С.Г. Пасічник "Нотаріат в Україні". – Навчальний посібник. – 2001 р;
  • "Право власності в Україні". – Навчальний посібник. – 2000 р;
  • "Цивільний кодекс України". – К.: Атака, 2003. – 416с;
  • Юридичні терміни. Тлумачний словник. – За ред. В.Г.Гончаренка. – К.: Либідь, 2003. – 320с.


08.09.2010

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!