Osvita.ua Высшее образование Рефераты Право Договір майнового найму як право тимчасового користування
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Договір майнового найму як право тимчасового користування

За договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату

Цей договір є консесуальним, сплатним і двостороннім.

Важливою особливістю договору майнового найму є те, що на його підставі майно переходить до наймача у користування, а не у власність, повне господарське відання чи оперативне управління, як це має місце за договором купівлі-продажу, поставки, позики тощо.

Проте здійснення права користування пов'язане з необхідністю володіння майном. Тому слід визнати, що наймач набуває також право володіння набутим майном і, крім того, в силу договору наймач набуває деякі права по розпорядженню найнятим майном.

Наприклад, наймач, виконуючи свій обов'язок підтримувати найняте ним майно у справному стані, може передавати річ у ремонт, а у випадках, передбачених законом або договором, наймач може здавати найняте майно в піднайм, тобто він має і право розпорядження. Проте права наймача по володінню, користуванню і розпорядженню обмежені законом і договором.

За договором майнового найму зобов'язання між наймодавцем і наймачем виникає з того часу, коли сторони досягли згоди, а не з моменту передачі майна у користування, тобто даний договір є консенсуальним. Звідси наймач вправі витребувати від наймодавця обумовлене договором майно, коли наймодавець надає його наймачеві.

З моменту укладення договору в наймача виникає обов'язок прийняти обумовлене договором майно і вносити за користування ним плату. Отже, договір є сплатним, крім того, це дво сторонній (взаємний) договір, тобто такий, що породжує права і обов'язки для кожної із сторін договору.

Сторони і об'єкт договору. Форма і строк договору

Сторонами в договорі майнового найму є наймодавець і наймач. Наймодавець надає майно, яке належить йому на праві власності (праві повного господарського відання чи оперативного управління), а наймач одержує майно в тимчасове сплатне користування. Наймодавцями і наймачами можуть бути як громадяни, так і організації (в тому числі іноземні) в межах їхньої правосуб'єктності.

Об'єктом договору можуть бути лише індивідуально визначені речі, споживна вартість яких передається поступово і які в цивільному праві називаються неспоживними. Це зумовлено змістом самого договору майнового найму, за яким наймач після закінчення стро ку договору або його припинення достроково зобов'язується по вернути те саме майно в натурі. Об'єктом договору не може бути індивідуально визначене майно, вилучене або обмежене у ци вільному обороті, а також те майно, яке не може перебувати у власності того чи іншого суб'єкта права власності.

Договір майнового найму укладається як в усній, так і в письмовій формі. Згідно зі статтею 257 ЦК України договір майнового найму між громадянами на строк більше одного року повинен бути укладений у письмовій формі. Письмова форма застосовується до договору найму майна державних, кооперативних та інших громадських організацій, за винятком випадків, передбачених окремими правилами.

Строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством (ст.258 ЦК України).

Відповідно до статті 259 ЦК України договір майнового найму може бути укладений без зазначення строку. В такому разі він вважається укладеним на невизначений строк і кожна із сторін вправі відмовитись від договору в будь-який час, попередивши про це в письмовій формі другу сторону за три місяці.

У разі продовження користування майном після закінчення строку до говору наймач при відсутності заперечень з боку наймодавця може користуватись майном і далі. Така мовчазна згода наймодавця на продовження строку користування майном вважається поновленням договору на невизначений строк і кожна із сторін вправі у будь-який час відмовитись від договору, попередивши про це другу сторону за один місяць (ст.260 ЦК України).

Права і обов'язки сторін

Основним обов'язком наймодавця є своєчасне надання наймачеві майна у стані, що відповідає умовам договору і призначенню майна (ст.262 ЦК України). Наймач вправі вимагати надання йому майна в строки, зазначені в договорі. У разі порушення наймодавцем цього обов'язку Цивільний кодекс України передбачає право наймача витребувати від нього майно і вимагати відшкодування збитків, завданих затримкою виконання або із свого боку відмовитись від договору і стягнути збитки, завдані його невиконанням (ст.208, 263).

Наймодавець несе відповідальність за недоліки наданого май на, як за неналежне виконання зобов'язання (ст.203 ЦК України). Під недоліками розуміють такі вади майна, які чинять перешкоду нормальній його експлуатації чи використанню. Однак у силу частини другої статті 262 ЦК України наймодавець не відповідає за недоліки майна, які були ним застережені при укладенні договору незалежно від їх характеру.

Так, здавання в найм будинку, який підлягає капітальному ремонту, вважається правомірним, якщо наймодавець обумовив дефекти будівлі. Статті 264 і 265 ЦК України визначають обов'язки сторін по капітальному і поточному ремонту найнятого майна. За загальним правилом, якщо інше не передбачено законом чи договором, про водити капітальний ремонт - це обов'язок наймодавця, а по точний - обов'язок наймача.

Проте капітальний ремонт може бути здійснений наймачем у випадках, коли наймодавець не робить його, а також коли капітальний ремонт зумовлений не відкладною необхідністю. Наймач, зробивши капітальний ремонт, вправі стягнути з наймодавця вартість ремонту чи зарахувати її в рахунок найомної плати. Крім того, наймач може вимагати до строкового розірвання договору і стягнути збитки, завдані його невиконанням.

Оскільки договір майнового найму є сплатним, наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування майном. Плата, визначена при укладенні договору, може бути зменшена в ході виконання договору. Наймач вправі вимагати відповідного зменшення найомної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування найнятим майном істотно зменшилася. Наймач зобов'язаний користуватися майном відповідно до договору і призначення майна, підтримувати найняте майно у справному стані, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, якщо за законом або за договором ці обов'язки покладаються на наймача.

Порушення наймачем зазначених обов'язків дає право наймодавцеві вимагати дострокового розірвання договору. З припиненням договору наймач зобов'язаний повернути майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Цей обов'язок наймача зазначений у пункті 5 статті 265 ЦК України, а також випливає із суті самого договору, за яким майно пере дається у тимчасове користування.

В разі погіршення найнятого майна наймач повинен відшкодувати наймодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення майна сталося не з його вини (ст.271). Ризик випадкової загибелі чи зіпсування найнятого майна несе наймодавець як його власник (ст.130 ЦК України).

Інколи наймач робить поліпшення найнятого майна. Питання про долю поліпшення вирішується залежно від того, з дозволу чи без дозволу наймодавця проведено поліпшення, а також від того, можливо чи неможливо відокремити поліпшення без шкоди для майна. У разі проведеного з дозволу наймодавця поліпшення майна наймач має право на відшкодування зроблених необхідних витрат, якщо інше не передбачено законом або до говором. За відсутності такого дозволу зроблені наймачем поліпшення, якщо їх можна відокремити без шкоди для майна і якщо наймодавець не погодиться відшкодувати вартість їх. Можуть бути вилучені наймачем. Поліпшення, які зроблені наймачем без дозволу наймодавця і які не можна відокремити без шкоди для майна, відшкодуванню не підлягають (ст.272 ЦК України).

Піднайм

Однією з форм використання найнятого майна є піднайм. Здавання майна в піднайм дозволяється лише за згодою наймодавця, якщо інше не передбачено законом або договором. Піднайм оформляється договором, за яким наймач передає піднаймачеві все або частину майна в тимчасове користування за плату. З укладенням договору піднайму породжуються дві самостійні групи договірних зобов'язань, а саме: між наймодавцем і наймачем та між наймачем і піднаймачем.

Самостійність цих зобов'язань означає, що у піднаймача виникають права і обов'язки щодо первісного наймодавця. Перед наймодавцем залишається зобов'язаним тільки наймач, а у піднаймача ви никають права і обов'язки лише щодо наймача. З припиненням договору найму припиняє свою дію і договір піднайму, незалежно від того, чи закінчився строк його дії, чи ні.

Від піднайму слід відрізняти перенайм, за яким наймач передає всі права і обов'язки за договором найму іншій особі, яка замінює в договорі наймача. Перенайм може мати місце лише за згодою наймодавця, бо це слід розглядати як переведення боргу.

З метою забезпечення стабільності дії договору статтею 268 ЦК України встановлено, що у разі переходу права власності на здане в найм майно від наймодавця до іншої особи договір най му зберігає чинність для нового власника. Договір найму зберігає чинність і у разі переходу майна від однієї державної організації (наймодавця) до іншої.


28.09.2010

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!