Структура тексту: використання спеціальних прийомів та методів. Реферат

Структура тексту, його організація як виваженого і спеціально сформованого повідомлення передбачає не лише чітке розуміння завдань комунікації, але й використання спеціальних прийомів та методів зазначеної організації

"Редакторський аналіз розкриття теми автором, - пише Володимир Різун, - є аналізом її системно структурної поняттєвої організації, що включає визначення поняттєвої повноти, обсягу теми, зв'язків між поняттями, що становлять основу теми."

Попри конкретні психологічні, соціальні культурні умови сприймання твору, будь-який твір містить об'єктивно представлений набір засобів впливу. Дослідження цієї бази на лінгвістичному рівні передбачає визначення компонентів твору, що несуть у собі основне тематичне навантаження, особливостей їх поєднання у творі та доцільності і ефективності такого поєднання.

Говорячи про твір, ми маємо зважати на систему компонентів, його складових частин. Цікавою у цьому плані є думка А. А. Мельничука про розрізнення системи і структури твору: "Під системою розуміється сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених елементів, що утворюють більш складну єдність, яка розглядається відносно елементів - її частин, а під структурою склад і внутрішню організацію єдиного цілого, що розглядається з точки зору його цілісності".

У окремих публіцистичних творах, які представляють, як правило, агітаційний жанр, окрім властивої, реальної структури часто буває присутня виділена чи актуалізована структура - мається на увазі виражена за допомогою технічних засобів (кегль, гарнітура шрифту, інші виділення) послідовність головних думок і ідей.

Мета такої організації тексту не лише привернути увагу до основних (програмних) положень статті, але й визначити систему поглядів і переконань пропагованих даною статтею, полегшити для читача сприйняття при повторному прочитанні чи подальшому осмисленні матеріалу.

При використанні цього прийому часто можна спостерігати неузгодженість властивої, реальної структури і актуалізованої в тексті.

Неузгодженість ця може проявлятися у вигляді:

• аморфності (нечіткості) тематичної структури, а оскільки актуалізована структура якраз і виражає специфіку поєднання тематичних блоків, то такий факт говорить про загальну тематичну аморфність твору;
• невідповідності загальним положенням твору вичленованого актуалізованою структурою комплексу ідей;
• послаблення прагмематичної (впливової) сили твору.

Прикладом такого неузгодження двох структур може слугувати заява Президії Центрального Проводу РУХу "Позиція українського Народного Руху щодо ефективності Всеукраїнського Референдуму", опублікована у спецвипуску "Народної газети", березень 2000.

У Заві представлено сім основних тематичних блоків, кожен з яких загалом відповідає темі.

Але актуалізована структура, яка теж відображає сім позицій, часто суперечить не лише загальній структурі, але й сама по собі є досить суперечливою:

• 1-й тематичний блок - РУХ поборник інтересів простого народу і сприяє безпосередньому волевиявленню громадян;
• 2-й тематичний блок - слід знаходити всі можливі компромісні шляхи аби не допустити до референдуму (мотив - збереження народних грошей);
• 3-й тематичний блок - виражений у 6 підтемах і представляє інформацію про проблеми винесені на референдум (згідно пропонованих 6 питань);
• 4-й тематичний блок - заява про не підтримання Референдуму;
• 5-й тематичний блок - доцільність проведення Референдуму;
• 6-й тематичний блок - формування віддаленої мети ("скористатися сприятливою ситуацією і спрямувати енергію суспільства на вихід з економічної кризи");
• 7-й тематичний блок - ствердження позиційного центру через формулювання близької мети (Рух ініціюватиме розпуск парламенту).

Деякі елементи актуалізованої структури протилежні за ідейним спрямуванням, що, звісно, значно утруднює сприймання, а отже, зменшує впливовий потенціал статті.

Література

1. Мельничук А. С. Понятие системы и структуры языка в свете диалектического материализма. // Вопр. языкознания. - 1970. - № 1.
2. Різун В. В. Літературне редагування. - К., 1996.
3. Феллер М. Д. Структура произведения. - М., 1981.

Дата публикации: 08.08.2011