Osvita.ua Высшее образование Рефераты География Національні Свята Японії. Японська кулінарія - здорове харчування. Токіо. Реферат
Загрузка...

Національні Свята Японії. Японська кулінарія - здорове харчування. Токіо. Реферат

У рефераті подано відомості про національні свята Японії, особливості японської кухні, в основі якої лежить здорове харчування

Національні Свята Японії

  • 15 січня День повноліття.
  • 11 лютого День заснування держави.
  • 21 березня День весняного рівнодення.
  • 29 квітня День зелені.
  • 3 травня День Конституції.
  • 4 травня День відпочинку.
  • 5 травня День дітей.
  • 20 липня День моря.
  • 15 вересня День вшанування людей літнього віку.
  • 21 вересня День осіннього рівнодення.
  • 10 жовтня День спорту.
  • 3 листопада День культури.
  • 23 листопада День праці.
  • 23 грудня День народження нинішнього імператора Акіхіто.

Японська кулінарія - здорове харчування

В останні десятиріччя японці виявляють цікавість до європейських продуктів. Вони все більше їдять хліба, спагеті, м'яса, ковбаси, сосисок, шинки, таких овочів як салат, кольорова капуста, спаржа, петрушка, перець, а також бісквітів, шоколаду, морозива. Вони стали пити каву, какао, фруктові соки, пиво, скроні, вина, коньяки. Проте традиційним блюдам національної кухні, основою якої є рис, овочі, риба й інші морепродукти, як і раніше віддається перевага.

І сьогодні, незважаючи на значні зміни, японська їжа відрізняється від західної як за рівнем калорійності, споживання білків і жирів, так і по своїй структурі. Вона продовжує зберігати специфіку: помітна питома вага крохмалистих речовин, перевага рослинних білків над тваринними, споживання істотної частки тваринного білку за рахунок рибних продуктів, велика частка рису і, звичайно, у цілому низька калорійність у порівнянні з іншими розвинутими країнами.

В даний час, коли культура здорового способу життя завойовує розуми людей, японська кухня здобуває все більше послідовників у різних країнах, оскільки асоціюється з поняттям правильного харчування. Дійсно, з'єднання традиційної їжі (рис, морепродукти, овочі, соя) із продуктами тваринного походження і фруктами сприятливо позначається на здоров'я.

В усіх цивілізованих країнах рекомендується менше вживати в їжу тваринних жирів, продуктів, що містять холестерин, цукор і сіль, а більше утримуючу клітковину. І саме японська кухня відповідає таким рекомендаціям. І немає нічого дивного в тім, що повсякденна японська їжа користується все зростаючою популярністю за рубежем, де починають їсти сусі, місо, тофу і соба.

Підігріваючи інтерес до японської кухні, не тільки японські кулінари, але і їхні послідовники в різних країнах відкривають численні школи, видають багато книг і брошур з рецептами. Як гриби ростуть ресторани японської кухні. Вони вже завоювали, наприклад, західне узбережжя США, де традиційно проживали японські переселенці, Париж, Лондон, а тепер вже з'явилися й у Москві та Києві.

На перший погляд японські блюда можуть показатися екзотичними і потребуючими особливих продуктів. Однак пропонованими рецептами цілком можна скористатися й у наших умовах.

     

По-перше, тому що в нас з'явилися багато кому раніше не відомі овочі і фрукти, м'ясо птаха і риба, морепродукти, різноманітні спеції, а також продукти із сої; тофу, що готується по японській рецептурі, можна, наприклад, купити навіть у звичайному супермаркеті.

По-друге, тому що ряд продуктів цілком взаємозамінний. Наприклад, саке можна замінити горілкою, мірін - десертним вином, сіітаке - вешанкою, білими грибами, підберезниками, красноголовцями або опеньками; лук-батун і порей - зеленим, їстівну хризантему - шпинатом, рисовий оцет - яблучним.

Крім того такий екзотичний компонент деяких японських блюд як кампе (нарізаний смужками сушений гарбуз) цілком можна заготовити взапас восени дома. Сісо, як і інші рідкі ароматичні рослини, поступово попадає в поле зору городників і вирощується на присадибних ділянках. І взагалі господаркам не забороняється виявляти власну фантазію.

Токіо

Токіо - столична префектура. Розташована на рівнині Канто Тихоокеанського узбережжя острова Хонсю.

В адміністративному відношенні столична префектура Токіо складається з 23 спеціальних районів, 26 окремих міст, 7 селищ і 8 сіл. Адміністративно до неї відносяться острови Ідзу і Огасавара. Площа префектури - 2156,8 кв. км, населення - 11 772 тис. чол. (1995). У тому числі площа самого міста - 615,8 кв. км, населення - 7966 тис. чол.

Місто Токіо засновано в 1457 р. як феодальний замок в рибальському селі Едо; до 1868 р. був резиденцією сьогунів. Після реставрації Мейдзі - місцеперебування імператора і уряду. Тоді ж отримав свою нинішню назву Токіо - Східна столиця.

До 60-х р. р. Токіо був осереддям великого числа підприємств оброблювальної промисловості, в даний час багато крупних підприємств винесено за міську межу, в місті ж розвиваються переважно наукоємні і високотехнологічні виробництва. В місті налічується близько 50 тис. підприємств, 66,5% з них мають до 10 чол. працівників. У сфері обслуговування зайнято 55% працюючих жителів міста.

Останніми роками Токіо увійшов до числа найбільших фінансових центрів світу. За об'ємом фінансових операцій Токійська фондова біржа порівнянна із знаменитими фондовими біржами Нью-Йорка і Лондона.

Токіо - основний транспортний вузол країни з двома міжнародними аеропортами; до нього сходяться лінії швидкісних залізниць і швидкісні автостради, для яких через квартали з щільною забудовою прокладені шляхопроводи з складними багатоярусними розв'язками. Місто пронизано розгалуженою сіттю ліній метрополітену і наземних електропоїздів - головного виду масового суспільного транспорту. Щодня послугами транспортної системи міста користується близько 25 млн. чол.

Токіо - науковий і культурний центр з найстарішими приватними і державними університетами країни - Токійським, Васеда, Кейо, Хосей, Хітоцубасі і ін. В місті більше 400 картинних галерей, а також декілька десятків державних, муніципальних і інших музеїв. Один з найбільших - Токійський національний музей (1871), що є і важливим науковим центром. В ньому зберігається 85 тис. творів живопису, скульптури, прикладного мистецтва. Виділяються також Токійський національний науковий музей (природничонаукові колекції - близько 500 тис. експонатів), Національний музей сучасного мистецтва (1952), Музей японського народного мистецтва (1936), деякі приватні галереї.

Токіо - місто, де дивним чином поєднуються старизна і сучасність, фешенебельні райони і тихі вузенькі вулиці. Протягом ХХ в. Токіо двічі руйнувався майже до основи - в 1923 р. в результаті землетрусу і в 1945 р. внаслідок американських бомбардувань. Могутній імпульс містобудівні роботи в Токіо отримали в період підготовки до літніх Олімпійських ігор 1964 р., а в останні десятиріччя вигляд Токіо корінним чином змінили "кущі" висотних адміністративних будівель, що піднялися в різних його районах (наприклад, Сіндзюку, Сібуя, Ікебукуро).

В діловому кварталі Маруноуті розташовані головні контори найбільших корпорацій і банків. Поряд з Маруноуті знаходиться Гіндза - "вітрина" Токіо і всієї Японії, традиційний торговий і культурний центр з безліччю кафе, ресторанів, кінотеатрів і інших місць проведення дозвілля.

Великий інтерес для гостей Токіо представляє район імператорського палацу з обрамляючими його ровами, палац Акасака (1909) - цікавий зразок наслідування архітектури Заходу, такій популярній в Японії в період Мейдзі, квартал Асакуса, старовинні храми - Гококудзі і богині Каннон, Телевізійна вежа Токіо (1958) і Музей воскових фігур, який знаходиться в ній.

В березні 1991 року здана в експлуатацію найвища будівля Токіо - 354-метровий комплекс столичної адміністрації (архітектор Танге Кендзо) і т. д.

Улюбленим місцем відпочинку токійців є парки і сквери (більше 3,6 тис.), проте їх площа складає всього близько 5 тис. га (6 кв. м на одного жителя). Найбільш відомі парк в районі імператорського палацу, а також паркі Хібія, Мейдзі, Уено.

В місті налічується 1750 синтоїстських і 2953 буддійські храми.


30.11.2011

Загрузка...

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!