Osvita.ua Высшее образование Рефераты География Вивчення корисних копалин українських Карпат: внесок Я. О. Кульчицького. Реферат

Вивчення корисних копалин українських Карпат: внесок Я. О. Кульчицького. Реферат

Я. О. Кульчицький зробив значний внесок у вивчення геології корисних копалин Українських Карпат. Його праці є цінними для сьогодення, і їх ще довго використовуватимуть у практиці геологорозвідувальних робіт на різноманітні корисні копалини Карпатського краю

Я. О. Кульчицький належить до когорти геологів широкого профілю і є одним з найкращих знавців геології Карпатського краю. У його багатогранній науковій спадщині важливе місце посідають дослідження, пов’язані з вивченням корисних копалин Українських Карпат.

Майже всі геологічні праці Ярослава Онуфрійовича тектонічного і палеонтолого-стратиграфічного характеру містили елементи практичного спрямування, тобто були націлені на прогнозування і розшуки різноманітних родовищ корисних копалин, перш за все, горючих, неметалевих руд і мінеральних вод.

Найголовнішим здобутком у вивченні корисних копалин Карпатського регіону є колективна двотомна фундаментальна праця з геології та корисних копалин Українських Карпат, опублікована з ініціативи, за участю і редакцією Я. О. Кульчицького [1, 2].

Це перше монографічне узагальнення, в якому викладені й систематизовані відомі на той час уявлення про геологічну будову та закономірності розміщення корисних копалин Українських Карпат.

Основою цих книг стали оригінальні дослідження, а також розрізнені публікації й фондові матеріали за результатами геолого-знімальних, розшукових і тематичних робіт післявоєнних років. Характерною особливістю цих праць є те, що аналізу закономірностей розміщення корисних копалин передує добротна геолого-структурна основа і досить ґрунтовне мінералого-геохімічне і літологічне дослідження порід флішу.

У першій частині монографії висвітлено загальне структурне положення регіону, в історичному плані розкрито розвиток поглядів на його геологічну будову від перших праць ХІХ ст. до новітніх, досить детально схарактеризовано особливості стратиграфії утворень верхнього протерозою і палеозою, тріасу і юри, крейди і палеогену. В описі флішових відкладів значну увагу приділено вивченню складу глинистих фракцій, карбонатності і залізистості, а також розсіяній органічній речовині та вмісту бітумоїдів.

Друга частина монографії присвячена тектоніці, питанням літогенезу, магматизму і метаморфізму, закономірностям розміщення корисних копалин. У перших двох розділах Я. О. Кульчицький описав головні риси тектоніки Українських Карпат з аналізом схеми тектонічного районування і механізму покривоутворення, а також особливості підводно-зсувних явищ у фліші Східних Карпат, які значно поширені і погано вивчені.

У другій книзі вперше зроблено узагальнення щодо корисних копалин Складчастої області Українських Карпат. Я. О. Кульчицькому належить характеристика горючих і неметалевих копалин та мінеральних вод. Серед горючих копалин виділені нафта і газ, гумолітові утворення типу янтаря і менілітові аргіліти як сировина для одержання нафтопродуктів.

     

Найбільша заслуга вченого у вивченні нафтогазоносності Карпатського регіону. Цій проблемі присвячена низка окремих публікацій, у яких ідеться про час і умови формування нафтогазоносних покладів у Східних Карпатах, про перспективи нафтогазоносності Дуклянської, Магурської і Пенінської зон, південно-східної частини Українських Карпат і всієї території Українських Карпат, про оцінку прогнозних запасів за даними кількісного фаціального аналізу тощо. В монографії наведено характеристику нафтогазоносності окремих структурно-фаціальних зон, включаючи поверхневі нафтогазопрояви, а також діючі (Битківський промисел, Східницька група родовищ) і давно закинуті (Козівське, Лузьке та ін.) родовища.

Аналізуючи проблеми генезису й умов формування нафтогазових покладів Я. О. Кульчицький зазначає таке [2]:

  • нафта і газ перебувають у вторинному заляганні й, очевидно, генетично пов’язані з горизонтами, що глибоко залягають;
  • час кінцевого формування нафтогазових покладів приурочений до останньої стадії карпатської фази складчастості, що виявилася в середньому пліоцені;
  • головним типом нафтогазових родовищ є пластові склепінні поклади. Зрідка можуть траплятися масивні та літологічно обмежені поклади;
  • головні скупчення нафти і газу приурочені до крейдових і палеогенових флішових відкладів. Колекторами є переважно пісковикові горизонти.

Надзичайно важливі висновки щодо подальших досліджень менілітових аргілітів як корисних копалин. Тут, крім розробленої оптимальної безвідходної технології їхнього використання і передусім сухого переганяння з метою значного збільшення виходів смоли, запропоновано вишукати ефективні й економічні способи їхнього збагачення та наукове обґрунтування граничних кількостей твердих залишків. Особливу увагу звернуто на потребу розробки захисних заходів з можливого впливу аргілітопереробного підприємства на довкілля. Серед них рекомендовано принципи рекультивації земель, охорону поверхневих і підземних вод від можливого забруднення шкідливими речовинами, наприклад, фенолами та ін.

Незвичайним і специфічним серед корисних копалин є опис мінеральних вод, за багатством і різноманітністю яких Українські Карпати посідають провідне місце не тільки в Україні. Я. О. Кульчицький зазначає, що численні вуглекислі і сірководневі джерела вод за лікувальними властивостями аналогічні до мінеральних вод прославлених курортів, що дає змогу порівнювати Карпатський регіон з Кавказом.

Серед вуглекислих мінеральних вод виділені і детально схарактеризовані води типу "Нарзан", "Боржом", "Єсентуки", "Арзні". Відомі також води високої мінералізації різного складу. Серед них найпоширеніші хлоридні джерела, які на території Українських Карпат приурочені до двох смуг, витягнутих у загальнокарпатському напрямі з північного заходу на південний схід.

Перша смуга розміщена в крайовій частині флішових Карпат, і її високонасичені хлоридні джерела (Стара Сіль, Ростоки) пов’язані з процесами вилуговування водами соленосних міоценових відкладів. Друга південна смуга розвитку високомінералізованих хлоридних джерел простягається від району сіл Сіль-Чорноголово в басейні Ужа до району Селятин – Солонцівка в басейні Білого Черемошу.

В цій смузі виділяють три типи вод: вуглекислі хлоридно-натрієві, метаново-хлоридно-натрієві і вуглекисло-азотні хлоридно-натрієві. Характеризуючи мінеральні води, Я. О. Кульчицький справедливо зазначав, що дивовижна краса гір, покритих вічнозеленими, дрімучими хвойними лісами, і чисте гірське повітря прекрасно доповнюють бальнеологічні ресурси цього живописного кутка України і відкривають можливості подальшого розвитку мережі курортів, санаторіїв і будинків відпочинку. Ці висловлювання, без сумніву, важливі й актуальні сьогодні [2].

Я. О. Кульчицький є також співатором ще однієї невеликої монографії, присвяченої тектоніці і металогенії Українських Карпат [4], у якій проаналізовано розміщення і формування головно металічних і неметалічних родовищ корисних копалин. Надзичайно важлива його остання публікація у співавторстві з П. Лозиняком і М. Петрашкевичем на сторінках Записок наукового товариства імені Т. Шевченка, присвячена проблемним питанням геології і корисних копалин Карпатського регіону [3], яка побачила світ уже після смерті Ярослава Онуфрійовича.

У цій праці розглянуто дискусійні питання геологічної будови Передкарпатського передового та Закарпатського внутрішнього прогинів і Карпатської складчастої споруди, а також деякі аспекти перспектив розшуків нафти, газу і золота. Зокрема, перспективи розшуків нових покладів нафти і газу у Зовнішніх Карпатах пов’язано з двома районами: Верховинським, що є тильною південно-західною частиною Скибового прогину, перекритого Чорногірським покривом та Лютським, який охоплює південно-західну ділянку Сілезької зони і параавтохтонну її частину, перекриту Дуклянським покривом [3].

Перпективним на золото є дві металогенічні зони: каледоно-герцинська, де золоте зруденіння пов’язане з доверхньопалеозойськими метаморфічними утвореннями північно-західного закінчення Мармароського масиву, якому притаманна складна шар’яжна будова; неогенова, виникнення якої зумовлене тектономагматичною активізацією в завершальну стадію розвитку Закарпатського басейну і пов’язане з потужними вулканогенними комплексами андезит-базальтової і ліпарито- ігнімбритової формацій.

Отже, Я. О. Кульчицький зробив значний внесок у вивчення геології корисних копалин Українських Карпат. Його праці є цінними для сьогодення, і їх ще довго використовуватимуть у практиці геологорозвідувальних робіт на різноманітні корисні копалини Карпатського краю.

Література

1. Габинет М. П., Кульчицький Я. О., Матковський О. И. Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат. Львов, 1976. Ч. I.

2. Габинет М. П., Кульчицький Я. О., Матковський О. И., Ясинская А. А. Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат. Львов, 1977. Ч. II.

3. Кульчицький Я., Лозиняк П., Петрашкевич М. Основні проблеми геологічної будови та пошуків корисних копалин Карпатського регіону // Праці НТШ. 1997. Т. 1. Геологія, геофізика, хемія, біохемія, матеріалознавство, механіка матеріалів. С. 25-45.

4. Тектоника и металлогения Советских Карпат / Ю. А. Аверин, Я. О. Кульчицкий, Е. А. Лазаренко и др. / Препринт. Киев, 1988.


29.11.2011

Загрузка...

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!