Osvita.ua Высшее образование Рефераты География Лаос: загальні відомості про державу. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Лаос: загальні відомості про державу. Реферат

У самому центрі Індокитайського півострова знаходиться Лаос - невелика держава, що простягається на 1000 км із півночі на південь уздовж середньої течії Меконгу

По розмірах території Лаос майже дорівнює Великобританії - 237 тис. кв. км, але населення його невелике - близько 3,5 млн. чоловік. Це одна із самих рідконаселених країн Азії. Виходу до моря Лаос не має. На півночі Лаос граничить з Китаєм, на сході - з В'єтнамом, на півдні - з Кампучією, на заході - з Таїландом і на північному-заході - з Бірмою. Границі проходять в основному по природних кордонах - Меконгові чи гірських хребтах.

У грудні 1975 р. Лаос проголошений народно-демократичною республікою, керується Верховними народними зборами й урядом. Країна розділена на 13 Провінцій, один міський округ і 1,5 тис. сіл-банів на чолі з народно-революційними комітетами. Столиця країни - місто В'єнтьян.

Природа

Лаос - це край суворих гір і родючих річкових долин. Землі по берегах рік, придатні для поливного землеробства, давно обжиті й освоєні людиною, а жителям гірських схилів і вершин приходиться відвойовувати земельні ділянки, випалюючи ліс для посівів. Гірський характер рельєфу визначає ізольованість окремих районів Лаосу й утрудняє їхній зв'язок з зовнішнім світом.

Найбільш важкодоступна і малоосвоєна частина країни - Північний Лаос. Скелясті гори, порізані глибокими ущелинами, досягають тут висоти 2000 м. Гори, які зазнають сильної ерозії, складені в основному вапняками, глинистими і кристалічними сланцями. Хребет Пу Кум (2000 м) на північно-заході Лаосу утворить природну Кхаммуан, цікаве як район класичного карстового рельєфу.

На сході плато переходить у гори Чионгшон, древні, сильно зруйновані, розчленовані на окремі глибові масиви. Деякі перевали, наприклад Айлау і Му-Гіа, лежать на висоті усього близько 400 м. Максимальна висота гір у Центральному Лаосу - 2286 м. Західні схили плато Центрального Лаосу положистими ступінями спускаються до долини Меконгу. Тут, до півдня від плато Кхаммуан, виділяється велика Саваннакхетська долина з заливними рисовими полями.

У Південному Лаосу - основній житниці країни - гори Чіонгшон уступами переходять у невисокі, але досить стрімчасті плато, оточені алювіальними родючими низовинами в долинах рік. Найбільшої висоти (1200 м) досягає плато Боловен, складене піщаниками і базальтами.

Надра країни багаті корисними копалинами. Найбільшою мірою їх експлуатація ведеться в гористому Північному і Центральному Лаосу. Значні поклади олов'яної руди (близько 70 тис. т) знаходяться на плато Кхаммуан. Нові родовища олова були недавно відкриті недалеко від міста Саваннакхета. У районі плато Сіангкхуанг виявлені запаси залізної руди з високим змістом металу (60-70%), оцінювані в 1 млрд. т.

У Північному і Центральному Лаосу маються мідні руди, кам'яне вугілля, сурма, свинець, цинк, гіпс, марганець, вапняк. По всій території країни зустрічаються родовища золота і різних дорогоцінних каменів, особливо часто - сапфірів і рубінів. Поварена сіль знайдена і добувається в Лаосу в двох місцях - північніше В'єнтьяна і південніше Пхонгсалі. Біля В'єнтьяна і Саваннакхета передбачається наявність нафтоносних шарів.

Клімат Лаосу - тропічний, мусонний. Режим і напрямок вітрів визначають чітку зміну двох сезонів: сухого, прохолодного — з листопада по квітень, коли з континенту вторгаються холодні північні і північно-східні мусони майже без опадів, і вологого, печені - із травня по жовтень, коли теплі повітряні маси з Індійського океану приносять із собою тропічні зливи і високу температуру.

Велика довжина країни з північно-заходу на південний схід і гірський рельєф створюють досить значні кліматичні розходження між північними і південними районами. На низовинах Північного Лаосу середня температура самого холодного місяця - січня + 15°, а самої печені - липня 4-28°. У гірських районах Північного Лаосу температура повітря узимку іноді спускається нижче 0°. У Центральному і Південному Лаосу таких різких коливань температури не буває. Середня температура січня тут складає +23, +25°, липня +30°.

Лаос одержує значну кількість опадів, але вони розподіляються нерівномірно: у гірських районах і на високих плато Сиангкхуанг, Кхаммуан, Боловен випадає до 3500 мм опадів у рік, а на рівнинах і невисоких плоскогір'ях Північного Лаосу, а також у Саванакхетській долині – 1000-2000 мм. Неоднаковий розподіл опадів по сезонам у сполученні з особливостями рельєфу в різних районах Лаосу сприяло нерівномірному освоєнню території цієї країни. Більш освоєний Південний Лаос.

Озер і боліт у Лаосі мало, але дуже багато рік. Вони протікають по рівнинах і гірських ущелинах. Більшість їх відноситься до басейну Меконгу, головної артерії країни й однієї з найбільших рік Азії. Третина загальної довжини Меконгу, чи майже всі його середній плин, збігається з границею між Лаосом і Таїландом. Самі великі припливи Меконгу в Північному Лаосу - Та, У, Донг, Лик, Нгум. У Центральному і Південному Лаосу це - Бангфай, Бангхіанг, Дон, Конг, Тхен.

З мусонним режимом клімату зв'язані літнє повіддя і зимове обміління рік. У сухий сезон багато рік міліють настільки, що води не вистачає не тільки для зрошення, але і для побутових нестатків населення, а судноплавство на деяких ділянках цілком припиняється. Від своєчасного приходу паводка в значній мірі залежать врожаї рису. Ріки забезпечують населення рибою, але рибальство в економіці країни відіграє меншу роль, ніж у Кампучії.

Слабкий розвиток наземних доріг робить ріки Лаосу майже єдиним видом зв'язків, як внутрішніх, так і зовнішніх. Але судноплавство по них утруднено не тільки сезонним обмілінням, але і безліччю порогів, водоспадів і бурхливим плином. Навіть на самих положистих ділянках Меконгу швидкість плину досягає 4-5 м /сек. По основному руслу Меконгу рух можливий на трьох відрізках, вільних від порогів і водоспадів. Верхня ділянка від Луанг-пхабанга до В'єнтьяна - доступний тільки для пірог і невеликих моторних човнів. Середній - від В'єнтьяна до Саваннакхета - має більш спокійний плин, тут цілий рік курсують баржі, місткі лодки-сампані і швидкі довгі пироги.

Біля Саваннакхета розташовані Кхеммаратські пороги, що перешкоджають судноплавству, і ріка знову стає судноплавної тільки південніше цих порогів. Тут вона цілий рік доступний для великих сампанов і судів водотоннажністю 200-300 т. У самої границі з Кампучией водяний шлях перепиняють Кхонгские водоспади. Меконг із його численними порожистими припливами таїть у собі величезні запаси гідроенергії.

Більш половини всієї території країни займають ліси. Схили гір Північного Лаосу покриті вічнозеленими субтропічними лісами, що змінюються на висоті 1500 м змішаними - з дуба, сосни, каштана. На плато Центрального і Південного Лаосу переважають світлі мусонні листопадні ліси. Вологі тропічні ліси характерні для долин Південного Лаосу і для Чионг-шонских гір.

У незайманих лісах збереглися коштовні і рідкі породи дерев: рожеве, чорне, сандалове, залізне. Тикові ліси займають значну територію на північно-заході Лаосу, уздовж Меконгу; на плато Сіангкхуанг, Кхаммуан і Боловен росте прекрасна стройова сосна. Крім коштовної деревини ліси дають також лаки і смоли.

Райони з незначною кількістю опадів - Саваннакхетскую долину і частково плато Сиангкхуанг і Боловен - покривають високотравние савани, появі яких почасти сприяє випалювання лісу при перелоговому землеробстві.

Тваринний світ Лаосу надзвичайно різноманітний і унікальний, тут ще збереглися багато видів тварин, що уже винищені в інших країнах.

У Лаосі зустрічаються види тварин, властиві тропічному і помірному клімату. У джунглях живуть численні мавпи (гібони, макаки) і напівмавпи, а також хижаки - тигр, мармурова пантера, тибетський ведмідь, у заростях пальм - пальмова куниця, у долинах і гірських ущелинах - болотна рись.

З великих копитних водяться дикі бики бантенг і гаял, кабани. У лісах живуть змії - кобри, пітони й ін. Багато папуг, павичів, утік. У Південному і почасти в Північному Лаосу маються значні череди слонів. Багато хто з перерахованих тварин мають промислове значення. Полювання заборонене тільки на слонів, їх приручають і використовують для перенесення вантажів.

Населення

Корінне населення країни в расовому відношенні належить до південних монголоїдів. Лаосці по кольору шкіри трохи світліше, ніж їхні сусіди бірманці чи таїландці, вище їх зростом, у них більш широке обличчя і менш стовщені губи, однак таке ж чорне і пряме волосся. Вони звичайно добре складені і гарно фізично розвиті, особливо горці.

У Лаосі проживає більш 60 народностей. Багато дрібних етнічних груп, що живуть високо в горах, колись були в культурних і економічних відносинах мало зв'язані не тільки з іншим населенням країни, але і між собою.

Велика частина населення Лаосу говорить тайськими мовами, менша - на австроазійських. Таиязичними народами є лао, тань, так називані гірські тань (тхай-дам, тхай-као, тхай-денг, ли, плутай, тхай-ниа, тхай-фонг, тхо, нун, нян, каолан і ін.). Ця група складає 73% населення країни (з них лао - близько 63%). Таимовні народи живуть головним чином у провінціях В'єнтьян, Кхаммуан, Саваннакхет, Чампассак і Луангпхабанг.

Народи, що говорять на австроазійських мовах, утворять приблизно 25% населення Лаосу. Вони поділяються на двох груп: мон-кхмерів (більш 20%) і мео-ман (близько 5%). До першої групи відносяться кхмери і різні гірські мон-кхмерские народи. У колоніальний період останніх називали "кха", тобто раби. У закордонній літературі і зараз можна зустріти ця назва, але самі лаосці це образливе найменування тепер не вживають. Найбільш великий з гірських мон-кхмерских народів - кхму; йому уступають по чисельності сунь, з, ламет і ін.

У етнокультурному відношенні населення країни поділяється на три основні групи: лаолум (населення долин), лаотенг (населення гірських схилів) і лаосунг (населення гірських вершин).

Серед інонаціональних груп населення самі численні китайська і в'єтнамська. Кожна з них на початку 70-х років нараховувала приблизно по 30 тис. чоловік. У країні проживає також близько 2 тис. індійців. Ці три групи живуть головним чином у містах, зберігаючи традиційні форми побуту і культури і займаючись переважно торгівлею, ремеслами і підприємництвом.

Після досягнення незалежності державною мовою країни була оголошена лаоська. Він має свій складовий лист, близьке до листа монов Бірми.

Найбільш розповсюдженою релігією в Лаосу є буддизм тхеравади, що сповідають лао і тань. Серед горців широко поширені різні родо-племенні вірування. Пережитки традиційних вірувань можна зустріти й у місцевих буддистів: вони почитають парфумів "фи", що уособлюють мертву і живу природу.

Лаос відноситься до числа країн, яких торкнувся "демографічний вибух": населення росте швидкими темпами, приріст складає 2,2% у рік. У 90-і роки чоловіків і жінок нараховувалося приблизно нарівно.

З економічно активного населення (1,5 млн. чоловік) понад% зайнято в сільському господарстві і близько 5% у промисловості і ремеслах.

На розміщення населення по території Лаосу величезний вплив зробили природні умови - гірський рельєф, густа річкова мережа, розходження в кліматі.

Більшість населених пунктів і основна частина населення зосереджені по берегах рік: якщо середня щільність населення країни 115 чоловік на 1 кв. км, те в долинах, де проживає майже% усіх лаоських жителів, вона в 5 разів вище. А в деяких гірських районах на 1 кв. км приходиться менш 1 чоловік.

У Лаосу в останні два десятиліття підсилився процес урбанізації, міське населення виросло в 5-7 разів і до початку 70-х років складало 15% усього населення. Одним з важливих факторів росту міського населення в 60-х роках була тривала нестабільність положення в країні, що змушувала селянські родини шукати в містах укриття під час активізації воєнних дій. Відновлення мирного життя дозволило тисячам біженців повернутися в рідні місця. Основна частина лаоського міського населення - це лао, а також тань.

Найбільш значні міста країни - В'єнтьян, Саваннакхет, Луангпха-банг. Інші міста невеликі і нараховують 10-12 тис. жителів.

Найбільше місто Лаосу - її столиця В'єнтьян ("місто Місяця"), у якому живе близько 200 тис. чоловік. Це одне з найдавніших міст країни, що зберегло, хоча іноді й у зруйнованому виді, численні пагоди.

Місто, центр якого забудований кам'яними будинками, тягнеться на кілька кілометрів уздовж берега Меконгу. В'єнтьян - культурний і торговий центр країни. Тут знаходяться основні навчальні заклади, археологічний музей, державна бібліотека. У 60-х роках у столиці побудований новий будинок Народних зборів, міський ліцей, нові кінотеатри. В'єнтьян найбільш розвитий і в промисловому відношенні.

На противагу йому Луангпха-банг, що був раніше королівською резиденцією, зберіг риси старого міста, забудованого численними торговими крамничками і пальовими глинобитними будинками. Над містом піднімається 31 пагода. Як і багато років тому, Луанг-пхабанг просипається під ритмічний дріб барабанів пагоди Фу-Си, спорудженої в центрі міста в XVIII в. Тут же знаходиться будинок колишнього королівського палацу (зараз перетвореного в державний музей), а в пригороді збереглися священні гроти зі статуями Будди.

Господарство

Напередодні переходу влади в руки народу Лаос входив у число 25 найбідніших країн світу і мав один з найнижчих рівнів національного доходу на душу населення. Національна промисловість у ньому тільки зароджувалася, сільське господарство - основа всієї економіки - носило в більшості районів натуральний і напівнатуральний характер. Товарно-грошові відносини в країні були розвиті слабко: з 10 лаосців на початку 70-х років 6 чоловік нічого не купували і нічого не продавали на ринку, залишаючись поза сферою грошового обігу.

Відсталість соціально-економічної структури Лаосу протягом піввікового періоду штучно підтримувалася французькими колонізаторами. І хоча після ліквідації колоніального режиму в Лаосу відбулися деякі соціально-економічні зміни, країна, утягнена в орбіту громадянської війни, протягом майже 30 років не могла приступити впритул до перетворення своєї економіки. Величезний збиток у військові роки був нанесений сільському господарству: полючи закидалися, знижувалися врожаї.

Тривалі воєнні дії в Лаосу заважали приватним підприємцям вкладати капітал в економіку країни. Постійна недостача капіталів змушувала Лаос звертатися по економічною допомогу за кордон. Фінансові засоби, виділювані Лаосу в 50-60-х роках поруч капіталістичних країн і міжнародних організацій, були досить значні - тільки США щорічно надавали йому до 50 млн. дол.

Однак ця "допомога" витрачалася в основному не на економічні і соціальні нестатки, а на зріст армії, різних іноземних місій, а також на будівництво аеродромів і доріг стратегічного призначення. Велика частина наданих позичок осідала в кишенях вищих лаоських чиновників і офіцерів. Лаос залишався слаборозвиненою аграрною країною з перевагою докапіталістичних форм господарства і соціальних відносин.

Великі зміни в житті країни відбулися після проголошення Лаосу народно-демократичною республікою. Новий республіканський уряд проводить широку програму соціально-економічних заходів, спрямованих у першу чергу на викорінювання пагубних наслідків колоніально-феодального режиму. Ця програма включає аграрні перетворення і веде до підйому основних галузей сільського господарства, створюючи передумови для наступної індустріалізації.

Вже освоєні закинуті орні землі, відновлені і будуються нові промислові підприємства, створюються кооперативи в сільському господарстві, ремеслі і торгівлі, а також нові державні і змішані державно-приватні компанії; серед селян розподіляються угіддя колишніх великих землевласників.

Розширюється система охорони здоров'я і народного утворення. Медичне обслуговування і навчання стали безкоштовними. Зміцнюються зв'язки із соціалістичними країнами.

У 1976-1977 р. підписані угоди про надання Радянським Союзом економічної допомоги ЛНДР, про культурне і наукове співробітництво, про товарообіг і платежі, що успішно виконуються.


02.09.2011

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!