Osvita.ua Высшее образование Рефераты География Естонія як постсоціалістична країна. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Естонія як постсоціалістична країна. Реферат

У рефераті подано економіко-географічну характеристику Естонії як однієї з країн Балтії

Географічне положення та основні відомості про країну. Розміщена на північному заході Європи. Протяжність республіки з заходу на схід - 350, а з півночі на південь - 240 км. Берегова лінія] Естонії дуже звивиста, її утворюють багато заток, мисів, островів та, острівців. Близько 10% території - 800 островів і острівців. Найбільші з них, зосереджені в Балтійському морі, утворюють Західноестонський архіпелаг із великими островами Сарема, Гійума, Муху та ін.

На заході й півночі омивається Балтійським морем і його затоками - Ризькою та Фінською. 4/5 кордонів Естонії випадають на берегову лінію. На півдні межує з Латвією, на сході -з Росією.

Територія - 47,5 тис. км2.

Столиця - Таллінн (443 тис.). Адміністративно-територіальний поділ - 15 повітів (макундів) і 6 міст центрального підпорядкування. Офіційна мова - естонська.

Грошова одиниця - естонська крона.

Естонія - президентська республіка. Глава держави — президент. Вищий законодавчий орган - рійгікогу (парламент), що складається зі 101 депутата, обирається загальним таємний голосуванням. Вищий виконавчий орган - уряд, очолюваний прем'єр-міністром.

Політичні партії: Демократичне об'єднання "Ваба Есті", Соціал-демократична партія Естонії, Центральний союз хуторян, Сільська центристська партія, Естонський земельний союз, Естонська консервативна народна партія, Либерально-демократична партія, Народно-центристська партія, Партія національної незалежності Естонії.

Природні умови та ресурси. Естонія знаходиться на північному заході Східноєвропейської рівнини. Середня висота території - близько 50 м. Найнижча західна частина Естонії - острови, більш висока - південно-східна частина республіки. В Естонії є низовини: Західноестонська, Пярнуська та Північноестонська прибережна.

Північ Естонії - це вапнякове плато заввишки 30-40 м, її найвища точка - височина Пандівере (166 м). Найбільш знаючі височини - в південній частині Естонії: Сакала (145 м), Отеш. (217 І. І) і Ганья (318 м).

Рельєф у північній та західній частинах республіки в основному рівнинний, у південній - гористий. Переважають льодовикові й водно-льодовикові форми - моренні та водно-льодовикові рівнини, моренні горби. У прибережних районах домінують форми морського походження. Трапляються також дюни, болота (20% території республіки), ерозійні та карстові форми рельєфу.

Естонія - найбагатша серед країн Балтії на корисні копалини. В її надрах виявлено горючі сланці, торф, фосфорити, вапняки й доломіти, глини, піски, гравій. Серед них вирізняються горючі сланці (запаси близько 20 млрд. т.) і фосфорити. Основні родовища горючих сланців - Естонське й Тапаське - розміщені в північ ло-східній частині Естонії, там є також родовища фосфоритів - Нарду, Азері й Толсе. В республіці - значні запаси лікувальних грязей, мінеральних вод.

Клімат Естонії м'який і вологий. Чергування морського й континентального повітря, постійний вплив циклонів зумовлюють нестійку погоду. Особливо мінлива погода навесні й восени. За кліматичними особливостями розрізняють район безпосереднього впливу Балтійського моря і внутрішню Естонію.

На узбережжі - м'яка зима і помірно тепле літо, у внутрішніх районах зима прохолодніша, а літо тепліше, ніж на узбережжі. Середня температура січня - від -3,4 до -7 °С, липня - від +16,5 до +17,5 °С.

Опадів випадає в середньому 550-650 мм на рік, на височинах - близько 700, на узбережжі - 500 мм. Кліматичні умови дають змогу вирощувати всі сільськогосподарські культури північної смуги помірного поясу.

В Естонії багато малих річок, з них лише 9 мають довжину 100 км і більше. Річка Нарва (Нарова) - найбільш повноводна ріка Естонії; багатоводні також ріки Суур-Емайигі, Пярну, Казарі та деякі інші.

Річки Естонії належать до басейнів Балтійського моря і Чудського озера. Річки на півночі Естонії утворюють мальовничі водоспади (Нарва, Кейле, Лобу та ін.). Гідроенергетичні ресурси річок Естонії незначні, більше половини з них припадає на Нарву.

В Естонії багато озер - понад 1500 (разом із водосховищами). Найбільші з них - Чудське, Виртс'ярв.

Ґрунти в низовинних районах дерново-карбонатні, на підвищеннях - дерново-підзолисті, у долинах рік - дерново-глейові.

Естонія лежить у зоні змішаних лісів, якими вкрито понад 40% території. Переважають хвойні породи (сосна, ялина), з листяних поширені береза, осика, вільха, дуб, клен. Значна частина території республіки - луки й пасовища.

Для тваринного світу Естонії характерні лось, козуля, дика свиня, лисиця, лісова куниця, заєць, барсук. Із птахів водяться глухар, тетерев, рябчик. У прибережних водах - кілька, салака, тріска, камбала, лосось.

Населення. В Естонії проживає 1,65 млн. осіб. Пересічна густота населення - близько 40 осіб на 1 км2. Міське населення - 70%.

Найбільші міста, крім Таллінна,

  • Тарту (115,4 тис.),
  • Нарва (82,3 тис.),
  • Кохтла-Ярве (76,8 тис.),
  • Пярну (54,2 тис. жителів).

61,5% населення - естонці, 30,3% - росіяни, 3,3% - українці, 1,8% - білоруси, 1,1% - фіни. Неестонське населення переважає в північно-східній частиш країни, зокрема в м. Нарві. Основні релігії - лютеранство, православ'я, баптизм.

Господарство. На структуру господарства Естонії вплинуло приморське географічне положення та особливості природно-ресурсного потенціалу.

Естонія - індустріально-аграрна країна. Валовий внутрішній продукт, за даними ООН, 1993 p. склав 8,8 млрд. доларів США. У промисловому секторі зайнято 32% економічно активного населення, у сільському господарстві - 12, у будівництві - 10, на транспорті - 8, у торгівлі - 9%.

Економіка Естонії нині знаходиться в стадії проведення фундаментальних реформ. Основна увага приділяється впровадженню ринкових механізмів, вирішенню паливно-енергетичних проблем, переводу промисловості на випуск конкурентоздатних товарів, залученню іноземних капіталів у країну.

Промисловість. Основні галузі промисловості - легка й харчова промисловість, деревообробка, машинобудування, виробництво будівельних матеріалів. Основу паливної промисловості становить сланцева. Більше половини добутого сланцю використовується як тверде паливо, в основному для електростанцій, решта переробляється на сланцевий газ, смолу.

Сланцеперегінні заводи виробляють рідке паливо і різні хімічні продукти. Сланцева зола широко використовується для виробництва будівельних матеріалів. Навколо Кохтла-Ярве - основного центру сланцевого басейну - утворився значний промисловий район. Горючі сланці становлять основу паливно-енергетичного господарства Естонії. Майже вся електроенергія виробляється на теплових електростанціях. Найбільші серед них - Прибалтійська та Естонська ДРЕС.

У машинобудуванні переважають неметаломісткі галузі, що пов'язано з відсутністю власної металургійної бази. Воно представлене електромашинобудуванням, приладобудуванням і виробництвом устаткування для сланцевої промисловості.

У значних масштабах виробляються електродвигуни, силові трансформатори, кабелі, нафто-апаратура, екскаватори для меліоративних робіт, сільськогосподарські машини; розвинені суднобудування і судноремонт, тісно пов'язані з морським риболовством. Основні центри - Таллінн і Тарту (відповідно 68 і 15% машинобудівних підприємств республіки".

Хімічна промисловість представлена сланцепереробні: І комбінатом у Кохтла-Ярве і Ківіилі, хімічними комбінатами "Марду". У цій галузі широко використовується місцева сировина - горючі сланці, фосфорити і ліс. Виробляють фосфорні добрив; і сірчану кислоту (Марду), азотні добрива (Кохтла-Ярве), лаки й фарби, фармацевтичні препарати та інші хімічні продукти. Розвивається сланце-хімічна промисловість. Від переробки сланців одержують бензол, толуол та інші ароматичні вуглеводи і синтетичні продукти, смоли та ін.

Харчові галузі виробляють близько 1/3 продукції промисловості. Основні її галузі - маслоробна, м'ясна і особливо рибна. У всіх великих містах є м'ясокомбінати й молокозаводи. Виробництво молокопродуктів, масла, сиру наближено до сировинних районів. Рибний промисел ведеться в прибережних, океанічних водах і внутрішніх водоймах. Найбільші рибопереробні комбінати - Пярнуський, Талліннський, Тартуський.

Давніми галузями промисловості є деревообробна й целюлозно-паперова. Асортимент продукції дуже широкий. Тут виробляють ділову деревину й папір, фанеру й деревостружкові плити, меблі та лижі, будівельні деталі й сірники. Основні центри - Таллінн, Пярну, Тарту.

Легка промисловість сформувалася на привізних бавовні, барвниках і вовні. Перед веде виробництво бавовняних тканин. Найбільші центри: Нарва ("Кренгольмська мануфактура") і Таллінн ("Балтійська мануфактура"). Вовняні тканини виробляють у Сінді, лляні - в Пярну.

Промисловість будівельних матеріалів використовує багату й різноманітну місцеву сировину. Із відходів сланців продукують в'яжучі та кровельні матеріали, будівельні блоки й деталі. У республіці виробляють мінеральну вату на базі сланцевого коксу. VI Сільське господарство. Сільське господарство Естонії спеціалізується на м'ясо-молочному тваринництві - 70% валової продукції. Це пов'язане зі сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами.

Земельні фонди Естонії характеризуються невисокою розораністю і великою питомою вагою луків і пасовищ. Молочно-м'ясне скотарство найбільш розвинене в південно-східних, центральних і північно-західних районах республіки. Беконним, свинарством вирізняється захід Естонії. Розвиваються хутрове звірівництво і птахівництво.

Провідні галузі рослинництва - зернове господарство, картоплярство, а також овочівництво й садівництво. Вирощують жито, пшеницю, овес, ячмінь, картоплю, льон-довгунець, овочі, сіяні трави й кормові коренеплоди. Розвиткові рослинництва перешкоджає пере-зволоженість земель (63% сільськогосподарських угідь). Осушені землі становлять 50% сільськогосподарських угідь.

У розміщенні сільського господарства спостерігаються відмінності. У промислове розвиненій північній смузі республіки сільське господарство спеціалізується на молочному скотарстві, вирощуванні овочів, картоплі та інших культур приміського типу. У середній смузі поширені зернові культури. У південних районах поряд із молочним скотарством і свинарством вирощують льон-довгунець.

Транспорт. Естонія має розвинену транспортну мережу. Понад 80% вантажних і 70% пасажирських перевезень припадає на автомобільний транспорт. Протяжність автомобільних доріг – 62614,8 тис. км.

Довжина залізниць - 1000 км. Найбільші залізниці: Санкт-Петербург - Нарва - Таллінн; Таллінн - Тарту - Псков; Тарту - Валга - Рига.

Основні морські порти: Таллінн і "Гарту. Діє поромна переправа з Гельсінкі та Стокгольмом. Розвивається газопровідний і повітряний транспорт.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Найважливіші торговельні партнери - Росія, Фінляндія, Німеччина, Латвія, Литва. Основні статті експорту: м'ясо-молочні та рибні продукти, електротехнічні вироби, продукція легкої та хімічної промисловості. Імпорт - апатити, бавовна, вовна, шкіра, легкові та вантажні автомобілі, чорні метали, цитрусові, чай.

Соціальна інфраструктура. Найбільші вищі навчальні заклади: Тартуський університет, Талліннська консерваторія, Талліннський технічний університет, Талліннський педагогічний інститут, Естонський теологічний інститут, Естонська сільськогосподарська академія.

Видаються щоденні газети "Рахва гяель" ("Голос народу"; І. "Пязвалехт" ("Денна газета"), "Ихтулехт" ("Вечірня газета").

Естонське телебачення знаходиться в Таллінні, має 4 канали. Естонське телеграфне агентство - ЕТА знаходиться в Таллінні (засноване 1988 р.).


30.08.2011

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!