Osvita.ua Высшее образование Рефераты Экономическая теория Міжнародна торгівля та теорії ринку праці. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Міжнародна торгівля та теорії ринку праці. Реферат

Класична й кейнсіанська теорія рівноваги ринку праці. Міжнародна торгівля. Теорія порівняних переваг

Класична й кейнсіанська теорія рівноваги ринку праці

За класичною теорією зміни сукупної пропозиції викликають зміни зайнятості й рівня безробіття. Коли випуск продукції зменшується, збільшуючи чисельність тих, хто бажає працювати, але не знаходить роботу, безробіття зростає. І навпаки, якщо уявити досконалий ринок праці, на якому кожен, хто хоче працювати, може знайти роботу, то на такому ринку праці зарплата буде швидко змінюватись, щоби забезпечити рівність між попитом на працю й його пропозицією.

У класичній моделі ринку праці частка безробітних фактично є постійною і ніколи не перевищує величину, необхідну для підтримання ефективної відповідності між робочими місцями й працівниками. Припущення про те, що зарплата швидко змінюється, щоби забезпечити повну зайнятість на ринку праці, є відмінною рисою класичної моделі ринку праці.

"У класичній моделі ринку праці і сукупної пропозиції зарплата й ціни повністю рухомі. Зміни зарплати й цін безперервно підтримують повну зайнятість".

Класична теорія ринку праці не припускає існування інституціональних механізмів, що обмежують рух зарплати в той чи в інший бік (напр., довгострокових договорів з профспілками). Тому класичну модель ринку праці називають рухомою. Фірми конкурують між собою на ринку праці, приймаючи рішення про необхідну їм кількість праці шляхом співставлення суми додаткових доходів, які забезпечать нові працівники, з величиною зарплати, яку їм треба сплатити. Пропозиція праці визначається самими працівниками, які співставляють оплату за додаткову годину роботи, а отже, можливість купівлі товарів, яку забезпечить їм сума цієї оплати, з незручностями, викликаними необхідністю працювати на годину більше.

Рівновага на ринку праці визначає кількість запропонованої і фактично використаної праці, а також реальну зарплату за годину роботи. При рівноважній зарплаті ринок врівноважується й потрібна кількість праці дорівнює запропонованій кількості. Тому рівноважний рівень зайнятості називають рівнем повної зайнятості. При рівноважній зарплаті кожен, хто хоче працювати за цю зарплату, має роботу.

У класичній моделі ринку праці обсяг виробництва – це обсяг виробництва за умови повної зайнятості незалежно від рівня цін. Причина цього полягає в тому, що працівників турбує тільки купівельна спроможність зарплати, а не її грошове вираження. Зростання в однаковій пропорції зарплати й цін залишає купівельну спроможність зарплати незмінною. За незмінної реальної зарплати кількість запропонованої праці, зайнятість і обсяг виробництва, згідно з класичною теорією, також не змінюються.

На відміну від класичної, кейнсіанська теорія виходить з того, що рівень цін є постійною величиною, обсяг виробництва змінюється, Сукупний попит також періодично змінюється.

Таким чином, класична та кейнсіанська моделі мають принципові розбіжності. "Для економістів-класиків сукупний попит є стабільним, доки не відбудеться значних змін у пропозиції грошей. Навіть якщо сукупний попит знизиться, еластичність цін і заробітної плати забезпечують роботу автоматичного вбудованого механізму, за допомогою якого підтримується функціонування капіталістичної економіки на рівні її потенційного обсягу і природної норми безробіття".

Отже, державне регулювання аж ніяк не потрібне. Іншою є кейнсіанська теорія. "Для кейнсіанців мінливість сукупного попиту й нееластичність цін у напрямі зниження означають, що безробіття може збільшитися й зберігатися в ринковій економіці впродовж тривалого періоду. Щоби запобігти гігантських втрат від спадів і криз, необхідна активна макроекономічна політика регулювання сукупного попиту з боку держави".

Міжнародна торгівля. Теорія порівняних переваг

Міжнародна торгівля (МТ) являє собою найбільш загальну традиційну форму розвитку міжнародних економічних відносин. У процесі міжнародної торгівлі між суб’єктами світового господарства складаються відносини в області обміну, купівлі-продажу товарів, капіталу, робочої сили і послуг.

А. П. Румянцев та Н. С. Румянцева пропонують таке визначення: "Міжнародна торгівля – обмін товарами й послугами між державно оформленими національними господарствами або їхніми представниками"

Існують чотири групи показників МТ. Перша з них – це показники обсягу МТ.

Основними показниками обсягу МТ є:

  • експорт, тобто вивезення товару з країни;
  • імпорт, тобто ввезення товару в країну;
  • зовнішньоторговельний оборот, тобто сукупний обсяг експорту-імпорту за певний період часу (звичайно, за рік);
  • фізичний обсяг міжнародної торгівлі, тобто оцінка обсягу експорту й імпорту в постійних цінах в межах одного періоду (року);
  • генеральна торгівля, тобто вартість зовнішньоторговельного обороту й вартість транзитних товарів;
  • спеціальна торгівля, тобто чистий зовнішньоторговельний оборот (продукція, завезена в країну чи вивезена з неї);
  • реекспорт, тобто вивіз раніше ввезеного товару, не підданого переробці;
  • реімпорт, тобто ввіз раніше вивезених товарів, не підданих переробці.

Другої групою показників є такі, що характеризують міжнародну торгівлю за критерієм її структури. До них належать:

  • показники по критерію товарної структури, тобто показники поділу експорту й імпорту по основних товарних позиціях;
  • показники по критерію географічної структури, які показують розподіл міжнародної торгівлі по групах країн і регіонах;
  • показники по критерію інституціональної структури, які показують розподіл міжнародної торгівлі по суб’єктах і методах товарного обміну.

Третю групу показників становлять показники динаміки МТ, які, в свою чергу, поділяються на дві категорії: показники темпів зростання МТ та показники темпів приросту МТ.

Нарешті, четверту групу показників МТ складають показники результативності МТ:

  • сальдо торговельного балансу (різниця між вартісним обсягом експорту й імпорту товарів окремої країни);
  • сальдо балансу послуг (різниця між вартістю послуг, які надає країна, й вартістю послуг, які вона імпортує);
  • сальдо некомерційних операцій (різниця між доходами від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових коштів у спадщину, при вирішенні сімейних проблем);
  • сальдо балансу поточних операцій (сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій);
  • експорт на душу населення;
  • імпорт на душу населення;
  • зовнішньоторговельний оборот на душу населення;
  • експортна квота (відношення експорту до ВВП);
  • імпортна квота (відношення імпорту до ВВП);
  • квота зовнішньоторговельного обороту.

В основі теорії порівняних переваг лежить закон Рікардо. "Модель Рікардо демонструє закон порівняної переваги: країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами".

Дану теорію можна розкрити за допомогою уявного прикладу. Припустимо, що у світі є лише дві країни: США та Франція, в економіці яких є лише дві галузі: виробництво автомобілів та текстилю.

У Франції праця в обох галузях є менш продуктивною, ніж у США. Проте різниця в продуктивності праці неоднакова. Праця американських виробників автомобілів є відносно більш продуктивною, ніж при виробництві текстилю. Для виробництва автомобіля французьким виробникам треба вдвічі більше годин, ніж американським, але для текстилю таке співвідношення становить тільки 8:5. Саме відносні відмінності у продуктивності є основою міжнародної торгівлі. Французькі робітники не втратять роботу через те, що їхня праця менш продуктивна, але її оплата буде нижчою.

Зобразимо це в вигляді таблиці:

 

США

Франція

Оплата 1 години роботи

W

W1

Кількість годин, необхідних для виробництва одного автомобіля

300

600

Кількість годин, необхідних для виробництва 1 погонного метра текстилю

5

8

Витрати на робочу силу при виробництві одного автомобіля

300 W

600 W1

Витрати на робочу силу при виробництві 1 погонного метра текстилю

5 W

8 W1

 

Щоб виготовити автомобіль, американським робітникам треба 300 годин праці при витратах на годину роботи W. Отже, витрати на 1 автомобіль будуть 300 W. Якщо ставка зарплати за годину – 20 дол., то в розрахунку на 1 автомобіль зарплата буде 6000 дол.

Якщо на виробництво автомобіля в США йде 300 годин, то на виробництво одного погонного метра тканини – 5 годин. Тоді 60 м тканини коштують стільки, скільки один автомобіль (300:5). У Франції автомобіль буде коштувати стільки, скільки 75 м тканини (600:8). Отже, у Франції автомобілі будуть відносно дорожчими, ніж у США, а у США текстиль відносно дорожчим, ніж у Франції.

Якщо між країнами існує вільна торгівля, то товари будуть вироблятися там, де їх виробництво є дешевшим.

Якщо у США витрати на робочу силу для виробництва одного автомобіля (300 W) нижче, ніж у Франції (600 W1), то США є виробником автомобілів з нижчими витратами. Це можна записати в вигляді:.

300 W  600 W1.

Поділимо обидві частини нерівності на 300 W1.

Тоді W / W12.

Це свідчить, що США виробляють автомобілі дешевше за умови, що оплата праці в цій країні перевищує оплату праці у Франції менше, ніж у два рази. Т. ч., здатність виробляти з нижчими витратами залежить як від різниці в технології, так і від різниці в оплаті праці.

Щодо текстилю, то США будуть виробником з нижчими витратами, якщо

W / W11,6.

 

Інтервал І,

W / W11,6

Інтервал ІЇ,

1,6  W / W12

Інтервал ІЇІ,

W / W1 2

 

Виробництво

США виробляють обидва товари з з нижчими витратами

США виробляють автомобілі з нижчими витратами, Франція виробляє текстиль з нижчими витратами

Франція виробляє обидва товари з нижчими витратами

Ціни на автомобілі

300 W

300 W

600 W1

Ціни на текстиль

5 W

8 W1

8 W1

 

Згідно з теорією порівняних переваг відносна оплата W має перебувати в межах інтервалу І.

Припустимо інше: відновна оплата встановлюється на рівні, що відповідає інтервалу ІЇ. Тоді США будуть виробником обох товарів з меншими витратами. Тоді Франція буде мати неконкурентоспроможне виробництво по обох товарах, а французькі робітники через загрозу безробіття погодяться працювати за нижчу зарплату, отже, зарплата у Франції знизиться до рівня, за яким Франція стане конкурентоспроможною принаймні в виробництві текстилю.

Навпаки, якщо оплата праці буде перебувати в інтервалі ІЇІ, то США не зможуть конкурувати в жодному виробництві, безробіття в США спричинить зниження зарплати принаймні до рівня W / W1 =2, за якого США будуть конкурувати в виробництві автомобілів.

"Цей приклад демонструє закон порівняних переваг, який стверджує, що кожна країна буде виробляти той товар, для якого її перевага в витратах, що вимірюється як відношення, є максимальним".

В наведеному прикладі відношення витрат на виробництво автомобілів у США до витрат у Франції дорівнює 1:2 (W / W1), для текстилю таке відношення – 5:8 (W / W1). 1:2 менше, ніж 5:8, отже США має порівняну перевагу в виробництві автомобілів. І навпаки, Франція має порівняну перевагу в виробництві текстилю.

Отже, за умов повної зайнятості і рівновагої відносної зарплати США вироблятимуть автомобілі, а Франція – текстиль.

Література

  1. Камаев В. Д. и кол. авторов. Учебник по основам экономической теории. – М., 1994.
  2. Макконнел К. Р., Брю С. Д. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. – М.: Республика, 1992.
  3. Румянцев А. П., Румянцева Н. С. Міжнародна економіка: Короткий конспект лекцій. – К.: МАУП, 1999. – 104 с.
  4. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. – М.: "Дело ЛТД", 1993.


02.08.2011

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!