Osvita.ua Высшее образование Рефераты Экономическая теория Економічна теорія: предмет та методи. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Економічна теорія: предмет та методи. Реферат

Роль економічної науки у здійсненні суспільно-політичних процесів. Етапи становлення політекономії. Провідні напрями економічної теорії. Характеристики економічних законів. Методи економічної теорії. Функції економічної теорії

Роль економічної науки у здійсненні суспільно-політичних процесів

"Економіка" (грец.) - мистецтво ведення домашнього господарства. Вперше цей термін ввів в обіг Аристотель (III ст. до н. е.). Він розділив науку про багатство на економіку і хримастику. Перша вивчає виробництво \ благ для задоволення потреб людей, друга - накопичення грошей.

Економіка як наука про суть економічних знань почала формуватися тільки в ХVII - ХVIII ст., з розвитком капіталістичних відносин.

Термін "політекономія" ввів у 1615 р. французький економіст Антуан Монкрет'єн в праці "Трактат політичної економії".

Політекономія (гр.) походить від "політикос" - суспільний, державний і "Ойкономія" - управління домашнім господарством.

Етапи становлення політекономії

1-й етап. Вчення меркантилістів – ХVІ - ХVІІ ст. (Західна Європа). Засновники Т. Мен (Англія), А. Монкрет'єн (Франція), Серра (Італія).

Об'єкт досліджень:

  • обіг,
  • зовнішня торгівля.

Недоліки вчення меркантилістів:

  • описовий характер обігу;
  • відсутність наукової системи;
  • нехтування дослідженнями процесу виробництва.

II-й етап. Класична буржуазна політекономія - XVIII ст.

Засновники: Вільям Петті (1623-1687) (Англія); Франсуа Кене (1694-. 1774) (Франція).

Класики буржуазної політекономії питання про багатство пов'язували не тільки з обігом, а, насамперед, з виробництвом, де створюються матеріальні цінності.

Вищим досягненням англійської класичної школи стали праці Адама Сміта (1723-1790) і Давіда Рікардо (1772-1823). Вони дослідили виробництво і обіг, спробували розкрити суть товарно-грошових відносин, науково обґрунтували походження прибутку, започаткували теорію трудової вартості, але не змогли досконало розкрити суті економічної системи суспільства.

ІІІ-й етап. Марксистський напрямок політекономії.

Засновники: Карл Маркс (1818-1883) та Фрідріх Енгельс (1820-1895) поставили на науковий ґрунт соціалістичну ідею; для пізнання економічних процесів застосували метод матеріалістичної діалектики, становлення нового суспільства пов'язали з вищим розвитком матеріального виробництва, демократії й особистості.

К. Маркс створив струнку наукову теорію вартості й додаткової вартості. Класики марксизму розробили загальнотеоретичну модель суспільного розвитку, розкривши суть експлуатації людини людиною.

ІV-й етап. Сучасна економічна теорія надзвичайно різноманітна.

Провідні напрями економічної теорії

Неокласицизм - Джон Кларк (США), Альфред Маршал (Англія) - розвиває основні ідеї класичної буржуазної політекономії.

Неокейнсіанство - Джон Кейнс (Англія) розвиває концепції державно-монополістичного регулювання економіки.

Неокласичний синтез (Поль Самуельсон - США) поєднує ідеї неокласицизму та кейнсіанства щодо розвитку економічної системи суспільства, наголошуючи на єднанні державного регулювання і ринкового саморегулювання в цьому процесі.

Об'єктом економічної теорії є економіка в цілому - на мікро-, макро-ї глобальному рівнях.

Мікрорівень економіки починається з сім'ї; фірма (підприємство) є його основною ланкою.

Макрорівень охоплює господарство цілої країни, а глобальний - міждержавні економічні об'єднання та всесвітнє господарство.

Предметом економтеорії є виробничі відносини, які складаються з економічних та загальних організаційно-економічних відносин.

Соціально-економічні відносини - це ті відносини, які виникають між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних і духовних благ, їхню основу становлять відносини власності на засоби виробництва і виготовлений продукт.

Загальні організаційно-економічні відносини являють собою певну систему господарського механізму, а саме: систему форм і методів суспільної організації і регулювання народного господарства.

Економічні категорії - це узагальнюючі поняття, які відбивають суттєві сторони економічних явищ і процесів:

  • ринок,
  • власність,
  • економічна система господарства,
  • потреби,
  • суспільне багатство,
  • виробництво,
  • гроші,
  • обіг,
  • товарне виробництво,
  • прибуток,
  • попит,
  • кон'юнктура,
  • відтворення,
  • нагромадження,
  • споживання,
  • доходи, тощо.

Економічні категорії виражають окремі сторони економічних відносин, в сукупності вони характеризують економічний лад суспільства.

Економічний закон - це стійкий, істотний, причинно-наслідковий зв'язок і взаємозалежність явищ і процесів економічного життя. Якщо в економічних категоріях фіксується - статика, то в економічних законах - динаміка будь-якого економічного процесу.

Характеристики економічних законів

  • об'єктивний характер;
  • виявляються через практичну діяльність людей;
  • тісно між собою пов'язані.

Існують: основні - первинні, вихідні, або похідні - вторинні, третинні і т. д.

Існують всезагальні, загальні та специфічні, закони.

Загальна основа дії економічних законів - це об'єктивна, суперечлива, біосоціальна сутність людської істоти.

Розрізняють сутність економічного закону, механізації та використання.

Для економічних законів застосовують такі категорії діалектики, як:

  • Кількість.
  • Якість.
  • Суперечність.
  • Зміст.
  • Форма.
  • Дія.
  • Часткове.

Методи економічної теорії

Метод (гр. metodos) - шлях до чого-небудь. В економіці використовуються:

І. Загальнонаукові методи.

1. Структурно-функціональний метод - розгляд будь-якого економічного явища як системного з обов'язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів. Ознаки системи:

  • Цілісність.
  • Спрямованість її руху.
  • Організація.
  • Управління.

2. Математичні методи - поєднання якісного і кількісного аналізу.

II. Спеціальні методи.

1. Метод наукової абстракції - він полягає у виділенні найбільш суттєвих сторін процесу, що вивчається, абстрагуванні від усього другорядного, випадкового:

  • Аналіз - предмет дослідження розчленовується, мислення йде від конкретного до абстрактного.
  • Синтез - досліджує економічне явище у взаємозв'язку та взаємодії його складових.

2. Метод поєднання логічного й історичного підходів до вивчення економічної теорії.

3. Соціально-економічний експеримент.

Провідним методом в економічній теорії залишається теоретичний, але зростає значення кількісних методів, зокрема статистичних.

Функції економічної теорії

1. Теоретико-пізнавальна - пояснює закономірності, процеси та явища економічного життя суспільства. Спрямована на:

  • розробку методологічних підходів і принципів аналізу соціально-орієнтованої ринкової економіки;
  • розгортання фундаментальних досліджень механізмів господарювання, соціо-еколого-економічної культури розвитку.

2. Практична функція - цілісне бачення економічних процесів, націлена на нинішній етап розвитку України:

  • створення національних банків економічної, соціальної і екологічної інформації;
  • організацію центрів дослідження, які забезпечують складання ефективних програм розвитку регіонів та країни.

3. Виховна функція - вироблення й формування економічного мислення, економічної психології кожної людини, соціальної групи. Вона більш тісно пов'язана з практичною функцією, ніж з теоретичною.

Націлена на:

  • вивчення економічної поведінки;
  • визначення мотивів, тощо.


17.07.2011

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!