Сутність заробітної плати. Склад фонду заробітної плати. Форми та системи оплати праці
Сутність заробітної плати
Згідно з Законом України "Про оплату праці", заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникам за виконану їм роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконання роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
На більшості підприємств України в основу організації заробітної плати покладені такі принципи:
Склад фонду заробітної плати
Організація оплати праці на фірмі включає 4 елементи:
Фонд заробітної плати підприємства складається з 3-х елементів:
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм (норми часу, норми виробітку, норми обслуговування, посадові обов'язки та ін.). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.
Основна заробітна плата – це оплата праці у межах встановлених норм (нормативна заробітна плата).
До фонду основної заробітної плати крім заробітної плати, нарахованої за виконану роботу, відповідно до встановлених норм праці, включають:
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановлених норм, за трудові успіхи, винахідливість та особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством та премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій.
До фонду додаткової заробітної плати входять:
До інших заохочувальних та компенсаційних витрат включаються:
Джерелами коштів на оплату праці працівників господарчо-розрахункових організацій є частина доходу та інші кошти, отримані внаслідок їх господарської діяльності.
Для установ та організацій, які фінансуються з бюджету, це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержана внаслідок господарської діяльності та ін. джерел. Розрахунок фонду заробітної плати управлінського персоналу, наукових робітників та інших службовців, виконується згідно з штатним розкладом, посадовими окладами без розділення на основну та додаткову заробітну плату.
Законодавчо встановлюється також мінімальна заробітна плата – це розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану роботу, нижче від якого не може провадитись оплата за виконану працівником погодинну норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлена в розмірі 55 грн.
Форми та системи оплати праці
Існує тарифна система оплати праці, яка складається з наступних елементів:
Тарифні сітки, які встановлюють диференціацію в залежності кваліфікаційних розрядів та різновидів робіт.
Тарифні ставки, які визначають розмір оплати праці за одиницю часу.
Тарифно-кваліфікаційні довідники, в яких всі роботи розділяються на групи і встановлюються вимоги до відповідних виконавців робіт.
Доплати до тарифних ставок за шкідливість, суміщення професій, розширення зон обслуговування, оплати на дорочний час та інше.
Межгалузева диференціація здійснюється за допомогою коефіцієнтів співвідношення мінімальних тарифних ставок по галузям до мінімальної заробітної плати.
Наприклад він складає для:
Загалом працівники можуть отримувати заробітну плату по одному з трьох варіантів:
Для того, щоб компенсувати турботу працівників з приводу можливих коливань рівня їх заробітної плати всі роботодавці в цьому світі збільшують погодинну оплату відрядників.
В Україні використовується дві почасові системи оплати праці:
При простій почасовій системі оплати праці заробіток робітника визначається кількістю відпрацьованого часу, та рівнем оплати (тарифній ставці) за фактично відпрацьований час. Різновидом почасової системи є місячна ставка. При цьому, якщо не відроблено повний місяць, а заробітна плата одержується за ставкою, то вона дорівнює:
ЗП = (ПМС/k)*N
ПМС - повна місячна ставка
k - кількість робочих днів
N - фактично відпрацьована кількість днів.
Почасово-преміальна – це проста почасова, яка доповнена преміюванням за досягнення конкретної кількісних та якісних результатів. Заробіток визначається таким чином:
ЗП = mT*(1 + (П + K*N)/100), де
m – година (дена) тарифна ставка;
T – відпраціваний час;
П – розмір премій за досягнення встановлених показників та умов преміювання;
K – розмір премій за кожний процент перевиконання показника преміювання;
N – відсоток (кількість пунктів) перевиконання показника преміювання.
Показники преміювання – це ті виробничі вимоги, виконання яких забезпечує нарахування премій.
Умови преміювання – це ті виробничі вимоги невиконання яких зумовлює невиплату нарахованої премії, або зменшує її.
Приклади показників та умов преміювання:
Система оплати за посадовими окладами практично ні чим не відрізняється від простої почасової і використовується для службовців.
Відрядна форма оплати праці стимулює поліпшення об’ємних та кількісних показників роботи. Вона використовується, якщо збільшення виробітку веде до підвищення ефективності роботи підприємства або іншої економічної організації у цілому.
Заробітна плата за цією системою розраховується як добуток тарифної ставки і кількості об`єкту оплати.
Висновки. Основним джерелом доходів найманих працівників (на їх частку припадає понад 90% зайнятого працездатного населення) є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі.
Заробітна плата має бути водночас і "годувальницею", і "пряником", і "батогом", і "кермом".
Вона має забезпечувати об'єктивно необхідний для відтворення робочої сили і ефективного функціонування виробництва обсяг життєвих благ, які працівник має отримати в обмін на свою працю, моральне і фізичне задоволення від виконуваної праці. Тому питання про оплату праці та її вдосконалення є і буде актуальним.
Дата публикации: 25.07.2011