Osvita.ua Высшее образование Рефераты История экономических учений Економічний розвиток країн Західної Європи в XVI - XVIII ст.: основні аспекти. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Економічний розвиток країн Західної Європи в XVI - XVIII ст.: основні аспекти. Реферат

Визначальними напрямками у господарському розвитку країн Західної Європи була буржуазна перебудова, формування індустріального ладу

XVI - XVIII ст. в еволюції європейської цивілізації були періодом переходу від аграрного до індустріального суспільства. Англійська буржуазна революція (1640-1660) завершила період пізнього середньовіччя (XVI - перша половина XVII ст.) і поклала початок новій історії (друга половина XVII - XVIII ст.). Зміст перехідної епохи полягав у розкладі феодальних відносин і генези основних ознак буржуазного суспільства, яке внаслідок промислового перевороту в Англії і французької буржуазної революції перетворилося в систему, що згодом стала панівною в Європі й у світі.

Передумови індустріалізації господарства складалися в другий період європейського феодалізму в країнах Північно-Західної Європи (Англії, Нідерландах, Франції). Головними з них були: просте товарне виробництво, купецько-лихварський капітал, руйнація натурально-господарських форм феодального господарства, ремісничих цехів, купецьких гільдій, грошова рента, становлення внутрішніх національних ринків. Міжнародна торгівля сприяла створенню загальноєвропейського товарного і грошового ринку.

Для перехідного періоду характерні значні досягнення в галузі науки і техніки. Посилився міжгалузевий і внутрішньогалузевий розподіл праці. В XVI ст. налічувалося майже 100 основних галузей ремесла, у XVIII ст. - 200. Лише в текстильній галузі було більш як 20 спеціальностей. Впровадження верхньодійного колеса у млинах, механічних самопрядок, горизонтальних ткацьких верстаків, багатоярусних шовкопрядильних механізмів підвищувало продуктивність праці в текстильній промисловості у 3-4 рази. Розвивалися доменне виробництво, книгодрукування за допомогою літерного набору; використовувалися механічні молоти, годинникові механізми з маятником; з'явилися нові типи кораблів; відбулися зміни в агротехніці.

Важливу роль в економічному розвитку Західної Європи відіграли географічні відкриття кінця XV - початку XVI ст. Відкриття Америки і португальського шляху до Індії надали певних переваг у веденні торгівлі тим країнам, що лежали на узбережжі Атлантики. Першість у європейській торгівлі XVI ст. належала Португалії та Іспанії. Вони ж започаткували колоніальні володіння європейських країн, які згодом справили надзвичайно великий вплив на європейську політику та економіку. Лише наприкінці століття іспанців і португальців почали тіснити Англія, Нідерланди, Франція.

Одним із важливих наслідків зазначених подій став небувалий досі приплив до Європи золота й срібла, який спричинив падіння вартості монети і одночасне зростання цін на предмети споживання. За короткий час кількість грошей зросла більш ніж у десять разів, що сприяло розвиткові комерційного капіталу.

Складні операції європейського купецтва, розширення торгових оборотів і безперервність торговельних угод покликали до життя нові установи - біржі, де купці або їхні прикажчики могли щоденно зустрічатися й укладати комерційні та грошові угоди. Найбільш відомі біржі виросли в Ліоні і Антверпені.

Грошові операції тієї епохи були пройняті духом сміливої заповзятливості і ризикованих рішень. В середовищі нового класу - буржуазії - утворюється своя аристократія, яка формується шляхом нагромадження великих готівкових капіталів у найбільш спритних ділків, здебільшого в результаті різних кредитних операцій.

Розклад західноєвропейського феодалізму був пов'язаний з такими процесами, як:

  • наближення спеціалізації ремесла до рівня мануфактурного поділу праці;
  • посилення майнової і соціальної диференціації;
  • формування великих капіталів і розвиток розширеного відтворення.

У сільському господарстві позиції феодалізму були міцні, а тому процес розкладу його йшов повільніше. Феодальна земельна власність поступово зробилась об'єктом купівлі-продажу, розорення дрібного й середнього дворянства набуло широких масштабів. Селянське володіння еволюціонувало у дрібну селянську власність, феодальна грошова рента й оренда - у капіталістичну ренту й оренду, застосовувалася наймана робоча сила; зростало міське населення.

Велику роль у процесі генезису індустріальної цивілізації відіграли буржуазні революції в Нідерландах (1566-1609); Англії (1640-1660); американська (1775-1783); у Франції (1789-1794).

Нідерландська буржуазна революція привела до виникнення індустріального суспільства в Голландії, але не мала впливу на інші європейські країни. Це зробила буржуазна революція в Англії, що почалася за умов розвитку індустріального устрою в економіці країни. Зростали обсяги багатогалузевого мануфактурного виробництва, торгівлі, зміцнилися позиції буржуазії і буржуазної власності. З'явилось економічно міцне середнє і дрібне дворянство - джентрі, яке вело господарство на індустріальній основі. Аграрний переворот XVI ст. знищив старе феодальне землеволодіння, прискорив процес обезземелення селян, сприяв виникненню фермерства.

Заходи, вжиті в ході й після англійської буржуазної революції, зміцнили буржуазні відносини в сфері промисловості, торгівлі, кредиту. В 1651 р. побачив світ відомий в історії Англії Навігаційний акт, який забороняв каботажне плавання іноземних кораблів між англійськими портами, дозволяв іноземцям поставляти в Англію товари лише своєї країни і підтверджував монополію англійських комерсантів на торгівлю з колоніями Англії. Цей акт забезпечив панування Англії на світовому ринку. Англійська буржуазна революція мала вплив на Францію, Німеччину, США та інші країни.

Французька революція почалася тоді, коли в Англії та Голландії розвивалися індустріальні відносини. Промисловий переворот в Англії перетворив процес індустріального розвитку на незворотний.

3 перших днів революції у Франції були здійснені прогресивні економічні реформи. Скасовувалися податкові привілеї, всім громадянам гарантувалося право на будь-які посади і звання. Позитивну роль у розвитку революції відіграли і деякі вимоги економічного лібералізму, реалізовані великою буржуазією (жирондистами). В лютому 1791 р. спеціальні декрети Установчих зборів скасували державну регламентацію промислового виробництва, ліквідували цехи, проголосили свободу торгівлі.

Після вигнання з Конвенту жирондистів до влади прийшла середня та дрібна буржуазія (якобінці), що завдала вирішального удару ворогам революції, знищивши феодалізм на селі. Було проголошено обов'язковий розподіл общинних земель у тому разі, якщо цього бажала третина місцевих жителів. Спеціальним декретом скасовувалися феодальні права дворянства, борги селян феодалам; однак вимоги сільської бідноти про безкоштовні наділи не були задоволені. В цілому аграрне законодавство було спрямоване на задоволення інтересів середнього селянства та сільської буржуазії.

Велика французька революція 1789-1794 рр. була першою і єдиною революцією, доведеною до повної перемоги над феодальним дворянством та монархією. В Англії революція XVII ст. завершилася компромісом між новим дворянством і буржуазією, а у Франції революція XVIII ст. розгромила феодалізм і утвердила панування буржуазії. Як наслідок, французька революція набула загальноєвропейського і світового значення.

Історія генези індустріального суспільства пов'язана з розвитком мануфактурного виробництва, тому період XVI-XVIII ст. у розвитку світового господарства був мануфактурним.

Мануфактура - підприємство, що базується на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, яка історично передувала великій машинній індустрії. Існують дві форми мануфактур - розсіяна, що розвивалася в основному в XVI - першій половині XVIII ст., і централізована, що, утвердилася з другої половини XVIII ст. Мануфактури виникали в галузях, де рівень спеціалізації і технічного розвитку створював умови для реорганізації виробництва. Такі умови в XVI і ст. були в суконному виробництві, металургії, суднобудуванні, І книгодрукуванні.

Утворення мануфактур йшло двома шляхами:

  • торговий капітал проникав у виробництво;
  • виробник І ставав і підприємцем, і купцем.

Одночасно в промисловості зберігалися ремесла і дрібне товарне виробництво.

У мануфактурний період торговий капітал переважав над промисловим. Головними сферами залучення капіталу в Англії і Голландії була зовнішня торгівля і морські перевезення.

Історія протоіндустріального суспільства - це історія перемоги промислового капіталу над торговим.

Відбувалися зрушення в сфері обігу і розподілу. Просте товарне виробництво переростало в ринкове, розвивався міжнародний поділ праці, формувалися національні, європейський і світовий ринок товарів і грошей. На міжнародних ринках провідну роль відігравали Англія, Голландія. Європейські феодальні країни не були спроможні конкурувати на світовому ринку і перетворилися на продавців своїх аграризованих економічних відносин.

Сільське господарство розвивалося трьома основними напрямами:

  • створення буржуазних форм земельної власності,
  • еволюція феодальної ренти у капіталістичну,
  • зростання товарності.

Змістом цих процесів була боротьба між двома шляхами розвитку аграрних відносин: ринкового підприємництва та дрібнотоварної земельної власності.

В Англії аграрний переворот XVI - XVII ст. відіграв радикальну роль. Там, де застосовувалось огороджування, насильницьке обезземелення селян, відразу утворилася велика земельна власність буржуазного типу, яка здавалася в оренду селянам. Після буржуазної революції на цих землях утверджувалися фермерські господарства, а лендлорди (великі землевласники) отримували капіталістичну ренту. Селян - копігольдерів переводили на становище орендарів, змушували відмовлятися від своїх прав на користування землею. Дрібні селянські господарства перестали існувати, звільнивши місце великій буржуазній земельній власності лендлордів і фермерів. Сільське господарство досягло значних успіхів у вівчарстві, агрокультурі й агротехніці (легкий плуг, складні сівозміни, використання добрив), зросла врожайність зернових культур.

У Голландії розвиток сільського господарства мав компромісний характер. Революція не ліквідувала феодальну земельну власність, але пріоритет належав зміцненню дрібноселянської власності, що зростала в основному за рахунок скуповування монастирських володінь, осушених земель, на яких розвивалися фермерські господарства.

У Франції протягом перехідного періоду зберігалася велика земельна власність феодалів, зміцнилася спадкова рента. Аграрне законодавство якобінців у ході буржуазної революції 1789-1794 рр. перетворило цензиви у приватну власність селян. Процес капіталізації здійснився шляхом зміцнення дрібноселянської власності. Селянин перетворився на дрібного аграрія індустріального суспільства.

Отже, визначальними напрямками у господарському розвитку країн Західної Європи була буржуазна перебудова, формування індустріального ладу.


06.10.2011

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!