Osvita.ua Высшее образование Рефераты Военное дело, ДПЮ Технічні рідини: характеристика, отруєння, лікування. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Технічні рідини: характеристика, отруєння, лікування. Реферат

Коротка характеристика фізико-хімічних і токсичних властивостей технічних рідин. Механізм дії. Клініка отруєнь. Перша медична допомога. Основні принципи лікування при отруєнні технічними рідинами

Коротка характеристика фізико-хімічних і токсичних властивостей технічних рідин. Механізм дії. Клініка отруєнь. Перша медична допомога. Основні принципи лікування

У військах при експлуатації та обслуговуванні бойової техніки і зброї, при виконанні господарських робіт широко використовують різні технічні рідини, які мають високу токсичність, і при порушенні техніки безпеки при їх зберіганні і застосуванні можуть виникати отруєння особового складу.

Отруєння технічними рідинами охоплює військовослужбовців всіх спеціальностей і може бути масовим. При цьому відмічається висока летальність.

З отруєннями технічними рідинами зустрічаються лікарі практично всіх фахів, особливо, які працюють на станціях швидкої і невідкладної допомоги, в токсикологічних центрах чи відділеннях, реанімаційних відділеннях інших лікувальних закладів.

Метиловий спирт. Метиловий спирт (метанол, деревинний спирт) - CH3OH, безбарвна рідина, по смаку і запаху мало відрізняється від етилового спирту. Молекулярна вага 32,04. Питома вага 0,79. Температура кипіння + 65оС, добре розчиняється у воді. Температура замерзання - 98оС.

Використовується як розчинник фарб, лаків, смол, в медицині для фіксування мазків в клінічних і бактеріологічних лабораторіях, входить до складу антифризів. Отруєння можуть виникати частіше при прийомі усередину, рідше при вдиханні пари і через шкіру.

Відмічається різна індивідуальна чутливість до метанолу. Летальна доза при прийомі усередину від 50 до 500 мл (в середньому 100 мл), ГДК - 0,05 г/м3.

Механізм дії: метанол швидко всмоктується у шлунку і тонкому кишечнику. Повільно окислюється в печінці ферментом алкогольдегідрогеназою до формальдегіду, а потім до мурашиної кислоти, які більш токсичні, ніж метанол (летальний синтез).

Метанол викликає розвиток тканинної гіпоксії - інгібує гліколіз, заважає транспорту електронів і протонів по ланці тканевого дихання на рівні НАД. Мурашина кислота посилює ацидоз і пригнічує активність мітохондральних ферментів: сукцинат - цитохром С-редуктази, глутамат-щавелевокислої трансамінази, малатдегідрогенази, що призводить до порушення обміну речовин і загибелі клітин.

Формальдегід спричиняє цитотоксичну дію.

Перебіг отруєння. Важка форма. При прийомі великих доз метанолу (100-300 мл) швидко з’являється сп’яніння і приглушення, потім коматозний стан, колапс і наступає смерть.

При сповільненій формі розрізняють декілька стадій отруєння: перша стадія - сп’яніння (6-8 годин); друга стадія - уявного благополуччя (декілька годин - 1-2 доби); третя стадія - виражених симптомів отруєння, яка характеризується головним болем і болем в епігастральній ділянці, неспокоєм, розширенням зіниць, порушенням зору до повної його втрати. Крім цього відмічається ціаноз, задуха, коматозний стан, потім наступає смерть (63%).

При благополучному для життя кінці у хворих залишається стійка сліпота на все життя.

При середній формі (офтальмічній) отруєння переважають симптоми порушення зору до виникнення сліпоти. У 12% отруєних зір відновлюється.

При легкій формі у хворих відмічається "туман" перед очима, "миготіння", "потемніння" в очах. Зір відновлюється через 2-3 доби.

Етиленгліколь. Етиленгліколь (СН2ОН) 2 - безбарвна, сиропоподібна рідина, солодка на смак, без запаху. Температура кипіння + 197, 2оС, добре змішується з водою і спиртом. Температура замерзання - 40оС.

Етиленгліколь входить до складу антифризу - незамерзаючої рідини для радіаторів машин, танків і до складу гальмівної рідини (ГТЖ - 22). Отруєння етиленгліколем наступає при помилковому прийомі його в середину. Летальна доза 50-300 мл.

Механізм дії: як двохатомний спирт, етиленгліколь учиняє наркотичну дію і може визивати смерть внаслідок коми і пригнічення ЦНС. В печінці окислюється алкогольдегідрогеназою на 3 кислоти: - гліколева і мурашина - визивають ацидоз, гіпоксію, порушення обміну речовин; - щавлева – з’єднується з кальцієм, внаслідок чого утворюється щавлевокислий кальцій (нерозчинний), який визиває закупорювання ниркових канальців, анурію і уремію, тобто гостру ниркову недостатність.

Перебіг отруєння. Клініка має декілька стадій:

  • Перша стадія - сп'яніння (до 18 годин).
  • Друга стадія - уявного благополуччя (до 2 діб).
  • Третя стадія - нейротоксична (2-5 діб) - превалюють симптоми ураження ЦНС і приєднуються порушення функцій дихання і серцево-судинної системи, збудження змінюється депресією, млявістю, розвиваються клоніко-тонічні судоми, кома, дихання типу Куссмауля або Чейн-Стокса, пульс напружений, потім (перед смертю) частий, ниткоподібний, колапс.
  • Четверта стадія - нефротоксична (ренальна) - на 2-5 добу у клінічній картині отруєння переважають симптоми ураження нирок, потім печінки - розвивається токсична нефропатія і гепатопатія і як наслідок - гостра ниркова та печінкова недостатність.

Дихлоретан. Дихлоретан (хлористий етилен С2Н4Cl2) відноситься до хлорованих вуглеводнів. Це безбарвна рідина важче води в 1,3 рази із специфічним запахом хлороформу. Погано розчиняється у воді, добре в спирті та ефірі. Дихлоретан добре розчинює жири, стійкий до води, кислот і лугів, останніми гідролізується при високій температурі. Температура кипіння 83,7оС, замерзання -37оС. Пара в 3,5 разів важча за повітря. Застосовується як розчинник жирів, мастил, лаків, фарб, є сировиною для пластмас. Входить до складу дегазуючого розчину N 1. Дихлоретан попадає в організм пероральним та дихальним шляхом, а також через шкіру. Летальна доза при прийомі усередину 20-50 мл, смертельна концентрація 0,3-0,6 г/м3, гранично допустима концентрація - 0,01 г/м3.

Механізм дії. Дихлоретан швидко кумулюється в печінці та інших органах, багатих ліпідами (ЦНС, сальник, наднирники). Як хлорований вуглеводень ДХЕ має наркотичну дію на ЦНС, визиває приглушеність і кому. Продукти метаболізму ДХЕ уражають головним чином паренхіматозні органи (печінка, нирки) чинять виражену дію на серцево-судинну систему.

ДХЕ піддається окислювальному дехлоруванню в ендоплазматичному ретікулюмі печінки при участі оксидаз "змішаної функції" (цитохром Р-450 та інші) з утворенням стабільного дегалогенізованого електрофільного радикалу Cl-CH2-CH2-, який здібний алкилувати біосубстрати, переважно нуклеопротеїди, руйнуючи внутрішньоклітинні структури.

Внаслідок метаболізму утворюються високотоксичні речовини - хлоретанол і монохлороцтова кислота, які визивають ушкодження клітинних мембран, порушення внутрішньоклітинного обміну і цитоліз клітини. ДХЕ і його метаболіти вступають в реакцію кон'югації, що призводить до зниження детоксицируючої функції печінки за рахунок виснаження запасів відновленого глутатіону печінки, який в основному нейтралізує отруту і її метаболіти.

У патогенезі ураження печінки не виключений вплив вільних перекисних радикалів, які діють на ліпіди мембран ЕПР печінки. Порушуються також клітинні мембрани ендотелію судинної стінки, і як наслідок збільшення їх проникливості і зменшення маси циркулюючої крові, що призводить до гіповолемії. Розвивається також різкий ацидоз.

Перебіг отруєння. При пероральному надходженні ДХЕ клініка отруєнь розвивається бурхливо. Виникає біль в животі, нудота, блювання, загальна слабкість, адинамія або, навпаки, ейфорія, психічне збудження, слухові та зорові галюцинації, втрата свідомості, судоми, коматозний стан. Смерть наступає в перші години після отруєння. Якщо протягом перших 2 діб хворий не гине, то розвивається токсичний гепатит і нефропатія, шлунково-кишкові кровотечі, пневмонії. Смерть наступає від гострої нирково-печінкової недостатності.

При інгаляційних отруєннях після скритого періоду (від декілька хвилин при тяжких отруєннях і до 12 годин при легкому ступеню) розвиваються неврологічні розлади, потім приєднуються порушення функцій шлунково-кишкового тракту, печінки і нирок. При дії високих концентрацій ДХЕ швидко розвивається кома. Смерть наступає від паралічу дихання або серцево-судинної недостатності. При ураженнях шкіри розвивається хімічний дерматит, який характеризується появою ерітеми і пухирців.

Трихлоретилен. Трихлоретилен (трилен, CHCl-CCl2) - безбарвна летка рідина з ароматичним запахом. Нерозчинна у воді. При горінні і реакції з лугами утворює фосген.

Застосовуються як розчинник жирів, мастил, для очищення металевих деталей, у хімічному очищенні одягу, як наркотичний засіб для рауш-наркозу (в стоматологічній практиці). Наркотична отрута. Попадає в організм всіма шляхами. Смертельна доза при прийомі усередину 100 мл, ГДК 0,01 г/м3.

Отруєння обумовлене утворенням трихлороцтової кислоти і трихлоретанолу. При отруєнні відмічається нудота, блювання, діарея, психомоторне збудження, гострий психоз, у важких випадках - кома, гастроентерит. Можлива тахікардія, екстрасистолія. Ураження печінки і нирок не спостерігається.

Перша медична допомога та основні принципи лікування при отруєнні технічними рідинами

Перша медична допомога при отруєнні технічними рідинами полягає у швидкому вилученні їх з шлунково-кишкового тракту шляхом штучного визивання блювоти і прийняття сорбенту.

При інгаляційному отруєнні швидко винести ураженого із зараженої атмосфери (використати засоби захисту органів дихання), при зупинці дихання провести штучне дихання ручними способами. При попаданні в очі та на шкіру - промити великою кількістю води або 2% розчином питної соди кілька разів.

Невідкладна допомога. При наданні невідкладної допомоги використовуються різні методи детоксикації:

  • Зондове промивання шлунку. При отруєнні ДХЕ і ТХЕ після промивання вводять у шлунок вазелінову або касторову олію до 150-250 мл 2-3 рази з інтервалом 1-2 години.
  • Форсований діурез - водне навантаження до 2 л ізотонічного розчину хлориду натрію в поєднанні з діуретиками: манітол 15-20% - 1-1,5 г/кг в/в, добова доза до 180, трисамін 3,66% розчин із рахунку 1,5 г/кг на добу, 30% розчин сечовини в дозі 1-1,5 г/кг.
  • Ранній гемодіаліз - використовується апарат типу "штучна нирка", в якому токсичні речовини вільно проходять із крові через напівпроникну мембрану діалізатора в діалізуючу рідину.
  • Перітоніальний діаліз - заповнення через катетер черевної порожнини діалізуючим розчином до 2 л, який після експозиції вилучається.
  • Гемосорбція - проводиться за допомогою детоксикатора, де здійснюється адсорбція чужорідних речовин на поверхні твердої фази.

Специфічна терапія. При отруєнні метанолом і етиленгліколем застосовується 30% етиловий спирт, усередину по 50 мл через 3 години, або 5% розчин в/в, доза чистого алкоголю 1-1,5 г/кг на добу. Крім цього при отруєнні етиленгліколем для зв'язування щавлевої кислоти застосовується хлористий кальцій або глюконат кальцію в/в 10% розчин по 10 мл повторно.

При отруєнні ДХЕ використовуються антиоксиданти - вітамін Е по 1 мл 10% розчину 3-4 рази на добу і по 5 мл унітіолу в/м 3-4 рази на добу. Ацетилцистеїн 5% в/в - на перше введення 100 мл, потім через 3 години по 40-60 мл до 500 мг/кг, на другу добу по 60 мл через 6 годин.

Симптоматична і патогенетична терапія. Проводиться за показаннями: призначаються серцево-судинні засоби, проводиться оксигенотерапія, корекція метаболічного ацидозу (до 1000-1500 мл в/в 4% розчину гідрокарбонату натрію на добу), при збудженні (трихлоретилен) 10 мл діазепаму в/в, 2,5% розчин 2 мл в/м аміназину, вітамінотерапія, загальноукріплююча терапія.

Таким чином технічні рідини є досить небезпечними токсичними речовинами, особливо при порушені правил техніки безпеки. Успіх лікування отруєних залежить від своєчасності надання медичної допомоги.

Література

  1. Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под ред. Н. В. Саватеева. – Л.: ВМА им. С. М. Кирова, 1987. – С. 178-208.
  2. Токсикология ОВ и защита от ядерного и химического оружия. / Под ред. Н. И. Каракчеева. - Ташкент:1988. – С. 219-244.
  3. Лужников Е. А., Костомарова Л. Г. Острые отравления. Руководство для врачей. – М.: Медицина, 1989 г. –С. 330-346.
  4. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю. М. Скалецького, І. Р. Місули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 109-121.
  5. Указания по военной токсикологии. – М.: Воениздат, 1975 г. – С. 150-171.


27.09.2011

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!