Osvita.ua Высшее образование Рефераты Делопроизводство Українське справочинство: складноскорочені слова та абревіатури. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Українське справочинство: складноскорочені слова та абревіатури. Реферат

Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час укладання ділових паперів на позначення понять чи значень широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендована Держстандартом України (ДСТУ 3582 - 97), що чинний від 1998 року

Основні правила скорочення:

1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.

2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за значенням слів без додаткового пояснення.

3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні.

4. Скорочення слова до однієї початкової літери припускається тільки для загальноприйнятих скорочень:

к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) та ін.

5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини:

  • д-р (доктор), д-ри (доктори)
  • м-во (міністерство), м-ва (міністерства) та ін.

6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на:

  • -авський -ентальний -ільський
  • -адський -енький -інський
  • -ажний -ерський -ірський
  • -азький -еський -істий
  • -айський -ецький -ічий
  • -альний -євий -ічний
  • -альський -ивний -кий
  • -аний -инський -ний
  • -анський -ирський -ній
  • -арський -истий -ований
  • -ативний -иський -овий
  • -атський -ицький -овськнй
  • -ацький -ичий -одський
  • -евий -ичний -ольський
  • -енський -іальний -Орський
  • -ельний -івний -ський
  • -ельський -івський -уальний
  • -енип -ійний -чий
  • -енний -ійський -яний
  • -енський -ільний -янський

скорочують відсіканням цієї частини слів.

7. Прикметники, що закінчуються на: -графічний, -логічний,

-помічний, -навчий скорочують відсіканням частини слова:

-афічний, -огічний, -омічний, -авчий:

  • географічний - геогр., соціологічний - соціол. і под.

8. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини -ський:

  • шевченківський - Шевченків, франківський - франків, і под.

9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів (як в етнографічному. г-так і в адміністративному значенні), зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення:

  • грузинський народ - грузин, народ
  • Бориспільський край - Бориспіл. край
  • Луганська область - Луган. обл. і под.

Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочуються ідентично:

  • Харківська область - Харк. обл.
  • Харківський район - Харк. р-н і под.

10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голосний, то слід зберігати наступний за ним приголосний:

  • калійний - калійн.
  • олійний - олійн.
  • червоний - червон. і под.

11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують:

  • вищий - вищ., але вища - не скорочують
  • учений - учен., але вчена - не скорочують
  • міський - міськ., але міська - не скорочують і под.

12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний:

  • торф'яний - торф'ян.
  • слов'янський - слов'ян, і под.

13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати • слід на приголосний, що стоїть перед ним:

  • грецький - грец.
  • гуцульський - гуцул.
  • сільський - сіл. і под.

14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних:

  • законний - закон,
  • іменний - імен,
  • щоденний - щоден. і под.

15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочуваного слова:

  • експериментальний - експерим.,
  • а не експериментал., експеримент,
  • фундаментальний - фундам.,
  • а не фундаментал., фундамент,
  • графічний - графіч.
  • комічний - коміч.
  • континентальний - континент, і под.

16. У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них, якщо ці іменники наведено в додатку 2.

17. У словосполученні скорочують кожне слово:

  • видавничий відділ - вид. від.
  • допоміжна картка - допом. карт.
  • умовний друкований аркуш - ум. друк. арк. і под.

В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення:

  • без року - б. р.
  • без ціни - б. ц.
  • вихідні дані - вих. дан.
  • і так далі - і т. д. та под.

18. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, відсікають другу складову частину, якщо вона має закінчення -ський:

  • місто Кам'янець-Подільський -
  • м. Кам'янець-Поділ. місто Корсунь-Шевченківський -
  • м. Корсунь-Шевченків. і под.

Примітка. Географічні назви, що є складними іменниками та пишуться через дефіс, не підлягають скороченню:

Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієвб-Дружківка та под.

19. У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил скорочення:

  • греко-католицький - греко-католиц.
  • фізико-математичний - фіз. -мат.
  • хіміко-технологічний - хім. -технол. і под.

20. У складних прикметниках, що пишуться разом, відсікають другу частину слова відповідно до загальних правил скорочення:

  • агролісомеліоративний - агролісомеліор.
  • лісогосподарський - лісогосп. і под.

21. Однокорінні прикметники та дієприкметники, що відрізняються лише префіксами, скорочуються однаково:

  • карпатський - карпат.,
  • закарпатський - закарпат.,
  • прикарпатський - прикарпат. і под.

22. У складних словах, що пишуться разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово:

  • відеофонограма - відеофоногр.
  • діафільм - дф
  • міська державна адміністрація - міськдержадмгн. і под.

23. Відсікати слово до однієї початкової літери не можна, окрім слів, що наведеш в додатку 2.

24. Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що відносяться до назви), його не відсікають:

Безпека життєдіяльності: Підручник,

а не Безпека життєдіяльності:

Підруч. Лікарські рослини: Словник-довідник,;

а не Лікарські рослини: Слов. -довід,;

1 але Біологія: Підручник для 10-го класу - Біологія: Підруч. для 10-го кл.,

Лікарські рослини: Словник-довідник лікаря

Лікарські рослини: Слов. -довід, лікаря.

Лексичні та графічні скорочення

Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й використовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обов'язково розшифровуються та читаються повністю.

Лексичні скорочення бувають декількох типів:

1. Ініціальні (абревіація) - утворені з початкових букв слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяються на:

  • а) буквені - читаючи їх, треба вимовляти букви: КБ, ЖБК, ХГЗтаін.;
  • б) звукові - читаючи їх, вимовляють звуки: ЗАГС, ЦУМ, Ту-154, Ан-24 та ін.;
  • в) буквено-звукові (змішані) - частина слова вимовляється за буквами, частина - звуками: ЖЕК, ТЕЦ та ін.

2. Складові скорочення - утворені з частин складів слів: завгар, техред, лінкор, міськком, Харзеленбуд та ін.

3. Частково скорочені слова - утворені з частини або частин слів і повного слова: Донвугілля, Татнафта, госпрозрахунок, рембаза та ін.

4. Відсікання (усічення): зал., зав., пом., акад., доц. таін.

5. Телескопічні скорочення - утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (із ра[діостан]-ція), біоніка (із біо[логія] та [електро]ніка) й ін.

6. Змішаного типу (комбіновані): НДІторгмаш, ХарБТІ й ін. Розрізняють декілька типів графічних скорочень:

-          крапкові: ст., див., їм. таін.;

-          дефісні: з-З, б-ка, ш-ттаін.;

-          скіснолінійні (дробові): р/р, а/с (крапка не ставиться);

-          нульові (курсивні) - на позначення фізичних, метричних величин, валют та ін. лише після цифрових назв: 2 хв, 47 кг, 250 г, 400 грн та ін. (крапка не ставиться);

-          комбіновані: півд, -зах., півн. -схід. та ін.

Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становлять рр. (роки).

У документах припускається використання лише загально-нормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах та словниках.

Не можна перевантажувати текст графічними скороченнями, наприклад:

НП, що сталася на ПУ півд. -схід, міської РМС через порушення ПТБ інженером Ковтуном В. С.

Не можна скорочувати:

1) імена та імена по батькові (крім:ініціалів): не Мих. Серг. Грушевський, а М. С. Грушевський (як виняток - з однаковими прізвищами: Гр. Тютюнник - Григір, бо є Григорій Тютюнник);

2) псевдоніми:

не Ж. Занд, а Жорж Занд

не Л. Українка, а Леся Українка

не П. Мирний, а Панас Мирний;

3) подвійні прізвища:

не Б. -Хом'як,

а Богачевська-Хом'як

не Ж. -Стоша, а Жукевич-Стоша

не К. -Яценко, а Кучук-Яценко


20.09.2011

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!