Osvita.ua Высшее образование Рефераты Культура Заболотський Петро Юхимович: життя та творчість. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Заболотський Петро Юхимович: життя та творчість. Реферат

У рефераті подано біографічні відомості про життя та творчість Заболотського Петра Юхимовича (1803-1866). Це російський живописець, представник так названого провінційного романтизму, близький школі О. Венеціанова

Народився в м. Тихвіні в сім'ї міщанина. Він довгий час відчував на собі тиск цього стану, так як був залежний у багатьох випадках від думки батька (наприклад, багато труднощів було пов'язано з отриманням звання художника).

Про перші роботи Заболотського нічого не відомо, одначе не є секретом той факт, що в його долі велику роль зіграв А. Р. Томілов, відомий цінитель російської культури і живопису, колекціонер робіт видатних живописців, знатних всьому світу. Не без допомоги А. Р. Томілова Заболотський в 1825 р. переїхав з провінції до Петербурга.

Саме в Петербурзі майбутній художник отримав перші уроки професійної живопису. Він копіював картини відомих майстрів, за порадою свого наставника А. Р. Томілова вивчав портрети Рембрандта.

В Академії мистецтв він міг відвідувати заняття в якості вільного слухача, але ще не був туди назначений постійним учнем. Причиною хибного стану Заболотського була залежність від волі та бажання батька. Батько ж перебував в роздумах, і в 1827 р. Заболотський повернувся в Тихвін. У рідному місті, чекаючи остаточного рішення батьків, художник не переставав удосконалюватися і писав портрети городян.

Ситуація розгорнулась на користь завзятого юнака, і до кінця 1827 р. він знову поринув у навчання в стінах Петербурзької Академії мистецтв. У вільний від занять в Академії час Заболотський багато працював самостійно і для здачі іспиту вибрав декілька робіт, написаних не під керівництвом викладачів. Успішно склавши іспит, він став вчитися в натурному класі.

До цього часу відносяться картини "Портрет А. М. Малевського" (1827, Російський музей, Санкт-Петербург), "Автопортрет" (1827, колекція В. А. Десницького).

На початку свого творчого шляху Заболотський кілька копіював манеру О. О. Кіпренського. Так, у картині "Хлопчик у білій сорочці" (1828, Художній музей, Нижній Новгород) чітко просліджуються алегорії з картиною О. О. Кіпренського "Садовник". Але все-таки це не було сліпим наслідуванням, а лише говорило про серйозне захоплення творчістю сучасника.

У 1829 р. одна з натурних пейзажних робіт Заболотського була відзначена Малою срібною медаллю Петербурзької Академії мистецтв. У 1830 р. художнику присудили Велику срібну медаль. У цьому ж році він взяв участь у виставці Академії живопису. Роботи живописця викликали схвалення критики, а ім'я стало широко відомим.

Особливу популярність набула картина "внутрішньої кімнати любителя мистецтв та дім його" (Музей російського і українського мистецтва, Одеса), написана Заболотським, по всій вірогідності, під час річного перебування в будинку Томілових. Сюжет картини простий. Зображення двох кімнат побудоване на перспективі і світлотіні: перша кімната трохи темніше, мерехтять золотом рами картин, розвішаних на стінах дому, сидячи біля вікна, поглибився в читання один із синів А. Р. Томілова. Друга кімната яскраво освітлена сонцем. Тут зображений господар будинку - А. Р. Томілов з дітьми. Він грає на клавесині, а син та дочка слухають музику. Заболотський звертає увагу на найдрібніші деталі в зображенні кімнат, вони передані з майже документальною точністю.

У 1831 р. Заболотський після довгих невтомних років очікування все-таки отримав звання художника. Почався новий етап в його творчості: він незалежний і сповнений бажання працювати. У 1830-ті рр. Заболотський вступив вже як сформований художник зі своїми темами, інтересами та індивідуальною манерою письма. В цей час він зблизився з кружком Венеціанова.

На портретах художник зображав звичайних, нічим не примітних людей - "портрет невідомого" (1832, Російський музей, Санкт-Петербург), "Селянська дівчина" (1832, Російський музей, Санкт-Петербург), його залучали і звичайні, традиційні для середньої російської смуги пейзажі - "Вид старої Ладоги" (1833, Російський музей, Санкт-Петербург). Захоплення Заболотського побутовим живописом з роками зросло.

У 1835 р. він написав ще кілька виразних картин: "Дівчина, що заснула при свічках" (приватний збір, Москва), "Хлопчик з балалайкою" (Російський музей, Санкт-Петербург). Перша робота була дуже високо оцінена і відразу куплена у Заболотського Товариством заохочення художників.

Широко відома картина живописця "Ветеран 1812 року" (1835, Російський музей, Санкт-Петербург), в якій художник виступив великим майстром побутового живопису. Герой картини - унтер-офіцер Андрєєв - реальне обличчя. Заболотський написав не портрет, а передав узагальнений образ досвідченого російського солдата, дещо стомленого, але повного рішучості служити Батьківщині. Картина виконана в стриманої сіро-коричневої колірній палітрі.

У середині 1830-х рр.. Заболотський познайомився з М. Ю. Лермонтовим, а потім протягом кількох років (з 1836) давав поетові уроки малювання. До цього періоду відноситься і знаменитий його портрет (1837, Третьяковська галерея, Москва). Заболотський віртуозно переніс на полотно вигляд натхненного молодого поета, живий погляд його виразних очей. Незважаючи на яскравий, який грає золотом, гусарський мундир, в якому зображений Лермонтов, портрет позбавлений пихатої парадності та пози.

Портрет М. Ю. Лермонтова (1837) по праву вважається видатною картиною художника. Портретні роботи Заболотського не завжди були вдалі, однак у 1840-му р. його ім'я стало вже добре відоме. У ці роки живописець викладав у школі Товариства заохочення художників (1842-1844 та 1845-1848), яке в 1840 р. купило ще одну його картину - "Хлопчик з батогом".

У 1845 р. живописець викладав у духовній семінарії. Викладацька діяльність стала основним заняттям у другій половині життя і творчості Заболотського (крім роботи в Малювальної школі, він навчав живопису у Військово-топографічному депо, в Технологічному інституті, давав приватні уроки).

Живописні роботи Заболотського до цього часу поступово втратили безпосередність, хоча техніка продовжувала залишатись на високому рівні. "Портрет невідомої" (1842, Російський музей, Санкт-Петербург) відображає своєрідність творчої манери художника, однак це одне з останніх видатних його творів. Не виконавши свого часу (середина 1830-х) парадний портрет, програмну роботу на звання академіка, Заболотський отримав це звання тільки в 1857 р.

У 1860-ті рр. він звертався не тільки до портретного живопису, але проявив себе і в іконописі. Проте до цього часу спад творчої активності художника був уже великий. Більше він не створив нічого значного.

Література

1. П. Є. Заболотський // Російське мистецтво. Нариси про життя і творчість художників першої половини XIX століття. М., 1954.

2. Велика радянська енциклопедія.

3. Живописці XIX століття.


25.06.2012

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!