Osvita.ua Высшее образование Рефераты Культура Культура Древньої Греції у XI-IX ст. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Культура Древньої Греції у XI-IX ст. Реферат

Палацова цивілізація крито-мікенської епохи зійшла з історичної сцени при загадкових, до кінця ще так і не прояснених обставинах приблизно в кінці XII ст. Епоха ж античної цивілізації починається лише через три з половиною і навіть чотири сторіччя

Таким чином, має місце досить значний тимчасовий "зазор", і неминуче встає питання: яке місце займає цей хронологічний відрізок (в літературі його іноді позначають як "темні століття") в загальному процесі історичного розвитку грецького суспільства? Чи був він своєрідним мостом, що з'єднав дві вельми несхожі історичні епохи і цивілізації, або ж, навпаки, він розділив їх якнайглибшою прірвою?

Археологічні дослідження останніх років дозволили з'ясувати справжні масштаби страшної катастрофи, пережитою мікенською цивілізацією на рубежі XIII-XII ст., а також прослідити основні етапи її упадку в подальший період. Логічним завершенням цього процесу була глибока депресія, що охопила основні райони материкової і острівної Греції в перебігу так званого субмікенського періоду (1125-1025 рр.).

Основна відмінна його риса - гнітюча бідність матеріальної культури, за якою ховалися різке зниження життєвого рівня основної маси населення Греції і такий же різкий упадок продуктивних сил країни. Вироби субмікенських гончарів, що дійшли до нас, справляють саме безрадісне враження. Вони дуже грубі формою, недбале сформовані, позбавлені навіть елементарної витонченості. Їх розписи украй примітивні і невиразні. Як правило, в них повторюється мотив спіралі - один з небагатьох елементів декоративного убрання, успадковуваних від мікенського мистецтва.

Загальна чисельність виробів з металу, що дійшли від цього періоду, украй невелика. Крупні предмети, наприклад зброя, зустрічаються украй рідко. Переважають дрібні вироби на зразок фібул або кілець. Судячи з усього, населення Греції страждало від хронічного недоліку металу, перш за все бронзи, яка в XII - першій половині XI ст. ще залишалася основній всій грецькій індустрії. Пояснення цього дефіциту слідує, мабуть, шукати в тому стані ізоляції від зовнішнього світу, в якому балканська Греція виявилася ще до початку субмікенського періоду. Відрізані від зовнішніх джерел сировини і не мабчи в своєму розпорядженні достатніх внутрішніх ресурсів металу, грецькі общини були вимушені ввести режим найстрогішої економії.

Правда, майже в цей же самий час в Греції з'явилися і перші вироби із заліза. До самого початку періоду відносяться розрізнені знахідки бронзових ножів із залізними вкладишами. Можна припустити, що до другої половини XI ст. техніка обробки заліза якоюсь мірою була вже освоєна самими греками. Проте вогнища залізної індустрії були ще украй нечисленні і навряд чи могли забезпечити достатньою кількістю металу все населення країни. Вирішальний крок в цьому напрямі був зроблений лише в X сторіччі.

Ще одна відмінна риса субмікенського періоду полягала в рішучому розриві з традиціями мікенської епохи. Найпоширеніший в мікенський час спосіб поховання в камерних гробницях витісняється індивідуальними поховання в могилах (цистах) ящиків або в простих ямах.

Ближче до кінця періоду в багатьох місцях, наприклад в Аттиці, Беотії, на Криті, з'являється ще один новий звичай - кремація і звичайно супутнє їй поховання в урнах. В цьому знову-таки слід бачити відступ від традиційних мікенських звичаїв (пануючим способом поховання в мікенську епоху було жертвоприношення; жертвоприношення зустрічається лише епізодично).

Аналогічний розрив з мікенськими традиціями спостерігається і у сфері культу. Навіть в найкрупніших грецьких святилищах, {існуючих як в мікенську епоху, так і за більш пізніх діб (починаючи приблизно з IX-VIII ст.) }, відсутні які б то не було сліди культової діяльності: залишки споруд, статуетки, навіть кераміка. Таку ситуацію, що свідчить про завмирання релігійного життя, археологи знаходять, зокрема, в Дельфах, на Делосі, в святилищі Гери на Самосі і в деяких інших місцях. Виключення із загального правила складає тільки Кріт, де шанування богів в традиційних формах мінойського ритуалу, як здається, не уривалося протягом всього періоду.

Найважливішим чинником, що сприяв викорінюванню мікенських культурних традицій, безумовно, повинна вважатися різко збільшена мобільність основної маси населення Греції, що почався ще в першій половині XII в. відтік населення з самих потерпілих від варварського вторгнення районів країни продовжується також і в субмікенський період.

В Греції пригнічуючу більшість мікенських поселень, як великих, так і малих, було покинуто мешканцями. Сліди вторинного заселення мікенських цитаделей і городків зустрічаються лише епізодично і, як правило, після тривалої перерви. Майже всі знов засновані поселення субмікенського періоду, а їх число дуже невелике, розташовуються на деякому видаленні від мікенських руїн, яких люди того часу, мабуть, марновірно сторонилися.

Мабуть, ніякий інший період в історії Греції не нагадує так близько знаменитий фукидійський опис примітивного життя еллінських племен з їх безперервними пересуваннями з місця на місце, хронічною бідністю і невпевненістю в завтрашньому дні.

Якщо спробувати екстраполювати всі ці симптоми культурного занепаду і регресу в неприступну нашому безпосередньому нагляду сферу соціально-економічних відносин, ми майже неминуче повинні будемо визнати, що в XII-XI ст. грецьке суспільство було відкинуто далеко назад, на стадію первіснообщинного устрою і, по суті, знову повернулося до тієї початкової межі, з якої колись (в XVII сторіччі) починалося становлення мікенської цивілізації.

Література

  1. "История Европы", изд. "Наука", 1988 г., т. 1 "Древняя Европа".
  2. Андре Боннар, "Греческая цивилизация", изд. "Искусство" 1992 г., I-III книги.
  3. В. С. Нерсянц, "Сократ", изд. "Наука", 1984 г.
  4. А. Ф. Лосев, А. А. Тахо-Годи, из серии "Жизнь замечательных людей"-"Платон, Аристотель", изд. "Молодая Гвардия" 1993 г.
  5. Проф. И. М. Тронский, "История Античной литературы", изд. УЧПЕДГИЗ, 1947 г.
  6. Кессиди Ф. Х., "От мифа к логосу", М., 1972, с. 68.
  7. М. Луи Буржея, "Наблюдение и опыт у врачей "Гиппократова сборника", 1953 г.
  8. Платон, "Политика или Государство", перевод с греческого Карпова, часть III, СПБ, 1863 г., с. 284.
  9. Маркс К., Энгельс Ф. соч. 2-е изд., Т. 20, с. 193, 555, 643; Т. 23 с. 92, 643.


25.06.2012

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!