Osvita.ua Высшее образование Рефераты Культура Музеємірка або зауваження до рейтингу найбільш популярних музеїв світу
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Музеємірка або зауваження до рейтингу найбільш популярних музеїв світу

Авторитетний щомісячний журнал The Art Newspaper опублікував наприкінці лютого своє щорічне дослідження найбільш удалих музейних проектів. Видання відстежує рекорди у виставочній сфері з 1997 року

Останнім часом у таблиці почали нарешті з'являтись і російські музеї. Але ось що цікаво: в останній доповіді, що підбиває підсумки 2007 року, відсутні Російський музей і ДМОМ імені Пушкіна, проте неочікувано високу позицію посів комплекс музеїв Московського Кремля.

Аналітики The Art Newspaper складають рейтинги за відвідування музеїв у цілому й виділяють в окремі таблиці особливо успішні проекти. Експертів цікавить не тільки загальна кількість проданих квитків, а й середня кількість відвідувачів виставок за добу. Деякі результати вражають. Наприклад, японці у 2007 році встановили новий музейний рекорд: виставку «Розум Леонардо», показану в токійському Національному музеї, протягом неповних трьох місяців подивилися 796 тисяч осіб, тобто більше 10 тисяч осіб щоденно. Попередній рекорд відвідуваності було встановлено в цьому ж музеї, відомому своїми величезними площами й, отже, колосальною пропускною здатністю: у 2005 році виставку Хокусая дивились у середньому 9436 осіб за добу.

У рейтингу найбільш успішних виставок 2007 року не тільки першу, а і другу і третю позиції утримують японці. Більше 9200 осіб за добу приходили на експозицію Клода Моне в токійському Національному центрі мистецтв, трошки менше (9067) - на виставку «Спадщина Токугава» в Національному музеї. Примітно, що загальна кількість відвідувачів цих музеїв не така вже й велика. Так, Національний музей посідає всього лише 17-те місце в загальному «хіт-параді»: це 1,77 мільйона відвідувачів за рік. Для порівняння: за цей же час у Луврі побували 8,3 мільйона осіб. Отже, японці із задоволенням ходять на виставки, причому як на власні, так і на ті, що привезли до них, а паризький музей притягає любителів прекрасного сам по собі.

Узагалі, судячи зі звіту The Art Newspaper, для музеїв Старого світу значення має саме репутація, причому її мають не тільки старі й титуловані зібрання на кшталт Лувра чи Британського музею, а й нові  - паризький Центр Помпіду та лондонська галерея Тейт Модерн. У жодному з цих зібрань у 2007 році виставок-блокбастерів не було, однак саме вони займають перші чотири рядки рейтингу рекордної відвідуваності. Помітимо, що обидва лондонських музеї - безкоштовні, і гроші за квитки в них стягуються тільки за окремі спецпроекти. За відвідування паризьких музеїв глядачам доводиться віддавати від 9 до 13-ти євро. Така ж картина - більше значення має репутація зібрання, ніж окрема вдала виставка,- спостерігається в Іспанії, де найбільшим успіхом користуються Прадо, зібрання Тіссен-Борнеміса та музей королеви Софії, і в Італії (музеї Ватикану). Парадоксально виглядає статистика по Будапешту: якщо вірити їй, то виходить, що більше половини її гостей за рік склали відвідувачі виставки живопису Ван Гога - 483 тисячі із 764.

В американських музеях ситуація виглядає менш виразно. Так, виставки у нью-йоркському музеї сучасного мистецтва виразно залучають більше глядачів, аніж постійна експозиція. Найбагатші Метрополітен, вашингтонська Національна галерея та Музей образотворчих мистецтв є визначними пам'ятниками самі по собі.

Абсолютним лідером серед російських музеїв, судячи із The Art Newspaper (та й із загальних розумінь теж), є Ермітаж: 2,39 мільйона відвідувачів за рік: це 13-те місце у світі. У музеях Московського Кремля нарахували 1,65 мільйона гостей (19 позиція), у Третьяковці - 1,36 мільйона (27-а). Пушкінського та Російського музеїв у рейтингу немає взагалі. Єдине розумне пояснення полягає в тому, що їх дані просто не потрапили в The Art Newspaper. Важко уявити, що у ДМОМ у минулому році побувало мало народу. Музею образотворчих мистецтв є чим похвастатись: і новою галереєю мистецтва Європи й Америки XIX-XX століть, і аншлаговою виставкою Модільяні, заради якої ДМОМ уперше продовжив час роботи, і яскравим проектом «Новий Світ. Три століття американського мистецтва». Відсутність Російського музею, що показав у 2007-м прекрасні ретроспективні експозиції, у тому числі Олександра Іванова та Зінаїди Серебрякової, незвичайно високий результат музеїв Кремля, швидше за все, пояснюється не стільки сильними виставочними проектами («Картьє» та «Скарби Ермітажу»), скільки тим, що порахували всіх, хто заплатив за вхідний квиток на територію Московського Кремля.

Як і будь-яке статистичне дослідження, аналіз The Art Newspaper уразливий, але за Пушкінський і Російський музеї все одно прикро. Може, у наступному році справедливість візьме гору?

Ю. Штутіна


12.03.2008

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!