Osvita.ua Высшее образование Рефераты Культура Діяльність сучасних закладів культури
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Діяльність сучасних закладів культури

Сучасний стан економічного, суспільно-політичного, соціального та культурного розвитку суспільства зумовлює необхідність трансформаційних змін в моделях і технологіях діяльності всіх традиційних закладів культури, зважаючи на зміну тієї ролі і місця, які вони посідають в оновлених умовах життєдіяльності кожної людини

В контексті цих процесів характерні зрушення спостерігаються і в роботи музеїв, що все виразніше перетворюються із суто скарбниць мистецької, етнографічної, історичної та культурної спадщини людства на центри соціально-культурної, в тому числі і освітньо-виховної діяльності.

Розбудова сучасних форм і технологій організації діяльності музеїв відбувається в загальному просторі музейної педагогіки (термін було введено в обіг К.Фрізеном у 1934 р.) — міждисциплінарної науки, що здійснює передачу культурного досвіду на основі міждисциплінарного та полікультурного підходів через педагогічний процес в умовах музейного середовища.

Сутність музейної педагогіки полягає в опануванні музейною реальністю у її педагогічному аспекті, в здатності пробуджувати інтерес до пізнання світового мистецтва і культури народів світу через музей та його колекції, у вихованні дбайливого ставлення до музейних пам’яток як до частини культури, у формуванні розуміння єдності природи і культури, традицій і культурних надбань конкретного етносу, у розвитку духовних, інформаційних, пізнавальних та комунікативних інтересів та потреб конкретної особистості та відновленні, наповненні новим емоційним змістом міжособистісної взаємодії між окремими індивідами.

В контексті антропоцентричної парадигми культурно-просвітницької діяльності, збереження культурологічних здобутків, духовних цінностей, моральних традицій задля формування і вдосконалення кожної особистості, нової питомої ваги набувають музеї просто неба («Open-air museums»).

Саме в них можна найбільш образно й історично достовірно відтворити в комплексі архітектуру та побут колишнього села, продемонструвати господарську діяльність населення, яке жило, працювало і творило у тогочасних умовах.

Думку про створення такого типу музею вперше висунув наприкінці ХУІІІст. швейцарський вчений Чарльз Болстен. Але тільки сто років по тому у 1867р. у Норвегії на спеціально виділену ділянку біля Осло було перевезено декілька селянських осель і церкву. У 1891р. за ініціативою шведського вченого Артура Газеліуса, на горбистій місцевості, так званому Скансені, палкі прихильники старовини законсервували кілька давніх споруд і такім чином поклали початок новій формі музеїв — всесвітньо відомим «скансенам».

Вже через кілька років музеї під відкритим небом відкрилися у Норвегії (18897р.), Данії (1901р.), Естонії (1909р.), Латвії (1924р.). В них були відтворені селянські житла і господарські будівлі, майстерні ремісників і споруди загального використання.

З того часу створенню музеїв просто неба приділяється велика увага у багатьох країнах світу. Так сьогодні на різних континентах діє вже понад 600 музеїв під відкритим небом. В Україні їх налічується шість: у Києві, Львові, Ужгороді, Переяславі-Хмельницькому, Чернівцях, у с.Крилос Галицького району Івано-Франківської області.

Основна мета і завдання при створенні та функціонуванні музеїв під відкритим небом полягає в:

  • збереженні найцікавіших автентичних пам’яток архітектури;
  • створенні умов для вільного доступу до цих будівель широких верств населення, підвищення їхнього культурного рівня;
  • показі у комплексі національної народної культури і архітектури, предметів побуту, знарядь праці, ужиткового мистецтва, тобто створенні моделі середовища, ландшафті;
  • допомозі відродження народних ремесел і проведенню фольклорних свят;
  • сприянні індустрії туризму;
  • вирішенні наукових проблем, пов’язаних з пошуком, збором, вивченням, реставрацією експонатів.

Функціонуючі в Україні музеї просто неба включають як великі архітектурно-художні комплекси, так і окремі локальні експозиції під відкритим небом. Тематична спрямованість їх диференціюється залежно від цілей і завдань кожного з них, особливостей етнічної специфіки представленої території.

Зокрема, Львівський музей просто неба демонструє традиційну народну архітектуру та культурно-побутову своєрідність бойків, долинян, лемків, гуцулів, подолян, волинян, поліщуків; Переяслав-Хмельницький музей народної архітектури і побуту — відтворює народне будівництво дорадянської Наддніпрянщини; Закарпатський — показує особливості народного зодчества, культури і побуту українців та інших етнічних груп населення Закарпаття; Музей народної архітектури і побуту України «Пирогове» комплексно експонує твори народної архітектури та декоративно-ужиткового мистецтва, предмети побуту і знаряддя праці всіх регіонів України.

Піднесення інтересу до народної творчості — цілком закономірне явище, яке зумовлене новими соціальними умовами побуту — існуванням традиційного мистецтва в системі сучасної культури, а також інтенсивним розвитком художньої самодіяльності.

Звернення нині до фольклорних форм творчості — це процес розвитку сучасної культури, який неможливий без освоєння того великого культурного досвіду, що містить у собі фольклор. Сьогодні активний інтерес до останнього отримує дістає практичне втілення у формах художньої самодіяльності: оглядах, конкурсах, фестивалях, у повсякденній сфері впровадження і розвитку сімейної обрядовості, у діяльності художніх професійних колективів, у творчості композиторів і письменників.

Важливою властивістю музеїв просто неба є наявність видовищного елементу. Перенасиченість опосередкованими формами спілкування, як відзначають дослідники, породжує в наш час повернення до традиційних форм спілкування.

Специфіка музеїв під відкритим небом полягає в тому, що в них існують широкі можливості безпосереднього неформального спілкування під час організації в них змагань, обрядів, виступів фольклорних колективів, що, водночас, складає одну з причин популярності цих музеїв серед різноманітних верств населення.

В організації сімейного дозвілля музеї під відкритим небом користуються неабиякою популярністю, хоча, зважимо на те, що повністю потенціал цих культурно-просвітніх установ ще ні в яким мірі не можна вважати реалізованим — внаслідок багатьох причин: економічних, організаційних, матеріальних, методичних тощо.

Музей просто неба дає можливості реалізації таким функціям сімейного дозвілля:

  • компенсаторній — оскільки тут створені умови для відпочинку від життєвих проблем і отримання емоційної розрядки — ця функція реалізується як в прогулянках територією музею, так і завдяки сімейній участі у різноманітних святах, обрядах, ярмарках тощо;
  • рекреативно-оздоровчій — відвідування такого музею, як правило, передбачає декілька годин пішохідної екскурсії територією музею, що знаходиться у лісопарковій зоні міста або за його межами;
  • культурно-просвітницькій — розробка програм «Екскурсія без екскурсовода» дає можливість кожній родині, з одного боку, самостійно, без втручання екскурсовода і порушення моделі внутрішнього сімейного спілкування знайомитись з музейними експонатами, з іншого, вступати у колективний пізнавальний процес, розвиваючи інтуїцію, фантазію, уяву;
  • комунікативній — вже зазначалось, що в музеї просто неба існують нетипові для інших типів музеїв можливості спілкування: тут можна спілкуватись, обговорювати побачене. ділитись враженнями, навіть співати і голосно кричати під час свят і обрядів, з іншого боку просторова дислокація не спричиняє комунікативного пере навантаження;
  • екологічній — українські музеї просто неба характеризують унікальні зібрання рослинного світу а також особливі періоди (весняний, осінній), коли відвідування музеїв є найпривабливішим, саме тут в колі сім’ї стає можливим і реальним усвідомлення екологічної культури як частки світосприйняття особистості;
  • соціальній — оскільки музеї просто неба є популярними серед різних верств населення, а проведення різноманітних свят, днів міста, фольклорних фестивалів, конкурсів народних майстрів, ярмарків є природовідповідним менталітету українського народу, й відповідає тезі про те, що сучасне дозвілля стало символом самоутвердження, самовиразу окремої особистості, зміцнення та підсилення сімейних цінностей та традицій;
  • економічній — говорячи про збільшення обсягу вільного часу, мусимо зазначити, що музеї просто неба ще далеко не повністю реалізовують свої можливості створення різноманітних форм організації дозвілля, які, безперечно, забезпечували б постійний прибуток.

Сучасний досвід функціонування музеїв просто неба переконує, що за своїм структурно-змістовим наповненням вони є інноваційними за своєю суттю. Це — унікальні соціально-культурні педагогічні комплекси, що спроможні інтегрувати зусилля сім’ї, школи, громадських організацій, культурно-мистецьких об’єднань і спрямовувати їх на реалізацію рекреативного, розвиваючого, морального, естетичного потенціалу дозвілля, на формування духовної спільності родини, зміцнення сімейних цінностей і традицій.


22.10.2010

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!