Osvita.ua Высшее образование Рефераты Биология Аналізатор зору та будова ока. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Аналізатор зору та будова ока. Реферат

З усіх органів чуття людини найбільше навантаження має орган зору. Це зумовлено читанням, письмом, переглядом телепрограм та іншими видами отримання інформації й роботи

Зір - це біологічний процес, який забезпечує сприйняття форми, розмірів, кольорів предметів, що оточують нас, орієнтування серед них. Він можливий завдяки функції зорового аналізатора, до складу якого входить сприймальний апарат - око. Функції зору полягають не лише в сприйнятті світлового випромінювання. Ним користуються для визначення відстані, об'ємності предметів, наочного сприйняття навколишнього середовища.

Орган зору складається з очного яблука і допоміжного апарату, які розміщені в очній ямці - заглибленні кісток передньої частини черепа. Очне яблуко має кулясту форму і складається з трьох оболонок: зовнішньої - волокнистої, середньої - судинної і внутрішньої – сітчастої.

Зовнішня волокниста оболонка в задній частині очного яблука утворює білкову оболонку, або склеру, а спереду вона переходить у проникну для світла рогівку. Середня - судинна - оболонка називається так через те, що в ній багато судин. Розміщена під склерою. Передня частина цієї оболонки утворює райдужну, яка завдяки пігментним речовинам має те чи інше забарвлення. В центрі радужки (райдужної оболонки) міститься зіниця - круглий отвір, здатний змінювати свій розмір залежно від інтенсивності освітлення шляхом безумовного рефлексу. Для цього в радужці є м'язи, які звужують або розширюють зіницю.

Отже, радужка виконує роль діафрагми, яка регулює кількість світла, що надходить до світло-сприймального апарату, і захищає його від руйнування, здійснюючи звикання органа зору до інтенсивності світла і темряви (світлова і темнова адаптація ока). Судинна оболонка утворює рідину - водянисту вологу камер ока.

Внутрішня оболонка - сітківка - прилягає ззаду до середньої (судинної) оболонки. Складається з кількох шарів клітин. Зовнішній шар, що прилягає до судинної оболонки, складається з пігментних клітин. Потім іде кілька шарів нервових клітин, серед яких світло-сприймальними клітинами є колбочки і палички.

Місце, де зоровий нерв виходить із сітківки, позбавлене фоторецепторів, не сприймає світла і називається сліпою плямою. Збоку від нього розміщена жовта пляма. Тут містяться в основному колбочки, які забезпечують найбільшу гостроту зору. Навколо жовтої плями трапляються і колбочки, і палички, а ще далі на периферії - лише палички.

Палички містять зоровий пігмент - родопсин, колбочки - йодопсин. Палички є рецепторами присмеркового зору, вони збуджуються під впливом слабкого світла, але при цьому людина не розрізняє кольорів і бачить нечітко. Колбочки - рецептори денного зору. Вони пристосовані до сприймання яскравого світла і різних кольорів. Кольоровий зір пояснюється тим, що в сітківці є три види колбочок: одні збуджуються червоним світлом, другі - зеленим, треті - синім.

Відчуття всіх інших кольорів виникає внаслідок збудження цих колбочок у різних співвідношеннях. Бувають випадки, коли людина не розрізняє деяких кольорів - кольорова сліпота, дальтонізм. Це пов'язано з порушенням функцій колбочок певного виду.

Розглянемо хід променів світла через оптичний апарат. Спочатку світло проходить крізь рогівку, рідину, що міститься між нею і райдужною оболонкою, зіницю, кришталик (у вигляді двоопуклої лінзи), склисте тіло (прозоре середовище густої консистенції) і, нарешті, потрапляє на сітківку. У разі, коли промені світла, пройшовши крізь оптичні середовища ока, фокусуються не на сітківці, що свідчить про аномалії зору: якщо спереду від неї – близькорукість, якщо позаду - далекозорість. Для корекції близькорукості використовують двоввігнуті, далекозорості - двоопуклі стекла окулярів.

При потраплянні світла на фоторецептори (колбочки й палички) в них виникають складні фотохімічні, електричні, іонні та ферментативні процеси, які зумовлюють нервове збудження - сигнал. Він надходить по зоровому нерву до підкіркових (покрив середнього мозку, зоровий горб тощо) центрів зору. Потім спрямовується в кору потиличних часток мозку, де сприймається у вигляді зорового відчуття.

Мал. 1. Будова ока:

  • а - вертикальний розріз;
  • б - фрагмент сітківки;
  • в - світлочутливі клітини;
  • 1 - війковий м'яз;
  • 2 - райдужна оболонка;
  • 3 - передня камера ока;
  • 4, 5 - оптична вісь;
  • 6 - зіниця;
  • 7 - рогівка;
  • 8 - зв'язка капсули кришталика;
  • 9 - кон'юнктива;
  • 10 - кришталик;
  • 11 - склисте тіло;
  • 12- білкова оболонка;
  • 13 - судинна оболонка;
  • 14 - сітківка;
  • 15 - жовта пляма;
  • 16 - місце виходу зорового нерва (17);
  • 18 - паличка;
  • 19 - колбочка;
  • 20 - пігментний шар;
  • 21 - нервові клітини;
  • 22 - ядро.

Весь комплекс нервової системи - рецептори світла, зорові нерви, центри зору в головному мозку, становить зоровий аналізатор.

Крім очного яблука до органа зору належить і допоміжний апарат. Він складається з повік, шести м'язів, що рухають око.

Задню поверхню повік вкриває оболонка - кон'юнктива, яка частково переходить на очне яблуко. До допоміжних органів ока належить сльозовий апарат. Він складається із сльозової залози (розміщена в ямці лобової кістки), сльозових канальців, мішка та нососльозової протоки.

Сльозова залоза виділяє секрет - сльози, в якому міститься лізоцим, що згубно діє на мікроорганізми, її 5-12 канальців відкриваються в щілину між кон'юнктивою і очним яблуком у зовнішній кут ока.

Зволоживши поверхню очного яблука, сльози відтікають до внутрішнього кута ока (до носа). Тут вони збираються і через сльозовий канадець потрапляють у сльозовий мішок, що також розміщений у внутрішньому куті ока. З мішка через нососльозову протоку сльози стікають у порожнину носа, під нижню раковину (тому іноді можна помітити, як під час плачу сльози течуть з носа).

Література

  1. Атлас. Анатомія людини. – К., 2002.
  2. Анатомія людини. Посібник / За ред. Дяченка Р. В. – К., 1998.


03.01.2012

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!