Osvita.ua Высшее образование Рефераты Биология Біохімічний напрямок фізіології рослин. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Біохімічний напрямок фізіології рослин. Реферат

У рефераті подано відомості про фізіологію насіння у працях українських вчених (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

В зазначений період українські вчені виконали низку робіт, пов’язаних з дослідженням ферментативного перетворення поживних речовин під час проростання і дозрівання насіння. Й. В. Баранецький (1843–1905), професор Київського університету, проводив спостереження за динамікою крохмалю в рослинних тканинах та розчиненням зерен крохмалю ферментом діастазою [6].

Ця робота мала теоретичне значення для обґрунтування складних процесів перетворення запасних речовин у рослинах, пов’язаних з процесом обміну.

Ці дослідження були продовжені його учнем, киянином К. А. Пурієвичем (1866-1916). Світове визнання принесла йому докторська дисертація [5], в якій автор виклав результати лабораторних дослідів балансу (перетворення та спорожнення) запасних живильних речовин в насінні під час проростання. Пурієвич прослідкував за переміщенням речовин з ендосперму у зародок, який розвивається, і встановив, що найважливіша роль у процесі спорожнення запасних речовин при проростанні належить перетворенню їх під впливом гідролізу, завдяки чому вони стають рухомими. Гідроліз речовин в ендоспермі залежить від постійного відтоку його продуктів до тканин зародку.

Значний внесок в розробку цих проблем зробили вчені-фітофізіологи Харківського університету під керівництвом професора В. І. Палладіна, який встановив, що при проростанні насіння відбувається не тільки розпад запасних білкових речовин, але й новий синтез з них конституційних білків (1896).

Розвиваючи це положення, В. К. Залеський (1871-1936), професор Новоолександрійського інституту сільського господарства і лісівництва, в магістерській дисертації [3] довів, що структурні білки, які входять до складу протоплазми, при проростанні не розпадаються, а при наявності вільних амінокислот синтезуються з них. Він прийшов до висновку, що амінокислоти є сполуками, з яких утворюються структурні білки. Вчений вважав, що в насінні є запасні нуклеопротеїди, які розпадаються під дією ферментів; утворені при цьому кристалічні продукти надходять до молодих органів, які ростуть, і використовуються на синтез протоплазми та ядра клітини.

Таким чином, кількість білків протоплазми і клітинних ядер в проростках збільшується. У той час була широко розповсюджена думка, що для синтезу білкових речовин в листках вищих рослин необхідне світло і хлорофіл. На підставі власних дослідів Залеський спростував це уявлення і прийшов до висновку, що світло виконує лише опосередковану функцію у синтезі білкових речовин, тому що у присутності світла утворюються вуглеводи, які є необхідною ланкою при синтезуванні білків. Пізніше досліди Залеського були повторені і підтверджені експериментами відомого російського фітофізіолога Д. М. Прянишникова.

Дослідження з перетворення білкових речовин у вищих рослин і пліснявих грибів на початку ХХ ст. проводились в цьому ж навчальному закладі професором В. С. Буткевичем (1872-1942). Первинний процес розкладання білкових речовин в рослинах охарактеризований ним як процес, який відтворюється протеолітичним ферментом і призводить до утворення звичайних для гідролітичного розщеплення продуктів [1].

М. І. Васильєвим у Новоросійському університеті було показано, що при дозріванні насіння білки можуть утворюватися як на світлі, так і в темряві [2].

Білкові речовини листків пересуваються спочатку у стулки, а потім у насіння бобових рослин. Основним місцем синтезу білкових речовин є листки: вони постачають насінню рухливі форми азотистих речовин, які через амід аспарагінової кислоти знов синтезуються у білкові речовини і в такому вигляді відкладаються у запас. М. І. Васильєв вважав, що дозрівання насіння – це процес, зворотній його проростанню.

В. К. Залеський під час роботи у Харківському університеті багато уваги приділяв питанню утворення первинних продуктів, які з'являються у рослин в результаті засвоєння фосфору [4]. Він довів, що запасною речовиною у насінні є фітин, який може утворюватися як на світлі, так і в темряві.

За допомогою власної методики визначення фосфорних сполук В. К. Залеському вдалося встановити такі факти:

  • утворення фосфатидів відбувається переважно в листках, майже виключно в період їхнього росту;
  • в період функціонування листків пересування фосфатидів в них незначне, процес пересування органічних сполук фосфорної кислоти з листка інтенсифікується при голодуванні або відмиранні останнього, при цьому фосфатиди пересуваються у вигляді продуктів розпаду до насіння, де, в свою чергу, відбувається їх синтез;
  • процес проростання насіння супроводжується розкладанням органічних фосфорних сполук і звільненням фосфорної кислоти;
  • для синтезу фосфатидів в листках рослин не потрібна наявність світла;
  • утворення фосфатидів пов'язано лише опосередковано з процесом фотосинтезу (вуглеводи доставляють матеріал для утворення жирних кислот і гліцерину).

Отже, українські фітофізіологи на кінці ХІХ – початку ХХ ст. розробляли надзвичайно важливі питання біохімічного напрямку фізіології рослин, тісно пов’язані з проблемами перетворення і пересування речовин під час проростання і дозрівання насіння

Література

  1. Буткевич В. С. Регрессивный метаморфоз белковых веществ в высших растениях и участие в нем протеолитических ферментов // Изв. Моск. с. -х. ин-та. – 1904. – Кн. 1. – Ч. 1. – С. 1-141.
  2. Васильев Н. И. Образование белковых веществ в созревающих семенах //Изв. Киев. политехн. ин-та. – 1910. – Кн. 4. – С. 367-493.
  3. Залесский В. К. Условия образования белковых веществ в растениях. – Харьков: Тип. Дорохова, 1900. – 58 с.
  4. Залесский В. К. Превращение и роль соединений фосфора в растениях. – Харьков: Изд-во Харьк. ун-та, 1912. – 191 с.
  5. Пуриевич К. А. Физиологические исследования над опоражниванием вместилищ запасных веществ при прорастании. – К.: Тип. Колова, 1897. – 154 с.
  6. Baranetzky O. W. Die Starkebildengen Fermente in den Pflanzen. – Leipzig, 1878. – 64 s.


30.12.2011

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!