Osvita.ua Высшее образование Рефераты Биология Класифікація рослинного світу: найважливіші таксономічні одиниці. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Класифікація рослинного світу: найважливіші таксономічні одиниці. Реферат

Основними систематичними категоріями є: вид, рід, сімейство, загін і порядок, клас, тип і царство

Планета Земля, як суша, так і океан, заселені рослинами і тваринами. Нині класифікації, що є гербарне сховище, що є флористичний список, первинні знання про анатомію і морфологію рослин, проблема "виду" у біології; сучасний стан установлень близько 500 000 видів рослин і більш 1 000 000 видів тварин. Класифікацією організмів і з'ясуванням їхніх еволюційних взаємин займається особлива "галузь" біології, називана систематикою.

Систематика

Систематика - розділ біології, присвячений опису, позначенню і класифікації по групах всіх існуючих і вимерлих організмів, установленню родинних зв'язків між окремими видами і групами видів.

Основні задачі систематики - визначення за допомогою порівняння індивідуальних і специфічних особливостей шкірного виду і надвидових таксонів, з'ясування їх приватних і загальних властивостей.

Систематична категорія. Таксономічна категорія

Систематична категорія - група організмів, об'єднана визначеним ступенем споріднення, загальними рисами будівлі і функціональних особливостей.

Основними систематичними категоріями є: вид, рід, сімейство, загін і порядок, клас, тип і царство.

Особливості розвитку біології в XVI-XVII ст. багато в чому визначалися практичними потребами капіталістичного господарства, що розвивалося, насамперед його аграрного сектора, соціально-класовими потрясіннями, ростом впливу матеріалістичної філософії на природознавство в цілому і біологію зокрема, інституціоналізацією наукової діяльності.

На зміну середньовічній феодальній спрощеній культурно-побутовій сфері життєдіяльності приходити буржуазний спосіб життя, що сформувався в середовищі міської бюргерської культури. Його найважливішими атрибутами були, зокрема, квітництво і садівництво. У XV-XVI ст. споживи медицини обумовили поява різного роду травників, а потім і створення "аптекарських садів", що згодом перетворилися в ботанічні сади; широко розвивалася практика збору гербаріїв.

Світ тварин теж стає об'єктом інтересу. В епоху Відродження значно удосконалюється організація конярства і кінних заводів. А при дворах багатьох європейських правителів створюються навіть дійсні зоопарки. На такім тлі підвищується інтерес до рослини і тварини як такому. Як зовсім справедливо відзначав першовідкривач італійського Відродження Я. Буркхард, "усім цим була... створена... сприятливий ґрунт для розвитку наукової зоології, як і ботаніки".

Значні зміни відбуваються в способі біологічного пізнання — виробляються стандарти, критерії і норми дослідження органічного світу. На зміну стихійності, спекулятивним домислам, фантазіям і марновірствам поступово приходити установка на об'єктивне, доказове, емпірично обґрунтоване знання. Завдяки колективним зусиллям учених багатьох європейських країн така установка забезпечила поступове нагромадження колосального фактичного матеріалу. Значну роль у цьому процесі зіграли

Великі географічні відкриття, епоха яких розсунула світоглядний обрій європейців — смороду довідалися безліч нових біологічних, геологічних, географічних і інших явищ. Фауна і флора знову відкритих країн і континентів не тільки значно розширили емпіричний базис біології, але і порушили питання про його систематизацію.

Величезна описова накопичувальна робота, проведена в XVI-XVII ст. у біології, мала важливі наслідки. По-перше. вона розкрила реальне різноманіття рослинних і тваринних форм і намітила загальні шляхи їхньої систематизації. Якщо в ранніх ботанічних описах (О. Брунфельса, И. Боку, К. Клузіуса й ін.) ще відзначається безліч непослідовностей і відсутні чіткі принципи систематизації і класифікації, те вже М. Лобеллій. К. Баугін і особливо А. Цезальпино закладають програму створення штучної систематики (получившую свій розвиток у роботах Ж. Л. Турнефора, штучна система якого була загальноприйнятої наприкінці XVII — першій половині XVIII в.), а И. Юнг дає теоретичний орієнтир на розвиток природної систематики рослин, що одержавши розвиток у працях Р. Моррісона і Дж. Рея.

У цей же час здійснюється і систематизація зоологічного матеріалу, насамперед такими вченими-енциклопедистами, як К. Геснер і У. Альдрованди. Закладаються основи приватних галузей зоології — ентомології (Т. Моуфет), орнітології (П. Белон), іхтіології (Г. Рондель). Найсильніший імпульс розвитку зоології був даний винаходом мікроскопа. Виявлення світу мікроорганізмів А. ван Левенгуком зробило воістину революціонізуючий вплив на розвиток біології, а Ф. Стелутти одним з перших застосував мікроскоп для вивчення анатомії тварин, зокрема комах.

По-друге, накопичувальна біологічна робота в XVI— XVII вв. значно розширила зведення про морфологічні й анатомічні характеристики організмів. У працях Р. Гука, Н. Грю, Я. Гельмонта, М. Мальпиги й ін. одержала розвиток анатомія рослин, були відкриті клітинний і тканевий рівні організації рослин, сформульовані перші здогади про роль листів і сонячного світла в харчуванні рослин. Установлення підлоги в рослин і впровадження експериментального методу в ботаніку — заслуга Р. Я. Камерариуса; садівник Т. Ферчаильд (не пізніше 1717 р.) створив перший штучний рослинний гібрид (двох видів гвоздики). На основі штучної гібридизації удосконалювалися методи штучного запилення, закладалися віддалені передумови генетики.

Важливою віхою в розвитку анатомії стала творчість А. Везалия, що исправили ряд великих помилок, що укоренилися в біології і медицині з часів античності. М. Сервет, що упав жертвою протестантського релігійного фанатизму, і У. Гарвей досліджували проблему кровообігу. У. Альдрованди звернувся до традиції античної ембріології, а його учень В. Койтер, систематично вивчаючи розвиток курячого зародка, заклав основи методології експериментального ембріологічного дослідження. М. Фаллопий і Б. Євстахій проводять порівняння структури людського зародка і дорослої людини, з'єднуючи тим самим анатомію з ембріологією. На аристотелівсько-телеологічній основі формувалися перші теоретичні концепції в ембріології (Фабриций з Аквапенденге). У XVII в. складається синтез анатомії і фізіології, виникає передумови структурно-функціонального підходу (Г. Азелли, Ж. Поке, Ф. Глиссон, Р. дс Грааф і ін.)

По-третє, важливим наслідком розвитку біології з'явилося формування наукової методології і методики дослідження живого. Пошуки раціональної, ефективної методології привели до прагнення використовувати в біології методи точних наук — математики, механіки, фізики і хімії. Сформувалися навіть цілі напрямки в біології — іатромеханіка, іатрофізика і іатрохімія.

У руслі цих напрямків були отримані окремі конструктивні результати. Так, наприклад, Дж. Борелли підкреслював важливу роль нервів у здійсненні руху, а Дж. Майов одним з перших провів аналогію між подихом і горінням. Значний внесок в удосконалювання тонкої методики анатомічного дослідження вніс Я. Сваммердам.

По-четверте, наслідком накопичувальної роботи є розвиток теоретичного компонента біологічного пізнання — вироблення понять, категорій, методологічних установок, створення перших теоретичних концепцій, покликаних пояснити фундаментальні характеристики живого. Насамперед це стосувалося природи індивідуального розвитку організму, у поясненні якої склалося два протилежних напрямки — преформізм і епигенез.

У цілому ж біологія в XVI-XVII вв. була в зародковому стані; рослинний і тваринний світи були досліджені лише в самих грубих рисах, біологічні пояснення носили чисто механічний і поверхневий характер Біологічне пізнання ще не виробило в цей час своєї власної системи методологічних установок.

У 1640 р. Джон Паркінсон публікує свою працю "Theatrum Botanicum", у якому поділяє всі рослини на 17 класів:

  • 1. Солодкі запашні рослини.
  • 2. Рослини, що прочищають.
  • 3. Снотворні і шкідливі рослини.
  • 4. Ломикаменю.
  • 5. Цілющі трави.
  • 6. Трави для прохолодних напоїв.
  • 7. Рослини для гарячих напоїв і гострі пряності.
  • 8. Зонтичні рослини.
  • 9. Бур'янисті рослини.
  • 10. Опушені трави.
  • 11. Бобові.
  • 12. Зернові.
  • 13. Трави.
  • 14. Болотні і морські рослини, мохи і гриби.
  • 15. Не піддаються класифікації рослини.
  • 16. Дерева і чагарники.
  • 17. Екзотичні, незвичайні і несухопутні рослини.

Таксономічні одиниці і класифікація

Таксономические одиниці

 

 

Внутривидові одиниці

форма

разновидність

підвид

forma

varietas

subspecies

Основна одиниця

вид

species

Надвидові одиниці

_підрід

рід

_підсімейство

сімейство

_підрозділ

розділ

_підклас

клас

_підтип

тип

царство*

_subgenus

genus

_subfamilia

familia

_subordo

ordo

_subclassis

classis

_subdivisio, subphylum

divisio, phylum

regnum

 

 

* Загальновизнаного визначення царства не існує

Класифікація живий

природи

Некліткові

Acellularia

Вируси

Ріккетсії

Vira

Rickettsiae

Кліткові

Cellularia

Безядерні, доядерні

Ядерні

__Рослини

__Гриби

__Тварини

Prokaryota, Archikaryota

Eukaryota, Nuclearia

__Plantae

__Mycota, Fungi

__Animalia, Zoa

 

 

Система рослин

 

 

НИЖЧІ РОСЛИНИ

Thallophyta

 

типи

синьо-зелені водорості

Cyanophyta*

.

золотаві водорості

(хризофити)

Chrysophyta

.

діатомові водорості

Bicillaryophyta

.

жовто-зелені водорості

Xanthophyta

.

евгленовие водорості

Euglenophyta

.

зелені водорості

Chlorophyta

підтипи

власне зелені

Euchlorophytina

.

конъюгати

Conjugatophytina

особливий тип**

-

Glaucophyta

типи

харовие водорості

Charophyta

.

пиррофитовие водорості

Pyrrophyta

підтипи

криптофіти

Cryptophytina

.

динофити

Dinophytina

типи

бурі водорості

Phaeophyta

.

червоні водорості

Rhodophyta

особливий тип**

лишайники

Lichenomycota,

Lichenes

ВИЩІ РОСЛИНИ

Cormophyta

 

типи

моховидние

Bryophyta

.

папоротникообразние

Pteridophyta

.

голосеменние

Gymnospermae

.

покритосеменние

Angiospermae,

Anthophyta

класи

однодольні

Monocotyledonae

.

двочасткові

Dicotyledonae

 

 

Царство Рослини.

а. Подцарство Багрянковие**.

  • Відділ Червоні водорості.

б. Підцарство Дійсні водорості.

  • Відділ Зелені водорості.
  • Відділ Бурі водорості.
  • Відділ Евгеленові.
  • Відділ Діатомові.
  • Відділ Золотаві
  • Відділ Харові й ін.

с. Підцарство Вищі рослини.

  • Відділ Мохоподібні.
  • Відділ Папороті.
  • Відділ Голонасінні.
  • Відділ Покритонасінні.


23.08.2011

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!