• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Другий рівень Банковської системи

Другий рівень банківської системи країни складають банки. Вони розподіляються на "роздрібні" та "оптові".

"Роздрібні" банки призначені переважно для задоволення потреб громадян та невеликого бізнесу (прийняття - повернення вкладів, переказ грошей, надання позик). Головні "роздрібні" -депозитні банки мають розгалуджену мережу, яка нараховує 12 тис. філій та характеризується високим ступенем концентрації та централізації.

Депозитні банки

До найважливіших депозитних банків Англії відносять клірингові банки. Це найбільші акціонерні банки, що зв'язані кліринговими зобов'язаннями. Після найбільш крупних об'єднань в кінці 60-х років на чолі всіх клірингових банків стала "велика четвірка": Barclays, National Westminster, Midland, і Lloyds. Нині все частіше говорять про "велику п’ятірку", до складу якої окрім названих банків входить також Abbey Nation. До цих гігантів слід додати ще 2 банки - "Уильямс енд Глайнс" (контролюється "Стандарт Чартед") і "Каутс" (контролюється "Нешнл Вестминстер"). Ці банки в нинішній час володіють в Англії і Уельсі більш ніж 12 тис. відділень.

В Шотландії і Північній Ірландії англійським найбільшим банкам забороняється відкривати філіали, тому вони мають тут безліч участей в місцевих депозитних банках, щоб і в Шотландії і в Північній Ірландії отримати можливість впливати на політику комерційних банків. На вищезазначені банки (включаючи їхні дочірні компанії) випадає майже 90% обсягу операції всіх депозитних банків і половина всіх стерлінгових вкладів в банках Великобританії. У порівнянні з іншими країнами англійські банки-гіганти займали на початку 70-х років провідні позиції, однак на початку 80-х років їх стан погіршився.

Найбільший банк Великобританії - "Барклайз бенк". Навколо нього групується безліч дочірніх компаній, що типово і для інших банків-гігантів. Окрім "Барклейз Бзнк Ю. К. Менеджмент Лимитед", існують ще дочірні компанії, в яких "Барклайз бенк" має 100% участь. Це - "Барклайз Меркант Лтд" з 1650 філіалами в 50 країнах, "Барклайз Иншуеренс Сервис Компани Лтд. " (в якості страховий компанії) і "Барклайз бенк траст компанії". Варто ще назвати компанію "Барклайз Експорт енд Файненс Компани Лтд. ", що проводить операції лізингу, експортного фінансування і факторингу. Існує ще багато більш дрібних дочірні компанії.

Основні операції клірингових банків - прийняття вкладів і надавання кредитів. Клірингові банки здійснюють платежі для крупних, середніх і дрібних промислових підприємств, а також для населення. Платіжний обіг між цими банками відбувається в рамках клірингової угоди, що означає зарахування взаємних вимог і переказ сальдо. В 70-ті роки щорічно зараховувалося біля 1 млрд. фунтів стерлінгів по чекам між цими банками.

У клірингових банків сильно проявляється тенденція до універсалізації, і вони все більше пропонують небанківські послуги. Послуги охоплюють підготовку індивідуального будівництва, обслуговування фінансових операцій промисловості, підготовку і фінансування експорту, здачу в оренду підприємствам комп'ютерів для нарахування заробітної плати іт. п.

Новим для клірингових банків стало посередництво в страхуванні життя і організації подорожей. Все це дозволяє охарактеризувати клірингові банки як фінансові конгломерати, у яких банківські операції стали лише частиною загальної діяльності.

Лібералізація фінансових ринків і прогрес в комунікаційних і комп'ютерних технологіях створили сприятливі умови для постійного розширення послуг, що надаються. Висока конкуренція в сфері банківських послуг сприяла об'єднанню банків з іншими фінансовими інститутами. Яскравим прикладом такого процесу стало утворення найбільшого в Великобританії банківського фінансового об'єднання – Hong Kong and Shanghai Banking Corporation Holdings, що займає 9 місце в світі. В це об'єднання увійшли міжнародні, в основному, азіатського походження, капітали і 2 британських банка – Samuel Montagu і Midland Bank.

Сфера інтересів групи - Азія, Гонконг, Австралія, Нова Зеландія, США, Канада і Великобританія. В ній представлені спеціалізовані об'єднання і фонди, а саме, Wardly Group в складі Hohg Kong Bank Group і Montagu Private Equity в складі Midland Group.

Спектр послуг, що пропонує група практично не обмежений:

• Роздрібне і корпоративне обслуговування;
• Розрахункові операції по обслуговуванню торгівлі;
• Індивідуальний і інвестиційний банківський сервіс;
• Послуги на ринку капіталу;
• Споживче і комерційне фінансування (фінансування покупок в розстрочку);
• Управління пенсійними і інвестиційними фондами;
• Опікунський контроль над різноманітними виглядами власності за дорученням;
• Страхування;
• Послуги по безпеці і охороні.

До клірингових банків слід віднести такий банківський інститут управління поштовими перекладами, як "Нешнл Жіро" (Gіrоbапk), оснований поштовим відомством в 1968 році, незважаючи на борги і серйозні протести найбільших банків. "Нешнл Жіро" надає нові поштові і чекові послуги, що складає кліринговим банкам серйозну конкуренцію. Був створений центр електронних розрахунків в місті Бутл, і "Жіро" обслуговує поштові платежі за допомогою мережі відділень в 22 тис. поштових служб.

Вже в 1973 році він мав більш 500 тис. rлієнтів в промисловості і серед населення. На відміну від клірингових банків, що беруть високі і часто непередбачувані збори за перекази, "Нешнл Жіро" стягує плату на основі коректних і ставок, що опублікувалися. Разом зі спеціальним банком "Меркантил Кредит" дає в якості поштових послуг кредити на термін до 5 років на пільгових умовах. Крім Того, "Нешнл Жіро" співробітничає з подібними підприємствами інших країн.

До депозитних банків відносять так звані фінансові дома, до яких належать, передусім, спеціальні банки споживчого кредиту. Біля 2/3 їхніх активних операцій припадає на споживчі кредити в розстрочку, в свою чергу більш 60% цих кредитів складає фінансування покупок автомобілів. Для оформлення видачі споживчого кредиту клієнт заповнює аплікаційну форму. Після аналізу даних, що містяться в ній банк приймає рішення про можливість надання кредиту. Перед видаванням визначає розмір позички і термін її погашення. В нинішній час позичка видається на суму понад 500 ф. ст., кратні 100, а верхнього ліміту немає. Поодиноким особам надається можливість страхування погашення позички. Максимальний термін користування позичкою - 5 років.

Все більше значення набувають лізингові операції. Фінансові дома є, як правило, дочірніми підприємствами найбільших банків або страхових компаній, що підтримують кредит цих банків своїми коштами. Найбільші фінансові дома намагаються максимально поширити банківські операції, щоб мати можливість залучати ощадні вклади і розвиватися в універсальні банки. До фінансових домів слід віднести і спеціальні банківські пункти в торговельних центрах (МоnеуShорs). Перші спеціальні банківські відділення з'явилися в 1970 році.

Це були філії американського "Ферст Нешнл Сити Банк оф Нью-Йорк". Пізніш і англійські найбільші банки стали відкривати відділення в торговельних центрах. В кінці 1974 року їх налічувалося вже 120. Вони розраховані на таких людей, що не мають рахунку в банках. Незважаючи на сильно розвинутий крупними банками чековий обіг шляхом використання чекових і кредитних карток, призначених, передусім для поодиноких осіб, в 1974 році тільки 35%, а в 1981 р. 57% всіх повнолітніх британців мали поточні рахунки. Особливо розповсюджені серед робітничих готівкові платежі в кінці тижня або декади. До цього підключаються спеціальні банківські відділення.

В них емітуються довірча атмосфера, і вони відкриті довше, ніж клірингові банки, навіть в суботу. Передусім, надаються індивідуальні кредити, тобто кредити поодиноким особам майже без матеріального забезпечення. Однак все більше вони починають здійснювати звичайні банківські операції, включаючи інвестиційні, фінансові дома одержують гроші за рахунок кредитів банків, обліку векселів, а також шляхом залучення вкладів крупних промислових і торговельних компаній.

До так званих "оптових" банків належать торговельні банки (Merchant Banks). Вони широко розповсюджені в Англії і мають давні традиції. Торговельні банки важко диференціювати і порівнювати з кліринговими банками, бо вони набагато менш останніх. Самий крупний з них - "Гамброс Бэнк" займав у 1972 р. в списку ведучих банків світу лише 173 місце. Однак торговельні банки грають значну роль не тільки у внутрішніх операціях, але і в міжнародному бізнесі. Вони виникни на торговельних підприємствах, що поступово освоїли банківські операції.

Деякі сучасні торговельні банки поряд з банківськими операціями виконують ще промислові і торговельні функції. Торговельні банки" Н. М. Ротшильд і сини", "Дж. Генрі Шредер Вагг энд К", "Бэрринг Бразерз", "С. Г. Варбург энд К", або "Лазард Бразерз энд К" існують вже більш 100 років. Однак деякі найбільші клірингові банки або мають свої спеціальні торговельні банки, що типово, наприклад, для групи "Барклайз", або беруть участь в традиційних торговельних банках.

Відмінністю торговельних банків від клірингових і водночас їх привілей є те, що вони не зобов'язані публікувати докладні відомості про фінансовий стан і про свої операції. Завдяки цій привілеї торговельні банки могли протягом багатьох років вільно розвиватися.

Торговельні банки зайняті головним чином в 3-х основних областях:

• Суто банківські операції. Під ними розуміються традиційні акцептно-кредитні операції. Це відноситься і до Комітету акцепторних будинків (17 знаменитих торгівельних банків об'єдналися у так званий "Комітет акцепторних будинків" – Accepticy Houses Committee). Якщо торговельний банк оголошує себе готовим акцептувати вексель і завдяки цьому платити по векселю в момент його пред'явлення через певний термін, то даний вексель отримує особливо високу довіру. Якщо цей вексель буде враховуватися в інших банках, то облікова ставка по ньому може виявитися нижче. Акцепт, а отже, і гарантія платежу торговельного банку, якому належить право акцепту, цінується значно вище, ніж будь-якого іноземного банку. Наступним видом операцій торговельного банку є прийом і надання позик в фунтах стерлінгах терміном від одного дня до 6 місяців. Однак можуть бути прийняті вклади і в іноземній валюті, але кредити видаються, як правило, в фунтах стерлінгах. З самого початку торговельні банки зіграли величезну роль в зародженні єврооперацій, а два з них були, по суті, винахідниками євродоларів. Якщо були необхідні великі кошти на тривалі терміни, то торговельні банки створювали консорціуми. Разом з іншими банками або іншими володарями коштів консорціуми випускали боргові зобов'язання, а при відомих обставинах і європозички. До їхньої сфери діяльності відноситься і фінансування експорту.
• Надання послуг підприємцям. За цим стоять консультації підприємцям, наприклад при злитті підприємств, виявлення для них найбільш сприятливих можливостей фінансування; радження, що стосуються доцільності набуття акцій, а також випуск нових форм на ринок цінних паперів.
• Управління цінними паперами. Ці послуги охоплюють не тільки зберігання цінних паперів, але і передусім контроль відповідних товариств, до яких можуть відноситись як акціонерні товариства промисловості і торгівлі, так і інвестиційні компанії, пенсійні фонди, а також інші поодинокі фонди. Щоб зберігати свою винятковість в управлінні коштами, найбільші торговельні банки не приймають в свої портфелі (сума цінних паперів) цінності вартістю нижче 100 тис. ф. ст.

Торговельні банки беруть участь в цих трьох областях бізнесу в неоднаковій мірі. Між найбільшими банками існує спеціалізація. Банк "Самуэль Монтэгю" не займається обслуговуванням підприємців, він є одним з найбільших торговців золотом в світі і найбільшим торговцем валютою в Лондоні. Банк "Роберт Флемминг" тримає першість в портфельних операціях і управляє фондом активів. "Ротшильд" в основному займається євроопераціями і торгівлею золотом. В так званій золотій кімнаті банківського вдома Ротшильда в Лондоне відбувається щоденна торгівля золотом (goldfixing). В цьому приймають участь, окрім банківського дома Ротшильда, що традиційно займає представницьке місце, ще 4 торговельних банка, допущенних до торгівлі золотом в Лондоні: "Джонсон, Матей энд К", "Самуэль Монтэгю энд К", "Мокатта энд Голдсмит энд Шарпс", "Пикслей".

Торгівля золотом продовжується декілька хвилин, і її результати в один момент розповсюджуються на всіх фінансові центри світу. Однак Лондон втратив своє колишнє значення. В нинішній час 85% золота, що надходить з Південної Африки на міжнародний ринок, минає через 3 швейцарських банки, розташованих в Цюриху, і лише 15% - через Лондон.

Оскільки Лондон і Цюрих практично домовляються про попит і пропозицію, а також про ціни, на цій основі лондонське Сити ще може продовжувати здійснювати операції з золотом. Торгівля золотом мало чим відрізняється від торгівлі іншими товаром, наприклад на лондонській торговельній біржі або лондонській біржі дорогоцінних металів.

Опис діяльності торговельних банків показує, що вони мають більше відмінностей від клірингових банків з точки зору видів операцій. Відмінності виявляються тільки в способах їх здійснення. В економічній літературі клірингові банки з їхніми стандартними банківськими послугами називають" власниками крамниць готового плаття", а торговельні дома -"модельєрами фінансових операцій".

До 1997 року особливим типом банків в Англії були облікові дома. До останнього часу в Лондоні оперували 8 облікових домів і окремі малі спеціалізовані фірми-маклери (running brokers, money brokers), що всі разом і утворювали обліковий ринок Лондона.

Облікові дома були об'єднані в Лондонську асоціацію облікового ринку (London Discount Market Association, LDMA), членами якої є облікові дома: CL Alexanders Discount Plc.; Cater Allen Ltd.; Clive Discount Co. Ltd; Gerrald and National Ltd; king and Shaxson Ltd; Quin Cope Limited; Seccombe Marshall and Campion Plc; Union Discount Company Ltd.

Облікові дома - це специфічний тип фінансового інституту Лондонського ринку. Вони забезпечували вигідний збут для банків ліквідних фондів шляхом гарантованих депозитів за вимогою (по погодженій кредитній ставці до або в межах встановленої дати). Ці фонди використовуються для покупки різноманітних активів, включаючи короткострокові казначейські облігації (T-bills), комерційні векселі (commercial bills) і першокласні фондові папери (gilt-edged securities, gilts). Крім того, облікові дома - це ринок реалізації і покупки векселів.

Облікові дома діяли як буфер між Банком Англії і іншими кредитнл-фінансовими установами, через них Банк Англії постачав у банківську систему фінансові ресурси та вилучав їх, коли це було необхідно. Банк Англії також виявляє вплив на процентні ставки.

Для британських компаній головними функціями облікових домів були надання позичених коштів через дисконтування (переоблік) векселів, а також пропозиція різноманітних форм короткострокового вкладення в портфельні інвестиції.

У сфері урядового фінансування їхня головна задача - забезпечувати продаж короткострокових казначейських облігацій, що є надто істотною частиною урядових короткострокових позикових заходів. Облікові дома - активні агенти з продажу короткострокових урядових цінних паперів (акцій), а також акцій і облігацій місцевих властей. Діяльність облікових будинків проходила і на вторинному ринку переуступлених доларових і стерлінгових депозитних сертифікатів.

Міжнародне значення Лондона як фінансового центру визначається, передусім, положенням британських банків за кордоном і наявністю іноземних банків в місті. Британські заморські (закордонні) банки (Overseas banks) це заснування, штаб-квартира яких розміщена в Лондоні, а філіали - головним чином, в колишніх британських колоніях. Ці банки також називають Банки Співдружності. На чолі стоїть "Барклайз меркант банк" з 1650 філіалами за кордоном. "Стандарт Чартед" володіє більш 1400 філіалами. Для порівняння: американський Сітібенк має за кордоном біля 300 філіалів.

Іноземні банки (Foreign Banks) в Англії по балансовій сумі належать я до крупних банківських груп. В Лондоні налічується більше ніж три сотні іноземних філіалів з 63 країн. Тут сконцентровано удічі більше іноземних філіалів, ніж в Нью-Йорку.

Наступною банківською групою в Англії є консорціальні банки (Consortia Banks). Під останніми банківська статистика розуміє інститути, де беруть участь банки принаймні двох країн, з яких жодна не має контрольного пакету. Ці інститути стали особливо швидко розвиватися разом з підсиленням євроринку. Головним чином, це спеціальні банки багатонаціональних позичальників, до яких належать передусім транснаціональні і мультинаціональні промислові концерни. Оскільки вони створювалися на основі пайової участі банками ведучих капіталістичних країн, вони можуть мобілізувати на євроринку величезні кошти і на самі тривалі терміни, що недосяжно жодному іншому типу банків капіталістичного світу.

Виникнення консорціальних банків особливо добре свідчить про розвиток процесу інтернаціоналізації капіталу в умовах сучасного капіталізму. До найбільших консорціальних банків відносяться "Мидленд энд интернэшнл бэнк лтд" з британськими, канадс-кими і австралійськими партнерами, "Вестерн Америкен бэнк юроп лтд. " З британськими, американськими і японськими партнерами, "Индастриел коммершиэл бэрл" з партнерами з США, Японії і Великобританії.

30.06.2011