Правове становище Національного банку України. Реферат

Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим законом та іншими законами України

Перший рівень банківської системи України, як вже зазначалося, займає НБУ. Його було створено на базі Українського республіканського банку Держбанку СРСР згідно постанови Верховної Ради Української РСР від 20 березня 1991 р. "Про банки і банківську діяльність". 7 жовтня 1991 р. Постановою Президії Верховної Ради України "Про статут Національного банку України "було затверджено статут НБУ.

В правовій та економічній літературі сформувалися визначення так званих "банків", які можна називати Центральним (або національним) банком країни. Вважається, що Центральний банк має бути:

• єдиним емісійним центром, який має монопольне право грошової емісії на території країни, який зберігає і враховує національні золото-валютні резерви;
• банком уряду, зобов’язаним підтримувати державні економічні програми, здійснювати кредитування дефіциту державного бюджету, розміщувати державні цінні папери;
• органом стабільності національної грошової системи;
• кредитувати комерційні банки, коли в них не вистачає коштів;
• органом банківського нагляду, який підтримує необхідний рівень стандартизації і професіоналізму, в національній кредитній системі.

Всім цим органам відповідає Національний банк України. Він представляє інтереси держави в центральних банках інших держав, міжнародних банках та фінансово кредитних організаціях.

Згідно Закону України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р.

Національний банк України (далі Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим законом та іншими законами України.

Місцезнаходження керівних органів та центрального апарату Національного банку – місто Київ.

Однією з важливих ознак Національного банку є його статутний капітал. Відповідно до чинного законодавства (стаття 3 Закону "Про Національний банк України") Національний банк має статутний капітал, що є державною власністю. Розмір статутного капіталу становить 10 млн. гривень. Розмір статутного капіталу може бути збільшений за рішенням Ради Національного банку. Джерелами формування статутного капіталу є доходи його кошторису, а при необхідності - Державний бюджет України.

НБУ являється економічно самостійним органом, і ця самостійність забезпечується державою. Він здійснює видатки за рахунок доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених законодавством випадках – також за рахунок Державного бюджету України.

Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об’єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Національний банк не відповідає за зобов’язаннями органів державної влади, а останні не відповідають за зобов’язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов’язання.

Це ж саме стосується і зобов’язань стосовно інших банків.

НБУ може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також представництва за її межами.

Національний банк, його установи, філії та представництва мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Доходи і видатки Національного банку забезпечуються чітким виконанням чинного законодавства і реалізацією на практиці його функцій.

Як сказано в ст. 5 Закону "Про Національний банк України", одержання прибутку не є метою діяльності Національного банку, на відміну від інших функціонуючих банків.

Планові доходи та витрати НБУ відображаються в кошторисі його доходів і витрат. Цей кошторис повинен забезпечувати можливість виконання Національним банком його функцій, встановлених Конституцією України та Законом.

Разом з тим Національний банк за підсумками року у разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік, вносить до Державного бюджету України наступного за звітним року позитивну різницю на покриття дефіциту бюджету, а перевищення витрат над доходом відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року.

Формування фондів та резервів Національного банку на покриття фінансових ризиків, пов’язаних з виконанням його функцій, здійснюються згідно з положенням, що затверджується Радою Національного банку.

Національний банк виконує традиційні функції, що є характерним для центрального банку держави: являється емісійним та розрахунковим центром держави, банком-банків та банком уряду.

Основною функцією НБУ відповідно до ст. 99 Конституції України та ст. 6 Закону "Національний банк України" є забезпечення стабільності грошової одиниці України.

На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також у межах своїх повноважень, - цінової стабільності.

Також НБУ виконує ряд інших функцій, серед них:

• Відповідно до розроблених Радою НБУ Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику.
• Монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її оббіг. Емісійні операції НБУ – форма реалізації його монопольного права на випуск грошей в оббіг. Казначейство Міністерства фінансів України не має права емісії валюти і здійснює фінансування державних видатків у межах отриманих доходів в бюджет, а також отриманих кредитів. Цим самим забезпечена кредитна основа сукупного грошового обігу України.
• Виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування.
• Встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна.
• Організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу.
• Визначає систему, порядок і форму платежів.
• Здійснює банківське регулювання та нагляд.
• Веде реєстр банків його філій та представництв, валютних бірж, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках.
• Складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування.
• Представляє інтереси України і центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах.
• Здійснює відповідно до повноважень валютне регулювання.
• Забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами.
• Аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин.
• Організує інкасацію та переведення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та переведення банкнот і монет та інших цінностей.
• Реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку.
• Бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України.
• Здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції.

Отже, слід підкреслити, що Національний банк України виконує надзвичайно важливі державотворчі функції.

НБУ створює державну скарбницю держави і організовує її діяльність, зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали та золотовалютні запаси.

НБУ затверджує бланки та форму безготівкових депозитів приватизаційних паперів, визначає умови зберігання, обліку та погашення приватизаційних паперів, за погодженням з Кабінетом Міністрів України порядок видавання приватизаційних паперів.

Національний банк не являється незалежним. Він підзвітний Президенту України та Верховній Раді України їх конституційних повноважень.

Підзвітність в цьому випадку означає:

• Призначення на посаду та звільнення з посади голови Національного Банку Верховною Радою України за поданням Президента України.
• Призначення та звільнення Президентом України половини складу Ради НБУ.
• Призначення та звільнення Верховною Радою України половини складу Ради НБУ.
• Доповідь голови НБУ Верховній Раді України про діяльність Національного банку.
• Надання Президенту України та Верховній Раді України двічі на рік інформації про грошово-кредитний стан в державі.
• Національний банк на запит Кабінету Міністрів України надає інформацію щодо монетарних процесів.
• КМУ, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади на запит НБУ надають інформацію, що має вплив на стан платіжного балансу.
• Національний банк підтримує економічну політику Кабінету Міністрів, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України.
• Голова НБУ, або його заступники за його дорученням можуть брати участь у засіданнях КМУ.

Законодавством, що діє на сьогоднішній момент, передбачено також гарантії невтручання органів законодавчої та виконавчої влади або їх посадових осіб у виконання функцій і повноважень Ради акціонерного банку чи Правління Національного банку інакше, як в межах, визначених Законом "Про Національний банк України".

Дата публикации: 29.06.2011