• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Розрахунок фінансових коефіцієнтів. Цінність цього аналізу полягає в порівнянні різноманітних цифр, що стосуються угод на певну дату, але необхідно пам’ятати, що бізнес це діяльність яка знаходиться в постійному русі, в той час коли фінансова звітність показує стан речей на певну дату.

Тому для визначення реальної картини а також тенденцій розвитку необхідно застосовувати статистичні методи, що базуються на порівнянні, тих самих цифр тієї ж діяльності з даними минулих періодів. Статистичне порівняння одного звіту з іншим називається відношенням. або коефіцієнтом, порівняння коефіцієнтів різних періодів визначає тенденцію розвитку.

В світовій практиці виділяють п’ять груп фінансових коефіцієнтів:

• Ліквідності
• Ефективності або активності
• Фінансового левераджу
• Операційні та прибутковості
• Ринкові

1. Коефіцієнти ліквідності

Якщо прийняти, що:

• 1. Оборотний капітал = Поточні активи – Дебіторська заборгованість
• 2. Оборотний капітал = Гроші + Товарно-матеріальні запаси

то можна отримати, що:

• 1. Поточні активи = Оборотний капітал + Дебіторська заборгованість
• 2. Поточні активи = Гроші + Товарно-матеріальні запаси + Короткотермінова поточна дебіторська заборгованість
• 3. Високоліквідні активи = Поточні активи - ТМЗ

Звідси можна знаходити коефіцієнти ліквідності, які показиватимуть ступінь мобільності різних активів клієнта, що забезпечать своєчасну оплату ним власної заборгованості. Тобто в чисельник формули можуть бути поставлені:

• 1. Поточні активи
• 2. Оборотний капітал
• 3. Високоліквідні активи

Суть підстановки різних активів полягає в з’ясуванні залежності ліквідності підприємства від певного виду активу. Це робиться шляхом або простого порівняння отриманих значень показників ліквідності або вирахування дисперсії або середньоквадратичного відхилення цих значень.

Але при використанні цього показника в аналізі можна стикнутися з багатьма проблемами. По-перше це те що кожен з активів (навіть якщо вони належать до однієї групи) має різний рівень ліквідності. Тобто вони з різною швидкістю та ефективністю можуть бути конвертовані на гроші. Вирішити цю проблему можна наступним чином:

Де N – частка вартості активу яку можна отримати при негайній реалізації активу на ринку. Це показник залежить в першу чергу від попиту на даний вид активу на ринку.

Також вирішенням цієї проблеми може бути застосування біржових цін при визначення вартості активів.

2. Коефіцієнти ефективності управління активами

Обіговість товарно-матеріальних запасів. Виникає дві проблеми при визначенні та аналізі даного коефіцієнту.

По-перше, продаж відбувається за ринковими цінами. Тому якщо запаси зберігаються будучи обчисленими за ціною собівартості, розрахована величина перевищує дійсне значення. Тому більш доцільно було б використовувати або вартість проданих товарів у чисельнику або відповідно ринкову вартість запасів у знаменнику.

По-друге, збут відбувається на протязі року, а запаси фіксуються на певну дату. Тому якщо діяльність компанії має сезонний характер, або наявні суттєві коливання в обсязі запасів необхідно використовувати середні показники

Кількість днів до отримання заборгованості. Цей показник виражає собою середню кількість днів яка проходить між реалізацією товару та отриманням за нього грошей. Необхідність у розрахунку є дуже суттєвою коли компанія має дуже великий асортимент товарів і неможливо точно визначити проміжок за який надходять гроші за товари. Але навіть якщо компанія має обмежений асортимент вона може порівняти цей показник з нормативним.

Обіг основного капіталу. Даний коефіцієнт показує ефективність використання основних виробничих фондів.

Основною проблему при аналізі даного показника є те, що з часом через інфляційні процеси вартість фондів змінюється і необхідно використовувати систему індексів для порівняння вартостей майна придбаного в різні часові періоди. Ще одною проблемою є проблема вибору вартості майна яка буде використовуватися при підстановці в коефіцієнт: первісна, залишкова чи відновлювана.

Очевидно, що бухгалтери фірм для складання привабливих звітів для обрахунку даного коефіцієнту використовують той показник, що є меншим на даний час - це дасть можливість штучно збільшити його значення

Обіг загальної вартості майна. Зрозуміло що для аналізу використання ресурсів підприємства показника обігу основного капіталу замало, бо він не враховує активи, що не входять до його складу. А через те, що питома частка даних активів на багатьох підприємствах дуже значна - доцільно використовувати показник обігу загальної вартості майна., що дасть можливість побачити ефективність використання майнового комплексу підприємства в цілому.

Товарно-матеріальні запаси в днях обороту. Даний показник відображає середню кількість днів протягом якої запаси знаходяться в обігу. Фактично це є аналітичним доповненням до показника обігу товарно-матеріальних запасів.

3. Показники фінансового левереджу

Заборгованість до активів (Ступінь залежності від кредиторів). Показник даної групи відображає ступінь залежності фірми від фінансування з боку кредиторів. На відміну від показників ліквідності в даному випадку враховується загальна сума боргу, яка включає крім поточної заборгованості ще і довгострокові зобов’язання фірми.

Покриття виплат по відсотках доходами компанії. Економічний зміст – здатність підприємства за рахунок власного прибутку сплачувати відсотки по боргових зобов’язаннях. При обчисленні показника слід враховувати особливості законодавства, яке визначає джерела сплати відсотків. Існує два варіанти: сплачуються відсотки з прибутку до вирахування податку на прибуток чи після, відповідно до варіанту певний вигляд матиме і чисельник формули розрахунку показника.

4. Показники прибутковості

Коефіцієнт дохідності по збуту. Вимірюється величина доходу який принесла реалізація товару на 1 грошову одиницю.

Основний коефіцієнт дохідності. Цей коефіцієнт показує спроможність активів фірми давати дохід без урахування впливу на суму доходів податків та левериджу.

Коефіцієнт прибутковості майна після вирахування відсотків та податків. Фактично даний показник є кінцевим мірилом ефективності ведення бізнесу. Він показує скільки 1 грошова одиниця вкладена в діло принесла чистого прибутку, яким фірма може вільно користуватися.

Наведені показники прибутковості є основними, що використовуються в банківські практиці для оцінки кредитоспроможності клієнта. Фактично можна розрахувати прибутковість будь-якого активу фірми. Основною проблемою при цьому буде виділення частини прибутку яку приніс саме цей актив.

5. Ринкові

Дану групу показників доцільно розрахувати у випадку коли фірма є акціонерним товариством та її акції вільно продаються та купуються на ринку цінних паперів.

• Дохід на одну акцію
• Дивідендний дохід на одну акцію у відсотках
• Відношення ціни акції до прибутку на неї. Показує скільки інвестори бажають заплатити за 1 грошову одиницю доходу.
• Відношення ринкової вартості акції до її балансової вартості

Ці коефіцієнти служать показниками того, що думають інвестори про минулу діяльність компанії та перспективу її майбутнього розвитку.

Вони знаходяться у прямому зв’язку з усіма попередньо розрахованими. Якщо коефіцієнти управління боргами, ліквідності, прибутковості знаходяться на належному рівні, то тоді відносні показники ринкової вартості будуть високими.

6. Показник економічно вигідної додаткової вартості

Виділення окремого показника пов’язане з нетрадиційністю підходу до його розрахунку. Цей показник є мірилом ефективності поточної діяльності фірми, доцільності її витрат на власний капітал. Він розраховується шляхом додавання до чистого доходу суми утриманих податків та відніманням всіх витрат що понесла фірма.

Аналіз отриманих фінансових коефіцієнтів

Слід зауважити, що аналіз відносних показників не тільки забезпечує корисною інформацією відносно операцій фірми та її фінансового становища, але він має також специфічні проблеми, які потребують обережності та розсудливості. Деякі з них перелічені нижче:

• Багато фірм здійснюють свої операції через філії, представництва та підрозділи в багатьох галузях. У таких випадках дуже складно розробити групу змістовних середніх відносних показників з метою порівняння. Це робить аналіз відносних показників більш придатним для малих, вузькоспеціалізованих фірм.
• Інфляція є причиною перекручення даних балансових звітів
• Сезонність також є фактором змін у показниках, що приводить до перекручення дійсності
• Деякі компанії вдаються до шахрайства через завищення даних фінансових звітів
• Різні методи ведення обліку приводять до різних результатів
• Важко дати одностайну оцінку значенню показника: "добре", "відмінно" чи "погано"
• Компанія може мати частину показників, що свідчать про її стійке положення, а решту – про слабке. В цьому випадку дуже складно визначити якій-небудь агрегатний показник.

Основною проблемою застосування в аналізі фінансових коефіцієнтів є те що фактично самі по собі вони несуть обмежену інформацію. Повністю виконати свої функції вони можуть лише у порівнянні.

На мій погляд існує 4 напрямки порівняння:

• З аналогічними показниками основних конкурентів
• З середніми показниками по галузі
• З показниками найкращих та найгірших фірм галузі
• З власними показниками за попередні періоди

Для аналізу кредитоспроможності клієнта аналітику банка найважливішим буде порівняння з середніми показниками по галузі та власними показниками фірми за минулі періоди.

При порівнянні з власними попередніми показниками дуже важливим є виявлення тенденції яка сформувалася у клієнта за останні 3-5 років. На основі цих даних можна за допомогою кореляційно-регресійного аналізу встановити прогнозні показники на найближче майбутнє. Для виконання такого аналізу дуже зручним є набір фінансових та статистичних функцій табличного процесора Excel фірми Microsoft. (приклад такого аналізу поданий в Таблицях 1,2, 3,4 та Інструкції по користуванню)

При порівнянні з середніми показниками по галузі можна виявити ефективність використання власних та залучених ресурсів клієнтом у порівнянні з аналогічними підприємствами.

Взагалі треба зазначити, що тільки на основі отриманих показників не можна приймати рішення про рівень ризиковості кредитної операції. Ці показники повинні бути однією зі складових частин інформаційного комплексу, що використовується при визначені рівня ризикованості кредитної операції.

Інструкція по користуванню таблицями розрахунку фінансових коефіцієнтів діяльності фірми при оцінці її кредитоспроможності:

• Для розрахунку фінансових коефіцієнтів необхідно внести первинні балансові данні у відповідні клітини листа "Данні фінансових звітів" за відповідні періоди діяльності фірми
• При цьому в листі "Фінансові коефіцієнти" будуть автоматично розраховані коефіцієнти для яких є достатньо даних. При відсутності частини чи повного обсягу даних для певного коефіцієнту в його клітинці заявиться напис "Відсутні початкові дані"
• У стовпчику "Дисперсія" листа "Фінансові коефіцієнти" буде обраховане значення дисперсії певного показника за всі півріччя всіх періодів. Цей є показником стабільності діяльності фірми, чи менше це значення тим стабільніше фірма. Також стовпчик "Зміни" покаже зміну в коефіцієнтах починаючи з 1 півріччя першого періоду до 2 півріччя останнього.
• Також автоматично будуть розраховані прогнозні дані коефіцієнтів на майбутній період. Це буде зроблено за допомогою функції Тенденція. Треба зазначити, що ці данні дуже умовні, тому що при прогнозуванні треба враховувати данні на якомога більшому проміжку часу, а фактично можна використати данні лише за 2-5 років.
• Для порівняння з середніми показниками коефіцієнтів по галузі їх необхідно внести у відповідні клітини листа "Порівняльні дані з середніми по галузі та прогноз на наступний період". У стовпчику "Відхилення від середнього" автоматично буде прораховано абсолютне відхилення показників фірми від показників галузі.
• Пам’ятайте, що ці таблиці лише допоміжний матеріал і не дадуть готового рішення чи є клієнт кредитоспроможнім чи ні. Відповідь на це питання може дати лише експерт використавши обраховані в таблицях показники та іншу додаткову інформацію.

26.06.2011