https://ru.osvita.ua/vnz/reports/bank/20791/

Головні засади обліку доходів та витрат банку. Реферат

Статті доходів і витрат за принципом нарахування обліковуються й оцінюються на момент реалізації активу або в міру надання послуг. У цьому самому періоді вони відображаються в обліку без урахування факту отримання або сплати коштів

Правила бухгалтерського обліку процентних і комісійних доходів та витрат банку затверджено постановою Правління Національного банку України від 25.09. 97 за № 316 зі змінами, затвердженими постановою Правління НБУ від 07.12. 2000 № 472. Цілком очевидно, що вони базуються на принципах нарахування та відповідності.

Так, статті доходів і витрат за принципом нарахування обліковуються й оцінюються на момент реалізації активу або в міру надання послуг. У цьому самому періоді вони відображаються в обліку без урахування факту отримання або сплати коштів.

За принципом відповідності витрати та доходи, пов'язані з цими витратами, мають відображуватися в бухгалтерському обліку в одному звітному періоді.

Ці принципи застосовуються за таких умов:

Якщо за 2-3 останні дні місяця неможливо визначити точну суму доходу за браком необхідних даних, то її необхідно врахувати в перші дні наступного місяця до дати подання місячного балансу, відповідно до порядку формування коригуючих проведень.

У разі невиконання цих умов принципи нарахування та відповідності застосовують у межах принципу обережності, згідно з яким неприпустиме як перебільшення вартості активів або доходів банку, так і недооцінка його зобов'язань і витрат. Банк має визначати доходи від наданої послуги, якщо є впевненість в отриманні цих доходів, з обов'язковим урахуванням витрат, пов'язаних із наданням такої послуги; в іншому разі беруть до уваги лише витрати, доходи враховуватимуться за їх фактичного отримання.

У разі неотримання платежу протягом семи календарних днів, після обумовленого угодою строку, заборгованість за нарахованими доходами вважається простроченою, про що в обліку виконується запис:

За невпевненості банку щодо погашення заборгованості фіксується факт її визнання сумнівною, а в системі фінансового обліку здійснюються бухгалтерські проведення з урахуванням характеру операції, за якою виконувалось нарахування доходів:

За умови визнання заборгованості сумнівною без попереднього відображення на рахунках "Прострочені нараховані доходи" кредитуються відповідні рахунки "Нараховані доходи".

Зазначені рахунки сумнівних заборгованостей (1780, 2480, 3589) надалі дебетуються в кореспонденції з відповідними рахунками класу 6 "Доходи" під час виконання операцій з нарахування доходів, визнаних сумнівними щодо отримання.

У разі часткового або повного погашення контрагентом сумнівної заборгованості за нарахованими процентними доходами, що обліковувалися на рахунках сумнівних нарахованих доходів, виконується таке бухгалтерське проведення:

Під час розрахунку суми процентів (за кредитними та депозитними договорами) ураховується перший день і виключається останній день контракту. Дати початку та закінчення контракт}' визнаються за дати валютування.

У разі нарахування процентів за звітний місяць останній день місяця треба включати до розрахунків (крім випадків, коли звітна дата є датою закінчення операції).

Існують різні варіанти визначення кількості днів для розрахунку процентів, зокрема:

Наведемо деякі правила обліку доходів та витрат.

За нарахування доходів:

За нарахування витрат:

За отримання коштів:

За сплати коштів:

За отримання коштів авансом:

У кінці кожного місяця на суму, що її відносять до звітного періоду:

За сплати коштів авансом:

У кінці кожного місяця на суму, що її відносять до звітного періоду:

Для обліку доходів використовують рахунки класу 6; витрат — класу 7. Дебіторська та кредиторська заборгованість за нарахованими доходами та витратами обліковується на рахунках класів 1-3.

Рахунки класів 6 і 7 (розділи, групи) за назвами максимально наближені до показників звіту про прибутки та збитки. На балансових рахунках 4-го порядку обліковуються цілком конкретні види доходів.

Наприклад: Рахунок 6024 "Процентні доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями";

Рахунок 6043 "Процентні доходи за кредитами в інвестиційну діяльність фізичним особам".

Як бачимо, уже сама назва рахунка визначає, який вид доходів необхідно обліковувати на ньому. Аналогічний підхід використано і щодо рахунків нарахованих доходів. Більше того, складаючи бухгалтерські записи щодо нарахування доходів, необхідно стежити за відповідністю записів стандартним назвам рахунків доходів.

Наприклад, проводиться відображення в обліку операції з нарахування доходів на кредити суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями. Отже, до уваги беремо відповідний рахунок класу 2, а саме: рахунок 2048 "Нараховані доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями".

В обліку ця операція відображається записом:

Відповідно, нараховані доходи на кредити в інвестиційну діяльність фізичним особам обліковуються на рахунку 2218, що за назвою відповідає рахунку 6043.

Зрозуміти такий зв’язок украй важливо відповідність сум нарахованих доходів та фактичних доходів за їхніми видами в системі фінансового обліку. Те саме стосується рахунків витрат (класу 7) та рахунків нарахованих витрат (класів 1 і 2).

Усі господарські операції, здійснені банком за звітний період, мають бути відображені у звітності цього періоду. Такі операції як переоцінювання, нарахування, рух резервів, розрахунок податків та інших обов'язкових платежів істотно впливають на фінансовий результат звітного періоду.

Як правило, ці операції виконуються в останній робочий день місяця. З різних причин банк може не встигнути провести їх результати на рахунках бухгалтерського обліку, що призводить до неповноти інформації на щоденному файлі № 01 "Дані про залишки на рахунках". Тому Національним банком України (постанова Правління від 10.09. 98 за № 358) визначено порядок формування коригувальних проведень, що здійснюються банками, з метою забезпечення реальної фінансової звітності.

Коригувальне проведення здійснюється за умови, що подія. зміст якої воно відображає, стосується операції, фактично проведеної у звітному періоді або відображеної в балансі банку на кінець попереднього місяця.

Визначено такі принципи здійснення коригувальних проведень:

Наприклад, виписка з особового рахунка може мати такий вигляд:

МФО

Рахунок

Назва

банку

 

03.07. 01 (дата

поточного

дня)

06 (місяць, за який

проводиться коригування)

17.06. 01 (дата останнього проведення на

цьому рахунку)

 

Банки щоденно роздруковують список коригувальних проведень, який надалі підшивається разом з іншими документами, що стосуються таких проведень. У документах дня їх підшивають окремою групою.

Банки щомісяця ведуть накопичувальні реєстри коригувальних проведень, які згодом використовують для формування файлу № 02 (включають Б обороти звітного місяця).

Термін зберігання документів такий самий, як меморіальних і касових документів дня (згідно з переліком документів Національного банку України, затвердженим постановою Правління НБУ від 23.12. 96 за № 327 та начальником Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України 05.12. 96).

Банки можуть установлювати власний порядок здійснення коригувальних проведень, але за правилами та рахунками, визначеними згаданою постановою. При цьому банк контролює правильність здійснення коригувальних проведень.

Для здійснення коригувань використовують такі рахунки:

Розглянемо приклад. Нехай потрібно здійснити коригувальні проведення третього числа наступного після звітного місяця:

1. За нарахованими доходами:

2. За нарахованими витратами:

За зазначеними рахунками залишок на початок наступного дня (у цьому прикладі на четверте число) буде розраховано на базі всіх операцій поточного дня (третього числа) з урахуванням коригувальних проведень.

Балансовий

рахунок

Вхідний залишок

на третє число

Операції поточного дня

Коригувальне

проведення

Залишок на четверте число

1208

2000

300

150

2450

6000

2000

300

150

2450

7040

5200

500

80

5780

2628

5200

500

80

5780

 

Коригування інших балансових рахунків здійснюється аналогічно.

У разі виконання коригувальних проведень за операціями в іноземній валюті використовується офіційний курс Національного банку України, що діяв на кінець звітного місяця, за який здійснюється відповідне проведення. У кінці поточного дня, що в ньому відображено операцію з коригування, переоцінювання валюти та визначення результатів такого переоцінювання виконуються у звичайному порядку. (Здійснюється додаткове проведення на суму курсової різниці на день коригування та на останній робочий день звітного місяця.)

Наприклад: 3 серпня виконується коригувальне проведення за операцією в іноземній валюті за офіційним курсом на останній робочий день попереднього місяця (31 липня). У кінці дня, після здійснення операцій, сума коригувального проведення переоцінюється за офіційним курсом, що діяв на початок операційного дня (3 серпня), у такий спосіб:

Коригувальне проведення 3 серпня за нарахованими доходами на суму 100 USD (курс 1USD = 5,52 грн.). На 31 липня курс 1USD становив 5,50 грн.

Дебет

Кредит

Сума

1) на 31 липня

нараховані доходи

3800

100 USD

 

 

3801

6 клас

550 грн.

2) переоцінювання коригувального проведення, здійсненого 3 серпня

3801

6204

2 грн.

 

Банк — юридична особа — формує файл № 02 з урахуванням оборотів за коригувальними проведеннями в поточному місяці і в цілому по банку та надсилає його територіальним управлінням НБУ у встановлений ними термін.

Територіальні управління НБУ передають файл № 02 Департаменту бухгалтерського обліку (через Центральну розрахункову палату) 10 числа після звітного періоду.

Центральна розрахункова палата надсилає до Національного банку України роздруковані консолідовані та в розрізі банків — юридичних осіб — відомості коригувальних проведень. Відомості формуються з файлу № 02 та мають вигляд форми звітності № 10-КБ "Оборотно-сальдовий баланс комерційного банку".

Показники місячних форм звітності звіряються з місячним балансом (файл № 02).


Дата публикации: 23.06.2011