Osvita.ua Высшее образование Рефераты Банковское дело Особливості закордонних банківських систем. Реферат
Ведущие компании и учебные заведения Предложения получения образования от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства. По вопросам размещения информации обращайтесь по телефону (044) 200-28-38.

Особливості закордонних банківських систем. Реферат

В середині 18 століття розвиток банків досяг такого рівня, що приймались зміни, щодо регулювання банківської діяльності. Центральним банком Великобританії – є Банк Англії, утворений в 1846 році на основі приватного. Управління банком доручено раді директорів (24 чоловіки і управляючий)

Банківська система США. Банківська система США називається федеральна резервна система. Назва склалася еволюційно, враховуючи територіальний поділ і розміщення банківських установ.

Рада керуючих – склад 7 осіб, що призначається президентом і погоджено з конгресом, тривалість дії повноважень 14 років, але кожних 2 роки замінюється 1 член ради. Це дозволяє: діяти раді послідовно, мати компетентних учасників, бути незалежним, і автономним органом. Призначення, а не обирання ради дозволяє відділити грошово-кредитну від політичних партій. Серед членів виборів голова ради керуючих, що є найвпливовішим і най авторитетнім учасником. Рада відповідає за загальний контроль і керівництво банківською системою. Є дуже впливовою в світі.

Комітет відкритого ринку – складається з 7 членів ради і 5 президентів федеральних резервних банків. Вони визначають політику купівля і продажу державних облігацій, впливаючи цим на пропозицію грошей.

Федеральна консультативна рада – 12 керівників комерційних банків, що вибирають кожного року по одному від федерального банку. Ці представники проводять зустрічі з Радою керуючих, діляться своїми думками про роботу банківської сфери. Ця рада не має повноважень. Одночасно не може бути розпущена президентом.

12 федеральних резервних банків – вони є:

1. центральними (мають право випуску банкнот). Така структура зумовлена:

  • географічним розміщенням населених пунктів і штатів;
  • великою кількістю комерційних банків;
  • компроміс між централізованими децентралізованими фінансовими системами. Найважливішим серед 12 є банк Нью-Йорка.

2. квазісуспільними – перебувають під контролем державних структур, хоча капітал мають приватний. Для федеральних банків прибуток не є метою.

3. банками банкірів, тобто вони виконують такі ж операції як комерційні, але їх клієнтами можуть бути тільки банки, а не підприємства або громадяни.

Комерційні банки – виконують всі банківські операції, 2/3 недержавні а приватні, 1/3 – державні. Мають за мету отримання прибутку.

Ощадні установи – окрема група фінансових установ, що знаходяться під частковим контролем.

Фінансові ринки Великобританії

В середині 18 століття розвиток банків досяг такого рівня, що приймались зміни, щодо регулювання банківської діяльності.

Центральним банком – є банком Англії, утворений в 1846 році на основі приватного. Управління банком доручено раді директорів (24 чоловіки і управляючий).

Головною фуксією банку Англії є контроль за грошовою системою.

Для цього банк має повноваження:

  • виступає як банкір уряду (що банк каже робити з грошима те й робить).
  • Являється банкіром банківської системи.
  • Контролює грошову масу і елітує (випускає) банкноти;
  • Контролює державний борг.

Щоб це виконувати – складається з:

  • емісійного відділення;
  • банківського відділення.

Другим рівнем являється комерційні банки. 1841 року було 115, потім злились.

Найбільшими комерційними банками є: Банк Англії, Банк Шотландії, Кооперативний банк, Національний жиробанк; Королівський Банк Шотландії, Довірчий Ощадний банк.

Банки, що працюють з безготівковими коштами носять назву клірингових банків. Крім названих в Англії є:

  • облікові доми – займаються обігом у. п.;
  • торгові банки – міжнародні розцінки і управління майно;
  • інвестиційні банки.

Небанківські фінансові установи – страхові товариства, будівельні товариства, фінансові доми (надають споживачеві кредит), пенсійні банки, інвестиційні компанії.

Банківська система Німеччини

В 1857 – утворився Німецький Федеральний банк – бундесбанк. Керівні органи – Рада Центрального банку (Заг. управління Віце-Президент, Президент). Директорат приводить в дію рішення ради, підтримує зв’язки з державними установами, виконує операції на відкритому ринку (операції пов’язані з цінними паперами).

Крім цього. В Німеччині існують Центральні банки земель, що виконують всі банківські операції.

Банківська система Німеччини представлена:

  • Центральним банком;
  • Комерційним банками;
  • Іпотечними банками;
  • Ощадбанками.

Найбільші комерційні – Дойче банк; Дрезден банк. Комерційний банк, де розміщу більше 50% вкладів.

Банківські системи Франції, Японії, талії. У 1880 році за рішенням Наполеона створено банк Франції, що керується управляючим і двома заступниками, які призначені президентом, на необмежений термін.

1882 р. створено центральний банк Японії, 55% належить державі. Очолює банк Політична рада, де входять керівники державних фінансових відомств. Штаб-квартира банку в Токіо. Філіали і відділення – Нью-Йорку, Лондон, Парижі, Франкфурті – на Майні, Гонконг.

Другий рівень представляють комерційними банками:

  • міська – 60% вкладів;
  • регіональні – 39% вкладів;
  • траст-банк;
  • іноземні;
  • довготермінові.

Міськ. Банків-13, виконують всі операції, обслуговують промисловість, регіональних –6 0, транс банк –7.

В Італії 1843 р. для зовнішньоекономічних зав’язків є кремі банки. Система представлена банком Італії і Комерційними банками, що діляться на:

  • короткострокового кредитування.
  • Середньо і довгострокового кредитування.

По власності вони бувають: (види):

  • державні;
  • банки національних інтересі (представники для зовнішньоторговельних зв’язків);
  • недержавні;
  • ощадні каси;
  • ремісниці і приватні фінансові інститути;
  • спеціалізовані.
  • Транснаціональні банки – найбільші банківські установи.

Для них характерно такі особливості:

  • високий рівень централізації і концентрації капіталу;
  • зрощення з промисловою монополією;
  • реальна участь в економічному розподілі світового ринку;
  • занурення в діяльності інвестиційних банків.

Найбільші транс-національні банки:

  • Даїті банк (японський);
  • Суміті банк (японський);
  • Фудзі банк (японський);
  • Мітсубісі банк (японський);
  • Санва банк (японський);
  • Індустріальний Японський банк;
  • Банк кредити (Франції);
  • Націонал де Парі (Франції);
  • Сіті корпорація (США);
  • Токіо- банк (Японія).


11.06.2011

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!