Ломбардна діяльність: правове регулювання та бухгалтерський облік. Реферат

Правове регулювання ломбардної діяльності. Облік ломбардної діяльності

Правове регулювання ломбардної діяльності

Ломбардна діяльність — вид підприємницької діяльності, спрямований на отримання економічних вигід від надання грошових позик фізичним особам, які як гарантію залишають матеріальну заставу.

Статтею 378 ЦКУ ломбардна діяльність визначена як діяльність з надання громадянам позик, що забезпечуються заставою предметів домашнього вжитку та особистого користування.

Статтею 4 Закону про підприємництво право на проведення ломбардних операцій надано державним підприємствам, а також недержавним, які мають статус повного товариства, тобто товариства, усі учасники якого несуть повну майнову відповідальність за зобов'язаннями створеного ними ломбарду. Ломбардними операціями можуть займатися будь-які фінансово-кредитні установи, де створено умови для такого роду діяльності.

Закон України "Про оподаткування прибутку" термін "ломбардна операція" визначає так: "1. 14. Ломбардна операція — операція фізичних чи юридичних осіб з отримання коштів від юридичної особи, кваліфікованої як фінансова установа згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу".

Правовідносини сторін (позичальника і позикодавця) регулюються Законом про заставу і Законом про фінансові послуги і держрегулювання ринків фінпослуг. Стаття 7 Закону про заставу допускає заміну предмета застави за згоди заставодержателя (позикодавця). Документальним підтвердженням ломбардної операції є: договір типової форми, касовий чек, квитанція про виплату.

Найпоширеніший вид застави в ломбардах — ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння (у тому числі синтетичного й вирощених його аналогів). Тому ломбард повинен придбати ліцензію на право здійснення такої діяльності (п. 1.3 Ліцензійних умов, затверджених наказом Держпідприємництва і Мінфіну від 26.12. 2000р. №82/350). Коштовності приймають у заставу за закупівельними цінами, встановленими МФУ (Наказ №415).

У разі невикупу заставленого майна його власником заставоотримувач, відповідно до статті 19 ЦКУ, має право задовольнити свої вимоги за рахунок застави в повному обсязі, що визначається за фактом задоволення. Якщо ж ідеться про коштовності, то їх у такому випадку ломбард не може продавати самостійно споживачам. Ці коштовності, відповідно до роз'яснень, викладених у Листі ДПАУ від 16.02. 98р. №1487/11/16-1120-23, підлягають реалізації НБУ за цінами, затвердженими наказом МФУ.

Податок на прибуток. До складу валових доходів ломбарду як платника податку на прибуток включаються (за "першою подією" плата за користування позикою і плата за зберігання заставленого майна (п. 4.1 Закону про прибуток).

Що стосується вартості майна, отриманого в заставу, то до моменту, поки внаслідок неповернення позики заставником це майно не перейде у власність ломбарду, валовий дохід у податковому обліку не визнається. Пунктом 7.9 зазначено, що майно, залучене платником податку на підставі цивільно-правових договорів, якими не передбачено передачу прав власності, а також майно, повернене на підставі таких договорів, не включається до складу валових доходів і валових витрат відповідно.

Податок на додану вартість. Ломбардні операції, згідно зі статтею 378 ЦКУ, є операціями позики, які забезпечуються заставою. Отже, ці операції підпадають під дію пп. 3.2. 5. Закону України про ПДВ, в якому зазначається, що надання послуг з розміщення і повернення коштів за договорами позики не є об'єктом обкладення податком на додану вартість. Однак, згідно з пп. 3.2. 2 цього Закону, передача майна в заставу кредитору також не є операцією, що підлягає обкладенню цим податком.

Не є об'єктом обкладення ПДВ і сума пені, нарахованої боржнику за порушення терміну повернення боргу. Єдиним об'єктом обкладення ПДВ в ломбардних операціях є компенсація за зберігання заставленого майна, отримувана ломбардом від позичальника. Що стосується плати за користування позикою, що входить до основної суми, яка повертається позичальнику в обмін на заставлене майно, то ця плата об’єктом обкладення податком на додану вартість не є.

Облік ломбардної діяльності

Таблиця1. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операцій діяльності ломбарду.

№ з\п

Зміст операцій

 

Обороти за рахунками

Основні господарські

операції

Операції розрахунків за податками

Д-т

К-т

Д-т

К-т

1.

Оприбутковано майно, отримане в заставу від позичальника

06

х

 

 

 

2.

Видано позику:

— на суму, фактично видану позичальнику;

— на суму плати за користування позикою, утриманої з основної суми

 

377

377

 

301

703

 

 

І варіант. Позика повернена через 30 днів

3.

Погашено борг позичальником

301

377

 

 

4.

Внесено плату за зберігання майна в заставі

301

703

 

 

5.

Майно із застави повернено позичальнику

х

06

 

 

6.

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ

 

 

703

641

7.

Плату за користування позикою і плату за зберігання включено до складу доходів звітного періоду (45 + 15)

703

791

 

 

ІІ варіант. Позичальник прострочив кредит на 15 днів

3.

Позичальник погасив борг із простроченням 15 днів

301

377

 

 

4.

Внесено плату за зберігання майна в заставі

301

703

 

 

5.

Внесено до каси пені за прострочення

301

715

 

 

6.

Майно із застави повернено позичальнику

х

06

 

 

7.

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ

 

 

703

641

8.

Плату за користування позикою і плату за зберігання включено до складу доходів звітного періоду (45 + 18)

 

703

 

791

 

 

9.

Суму пені за прострочення визнано доходом звітного періоду

715

791

 

 

ІІІ варіант. Позичальник не повернув борг

 

3.

Реалізація заставленого майна*

(в цьому випадку можливе проведення: Д-т 301 К-т 702 (752) — якщо майно продається за готівку з негайною оплатою)

 

361

311

 

702 (752)

 

 

4.

Заставлене майно списується з позабалансового рахунка

х

06

 

 

5.

Нараховано ПДВ, у т. ч.:

— на суму неповерненої позики;

— на суму комісійних (45 х 20%)

 

 

 

702 (752) 702 (752)

 

641

641

6.

Борг позичальника визнано витратою звітного періоду

944 (993)

377

 

 

7.

Виручку за мінусом ПДВ визнано доходом звітного періоду

702 (752)

 

 

 

 


20.03.2011