• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Довгострокові зобов'язання - зобов'язання інші, ніж поточні Кредит - економічні відносини, що виникають між кредитором позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку.

Вексель - письмово оформлене боргове зобов'язання встановленого зразка яке засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошові коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений в ньому термін, з виплатою фіксованого відсотка, якщо інше не передбачено умовами випуску.

Відстрочені податкові зобов'язання — тимчасова різниця у сумі податку НЕ прибуток, яка виникає внаслідок невідповідності суми прибутку за даними бухгалтерського обліку і прибутку, що підлягає оподаткуванню.

Класифікація:

• довгострокові кредити банків;
• інші довгострокові фінансові зобов’язання;
• відстрочені податкові зобов'язання;
• інші довгострокові зобов'язання.

Документування господарських операцій.

При виникненні заборгованості:

• виписки банку,
• платіжні доручення,
• накладні,
• розрахунки та довідки бухгалтерії,
• векселі тощо.

При погашенні заборгованості:

• платіжне доручення,
• акредитив,
• інкасо,
• ВКО,
• та інші платіжні документи.

Синтетичний облік:

• Рахунок 50 "Довгострокові позики" з відповідними субрахунками.
• Рахунок 51 "Довгострокові векселі видані" з відповідними субрахунками.
• Рахунок 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями" з відповідними субрахунками.
• Рахунок 53 "Довгострокові зобов'язання з оренди".
• Рахунок 54 "Відстрочені податкові зобов'язання".
• Рахунок 55 "Інші довгострокові зобов'язання".

Відповідно: за позикодавцями в розрізі кожної позики окремо та строками погашення позик; за кожним виданим векселем; за видами та термінами погашення облігацій; за кожним орендодавцем та об'єктом орендованих необоротних активів; за видами активів або зобов'язань, між оцінками яких для відображення в балансі та цілей оподаткування виникла різниці; за кожним кредитором та видам залучених коштів.

Відображення в облікових регістрах та звітності.

В облікових регістрах:

• Журнал 2,
• Журнал 3,
• Відомість 3.4.

В фінансовій звітності:

• Баланс (ф. № 1),
• Звіт про фінансові результати (ф. № 2),
• Звіт про р грошових коштів (ф. № 3),
• Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5).

Поняття та класифікація кредиту

Кредит - економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку. Кредити класифікують за різними ознаками.

За призначенням:

• Виробничий - в разі придбання машин, обладнання тощо, які при їх експлуатації покупцями забезпечують отримання прибутку, за рахунок якого здійснюється погашення отриманого кредиту.
• Невиробничий - за рахунок кредиту придбаються продовольчі, промислові, споживчі та інші товари.
• Лізинговий - відносини між юридичними особами, що виникають у випадку передачі майна в лізинг.

За об’єктами:

• Товарний - надається в основному продавцями покупцям або безпосередньо у вигляді постачання товару, або призначений для оплати товару, який надається.
• Грошовий - надається в основному банками у грошовій формі.
• Комерційний - товарна форма кредиту, що характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами підприємницької діяльності.
• Банківський - надається банками суб'єктам кредитування всіх форм власності на умовах тимчасового користування, обумовлених кредитним договором. Основними принципам и є забезпеченість, поверненість, дотримання строків, цільове використання.
• Консорціумний - надається позичальнику банківським консорціумом. Кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.
• Споживчий - кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

За забезпеченням:

• Забезпечений - надається під будь-які цінності (товари, векселі, цінні папери тощо).
• Бланковий - видається під зобов'язання боржника погасити кредит в строк; зазвичай оформлюється соло-векселем з одним підписом позичальника.

За строками:

• Короткостроковий ~- до 1 року.
• Середньостроковий — від 1 до 5 років.
• Довгостроковий — понад 5 років.
• Прострочений - кредит, за яким закінчився строк повернення, встановлений в кредитному договорі.
• Відстрочений - кредит, строк повернення за яким перенесено на прохання позичальника на пізнішу дату. Відстрочка погашення кредиту оформлюється додатковою угодою до основного кредитного договору та встановлюють більш високої процентної ставки. До відстрочених кредитів відносяться пролонговані кредити.

За ступенем ризику:

• Кредитна лінія - угода банка-кредитор а надати кредите майбутньому в розмірах що не перевищують раніше обумовлені розміри, на визначений строк без додаткових спеціальних переговорів.
• Овердрафт - кредит, що надається на поточний рахунок позичальника зі стійким фінансовим станом на певний період часу для фінансування господарської діяльності підприємства.

За способами надання:

• Одноразово - у визначений строку повному розмірі.
• В розстрочку - надається кількома виплатами.
• Дострокова - за вимогою кредитора або за заявою позичальника.

З регресією платежів - часткова виплата у визначені строки.

Для укладання кредитної угоди (договору) підприємству необхідно надати наступні документи:

• клопотання про надання кредиту, в якому зазначаються основні параметри кредиту (строк використання, сума і мета використання);
• бізнес-план, його обґрунтування та розрахунок повернення кредиту;
• копії документів (договір, рахунки-фактури на постачання устаткування або матеріалів, під які береться кредит);
• фінансову звітність за останнє півріччя (рік);
• документи, що гарантують повернення кредиту;
• кредитний договір, що регулюватиме кредитні відносини між банком і підприємством.

Згідно з Цивільним кодексом України розрізняють договір позики, кредитний договір та договір позички.

Кредитні взаємовідносини встановлюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником в письмовій формі.

Кредитний договір повинен містити наступні положення: визначення сторін угоди та основні зобов'язання цих сторін, тобто зобов'язання банку надавати грошові кошти в розпорядження позичальника, і зобов'язання позичальника повернути суму з відсотками; сума позики; графік повернення позики; розмір відсоткової ставки і обставини, за яких вона може бути змінена; сума комісійних по виданій позиці; належні банку виплати у зв'язку з використанням кредиту і забезпечення цього кредиту заставою; умови використання кредиту позичальником; строк погашення позики; зобов'язання позичальника надавати банку інформацію та документи про його фінансовий стан.

У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати в розпорядження позичальника на певний період деяку суму грошей, а позичальник, в свою чергу, бере на себе зобов'язання:

• використовувати позичені кошти на умовах і в цілях, визначених договором;
• платити всі збори у зв'язку з одержаним кредитом;
• повернути основну суму боргу і відсотки в обумовлений період часу.

Відображення отримання та погашення довгострокових кредитів в обліку документально оформлюється виписками банку, ВКО, платіжними дорученнями, розрахунками та довідками бухгалтерії тощо.

Облік розрахунків за довгостроковими кредитами банків та іншими залученими позиковими коштами у Інших осіб, які не є поточними зобов'язаннями, ведеться на рахунку 50 "Довгострокові позики". (Табл. 1).

Табл. 1.

Облік довгострокових векселів виданих

Вексель займає особливе місце в системі безготівкових розрахунків, оскільки може безпосередньо використовуватись для погашення боргових зобов'язань. Вексель (нім. - заміна, обмін, розмін) - це письмово оформлене боргове зобов'язання встановленого зразка, яке засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Вексель належить до цінних паперів, які характеризуються як документ, що підтверджує майнові права, здійснення І передача яких можлива лише при його пред'явленні.

Векселі можуть видаватися тільки для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги. Векселі бувають:

• простий,
• переказний,
• відсотковий,
• безвідсотковий.

Облік довгострокових векселів виданих.

Вексель має матеріальний носій - бланк векселя. Облік бланків векселів ведеться на позабалансовому рахунку 08 "Бланки суворого обліку". Вексельні бланки купуються підприємствами в комерційних банках України. Витрати на їх купівлю складаються з вартості вексельного бланку, ПДВ та державного мита (приклад 1).

Приклад 1.

ТОВ "БМС-ЮГ" придбало 10 вексельних бланків, вартість яких - 1 грн., крім того ПДВ. Державне мито становить 10% від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожен бланк. Виписано один переказний вексель.

Журнал реєстрації господарських операцій ТОВ "БМС-ЮГ"

Обліковим регістром по рахунку 51 "Довгострокові векселі видані" є Журнал 3. У Відомості 3.4 ведеться аналітичний облік довгострокових векселів виданих. В Балансі (ф. № 1) сальдо за довгостроковими відсотковими векселями відображається у III розділі пасиву Балансу (ф. № 1) у рядку 450 "Інші довгострокові фінансові зобов'язання", а за безвідсотковими векселями - у рядку 470 "Інші довгострокові зобов'язання".

Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений в ньому термін, з виплатою фіксованого відсотку, якщо інше не передбачено умовами випуску. Облігації можуть продаватись:

• за номіналом (у випадку рівності оголошеної та ринкової ставок облігації);
• з премією (якщо оголошена ставка нижче ринкової);
• з дисконтом (якщо оголошена ставка більша за ринкову).

Премія по випущених облігаціях - сума, на яку ринкова ціна облігації перевищує її номінальну вартість. Премія, отримана при реалізації облігацій, підлягає амортизації. Амортизація премії - рівномірний розподіл суми премії по періодах платежів

Дисконт на облігації ~ метод приведення номінальної вартості облігації до ринкової. Наприклад, облігацію вартістю 1000 грн. продано на фінансовому ринку за 900 грн., з дисконтом 10%. Для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення більше дванадцяти місяців з дати балансу призначено рахунок 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями", типову кореспонденцію за яким представлено в таблиці 2.

Табл. 2.

Облік довгострокових зобов’язань з оренди

Первинними документами з обліку довгострокових зобов’язань з оренди є розрахунки та довідки бухгалтерії, платіжні доручення, виписки банку, акти приймання-передачі основних засобів, ВКО тощо.

Облік ведеться на рахунку 53 "Довгострокових зобов’язань з оренди" (Табл. 3.)

Табл. 3.

Облік відстрочених податкових зобов'язань та активів

Відстрочені податкові активи - це сума податку на прибуток, яка належить до відшкодування в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою і податковою базами оцінки. Податкова база статті звітності представляє собою суму, яка відноситься на дану статтю для податкових цілей податковими органами. Тимчасові різниці представляють собою різниці між податковими базами статей і їх балансовою вартістю, і можуть бути:

• оподатковуваними тимчасовими різницями, що впливають на суми, належні до оподаткування в майбутніх періодах;
• тимчасовими різницями, які вираховуються, що впливають на суми, які необхідно вираховувати з податку на прибуток до сплати в майбутніх періодах.

Для обліку відхилень по відповідній сумі податку вводяться спеціальні рахунки: 17 "Відстрочені податкові активи", та 54 "Відстрочені податкові зобов'язання".

Відстрочені податкові зобов'язання (ті, на які нараховуються відсотки) в звітності відображаються за тією оцінкою, за якою відображаються в обліку, як правило, це фактична (історична) собівартість.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про відстрочені податкові активи та зобов'язання і розкриття Інформації про них у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток".

Рахунок 17 "Відстрочені податкові активи1' є активним, балансовим. Призначений для ведення обліку суми податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах внаслідок:

• тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов'язань та оцінкою цих активів або зобов'язань, яка використовується з метою оподаткування;
• перенесення податкових збитків, не використаних для зменшення податку на прибуток у звітному періоді.

По дебету цього рахунку відображається сума перевищення податку на прибуток, що підлягає сплаті в поточному звітному періоді, над витратами, пов'язаними з нарахуванням податку на прибуток у поточному звітному періоді, по кредиту - зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов'язаних з нарахуванням податків на прибуток у поточному звітному періоді. Аналітичний облік відстрочених податкових активів ведеться за видами активів, між оцінками яких для відображення в балансі та цілей оподаткування виникла різниця.

Облік інших довгострокових зобов’язань

Облік інших довгострокових зобов’язань, який не відображається на вищезгаданих рахунках класу 5 "Довгострокові зобов'язання", призначено рахунок 55 "Інші довгострокові зобов'язання", типову кореспонденцію якого представлено в таблиці 4.

Табл. 4.

Література

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07. 99р. № 996-XIV.

2. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник/за ред. Ф. Ф. Бутинця – 6 видання, Житомир, 2005р.

3. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядок його застосування, затверджені Головним управлінням Державного казначейства України 10.12. 99 року № 114.

4. Інструкція "Про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ", затверджена Наказом Державного казначейства України 10.07. 2000 № 61 з подальшими змінами й доповненнями.

5. Облік на виробничих і торговельних підприємствах. - Грабова Н. М., Добровський В. М. Бухгалтерський – К.: А. С. К., 2002.

6. Бухгалтерський облік – Партии Г. О. – 2000р.

7. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. — К.: АСК, 2002.

8. Джога Р. Т., Свірко С. В., Сінельник Л. М. Бухгалтерський облік у бюджетних установах / За заг. Ред. Р. Т. Джоги. – К.: КНЕУ, 2003.

9. Фінансовий облік – Чебан Т. Н. – 2001.

11.03.2011