Пільгове оподаткування транспортних засобів в Україні. Реферат

Транспортні засоби, що не є об'єктами оподаткування. Пільги щодо сплати податку

Транспортні засоби, що не є об'єктами оподаткування

Транспортні засоби, що не є об'єктами оподаткування:

  • Трактори на гусеничному ходу;
  • Мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном з об'ємом циліндра двигуна до 50 см-3;
  • Тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні;
  • Транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані;
  • Машини і механізми для сільськогосподарських робіт;
  • Яхти, судна парусні і човни спортивні.

Пільги щодо сплати податку

Від сплати податку звільняються:

1. Підприємства автомобільного транспорту загального користування - щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які в установленому законом порядку визначено тарифи оплати проїзду в цих транспортних засобах незалежно від форм власності.

Нормативними документами, що регулюють (встановлюють) ціни (тарифи) на транспортні послуги є Закон України від 21.05. 97р. № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні. Із змінами, доповненнями та постанова Кабінету Міністрів України від 25.12. 1996р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів), згідно з якими Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, виконавчі органи Львівської і Криворізької міських Рад регулюють (встановлюють) тарифи на перевезення пасажирів вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, тролейбусі, трамваї (який працює в звичайному режимі руху).

Тарифи на перевезення пасажирів і багажу автомобільним транспортом у міжміському, внутрішньо обласному і приміському сполученні затверджуються територіально-виробничими об'єднаннями автомобільного транспорту за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями (рішення відповідної державної адміністрації про встановлення тарифів оплати проїзду.

Слід мати на увазі, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати транспортних послуг, які надаються лише підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, а також затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від форм власності (стаття 28,30 названого Закону).

     

2. Навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів, стосовно учбових транспортних засобів, при умові використання їх за призначенням, тобто за умови використання їх у навчальному процесі для вивчення матеріально - технічної частини, а також здобуття практичних, навичок керування ними. Заклади освіти (навчальні заклади) реалізують державну політику в галузі національної освіти в частині забезпечення держави кваліфікованими працівниками та спеціалістами.

Структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно - технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту. Статтею 61 Закону України від 23.03. 96р №100/96-ВР "Про знесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про освіту" встановлено, що фінансування державних закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Додатковими джерелами фінансування є:

  • кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів;
  • плата за надання додаткових освітніх послуг;
  • кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян;
  • доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
  • дотації з місцевих бюджетів;
  • кредити і позички банків, дивіденди від цінних паперів та доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів;
  • валютні надходження;
  • добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян.

Відповідно до підпункту 7.11. 1. пункту 7.11. статті 7 Закону України від 22.05. 1997 р ЖШ/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначені вище заклади освіти, які фінансуються за рахунок коштів відповідних бюджетів віднесено до неприбуткових організацій. Відповідно до підпункту 7.11. 8. вищевказаного Закону "України доходи закладів освіти, які утримуються за рахунок бюджету, спрямовуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) на утримання таких закладів і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (включаючи фінансування господарської діяльності), розрахованого і затвердженого у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі, якщо за наслідками звітного (податкового) року доходи кошторису на утримання зазначених організацій перевищують суму визначених кошторисом витрат, сума перевищення враховується у складі кошторису наступного року. Таким чином, такі навчальні заклади відносяться до таких категорій, на яких поширюється положення пункту (б) статті 4 Закону України про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

3. Особи, зазначені у пунктах 1 і 2 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статтях 4-11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту, статтях 6 і 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", а також Інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти - інваліди за поданням органів соціального захисту) - щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 650 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м.

Що стосується питань, які виникають при розгляді можливості надання пільги одному з батьків, які доглядають дитину-інваліда, або інваліда з дитинства, то відповідно до. постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997р. №999, якою визначено та затверджено Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, позачергове безплатне забезпечення автомобілями інвалідів, а також продаж автомобілів на пільгових умовах інвалідам, батькам чи родичам дітей-інвалідів здійснюється за місцем їх постійного проживання та прописки Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, управліннями соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у межах фондів, виділених Міністерством праці та соціальної політики.

Підставою для забезпечення інвалідів, автомобілями є висновок обласної, центральної міської - у містах Києві та Севастополі, Кримської -в Автономній Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії про. наявність у інвалідів медичних показань для їх одержання, а також посвідчення на право керування автомобілем.

Продаж автомобілів на пільгових умовах, зокрема з оплатою 30 відсотків їх вартості, провадиться батькам або родичам (за відсутності у них протипоказань до керування автомобілем), які здійснюють догляд за дітьми-інвалідами до 16 років та інвалідами з дитинства, хворими на дитячий церебральний параліч, які не можуть самостійно пересуватися, за наявності у цих Інвалідів медичних показань на право забезпечення автомобілем з ручним керуванням.

Під час видачі (продажу) інвалідам автомобілів з передачею права керування іншій особі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу оформляється на Інваліда, дітям-інвалідам до 16-ти років - на одного з батьків, а у разі їх відсутності - на родича-опікуна (родича-піклувальника) дитини-Інваліда.

Отже, якщо автомобіль видано для обслуговування Інваліда одному з батьків, які доглядають дитину-Інваліда, або інваліда з дитинства, то за наявності у такого Інваліда документу, що підтверджує Інвалідність, довідки про медичні показання для забезпечення автомобілем з ручним або із звичайним керуванням та висновку щодо протипоказань на керування транспортними засобами,. податок з власника такого транспортного засобу не справляється.

4. Особи, зазначені у пунктах 3 і 4 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо одного легкового автомобіля з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 см-3 або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 650 см-3 чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м до їх відселення та протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення чи зони посиленого радіоекологічного контролю.

Пільги громадянам надаються на підставі відповідних документів:

1. Підставою для надання пільг особам, зазначеним у пунктах 1 і 2 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (до зазначених осіб відносяться громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій), є посвідчення встановленого зразка.

2. Для осіб, зазначених у статтях 4-11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

У зв'язку з введенням з 1 січня 1994р.. в дію Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до виготовлення нових бланків посвідчень ветеранів війни Міністерство соціального захисту I Генеральний штаб Збройних Сил України (спільним листом від 20.12. 93 р. №05-250/4-04, від 23.12. 93 р. №115/5/8978) визначили Перелік документів, що підтверджують право на пільги, передбачені цим Законом, та на підставі одного з яких вони надаються.

Відповідно до статті 18 вказаного Закону Кабінет Міністрів України постановою від 12 травня 1994 р. №302 "Пру порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни" (із змінами, внесеними постановою КМУ від 2 січня 1995 р. №1) затвердив Положення про порядок видачі посвідчень 1 нагрудних знаків ветеранів війни, яким, встановлено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війна та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно з цим Положенням, посвідчення ветеранам війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни), особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною видаються на підставі одного з документів, зазначених у вищезгаданому Переліку спільного листа Мінсоцзахисту та Генерального штабу ЗС України.

Оскільки згідно з Положенням посвідчення інвалідів війни, учасників війни та прирівняних до них осіб, видані відповідними органами колишнього СРСР, союзних республік, які існували на його території, України та інших незалежних держав, що утворилися на його території, за зразками, що діяли на 1 січня 1992р., залишаються на збереженні у ветеранів війни, то у випадку, якщо ці громадяни не отримали відповідних нових посвідчень, пільги зазначеним громадянам можуть надаватися на підставі одного з документів, перелічених у згаданому спільному листі Мінсоцзахисту та Генерального штабу ЗС України.

3. Для осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною:

Документи, які підтверджують присвоєння звання Героя Соціалістичної праці та повних кавалерів ордену Трудової Слави, та засвідчують особу нагородженого (Книжка Героя Соціалістичної праці, орденська книжка).

4. Для інвалідів 1 і 2 груп підставою для надання пільги є пенсійне посвідчення або довідка лікарняно-трудової експертної комісії.

5. Особам зазначеним у пунктах 3 і 4 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (до зазначених осіб відносяться громадяни, віднесені до 3 і 4 категорій) підставою, для надання пільги є посвідчення встановленого зразка.

Згідно з статтею 6 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" ветеранами праці визнаються громадяни, які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах, організаціях та об'єднаннях громадян, мають трудовий стаж (35 років - жінки і 40 років - чоловіки) і вийшли на пенсію, а також інші громадяни, які визнаються ветеранами праці згідно із підпунктами "а", "б" і "в" цієї статті (громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах; пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран праці"; інваліди 1 і 2 груп, які одержують пенсії по інвалідності, загальний трудовий стаж, яких становить не менше 15 років).

Щодо можливості віднесення ветеранів військової служби до ветеранів праці, то відповідно до роз'яснення Правового управління Міністерства оборони України (лист №204/2/507 від 13 О4. 20О0 року), при вирішенні цього питання слід керуватися статтею 6 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

Таким чином, якщо ветеран військової служби одночасно має трудовий стаж, передбачений у статті 6 цього Закону (тобто до вступу на військову службу чи після звільнення в запас або відставку працював у вищеназваних установах та організаціях, то він може бути визнаний у... встановленому порядку ветераном праці та користуватися відповідними пільгами.

Відповідно, до Положення про порядок видачі посвідчення I нагрудного знака "Ветеран праці", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1994 року №521, документом, що підтверджує статус ветерана праці, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації, є відповідне посвідчення.

Обчислення трудового стажу, необхідного для визнання громадян ветеранами праці, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Посвідчення і нагрудний знак видаються ветеранам праці за місцем проживання органами, що призначають пенсії (для військових пенсіонерів - військовими комісаріатами).

Якщо у громадянина - власника транспортного засобу, зазначеного у статті 4 Закону, виникло право на пільгу, йому достатньо надати органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію та технічний огляд транспортних засобів відповідний документ, який підтверджує це право. Такий власник звільняється від сплати податку як за поточний, так I за попередні роки, якщо зазначений транспортний засіб протягом цього періоду був зареєстрований на його ім'я.

На 50 відсотків сільськогосподарські підприємства - товаровиробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти. Щодо визначення кола платників, які відповідно до цього пункту звільняються на 50% від сплати податку за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти, слід враховувати, що відповідно до пункту 16.4. статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12. 94. №334/94-ВР із змінами та доповненнями, до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, відносяться, підприємства валовий доход яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50% загальної суми валового доходу.

На 50 відсотків громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі, вироблені в країнах СНД і поставлені на облік в Україні до 1990 року включно. Пільга надається останньому власнику легкового автомобіля, якщо цей автомобіль до 1990 року включно був зареєстрований в Україні за будь-яким власником.

Література

  1. Методичні вказівки по розрахунку суми податків з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
  2. Методичний посібник по адмініструванню податку з власників транспортних засобів та інших машин і механізмів.
  3. Конституція України. -1996 р.
  4. Закон України "Про систему оподаткування" //Відомості Верховної Ради України. -1994. -№14.
  5. Закон України ‹‹Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" ›› // Відомості Верховної Ради України. - 1997. -№77.
  6. Закон України "Про державну податкову службу в Україні "// Відомості Верховної Ради України. -1991. -№12.
  7. Закон України ‹‹Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ›› // Урядовий кур’єр. -1993. -№15.
  8. Закон України "Про Державний бюджет України на 1999 рік" // Урядовий кур’єр. -1998. -№86.
  9. Закон України "Про Державний бюджет України на 2000 рік "// Урядовий кур’єр. -1999. -№78.
  10. Закон України "Про Державний бюджет України на2001 рік "// Урядовий кур’єр. -2000. -№87.
  11. Закон України "Про податок на додану вартість "// Відомості Верховної Ради України. -1997. -№21.
  12. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств "// Відомості Верховної Ради України. -1995. -№4.
  13. Закон України "Про плату за землю "// Відомості Верховної Ради України 1996. -№12.
  14. Закон України "Про охорону праці "// Відомості Верховної Ради України. -1992. -№49.


04.03.2011