• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Місцеві податки і збори. Загальні положення

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про систему оподаткування"  від 25.06. 91№1251-ХІІ із змінами і доповненнями до місцевих податків належать:

• податок з реклами;
• комунальний податок.

До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:

• збір за припаркування автотранспорту;
• ринковий збір;
• збір за видачу ордера на квартиру;
• курортний збір;
• збір за участь у бігах на іподромі;
• збір за виграш на бігах на іподромі;
• збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі;
• збір за право використання місцевої символіки;
• збір за право проведення кіно- і телезйомок;
• збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;
• збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;
• збір з власників собак.

Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюється сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому податки і збори (обов'язкові платежі) є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів.

Суми податків і зборів (обов'язкових платежів) зараховуються до місцевих бюджетів у порядку, визначеному сільськими, селищними, міськими радами, якщо інше не встановлено законами України.

Відповідно до Указу Президента України "Про місцеві податки і збори", місцеві податки і збори встановлюються міськими, селищними та сільськими радами в межах граничних розмірів (ставок), визначених цим Указом, крім збору за проїзд по території Автономної Республіки Крим та прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим та обласними радами.

Ради, приймаючи рішення про встановлення місцевих податків і зборів, затверджують положення про кожний їх вид, в яких визначаються платники, об'єкти оподаткування, ставки податків і зборів, пільги, порядок їх обчислення (сплати) і строки перерахування до місцевих бюджетів, органи (організації), що здійснюють контроль і справляння податків і зборів, відповідальність органів (організацій) та платників за дотримання нормативно-правових актів з питань оподаткування.

Ради в межах своєї компетенції мають право надавати відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів, звільняти певні категорії платників від їх сплати.

Комунальний податок.

Порядок нарахування комунального податку

Статтею 15 Закону України від 25.05. 91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" (зі змінами та доповненнями) до місцевих податків і зборів віднесено комунальний податок. Пунктом 3 зазначеної статті передбачено, що місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

При цьому комунальний податок є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та місцевими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього податку.

Згідно зі статтею 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05. 93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" (зі змінами та доповненнями) комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Граничний розмір комунального податку не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до статті 18 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05. 93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників.

Згідно з Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату України від 7 липня 1995 року N 171 за погодженням з Мінекономіки України, Мінпраці України, Мінфіном України та зареєстрованою в Мін'юсті України 7 серпня 1995 року за N 287/823 (зі змінами та доповненнями), є два варіанти обчислення середньооблікової чисельності працівників: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу та середньооблікова чисельність всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості.

Відповідно до роз'яснення колишнього Міністерства статистики України для розрахунку комунального податку застосовується показник "середньоспискова (на даний час середньо облікова) чисельність штатних працівників спискового (на даний час облікового) складу".

Враховуючи зазначене, громадські організації є платниками комунального податку на загальних підставах, якщо вони не належать до бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств та інше не передбачено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

Розрахунок середньо облікової чисельності

Відповідно до роз'яснення колишнього Міністерства статистики України від 13.02. 96 р. N 04-2-7/60 для розрахунку комунального податку застосовується показник "середньоспискова (на даний час середньооблікова) чисельність штатних працівників спискового (на даний час облікового) складу", яка вираховується відповідно до Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України (далі - Інструкція), яка затверджена наказом Міністерства статистики України від 07.07. 95 р. N 171 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 7 серпня 1995 року за N 287/823.

Порядок сплати комунального податку

Згідно зі статтею 1 Закону податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Перелік місцевих податків і зборів, механізм справляння та порядок їх сплати, граничний розмір ставок установлюються органом місцевого самоврядування відповідно до статті 15 Закону України від 25.06. 91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" та статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05. 93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" (далі - Декрет).

Відповідно до статті 19 Декрету місцеві податки та збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному відповідними радами, якими вони встановлюються. Проте стягнення не внесених у визначений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно із чинним законодавством, тобто відповідно до порядку, установленого Законом.

Таким чином, платники зобов'язані сплачувати місцеві податки і збори у терміни, визначені відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування з урахуванням таких особливостей:

Місцеві податки і збори сплачуються до місцевих бюджетів регулярно їх безпосередніми платниками. Це стосується податку з реклами, комунального податку, збору за право користування знаками місцевої символіки. У багатьох випадках установлюється щомісячна сплата перелічених платежів і квартальна періодичність подання звітності. Наприклад, рішенням органу місцевого самоврядування встановлено, що комунальний податок сплачується щомісяця до 15-го числа наступного місяця, а розрахунок комунального податку подається щоквартально до 10-го числа місяця, який настає за звітним кварталом. В умовах дії Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12. 2000 р. N 2181-III (далі - Закон) ці терміни мають таке значення:

В описаному випадку базовий податковий (звітний) період для комунального податку дорівнює календарному кварталу, тому розрахунок податку відповідно до пп. "б" пп. 4.1. 4 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону повинен подаватися протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. У разі неподання розрахунку в цей термін платник відповідно до пп. 17.1. 1 п. 17.1 ст. 17 Закону сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому платник сплачує авансові внески у терміни, установлені рішеннями органів місцевого самоврядування. Як правило, у більшості регіонів України терміни сплати авансових платежів установлені до 15-го числа наступного місяця. Сума комунального податку в повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний квартал (з урахуванням фактично сплачених авансових внесків за місяці цього кварталу), повинна бути внесена платником відповідно до пп. 5.3. 1 п. 5.3 ст. 5 Закону протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого пп. 4.1. 4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Несплачена сума комунального податку в зазначений термін відповідно до пп. 5.4. 1 п. 5.4 ст. 5 Закону визнається сумою податкового боргу платника податку, на яку відповідно до пп. 16.4. 1 п. 16.4 ст. 16 цього Закону нараховується пеня з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Нацбанку України, яка діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення в його сплаті. Крім цього, платник податків зобов'язаний буде сплатити штраф відповідно до пп. 17.1. 7 п. 17.1 ст. 17 Закону.

Якщо ж рішенням органу місцевого самоврядування передбачено, що розрахунок комунального податку подається і сам податок сплачується щомісяця, то базовий податковий (звітний) період для податку в такому випадку дорівнюватиме місяцю, у зв'язку із чим відповідно до пп. "а" пп. 4.1. 4 п. 4.1 ст. 4 Закону розрахунок податку повинен подаватися протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а сплачуватися відповідно до пп. 5.3. 1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону податок повинен протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого пп. 4.1. 4 п. 4.1 ст. 4 Закону для подання податкової декларації. За порушення цього терміну сплати так само нараховується пеня відповідно до пп. 16.4. 1 п. 16.4 ст. 16 і сплачується штраф відповідно до пп. 17.1. 7 п. 17.1 ст. 17 Закону.

Відповідно до розділу 4 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02. 98 р. N 80 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку платників податків" (зі змінами та доповненнями) та зареєстрованої в Мін'юсті України 16.03. 98 р. за N 172/2612, філії (відділення) та інші відокремлені підрозділи повинні у 20-денний термін після включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України звернутися до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням для взяття на податковий облік.

Над міру сплачені платниками суми місцевих податків і зборів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються їм згідно з чинним законодавством.

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників відповідно до чинного законодавства.

Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється державними податковими інспекціями

Складання податкового розрахунку комунального податку

Для сплати комунального податку використовують форму податкового розрахунку комунального податку затверджену наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2003 р. N 625  (див. Додаток)

Якщо Рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку базовим податковим (звітним) періодом визначено календарний місяць, то у рядку 01 податкового розрахунку комунального податку проставляється середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за звітний місяць.

Якщо Рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку базовим податковим (звітним) періодом визначено календарний квартал, то у рядку 01 проставляється кількісний склад працівників, обчислений як сума середньооблікових чисельностей штатних працівників облікового складу за перший, другий і третій місяці звітного кварталу.

Аналогічно, якщо Рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку базовим податковим (звітним) періодом визначено календарний рік, то у рядку 01 проставляється кількісний склад працівників, обчислений як сума середньооблікових чисельностей штатних працівників облікового складу за кожний із 12 місяців звітного року.

Рядки 02 - 06 розрахунку комунального податку заповнюються однаково для різних базових податкових (звітних) періодів.

У рядку 02 розрахунку "Неоподатковуваний мінімум доходів громадян" проставляється розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який, відповідно до пункту 22.5 статті 22 Закону України від 22.05. 2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", становить 17 гривень.

У рядку 03 розрахунку "Річний фонд оплати праці" розраховується фонд оплати праці за базовий податковий (звітний) період, тобто за звітний місяць або за звітний квартал, або за звітний рік, як добуток рядків 01 і 02.

У рядку 04 розрахунку "Ставка комунального податку" проставляється ставка комунального податку, затверджена Рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку. Відповідно до статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05. 93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори", ставка комунального податку не повинна перевищувати 10 відсотків.

У рядку 05 розрахунку "Нараховано податку за базовий податковий (звітний) період" проставляється сума нарахованого комунального податку за звітний місяць, або за звітний квартал, або за звітний рік, обчислена як добуток рядків 03 і 04.

Рядки 06 -10 розрахунку комунального податку заповнюються виключно у разі подання окремого уточнюючого розрахунку або подання уточнюючого розрахунку як додаток до звітного (уточнення показників у складі звітного розрахунку), який подається платниками відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181.

При цьому в уточнюючому розрахунку комунального податку у рядках 01 - 05 проставляються правильні показники з урахуванням виправлення помилок.

У рядку 06 "Нараховано податку за даними раніше поданого розрахунку, що уточнюється (р. 05 розрахунку, що уточнюється) " уточнюючого розрахунку проставляється сума нарахованого комунального податку, яка була задекларована у поданому розрахунку, що уточнюється, тобто проставляється значення за рядком 05 звітного або нового звітного розрахунку, що уточнюється.

У рядку 07 "Сума недоплати (заниження податкового зобов'язання), яка збільшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (помилок) (р. 05 - р. 06), якщо р. 05 > р. 06" уточнюючого розрахунку розраховується сума недоплати (заниження податкового зобов'язання), яка збільшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (помилок).

У такому випадку у рядку 08 "Сума податку, яка зменшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (помилок) (р. 06 - р. 05), якщо р. 06 > р. 05" проставляється прочерк, а у рядку 09 "Сума штрафу (р. 07) х 5%" розраховується сума штрафу, який нараховується платником самостійно, відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181, у розмірі 5 відсотків від суми недоплати, визначеної у рядку 07.

У разі виявлення помилок, що призвели до завищення податкового зобов'язання з комунального податку, у рядках 07 і 09 проставляються прочерки, у рядку 08 проставляється сума податку, яка зменшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (помилок).

У рядку 10 "Зміст помилки (помилок) " коротко розкривається суть помилок, що призвели до завищення або заниження податкового зобов'язання з комунального податку.

Використана література

1) Закон України "Про систему оподаткування"  від 25.06. 1991 №1251-ХІІ із змінами і доповненнями.

2) Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12. 2000 р. N 2181-III.

3) Указу Президента України "Про місцеві податки і збори" від 25.05. 1999 №565/99.

4) Декрет Кабінету Міністрів України від 20.05. 93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" зі змінами та доповненнями.

5) Державна податкова адміністрація України ЛИСТ від 29.11. 2001 р. N 16211/7/10-1118/2503.

6) Державна податкова адміністрація України ЛИСТ від 24.05. 2002 р. N 3244/6/15-3116.

7) Державна податкова адміністрація України ЛИСТ від 19.08. 2003 р. N 7130/6/15-3416.

8) Державна податкова адміністрація України ЛИСТ від 05.11. 2002 р. N 17084/7/15-3417.

9) Наказ Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку" від 24 грудня 2003 року N 625.

27.02.2011