Что может измениться в высшем юридическом образовании?

Опубликован проект Концепции реформирования высшего юридического образования в Украине

Что может измениться в высшем юридическом образовании?

На сайті комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій опубліковано проєкт Концепції розвитку юридичної освіти. Документ складається з таких частин:

Перелік термінів та скорочень.

Розділ 1. Загальні положення. У розділі висвітлено такі питання, як місія та мета вищої юридичної освіти; проблеми, які потребують розв’язання, їх масштаб, гострота та динаміка.

Розділ 2. Мета, стратегічні цілі та завдання концепції.

Розділ 3. Очікувані результати реалізації концепції.

Розділ 4. Фінансове, ресурсне та організаційне забезпечення реалізації концепції.

Якими є мета та стратегічні цілі Концепції?

Метою Концепції є створення умов для вдосконалення організації та модернізації змісту юридичної освіти, спрямованих на:

– встановлення стандартів юридичної освіти для досягнення стратегічних пріоритетів реформи правосуддя в Україні;

– відповідність освіти сучасним очікуванням і викликам суспільства;

– підвищення конкурентоспроможності випускників правничих шкіл на ринку праці;

– формування ґрунтовних теоретичних знань і практичних компетентностей правників;

– підвищення рівня обізнаності щодо питань професійної етики та прав людини;

– розуміння фундаментальної ролі правника в утвердженні верховенства права через захист прав і свобод людини;

– підвищення привабливості можливості отримання фундаментальних юридичних знань та навичок в Україні для іноземних студентів.

Концепція передбачає 10 стратегічних цілей:

1. Система та структура підготовки правників оптимізована й відповідає сучасним міжнародним і європейським стандартам.

2. Система конкурсного вступу до правничих шкіл забезпечує відбір умотивованих і підготовлених осіб, які спроможні здобувати вищу юридичну освіту.

3. Освітні програми правничих шкіл забезпечують високу якість підготовки правника.

4. Держава контролює якість результатів навчання в правничих школах через ефективність системи зовнішнього забезпечення якості вищої юридичної освіти.

5. Правничі школи забезпечують набуття здобувачами вищої юридичної освіти високого рівня прикладних практичних навичок і вмінь.

6. Правничі школи готують правників з високими етичними цінностями й розумінням професійної відповідальності за впровадження верховенства права.

7. Вища юридична освіта надається високопрофесійними та вмотивованими викладачами.

8. Побудована система післядипломної освіти правників та освіти впродовж життя.

9. Мережа правничих шкіл відповідає міжнародним стандартам і потребам суспільства.

10. Правничі школи є потужними центрами наукового, освітнього та інноваційного розвитку.

Які зміни запропоновані для досягнення цих цілей?

1. Не буде здійснюватися підготовка бакалаврів права

Насамперед у проєкті привертає увагу поняття вищої юридичної освіти, подане в переліку термінів і скорочень на початку. На думку авторів Концепції, це вища освіта ступеня магістра за спеціальністю 081 «Право» галузі знань 08 «Право», здобута на основі повної загальної середньої освіти.

Таким чином, вища юридична освіта може бути здобута лише на другому (магістерському) рівні вищої освіти, на відміну від вищої освіти в інших галузях, де допускається початковий і перший (бакалаврський) рівні вищої освіти. 

У розділі 2 проєкту це положення деталізовано. Там зазначено, що підготовка здобувачів освіти за спеціальністю 081 «Право» в системі фахової передвищої освіти та за ступенем молодшого бакалавра та бакалавра не буде здійснюватися, а ступінь магістра за цією спеціальністю буде здобуватися на основі повної загальної середньої освіти.

Такого типу нововведення потребуватиме внесення змін у Закон України «Про вищу освіту», адже згідно зі ст. 5 цього Закону обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90–120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС, а цього явно не достатньо для підготовки хорошого фахівця в галузі права. Отже, для здобувачів вищої юридичної освіти має бути запроваджено п’яти-шестирічну магістерську програму.

Запропонований підхід вирішить проблему тих університетів, які сьогодні мають значні проблеми з набором студентів у магістратуру, а також дозволить з полегшенням зітхнути студентам, бо їм доведеться складати іспит лише один раз – при вступі в університет (адже, як зазначено в проєкті, у 2018 р. не подолали поріг «склав / не склав» під час вступу на правничу магістратуру майже 34 % випускників, які отримали диплом бакалавра; у 2019 р. – майже 55 %).

Разом з цим виникає важливе питання: які наслідки це матиме для тих юристів, які сьогодні працюють у юридичній сфері на підставі диплома бакалавра? На жаль, у проєкті Концепції про це не згадано. Найкращим варіантом було б залишити на певний перехідний період півтора-, дворічну магістратуру, що дозволило б таким особам здобути диплом магістра.

2. Зміни в порядку вступу на правничу спеціальність

Автори проєкту пропонують запровадити при вступі на спеціальність «Право» тест із загальних навчальних правничих компетентностей у формі зовнішнього незалежного оцінювання як альтернативу зовнішнього незалежного оцінювання з математики. Таким чином, абітурієнти отримають можливість обирати при вступі, з якої дисципліни вони хочуть складати ЗНО – математики чи загальних навчальних правничих компетентностей (який охоплює три блоки: критичне мислення, аналітичне (у тому числі й математичне) мислення та логічне мислення).

Окрім цього, передбачено:

– встановлення оптимальних вимог до значень сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання з української мови, іноземних мов, історії України та математики;

– встановлення обґрунтованих мінімальних значень порогових балів при проведенні вступних випробувань з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання;

– встановлення мінімального значення конкурсного бала для допуску до конкурсного відбору та/або проведення вступних випробувань у спеціально визначеному форматі.

3. Скасування заочної форми навчання

Згідно з проєктом, підготовка здобувачів вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» буде здійснюватися виключно за денною формою здобуття освіти. Таким чином, не буде можливості здобути юридичну освіту заочно чи за рахунок післядипломного навчання.

4. Акцент на якості вищої юридичної освіти

Автори проєкту ставлять перед собою амбітне завдання – створити ефективну правову базу для забезпечення якості вищої юридичної освіти. Це завдання є наскрізним для всього проєкту Концепції розвитку юридичної освіти. 

Запропоновано кілька шляхів для виконання цього завдання:

– сприяння побудові ефективних внутрішніх систем забезпечення якості вищої юридичної освіти, зокрема створенню й функціонуванню центрів забезпечення якості юридичної освіти в правничих школах;

– залучення правників-практиків до процедури акредитації освітніх програм та інституційної акредитації правничих шкіл;

– залучення представників професійних правничих спільнот до розробки освітніх програм і навчальних планів правничих шкіл;

– впровадження Єдиного державного кваліфікаційного іспиту за результатами здобуття вищої освіти ступеня магістра, розробка програм та вимог до проведення ЄДКІ;

– впровадження й розбудова спроможності наглядових рад і дорадчих рад представників правничої професії при підготовці правників;

– забезпечення ефективної системи акредитації освітніх програм правничих шкіл Національним агентством забезпечення якості вищої освіти, іноземними акредитаційними агентствами й незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.

Автори проєкту також ставлять перед собою амбітне завдання щодо підвищення якості викладання предметів правового спрямування та прав людини в закладах загальної середньої й фахової передвищої освіти. Не викликає сумнівів, що більш якісне вивчення абітурієнтами права в школах дозволить університетам набирати студентів, які вже мають базові юридичні знання. Відтак, викладачі університетів зможуть одразу перейти до поглибленого вивчення галузей права. Разом з цим, з проєкту не зрозуміло, яким саме чином буде підвищуватись якість викладання правничих предметів у школах. Які конкретно заходи вони пропонують: проведення тренінгів для вчителів чи, може, залучення викладачів університетів і юристів-практиків для навчання учнів? Це питання мало б бути роз’яснено хоча б у загальних рисах. 

5. Акцент на вироблення в студентів практичних навичок

Заслуговує на увагу система заходів, які сприятимуть виробленню та вдосконаленню практичних навичок у студентів-правників. Це питання є надзвичайно актуальним, адже для працедавців важливо, щоб студент не лише чудово розумів теорію, але насамперед умів застосувати її на практиці.

Для цього запропоновано, зокрема, розширення практичної підготовки студентів за допомогою юридичних клінік при факультетах, участі студентів у навчальних судових засіданнях, турнірах із судових дебатів, стажуваннях в органах державної влади, нотаріату, прокуратури, адвокатури судах та інших юридичних особах публічного і приватного права.

Серед іншого також пропонують поступове впровадження дуальної освіти та залучення юристів-практиків до викладання окремих курсів чи проведення занять. Також запропоновано збільшити обсяг практичної підготовки правників до 30 кредитів ЄКТС, однак не вказано, упродовж якого періоду студент повинен її отримати (протягом семестру, навчального року чи п’яти років).

6. Приділення уваги поглибленому вивченню іноземних мов, зокрема англійської та інших офіційних мов Європейського Союзу.

7. Зменшення кількості правничих шкіл

У проєкті зазначено, що в Україні функціонує надмірна кількість закладів вищої освіти, що готують правників. Відтак, кількість правничих шкіл повинна бути оптимальною з урахуванням чисельності населення, виходячи з аналогічних норм у країнах Європейського Союзу.

Наскільки сильно зміни можуть торкнутися викладачів університетів?

На перший погляд, наміри авторів проєкту добрі. У ньому згадано про оплату праці, безперервний професійний розвиток викладачів, академічну доброчесність і фінансування наукових досліджень. Однак, уважно прочитавши текст документа, можна помітити, що ці положення мають декларативний характер. Уже з самої назви документа «Концепція розвитку юридичної освіти» ми бачимо, що наголос зроблено на освітньому процесі, а не на науці й науковцях. І це добре видно із самого тексту документа.

Так, у проєкті йдеться про забезпечення конкурентного рівня оплати праці науково-педагогічних працівників. Проте автори не пропонують жодних конкретних заходів, які б пояснили шляхи її фінансування. З іншого боку, не зрозуміло навіть, що автори мають на увазі під «конкурентним рівнем оплати праці». Конкурентний порівняно з ким? Адвокатами? Суддями? Прокурорами? Викладачами неюридичних факультетів чи викладачами з інших держав? Яким хоча б приблизно має бути цей розмір?

Обсяг фінансування, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, згідно з проєктом, повинні визначатися щороку з урахуванням можливостей джерел фінансування. Також передбачено запровадження системи державного фінансування наукових досліджень із права переважно за грантовим принципом. Відтак, єдиним способом профінансувати наукову роботу буде пошук грантів, у тому числі й закордонних.

Відсутність стратегічного погляду на вирішення питання фінансування є суттєвим недоліком проєкту. Адже реальна реформа юридичної освіти і науки може відбутися лише за умови відповідного фінансування, насамперед з боку держави.  

Такі формулювання наводять на думку, що автори проєкту Концепції розвитку юридичної освіти надали оплаті праці науково-педагогічних працівників і фінансуванню наукових досліджень другорядного значення. Концепція не містить конкретних шляхів допомоги й мотивації викладачів і вчених.

Вочевидь, однією з основних цілей має бути створення дієвої системи мотивації та підтримки науково-педагогічних працівників. 

Така система має щонайменше передбачати:

  • чітко визначені, об’єктивні та реальні критерії оплати праці;
  • визначення чітких принципів і критеріїв, за якими буде відбуватися преміювання;
  • безкоштовний доступ до визнаних професійних баз даних, міжнародних інформаційних, науково-практичних, бібліотечних та інших ресурсів;
  • критерії державного фінансування наукових досліджень, затверджених університетами. Грантове фінансування повинно мати додатковий характер.

Неможливо вирішити проблеми юридичної освіти, залишивши без належної уваги проблеми юридичної науки. Вирішуючи проблеми юридичної науки, ми отримаємо можливості для покращення юридичної освіти. Тому важливим кроком для нашої держави має стати затвердження об’єктивної, реалістичної й чіткої Концепції реформування юридичної науки та вищої юридичної освіти.

Роман Шандра, доцент ЛНУ им. Франко.

Освіта.ua
02.12.2020

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев