Osvita.ua Высшее образование Реформа образования О «перезагрузке» Национального агентства
О «перезагрузке» Национального агентства

Только НАЗЯВО дает перспективы развития системы обеспечения качества высшего образования

О «перезагрузке» Национального агентства

5 грудня 2018 року було визначено майже повністю новий склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Засідання Конкурсної комісії відбулося в приміщенні МОН, за ходом засідання Комісії можна було спостерігати онлайн на сторінці Міністерства в Facebook. Про особливості вибору нового складу й ризики, пов’язані з цим, міркує незалежний освітній аналітик-консультант Юрій Федорченко.

Звісно, можна по-різному оцінювати те, як відбувалося саме засідання, по-різному можна сприймати результати конкурсу. Разом з тим, варто визнати, що обрання членів Національного агентства в будь-якому разі є позитивним кроком. Лише за умови формування НАЗЯВО можна говорити про перспективи розбудови загальнонаціональної системи забезпечення якості вищої освіти. Такі перспективи багато в чому залежать від розуміння ролі Національного агентства в такій системі.

Процес обрання членів Національного агентства та безпосередньо робота Конкурсної комісії 5 грудня викликали жваву реакцію в тих, хто в той чи інший спосіб був причетний до цього процесу, уважно спостерігав за ним та очікував на його результати. Подив та нарікання в багатьох громадських активістів та представників закладів вищої освіти викликали потрапляння одних осіб до складу Агентства та не потрапляння інших. Сьогодні потрібен виважений аналіз того, що відбулося як 5 грудня, так і передувало процесу обрання; такий аналіз має бути спрямований на підготовку рекомендацій на майбутнє.

На процес обрання членів Національного агентства потрібно дивитися в контексті тих новацій, які були втілені у змінах відповідних статей Закону «Про вищу освіту». Обрання нових членів НАЗЯВО стало лише завершальним етапом того процесу, що розпочався ще за попереднього керівництва МОН.

Зміни до ст. 19 Закону «Про вищу освіту» не лише визначили підходи до формування нових процедур обрання членів НАЗЯВО, вони значною мірою утвердили ті тенденції, що будуть визначати не лише діяльність Національного агентства, а й всієї системи забезпечення якості вищої освіти. Обрання чи не обрання тих чи інших членів Агентства варто оцінювати не як прояв суто суб’єктивних факторів, а як прояв певної тенденції, відповідальність за яку не можна просто покласти на ту чи іншу особу з владної вертикалі. Та тенденція є тривожною, без її прояснення не можна не лише зрозуміти весь контекст подій 5 грудня, а й всього того, що відбувається як довкола формування НАЗЯВО, так і розбудови системи забезпечення якості вищої освіти в цілому.

Реформування сфери вищої освіти відбувається як складова євроінтеграційного процесу країни. При цьому процес такої інтеграції розуміється окремими групами та особами по-різному. Для певної частини української освітянської та експертної спільноти євроінтеграційний процес України у сфері вищої освіти означає розбудову в країні нових інституційних суб’єктів, розбудову нових систем, зокрема системи забезпечення якості вищої освіти, надання закладам вищої освіти реальної автономії. Для таких груп та осіб визначальним є розуміння того, що інтегруватися мають вже розбудовані системи та національні інституції, зокрема система забезпечення якості вищої освіти, Національне агентство та незалежні інституції із забезпечення якості вищої освіти. Проте на п’ятому році реформування сфери вищої освіти так і не було досягнуто помітних успіхів у розбудові як зовнішньої (загальнонаціональної) системи забезпечення якості вищої освіти, так і внутрішніх систем у закладах вищої освіти; про проблеми з розбудовою останніх свідчать відповідні дослідження, зокрема аналітичний звіт «Впровадження локальних систем управління якістю в українських університетах», підготовлений Міжнародним фондом досліджень освітньої політики.

При скромних успіхах з розбудовою системи забезпечення якості вищої освіти ми все ж продовжуємо демонструвати відкритість та готовність до співпраці із західними партнерами, що, звісно, не можна не вітати. На жаль, поки що сама наша євроінтеграція у сфері забезпечення якості вищої освіти виглядає як готовність поділитися відповідальністю за процеси забезпечення якості вітчизняної вищої освіти із західними партнерами. Якщо ми маємо лише таку готовність, то цього замало.

Разом з тим, ми маємо розуміти, що відповідальність за скромні результати розбудови системи забезпечення якості вищої освіти мають взяти на себе всі причетні до цього процесу, зокрема і ті, хто брав дієву участь у дискусіях про порядок формування НАЗЯВО протягом останніх чотирьох років. На жаль, багато в чому рівень відповідних дискусій, що мали місце у 2015 році, не змінився і у 2018 році.

Як видається, ми ходимо по зачарованому колу. Дискусії навколо формування НАЗЯВО чимось нагадують кумедну ситуацію, за якої сперечаються про кандидатуру кращого водія, який буде кермувати автомобілем без пального, без двигуна та без задніх коліс. Такий потенційний водій може бути найкращим та навіть високоповажним чи не бути таким, однак в будь-якому разі він буде приречений лише імітувати кермування автомобілем.

Чомусь майже не звернули увагу на ту обставину, що з першого складу Національного агентства відносно мало осіб виявили бажання та були обрані до нового складу, поміж іншого це свідчить про втрату довіри до можливості ефективної роботи Агентства. Радикальне оновлення складу Національного агентства потрібно сприймати як тривожний сигнал; нагадаємо, що до Агентства можна обиратися на два строки підряд. Радикальні зміни далеко не завжди є позитивними.

Стаття не покликана давати оцінку обраним членам Національного агентства, вона покликана проаналізувати ті фактори, які, на думку автора, могли вплинути й безумовно вплинули на формування відповідного складу НАЗЯВО.

Між системою балансів та системою квот

Як може видатися, ст. 19 Закону «Про вищу освіту» передбачає певну систему балансів, яка не зводиться до гендерного балансу та галузевого представництва.

Згідно з частиною другою, «склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти формується із забезпеченням представництва не більше однієї особи від галузі знань та включає:

1) три особи, які обираються з-поміж представників всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців;

2) дві особи з-поміж здобувачів вищої освіти першого або другого рівня;

3) не менше одного представника з-поміж осіб, які працюють за основним місцем роботи у:

  • Національній академії наук України;
  • національній галузевій академії наук (по одному представнику від кожної академії)».

Такі гарантовані представництва можуть розглядатися як відповідні елементи системи балансів. Насправді ж, мова йде лише про відповідні квоти та спробу дотримання декларативних прав. Такий підхід не лише спричиняє ускладнення процесу обрання членів Агентства, а й значною мірою послаблює потенційну якість можливого складу. При обранні членів НАЗЯВО перевага надається не стільки фаховості кандидатів, скільки міркуванням заповнення відповідних квот.

Новацією при обранні членів НАЗЯВО став так званий гендерний баланс. Чи може стать кандидата надавати йому перевагу перед іншим кандидатом? Ні, не може. Гендерна рівність є важливою, однак вона в сучасній Європі ризикує підмінятися формальним гендерним балансом, який за тієї чи іншої ситуації буде надавати перевагу тому чи іншому кандидату. Спроба керуватися гендерним балансом завжди буде вести до дискримінації конкретної людини. Потрібно забезпечувати умови, за яких чоловіки та жінки мали б рівні права та можливості з реалізації своїх прав, а не гарантувати формальні баланси.

Чи повинні всеукраїнське об’єднання організацій роботодавців та представники студентства мати вплив на формування та роботу НАЗЯВО? Безумовно, так. Однак цей вплив має бути реалізованим на етапі формування Агентства, а саме участі відповідних представників у роботі комісії, яка опікується обранням до НАЗЯВО.

Гарантоване представництво Національної академії наук та національних галузевих академій видається сумнівним. Галузеве представництво при формуванні НАЗЯВО як колегіального органу не лише не могло бути повноцінно реалізовано в принципі, а й видається недоцільним. І справа далеко не лише у невідповідності кількості галузей знань та кількості членів Агентства. Питання галузевого представництва вирішується на рівні формування галузевих експертних рад Національного агентства.

Спроба забезпечення квот чи навіть забезпечення балансів при обранні членів НАЗЯВО буде вести до ускладнення процедур обрання та погіршення фахового складу Агентства. Потрібно піклуватися про розбудову системи забезпечення якості вищої освіти як системи, в якій Національне агентство буде лише одним із ключовим інституційних суб’єктів. Вибудувати баланси можна лише на рівні відповідної системи.

Про роль МОН у формуванні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

Участь та роль МОН у процесі обрання членів НАЗЯВО викликали значні нарікання. Обрання відбувалося в приміщенні МОН, одним із членів комісії був представник МОН. Зрозуміло, що саме МОН відіграло вирішальну роль як у внесенні відповідних змін до Закону, що стосувалися питання формування НАЗЯВО та обрання його членів, так і організації самого конкурсу з обрання до Агентства.

Певною мірою таку роль МОН можна було б пояснити фактичною відсутністю в країні іншої інституції, яка була б спроможною сьогодні повноцінно забезпечити процес підготовки та обрання членів НАЗЯВО. Сама практика обрання до Агентства лише формується. Отже, ту роль, яку відіграло МОН в процесі обрання членів НАЗЯВО, ми можемо сприйняти лише як прояв особливостей становлення в країні системи забезпечення якості вищої освіти, а не належну практику, яка має відтворюватися і в майбутньому.

Адже мова йде про формування органу, який має бути незалежним від МОН інституційним суб’єктом системи балансів (противаг) у сфері вищої освіти. Один суб’єкт такої системи не може відігравати визначальної ролі при формуванні іншого. Отже, у майбутньому слід уникати будь-якого впливу МОН на формування Національного агентства, зокрема обрання його членів. Разом з тим, ми маємо бути справедливими та визнати, що та роль, яку МОН відіграло при обранні членів НАЗЯВО, є лише наслідком відсутності зі сторони закладів вищої освіти реального бажання долучатися до розбудови національної системи забезпечення якості вищої освіти. На жаль, зміни в Законі, що стосуються системи забезпечення якості вищої освіти, були направлені на зменшення ролі ЗВО в процесі обрання членів НАЗЯВО, хоча слід визнати, що і в редакції Закону 2014 року роль ЗВО була доволі обмеженою.

Про роль закладів вищої освіти у формуванні НАЗЯВО

Перший склад НАЗЯВО формувався за суттєвого впливу на цей процес закладів вищої освіти. 13 з 25 членів НАЗЯВО було обрано на відповідних з’їздах закладів вищої освіти. Інша справа, як саме заклади вищої освіти скористалися своїм правом.

Зміни до Закону в статті 19 фактично виразили недовіру владних інституцій до спроможності закладів вищої освіти відповідально обирати членів НАЗЯВО. Конкурсна комісія фактично підмінила собою насамперед з’їзди закладів вищої освіти. Можна було б піти шляхом внесення пропозицій змін до процедур обрання закладами вищої освіти членів НАЗЯВО, проте ЗВО фактично були позбавлені відповідного права та можливості.

Може видатися, що мова йде лише про зміну процедур обрання до Агентства. Насправді ж мова йде про радикальну зміну самої концепції формування системи забезпечення якості вищої освіти та розуміння тих умов, за яких така система може бути розбудована. Потрібно розуміти, що система забезпечення якості вищої освіти може бути розбудована лише за умов довіри закладів вищої освіти до її ключового інституційного суб’єкта – Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Без такої довіри система повноцінно функціонувати не буде. В умовах фактичного відсторонення закладів вищої освіти від реального процесу обрання членів Агентства довіри перших до останнього бути  не може. Жодні іноземні члени конкурсної комісії не можуть забезпечити таку довіру.

Формування Національного агентства є не лише обранням його членів, а й важливою складовою процесу співпраці всіх інституційних суб’єктів такої системи. Відсторонення закладів вищої освіти від процесу обрання неминуче буде закладати передумови для деформування відповідної системи.

Сьогодні Національне агентство поступово вбудовується в систему управління вищою освітою, в систему виконавчої влади. Цього принципово не слід робити. Не МОН має фактично визначати роботу НАЗЯВО. Провідна роль має належати саме закладам вищої освіти. Ефективно розбудувати систему забезпечення якості вищої освіти та забезпечити її ефективне функціонування можна лише за умов визначального впливу закладів вищої освіти на процес обрання членів НАЗЯВО.

Лише ті інституційні суб’єкти, які пропонують освітні програми та мають потребу в їх акредитації повинні формувати склад Національного агентства. Роль конкретного закладу вищої освіти у такому формуванні має бути прямо пропорційна рівню його внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Такий підхід може бути реалізованим лише в майбутньому. Однак вже сьогодні варто розуміти, що саме заклади вищої освіти мають формувати склад НАЗЯВО, цього слід прагнути та поступово вибудовувати передумови для цього. Можна як завгодно довго говорити про недовіру до керівників вітчизняних ЗВО, можна їх звинувачувати в різних гріхах, однак потрібно розуміти, що не можна без відповідної участі ЗВО приступити до реальної розбудови системи забезпечення якості вищої освіти.

Про вимоги до кандидатів у члени НАЗЯВО

Однією з позитивних змін до ст. 19 Закону «Про вищу освіту» стало надання права самовисування кандидатам до НАЗЯВО, багато кандидатів таким правом скористалося. Це рух у правильному напрямку. У майбутньому потрібно перейти до практики, за якої кандидат у члени НАЗЯВО має йти виключно шляхом самовисування. Кандидати повинні мати рівні стартові умови, що передбачає не лише відмову від практики гарантованих квот, а й відповідні умови висування кандидатів. Кандидат у члени НАЗЯВО має розглядатися як представник широкої експертної спільноти, а не представник певної групи стейкхолдерів чи інституційного суб’єкта.

У цьому зв’язку слід визначитися з переліком мінімальних вимог (або з мінімальною вимогою) до кандидата, на які (яку) варто орієнтуватися при обранні до НАЗЯВО.

Якщо подивитися на шість критеріїв, за якими обирали 5 грудня до Національного агентства, то можна зазначити, що такі вимоги краще було б виставляти при підборі співробітників для західної консалтингової освітньої компанії, яка має англійську своєю робочою мовою. Запропоновані критерії дозволяли потрапити до Агентства людям, які мають погане уявлення взагалі про природу інституції із забезпечення якості вищої освіти або схильні плутати її з органом управління у системі виконавчої влади.

При обранні до НАЗЯВО варто обов’язково орієнтуватися на головну вимогу, а саме кандидат у члени НАЗЯВО повинен мати відповідний досвід роботи саме в системі забезпечення якості вищої освіти. Такий досвід не може бути підмінений досвідом викладання чи управління у закладі вищої освіти, фактом наявності у кандидата наукового ступеня, що ми й маємо сьогодні.

Наявність досвіду роботи у системі забезпечення якості вищої освіти передбачає, що кандидат у члени НАЗЯВО має відповідний досвід роботи або у відділі забезпечення якості освіти у ЗВО, або у незалежній установі оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, таким також має визнаватися досвід роботи незалежним експертом, який на постійній основі співпрацював або з європейськими інституціями із забезпечення якості вищої освіти, або з Національним агентством чи незалежною установою забезпечення якості вищої освіти. Щонайменше слід говорити про три попередні роки, що передують обранню до НАЗЯВО.

Окрім вже передбачених Законом категорій осіб, що не можуть бути обраними до складу НАЗЯВО, відповідний перелік варто доповнити особами, які перебували протягом останніх п’яти років на керівних посадах в державних органах управління освітою або на керівних посадах у закладах вищої освіти (ректор, голова вченої ради, проректор, декан). Варто запобігати потраплянню до НАЗЯВО осіб, які будуть переносити в НАЗЯВО негативний досвід управління системою освіти.

Рекомендації

1. Члени НАЗЯВО мають обиратися виключно закладами вищої освіти. Заклади вищої освіти з вищим рівнем забезпечення якості освіти повинні мати більший вплив на формування НАЗЯВО. Відповідно мають бути запропоновані відповідні процедури. У майбутньому доцільно сформувати практику, за якої кількість балів, які ЗВО може подати за кандидата, визначалася б рівнем забезпечення закладом якості освіти, такий рівень має встановлюватися відповідною інституцією (незалежною установою) при оцінці системи забезпечення якості освіти у відповідному закладі.

2. Комісія з обрання членів НАЗЯВО має формуватися Кабінетом Міністрів з представників Секретаріату НАЗЯВО, представників роботодавців, студентів та європейських інституцій із забезпечення якості вищої освіти. Комісія має не обирати, в лише забезпечити прозорість прийняття документів кандидатів, підготовку та безпосередньо процес обрання закладами вищої освіти членів НАЗЯВО.

3. Вся інформацію про кандидатів у члени НАЗЯВО має розміщуватися на сайті НАЗЯВО, саме на основі такої інформації заклади вищої освіти мають визначатися щодо кандидатів у члени НАЗЯВО, також ЗВО повинні мати можливість звернутися до кандидата за додатковою інформацією.

4. МОН не повинен жодним чином впливати на процес обрання членів НАЗЯВО, приміщення МОН не може слугувати місцем роботи комісії, представник МОН не може бути членом комісії з обрання членів НАЗЯВО.

5. Кандидат у члени НАЗЯВО повинен мати щонайменше трирічний попередній досвід роботи у системі забезпечення якості вищої освіти.

6. Варто відмовитися від гарантованого представництва окремих груп стейкхолдерів чи інституційних суб’єктів. Члени Агентства мають представляти широку експертну спільноту, а не стейкхолдерів. Стейкхолдери мають лише контролювати процес обрання членів Національного агентства.

Юрий Федорченко, кандидат философских наук, независимый образовательный аналитик-консультант, оригинал на сайте Освітня політика.

Освіта.ua
21.12.2018

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!