Osvita.ua Высшее образование Статьи и аналитика Условия поступления 2011: прислушается ли МОН к общественному мнению?
Условия поступления 2011: прислушается ли МОН к общественному мнению?

Министерство образования меняет правила вступительной кампании, несмотря на сопротивление общественности (укр.)

Условия поступления 2011: прислушается ли МОН к общественному мнению?

Міністерство освіти підготувало проект нових умов вступу до вищих навчальних закладів. Проект наразі обговорюють, але з документа вже зрозуміло, наскільки міністерство налаштоване прислухатися до громадської думки – майже всі запропоновані нововведення були апробовані під час цьогорічної вступної кампанії, і проти них уже півроку протестують експерти та ЗМІ.

До проекту, зокрема, включили норми про врахування під час вступу середнього бала атестата за 200-бальною системою, додаткові іспити у вишах, можливість подавати до приймальних комісій сертифікати ЗНО минулих років. Крім того, якщо запропоновані зміни приймуть, на конкурсний бал абітурієнта також впливатимуть "видатні успіхи у навчанні з профільних предметів" (участь в олімпіадах та роботи в Малій академії наук) і навчання на підготовчих курсах при ВНЗ.

Таким чином, конкурсний бал залежатиме від суб’єк тивних оцінок шкільних учителів, членів журі олімпіад та приймальної комісії, можливості оплатити навчання на підготовчих курсах і дати хабара тим-таки шкільним учителям, членам журі олімпіад та викладачам навчального закладу. Порівнювати між собою сертифікати ЗНО різних років взагалі абсурдно, оскільки бали ЗНО – рейтингові, вони демонструють успішність виконання завдань учасниками тестування порівняно з іншими учасниками тих самих тестів. Щороку складають нові тести і, відповідно, з’являється новий рейтинг учасників тестування.

Міністерство має кілька причин для того, щоб змінити умови прийому до вищих навчальних закладів саме таким чином. По-перше, виші зацікавлені в тому, щоб проводити додаткові вступні випробування. Не ті льки з корупційних міркувань. Прагнення університетів самостійно обирати студентів можна зрозуміти, адже для міністра освіти Дмитра Табачника лояльність ректорів дуже важлива – саме вони під час "антитабачної кампанії" навесні цього року захистили новоспеченого міністра від ганебної відставки. Табачник не має міцних позицій ані в уряді, ані в народі, тож сваритися з університетами йому не вигідно.

По-друге, зменшення ролі ЗНО у вступній кампанії вписується в загальний пріоритет нової влади – знищити все, зроблене помаранчевими. Здається, в Партії регіонів, члени якої постійно критикують тестування, вже давно забули, що впроваджувати ЗНО почали ще за часів Кучми і воно не є помаранчевою реформою. Всеохопним зовнішнє тестування стало за міністра освіти Івана Вакарчука, і ця деталь, швидше за все, коштуватиме реформі існування. Хоча ЗНО можна назвати чи не єдиною успішною реформою останніх років. Замість того щоб покращувати зміст тестування, а разом із ним зміст шкільної освіти, міністерство вдалося до контрреформаторських дій.

Утім, проблема української освіти глобальніша за Партію регіонів, міністра Дмитра Табачника та президента Віктора Януковича. Скасування тестів чи 12-річного терміну навчання в школі – це лише продовження загальної тенденції в українській освіті, коли всю увагу приділяють формі за повного ігнорування змісту. Політики з чиновниками не мають бажання й ресурсу починати справжні ре форми: підвищувати зарплату вчителям і вимагати від них віддачі в роботі, закуповувати обладнан ня для шкільних кабінетів хімії чи фізики, визначати стратегію змісту освіти: чи то зменшувати навантаження на дітей за західною системою, чи то вирощувати вундеркіндів за радянською традицією. Країна не має відповіді на запитання: кого ж ми хочемо виростити, яка молодь має виходити зі школи – байдуже, з 10, 11 чи 12-го класу.

Те саме стосується університетів, які відірвані й від ринку праці, й від науки. Якщо філологів можна півстоліття возити на практику до Канева, то вірусологам інколи просто немає де проводити дослідження в рамках дипломних робіт. Природно, за таких умов українські виші часто не зацікавлені набирати до своїх лав найкращих студентів. Адже що з ними потім робити, з найкращими? Звідси й проблема корупції, і неспри йняття зовнішнього тестування.

До речі, є ще одна причина, через яку зміни до умов вступу виглядають так недолуго. Керманичам країни властива маніакальна ностальжі за радянськими часами. Фактично все, що вони роблять із освітою, – це повернення до форми, яка існувала в СРСР. Поступове, але невпинне повернення, ідея знову запровадити 5-бальну систему оцінок у школи вже прозвучала. Все це зупиняє Україну в розвитку на досить тривалий час. Однак спроби встановити в країні порянавіть дки мерця рано чи пізно закінчаться розчаруванням у цих порядках. А ось тоді, можливо, в країні з’явиться нове бачення освітніх реформ.

Автор: Герасимчук Вікторія

Український тиждень
05.10.2010

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Наталочка
На даний час я учениця 11 класу і я вважаю що зміни які внесли в ЗНО неправильні, по-перше навіщо ж тоді тести коли ми складаємо вступний екзамен? По-друге обов'язково змінювати кожний рік умови вступу, хіба це правильно?

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!