Кто и за что получил Нобелевскую премию в бурном 2020

В Стокгольме и Осло объявили лауреатов Нобелевской премии этого года

Кто и за что получил Нобелевскую премию в бурном 2020

Уникальная возможность редактировать гены, несколько раскрытых секретов черных дыр, открытие новой болезни и изобретение нового формата одной из старейших форм продажи товаров. Именно за это в 2020 году получили Нобелевскую премию.

Если сфера ваших интересов литература, то у вас появилась возможность познакомиться с американской поэзией, а если вы всем сердцем болеете за мир на планете, то присоединяйтесь к организации, которая не позволяет голоду стать оружием. Предлагаю поближе познакомиться с нобелевскими лауреатами.

Лавреат Нобелівської премії миру-2020

Нобелівський комітет відзначив: Всесвітня продовольча програма ООН отримала премію не лише за боротьбу з голодом у найдепресивніших куточках планети, але й за те, що не дає голоду стати ще однією військовою зброєю.

Організацію для боротьби з голодом у світі створили в 1961 році за ініціативи президента США Дуайта Ейзенхауера. Її представники працюють у зонах воєнних конфліктів, у місцях, які постраждали від природних катаклізмів і в найбідніших африканських країнах – доставляють продукти харчування жертвам землетрусів, забезпечують обідами школярів з Того, Малаві та інших бідних держав.

У квітні 2020 року представники Всесвітньої продовольчої організації попередили Раду безпеки ООН про те, що понад 20 країнам загрожує «голод біблійного масштабу», адже фінансові донори цьогоріч значно скоротили пожертви.

Лавреатки Нобелівської премії з хімії: відкрили метод для редагування генів

Еммануель Шарпентьє та Дженніфер Дудна дали людству шанс на успішне лікування раку, спадкових генетичних хвороб і не лише. На офіційній твіттерівській сторінці Нобелівської премії стверджується, що генетичні ножиці CRISPR / Cas9 можуть розпізнати ДНК від вірусів, а Еммануель Шарпентьє та Дженніфер Дудна довели, що цей інструмент здатний ще й вирізати будь-яку молекулу ДНК в заздалегідь визначеному місці.

Відкриття поки обмежене для використання в медицині, тому що CRISPR система може бути генотоксичною й або відредагувати не ті гени, або зробити це неякісно. Тож дослідники працюють над тим, щоб довести роботу системи CRISPR до філігранності, знизити її ймовірну токсичність та імуногенність, а також шукають найефективніший спосіб транспортування методу редагування геному в клітини.

Еммануель Шарпантьє – французька вчена, членкиня французької академії наук і Національної академії наук США. Закінчила університет П'єра і Марії Кюрі. Її колега зі США Дженніфер Дудна проводить дослідження у сфері біохімії та генетики. Вона закінчила Медичну школу Гарварду.

Лавреати Нобелівської премії з фізики: пролили ще більше світла на дослідження чорних дір

Премію поділили між собою британський фізик і математик Роджер Пенроуз, німецький астрофізик Рейгард Ґенцель та американська астрологиня Андреа Ґез. 

Половину премії вручили Роджеру Пенроузу за відкриття, згідно з якими утворення чорних дір є надійним підтвердженням загальної теорії відносності. Нобелівський комітет відзначив, що вчений використовував у своєму дослідженні геніальні математичні методи для підтвердження того, що чорні діри є прямим наслідком загальної теорії відносності Альберта Ейнштейна.

Рейгард Ґенцель та Андреа Ґез отримали другу половину премії за відкриття надмасивного компактного об’єкту в центрі нашої галактики. Під час дослідження вчені використовували найбільші в світі телескопи та розробили методи, які дозволяють бачити крізь хмари міжзіркового газу та пилу центр Чумацького шляху. Вони виявили дуже важкий невидимий об’єкт, який тягне за собою нагромадження зірок, змушуючи їх рухатися з надзвичайною швидкістю.

Лавреатка Нобелівської премії з літератури: поетичний голос, який робить індивідуальний досвід універсальним

Нобелівський комітет відзначив, що творчості Луїзи Ґлюк притаманне прагнення до ясності та простоти. Її поезія – про дитинство, сімейне життя, стосунки в родині. Поетеса черпала натхнення в міфах і класичних літературних мотивах.

Луїза Ґлюк народилась у 1943 році в Нью-Йорку. У літературі дебютувала в 1968 році, у 1993 році здобула Пулітцерівську премію. У її доробку 12 збірок, найвідоміші серед них – “Тріумф Ахілла”, “Арарат” і “Дикий ірис”.

Лавреати Нобелівської премії з медицини: здійснили відкриття вірусу гепатиту С

Учені-медики Майкл Хоутон, Харві Альтер та Чарльз Райс отримали премію за дослідження вірусу гепатиту С. Їм удалося знайти винуватця цієї хвороби. Нобелівський комітет висловив думку, що завдяки їхнім дослідженням загроза розповсюдження гепатиту С зникне.

Це відкриття виявило причину випадків хронічного гепатиту, дало змогу зробити аналізи крові на наявність вірусу й розробити нові противірусні препарати. Чарльз Райс довів, що лише вірус гепатиту С може спричинити гепатит, отриманий у процесі переливання крові.

Лавреати Нобелівської премії з економіки: винайшли нові формати аукціонів

Американські вчені Пол Мілґром і Роберт Уїлсон отримали “нобелівку” за те, що їм удалося вдосконалити теорію акціонів і винайти їх нові формати.



Мілґром – професор гуманітарних і природничих наук факультету економіки в Стенфорді, Уїлсон – почесний професор менеджменту в Стенфордській школі бізнесу. 

Світ чекає на нові відкриття! І, напевне, Нобелівську премію у 2021 році має великий шанс отримати той, хто допоможе йому впоратися з СOVID-19.

Людмила Лутицька, для Освіта.ua

Освіта.ua
13.10.2020

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!