Законопроект об образовании взрослых: основные положения

Как будет организовано образование взрослых - важную часть образования в течение жизни

Законопроект об образовании взрослых: основные положения

Министерство образования и науки Украины опубликовало проект закона «Об образовании взрослых», целью которого является реализация права совершеннолетних лиц на непрерывное обучение с учетом личностных потребностей, приоритетов общественного развития и запросов рынка.

Що таке освіта дорослих?

Освіта дорослих – це складова освіти впродовж життя, яка спрямована на реалізацію права кожної повнолітньої (дорослої) особи на безперервне навчання з урахуванням її особистісних запитів, пріоритетів суспільного розвитку та потреб економіки.

Освіта дорослих є важливим питанням для сучасного українського суспільства. Багато додаткових матеріалів, які стосуються освіти дорослих, можна знайти на сайті Української асоціації освіти дорослих і на платформі GoogleScholar.

Чи потрібен закон про освіту дорослих?

Міністерство освіти і науки України запропонувало для громадського обговорення проект закону «Про освіту дорослих». Основні цілі законопроекту:

  • створити умови для розвитку освіти дорослих на засадах комплексного розуміння її суспільної цінності та значущості;
  • визначити пріоритетні напрями освіти дорослих, які б, зокрема, забезпечили формування в дорослих осіб ключових компетентностей, рекомендованих Європейським Союзом для освіти впродовж  життя;
  • упорядкувати систему освіти дорослих;
  • визначити засади співробітництва між державою, органами місцевого самоврядування та провайдерами освіти дорослих;
  • закласти правові основи діяльності нових інституцій у сфері освіти дорослих.

Сформульовані розробниками цілі законопроекту вказують на основні проблеми, які існують у цій сфері: відсутність належних умов для розвитку освіти дорослих, розуміння її цінності, неузгодженість з європейським законодавством і практикою, невпорядкованість і відсутність належної правової основи. Справді на сьогодні правове регулювання освіти дорослих є недостатнім. На законодавчому рівні ця галузь урегульована ст.18 Закону України «Про освіту», де подано лише загальну характеристику освіти дорослих та післядипломної освіти. Тож питання ухвалення окремого закону є актуальним.

У статті Микити Андреєва, виконавчого директора ГС «Українська асоціація освіти дорослих» «Чому потрібен закон про освіту дорослих» справедливо зазначено основні причини, чому такий закон потрібно ухвалити:

1. Україна залишається однією з небагатьох європейських країн, яка не має законодавчого забезпечення розвитку освіти дорослих.

2. Освіта дорослих є частиною освіти впродовж життя.

3. Органи місцевого самоврядування, які хочуть фінансувати освіту дорослих, стикаються з проблемою недостатності законодавчого забезпечення.

4. Цей закон відкриє ринок освітніх послуг.

5. Потрібна демонополізація, насамперед ринку підвищення кваліфікації.

Проект Закону України «Про освіту дорослих» відкритий для громадського обговорення. Пропозиції та зауваження до нього можна надсилати до 08 жовтня 2020 р. на електронну адресу: panych@mon.gov.ua, Олена Панич.

Загальна характеристика законопроекту

Проект закону “Про освіту дорослих” складається з преамбули, шести розділів (які містять 31 статтю), прикінцевих і перехідних положень. Загальний обсяг законопроекту складає 30 сторінок. Законопроект містить такі розділи:

1. Загальні положення.

2. Система освіти дорослих.

3. Управління у сфері освіти дорослих.

4. Провайдери освіти дорослих.

5. Фінансово-економічні відносини та державно-громадське партнерство у сфері освіти дорослих.

6. Міжнародне співробітництво у сфері освіти дорослих.

Позитивною рисою законопроекту є врегулювання питань освіти дорослих, які раніше залишалися без належної уваги з боку законодавця. Поряд з тим, є питання, які потребують детальнішого обговорення серед фахівців.

Це, зокрема, питання щодо порядку реалізації права на вищу освіту. Так, у статті 3 законопроекту зазначено, що зовнішнє незалежне оцінювання для вступу на основі повної загальної середньої освіти, фахової передвищої освіти й освітнього ступеня молодшого бакалавра проводиться у формі тесту загальних навчальних компетентностей. Це положення стосується дорослих, які досягли віку двадцяти п’яти років або здобули повну загальну середню освіту п’ять і більше років тому. Таким чином, такі особи звільняються від тестування з профільних предметів, тож виникає питання – наскільки правильною є таке рішення і чи не дискримінує ця норма інших здобувачів освіти?

Термінологія законопроекту

У статті 1 законопроекту подано визначення термінів, ужитих у ньому. Це такі поняття як освіта дорослих, освіта впродовж життя, дорослий, формальна, неформальна, інформальна освіта. Більшість із цих термінів є відомими, оскільки вжиті в Законі України «Про освіту». Разом з цим, є терміни нові і незвичні для вуха пересічного українця.

Так, у законі вжито термін андрагог, тобто працівник сфери освіти, який володіє спеціалізованими компетентностями для надання освіти дорослим з урахуванням їхніх вікових, освітніх, професійних, особистісних характеристик і мотивацій.

Ще один термін, на який ми не натрапимо в Законі України «Про освіту», є «провайдер освіти дорослих». Згідно з проектом, так називають юридичну особу, структурний підрозділ юридичної особи, фізичну особу-підприємця, фізичну особу, яка надає освіту (освітні послуги) дорослим особам. Як бачимо, проект має термінологічну розбіжність із Законом України «Про освіту», де застосовано термін «суб'єкт освітньої діяльності». Доцільність застосування цього терміна викликає питання, оскільки він не є усталеним у практиці та цілком може бути замінений українським аналогом, наприклад, «суб'єкт надання освітніх послуг», «постачальник або надавач освітніх послуг», «суб'єкт освітньої діяльності» тощо. Загалом у контексті закону цей термін звучить недоречно.

Хто такий провайдер освітніх послуг?

Провайдером освітніх послуг, виходячи зі змісту статті 16 законопроекту, може бути:

  • юридична особа чи структурний підрозділ юридичної особи;
  • фізична особа-підприємець;
  • фізична особа, яка надає освіту дорослим особам;
  • роботодавець, який самостійно забезпечує професійне навчання своїх працівників та, відповідно, набуває прав та обов’язків провайдера освіти дорослих.

Закон передбачає можливість створення центрів освіти дорослих. Таким центром може бути як один провайдер, так й об’єднання провайдерів освіти дорослих – юридичних осіб, які (яке) надає освіту (освітні послуги) за більше ніж однією освітньою програмою і основним видом його діяльності є освітня діяльність у сфері освіти дорослих.

Які є складові освіти дорослих?

Згідно із Законом України «Про освіту», складниками освіти дорослих є:

  • післядипломна освіта;
  • професійне навчання працівників;
  • курси перепідготовки та / або підвищення кваліфікації;
  • безперервний професійний розвиток;
  • будь-які інші складники, передбачені законодавством, запропоновані суб’єктом освітньої діяльності або самостійно визначені особою.

У проекті пропонують дещо ширший перелік складників. Окрім зазначених, до них належать:

  • професійна підготовка;
  • здобуття вищої освіти на базі отриманого раніше освітнього ступеня за іншою спеціальністю;
  • стажування;
  • інформальна освіта (самоосвіта);
  • формальна освіта.

Освіта дорослих може здійснюватися за різними видами освітніх програм, за очною, дистанційною, дуальною, змішаною, індивідуальною формами. Формами організації освітнього процесу у сфері освіти дорослих є курси, семінари, тренінги, практикуми, майстер-класи, консультації та інші форми.

За якими програмами буде надаватись освіта дорослим?

Проект закону виокремлює п'ять типів програм, за якими дорослим може надаватися освіта:

  • освітні програми післядипломної освіти або підвищення кваліфікації, необхідні для здійснення професійної діяльності певного виду;
  • програми неформальної освіти;
  • програми формальної освіти;
  • індивідуальні освітні та самоосвітні програми;
  • публічно визнані програми освіти дорослих.

Згідно із законопроектом, освітні програми післядипломної освіти або підвищення кваліфікації, необхідні для здійснення професійної діяльності певного виду, підлягають акредитації або визнанню в установленому порядку у випадках, визначених законодавством.

Програмами неформальної освіти є програми, зміст яких зорієнтований на потреби та інтереси дорослих осіб, зокрема, у сфері їхньої професійної діяльності, розвитку особистості, громадянських та інших компетентностей (таких як справедливість, відповідальність, громадянська активність тощо).

Програмами формальної освіти дорослих є програми загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, на яких навчаються дорослі особи.

Індивідуальні освітні та самоосвітні програми – програми або рекомендації щодо інформальної освіти, які в індивідуальному порядку забезпечують самоорганізацію навчання дорослої особи.

Публічно визнаними програмами освіти дорослих називають програми неформальної освіти, що визнаються роботодавцями, професійними, громадськими або іншими об’єднаннями. У законопроекті передбачено, що інформація про публічно визнані програми освіти дорослих буде вноситися до Єдиної державної електронної бази з питань освіти за заявницьким принципом (наприклад, за заявою громадського об'єднання, яке надає освітні послуги дорослим) у порядку, визначеному Міністерством освіти і науки.

Як буде врегульовуватися післядипломна освіта дорослих?

У законопроекті відступають від положень ст. 18 Закону України “Про освіту” в частині, що стосується післядипломної освіти. Якщо, відповідно до закону, післядипломна освіта передбачає набуття нових і вдосконалення раніше набутих компетентностей на основі здобутої вищої, професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти та практичного досвіду, то в проекті зазначено, що післядипломна освіта – це спеціалізоване вдосконалення освітніх та / або професійних компетентностей, яке зазвичай є обов’язковим для здійснення професійної діяльності певного виду. Про набуття нових компетентностей не йдеться. Чи не означає це, що заклади післядипломної освіти більше не зможуть готувати бакалаврів, а отже післядипломне навчання зведеться лише до курсів, семінарів чи тренінгів?

Згідно з проектом, до післядипломної освіти віднесено програми спеціалізації, у тому числі, інтернатури, лікарської резидентури, клінічної ординатури, асисентури, адвокатури, ад’юнктури та інших. Це відрізняється від закону, де спеціалізація (профільна спеціалізована підготовку з метою набуття особою здатності виконувати завдання та обов’язки, що мають особливості в межах спеціальності), поряд із перепідготовкою, підвищенням кваліфікації, стажуванням, інтернатурою та лікарською резидентурою розглядалась як окрема складова післядипломної освіти.

Такі зміни, у разі ухвалення законопроекту, очевидно, вплинуть на зміст навчальних програм післядипломної освіти, тому їхній фаховий аналіз і громадське обговорення мають важливе значення для сфери освіти.

Як буде заохочуватись освіта дорослих?

Законопроект закріплює низку засобів заохочення роботодавців інвестувати в професійний розвиток працівників. Серед таких засобів законопроект передбачає:

  • надання пільг при оподаткуванні у випадку забезпечення роботодавцями робочих місць для навчання дорослих;
  • зниження суми податкових зобов’язань на величину понесених витрат на навчання працівників;
  • надання на пільгових умовах короткострокових і довгострокових кредитів для організації професійного навчання працівників, придбання навчального обладнання;
  • надання субсидій, грантів для покриття витрат роботодавців на участь у програмах навчання на робочих місцях;
  • надання субсидій, грантів роботодавцям на навчання прийнятих на роботу дорослих осіб без навичок;
  • відшкодування витрат роботодавця на виплату заробітної плати працівникові на період його навчання (оплачуваної відпустки);
  • запровадження механізмів заміщення працівників, які тимчасово залишають робоче місце у зв’язку із навчанням.

Поряд із цим виникає питання: чи здатна держава фінансувати реалізацію цих засобів? Які ресурси і в якому обсязі можуть бути виділені державним і місцевими бюджетами? Чи не будуть ці положення лише декларацією, яка не знайде підтримки та фінансування з боку держави? А якщо так, то чи не варто зробити цей законопроект максимально наближеним до реальних можливостей держави?

Роман Шандра, доцент ЛНУ ім. Франка.

Освіта.ua
21.09.2020

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!