Osvita.ua Высшее образование Выпускники с высокими баллами не идут в учителя
Выпускники с высокими баллами не идут в учителя

Наличие в свободном доступе данных - это не только возможности, но и угрозы манипуляций цифрами

Выпускники с высокими баллами не идут в учителя

Ще кілька років тому мало хто міг спростувати, що твердження «Політика базується на доказах» – це не про Україну і не про її політику у сфері освіти. Бо щоб політика (poliсy) ґрунтувалася на доказах, має бути забезпечено дві умови. Умова перша – це наявність даних, причому таких, з якими можна працювати не лише з ручкою чи калькулятором, а використовуючи технічні програмі засоби. Умова друга – вміння ці дані аналізувати, інтерпретувати, а в підсумку – пропонувати вирішення виявлених проблем чи шляхи формування нової політики.

Цьогорічна вступна кампанія, під час якої держава в особі Міністерства освіти і науки України та державного підприємства «Інфоресурс» вперше надала доступ на власній онлайновій платформі до рейтингових списків вступників, оперативно оприлюднювала статистику про подані заяви, а за результатами вступу дала можливість завантажити базу із даними про кількість зарахованих вступників за усіма спеціалізаціями у межах закладів вищої освіти, – свідчення того, що принаймні у сфері вступу ми таки навчилися збирати дані і маємо на що спиратися, ухвалюючи ті чи інші рішення.

Водночас наявність у вільному доступі даних – це не лише можливості, але й загрози. Особливо для тих, хто хоче зманіпулювати даними або використати для підсилення своїх суб’єктивних тверджень. В умовах браку культури та навиків роботи з масивами даних, пересічного українця легко обманути, вириваючи цифри з контексту та узагальнюючи поодинокі випадки.

Таку ситуацію ми спостерігали цьогоріч навколо виконання державного замовлення на підготовку вчителів (спеціальність 014 Середня освіта). Наприклад, Олександр Співаковський, народний депутат України, перший заступник голови Комітету ВР з питань науки і освіти, використав лише дані про кількість зарахованих вступників для здобуття кваліфікації вчителя фізики, а причини недобору пов’язав із алгоритмом розподілу державного замовлення – широким конкурсом. Мовляв, що механізм, за якого державні місця йдуть тим закладам вищої освіти, де хочуть вчитися абітурієнти з високими балами ЗНО, є перешкодою для набору студентів на педагогічні спеціальності. Водночас народний депутат не навів даних про те, чи був принаймні конкурс на бюджетні місця і скільки охочих подало заяви для здобуття вчительської професії.

Користувачі соціальних мереж, вириваючи з контексту інформацію про мінімальні бали вступників, зарахованих на місця державного замовлення, пропонували у наступному році заборонити набір студентів в окремі заклади освіти взагалі. Однак вони некоректно промовчали про максимальні бали, з якими було рекомендовано абітурієнтів на ті ж педагогічні спеціальності. Хоча, на нашу думку, оперувати поняттями мінімальний та максимальний бал некоректно, бо у більшості випадків вони не демонструють тенденції, а лише поодинокі факти.

Щоб все ж таки роз’яснити ситуацію із виконанням державного замовлення на підготовку фахівців за спеціальністю 014 Середня освіта, ми вирішили більш детально проаналізувати оприлюднені ДП «Інфоресурс» дані та дослідити різні аспекти конкурсного відбору.

Загалом, на підготовку вчителів Міністерством освіти і науки України було розподілено 6853 бюджетні місця, з них 5303 – денної форми навчання та 1550 – вечірньої.

У розрізі спеціалізацій найбільше місць було спрямовано на підготовку вчителів іноземних мов – 1280 та української мови і літератури – 948, дещо менше – історії (848), фізичної культури (694), математики (634), найменше – образотворчого мистецтва (148) та природничих наук (30). Наведені дані включають місця денної та заочної форм навчання.

Як бачимо з графіка, більшість місць на усіх спеціальностях, крім іноземних мов, розподілялися за алгоритмом широкого конкурсу. Широкий конкурс не передбачає наявності чітко визначених обсягів державного замовлення у закладі вищої освіти, на відміну від фіксованого, коли вузу точно відомо, скільки бюджетних місць йому відведено. У межах загального обсягу державного замовлення на кожній спеціальності формується єдиний рейтинговий список вступників, які подавали заяви до всіх закладів вищої освіти, що мають ліцензію на підготовку. Рекомендації на зарахування отримують абітурієнти з високими балами та пріоритетами в межах єдиного рейтингового списку, а не в межах вузу. У підсумку – місця державного замовлення отримують ті заклади вищої освіти, до яких подавали заяви абітурієнти, що отримали рекомендацію.

На графіку нижче продемонстровано ситуацію із виконанням державного замовлення за спеціальністю «Середня освіта». Так, усі місця було заповнено на спеціалізаціях «Фізична культура», «Природничі науки», «Історія», «Українська мова і література». Натомість спостерігаємо проблему невиконання державного замовлення на підготовку вчителів фізики – цьогоріч заповнено лише 35 % відведених місць, з математики – 62 %. Зауважимо, що така тенденція спостерігається не перший рік.

За результатами вступної кампанії 2015 року ми аналізували показники виконання державного замовлення на технічні спеціальності. Набір на фізику тоді сягав 634 місця (у 2018 році – 328), а виконання держзамовлення було на рівні 65 %. Однак не варто поспішати з висновками, що за три роки вдвічі зменшилося і держзамовлення, і його виконання.

Після затвердження в кінці 2015 року нового переліку галузей знань та спеціальностей, напрям підготовки «Фізика», за яким могла присвоюватися кваліфікація вчителя або викладача вищого навчального закладу, трансформувався у дві спеціальності: «Середня освіта (за предметними спеціалізаціями)» і «Фізика та астрономія». За першою готують власне вчителів фізики, за другою – кваліфікація вчителя не присвоюється. Так от, у 2018 році замовлення за спеціальністю «Середня освіта (фізика)» становило 328 місць (денна та заочна форми навчання), за спеціальністю «Фізика та астрономія» – 330.  Тобто сумарно у 2018 році було передбачено 658 місць, що на 24 місця більше, ніж показник державного замовлення у 2015 році.

Тепер щодо показників зарахування: у 2018 році – це 35 % або 115 студентів денної та заочної форми навчання для спеціальності «Середня освіта (фізика)» та 72 % (240 студентів) – для «Фізики та астрономії». Загалом у 2018 році очікується 355 першокурсників, а показник виконання державного замовлення становить 53 %. Так, це на 14 % менше, ніж у 2015 році, однак за ці роки зменшилася і кількість випускників, а також охочих складати ЗНО з фізики. Наприклад, за даними Українського центру оцінювання якості освіти у 2015 році ЗНО з української мови та літератури складало 275 174 особи, з фізики – 40464, тоді як у 2018 – 212234 (без врахування учнів закладів професійно-технічної освіти та студентів закладів вищої освіти) та 20836 відповідно.

Крім того, якщо зважити на той факт, що цьогоріч результати ЗНО з фізики були визначальними для вступу на такі спеціальності як «Комп’ютерні науки», «Інженерія програмного забезпечення», «Кібербезпека», «Комп’ютерна інженерія», де сумарний обсяг державного замовлення був майже 7000 місць, то подавати заяви для вступу на спеціальність «Середня освіта (фізика)» могли більше для того, щоб застрахуватися від невступу на бюджет, ніж для того, щоб тут реально вчитися.

Також дані з графіка вище показують, що показник виконання державного замовлення не залежить від способу його розподілу – чи це широких конкурс, чи фіксовані обсяги. Так, спеціалізація «Мова і література», зарахування на яку відбувалося виключно за фіксованими показниками, демонструє виконання державного замовлення на рівні 98 %, тоді як на українську мову і літературу, де більше 90 % державного замовлення відбувалося за широким конкурсом, становий майже 100 % (у графіку вище показники округлені до цілих чисел, однак для української мови і літератури абсолютні числа зарахування – 945 із 948). Таким чином, не можна погодитися з висновками народного депутата Олександра Співаковського, що широкий конкурс негативно впливає на виконання державного замовлення, адже зарахування з фіксованими обсягами не дає кращих результатів.

Інший аспект, який ми вирішили дослідити, це чи був конкурс серед абітурієнтів на місця державного замовлення на педагогічні спеціальності.

Як бачимо з графіка, для вчителів музичного мистецтва, фізики, трудового навчання, інформатики та математики конкурс на одне бюджетне місце найнижчий і складає від 1,1 до 1,8 особи на місце. Якщо зважити на той факт, що один вступник міг подати 7 заяв для участі у конкурсному відборі, і багато хто цією можливістю скористався, то можна стверджувати, що справжній конкурс був лише при відборі вчителів української мови і літератури та історії.

Не всі охочі також змогли здобути кваліфікацію вчителя фізкультури (конкурс 5,5 осіб на одне місце), іноземної мови (конкурс 5,3 особи на одне місце), біології (4,9) та природничих наук (4,7) адже реальний конкурс на одне бюджетне місце тут все ж міг відбутися. Натомість вступити для здобуття фаху вчителя математики, фізики чи інформатики – не виникало проблем, але охочих справді там вчитися не було. І справа тут зовсім не в алгоритмі надання рекомендацій чи розподілі місць державного замовлення, вступники елементарно не подавали заяв на ці спеціалізації.

Тепер щодо конкурсних балів абітурієнтів, які отримали рекомендацію на зарахування на педагогічні спеціальності. Багато користувачів соціальних мереж, а також експертів у сфері освіти апелювали лише до мінімальних конкурсних показників вступників, що для деяких спеціалізацій склали 108 балів (Фізика), 109 (Інформатика), 114 (Математика). Ми не будемо заперечувати, що на педагогічні спеціальності вступають абітурієнти не з найвищими результатами ЗНО. Однак вважаємо, що більш коректно послуговуватися даними про середній бал рекомендованих до зарахування, оскільки мінімальний, як і максимальний бали, не показують тенденцій, а є лише поодинокими випадками. Наприклад, максимальний конкурсний бал вступника на спеціалізацію «Фізика» 194 бали, для «Інформатики» та «Математики» – 200 балів, проте це лише кілька осіб, а тому робити гучних висновки не варто.

Середні бали вступників, рекомендованих до зарахування на педагогічні спеціальності за кошти державного бюджету, складають від 178 до 141.

Найвищі середні бали мають спеціальності, де вестиметься підготовка вчителів української мови і літератури (178 балів), історії (178 балів), іноземних мов (173 бали), трохи нижчі – біології (165 балів) та математики (160 балів), найнижчі – трудового навчання (141), музичного мистецтва (148) та інформатики (148). Фактично дані засвідчують, що випускники з високими балами ЗНО, як правило, не виявляють бажання здобувати кваліфікацію вчителя хімії, фізики чи інформатики, оскільки мають набагато привабливіші пропозиції у галузі інформаційних технологій, можливо, математики та статистики. Натомість абітурієнти з дещо нижчими балами цільово (середній пріоритет рекомендованих до зарахування за спеціальністю «Середня освіта» складає 2,1) вступають на педагогічні спеціальності, однак це точно не найнижчі показники. Для прикладу, наводимо дані про середні бали рекомендованих до зарахування на бюджетні місця абітурієнтів окремих непопулярних спеціальностей:

Звичайно можна встановити мінімальний прохідний бал для педагогічних спеціалізацій на рівні 150, як це зробили в МОЗ, або допускати до участі у конкурсі лише 15-20 % абітурієнтів з найвищими результатами ЗНО, як це робить Фінляндія. Однак за таких умов виникає цілком реальна загроза невиконання державного замовлення на окремі спеціалізації взагалі.

На жаль, оприлюднені ДП «Інфоресурс» дані не дають змоги проаналізувати, хто саме з абітурієнтів йде вчитися на педагогічні спеціальності, наприклад, це випускники міських чи сільських закладів освіти? Якщо міських, то з якою чисельністю населення? Бо якщо це переважно випускники з невеликих населених пунктів, то вони справді мають нижчі результати ЗНО, а отже причини проблеми треба шукати на місцях. Можливо, ситуацію порятують опорні школи, які матимуть краще матеріально-технічне забезпечення для викладання математично-природничих предметів. І тоді збільшиться кількість охочих та спроможних складати ЗНО з математики, фізики чи хімії і вступати до закладів вищої освіти на технічні та педагогічні спеціальності. У будь-якому випадку, прості пропозиції на кшталт відмінити широкий конкурс чи заборонити набір студентів в окремих закладах вищої освіти – точно не базуються на даних вступної кампанії 2018 року. Сподіваємося, що управлінці у сфері освіти зможуть їх використати більш ефективно для формування своєї політики.

Для подготовки материала использованы данные с vstup.edbo.gov.ua и testportal.gov.ua.

Ольга Стрелюк, руководитель проектов в сфере оборазования «Громадянської мережі «Опора», г. Львов.

Освіта.ua
21.08.2018

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Вчитель
Опорні школи практично не можуть вирішити проблем глобальної міграції! За 20 років жодного випусника , який мав правдиві 6 балів, в селі не залишилося! Бо на селі немає гарно оплачуємої роботи! А "двієчники" в свій час не вчилися і зараз- працювати не бажають, і на це налаштовують своїх дітей! Школа -відображення суспільства в якому вона існує!
Вчитель
Вчитель, як суспільна группа а Україні повинна за 20 років вся зникнути! Природний добір зробив своє діло!
олег
а потім такі "ВЧИТЕЛІ" будуть навчати наших дітей! зробіть вже поріг в 150 балів при вступі до педадогічного вишу!
Віка
Для олег: І вчителів взагалі не стане.
вчитель
А ви, Олеже, ким працюєте?? Чому ви не пішли працювати вчителем....
вчитель
Багато випускників педагогічних ВНЗ не йдуть працювати в школи, бо умови та оплата праці залишають бажати кращого....Сумно, що нашій Державі не потрібні кваліфіковані вчителі(
Комментировать

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!