Стенограмма пресс-конференции Сергея Квита Борьба с коррупцией в образовании

Пресс-конференция о борьбе с коррупцией

Стенограмма пресс-конференции Сергея Квита на тему «Борьба с коррупцией в образовании: важнейшие примеры», Киев, 1 марта 2016 года.

Сергій Квіт: Перше, що стосується середньої освіти. Ви знаєте, що є дуже багато питань пов’язаних з веденням фінансової і господарської діяльності насамперед в наших школах, коли ми маємо протилежні скарги. З одного боку, скажімо, часто буває, що батьки приводять дитину в школу і їм відразу кажуть, що вони повинні заплатити певну суму за це. Це незаконно.

Такі вимоги є абсолютно незаконними. Бувають випадки, коли вчитель просить гроші просто на айфон для себе. Буває, що фандрайзінг в школах відбувається більш менш цивілізовано, коли є наприклад, дуже діловий директор, який співпрацює з батьківським колективом, звітується і директор все бере в свої руки, тому що школи мають різні потреби і батьки часто стараються щоби допомогти тій школі, де вчиться дитина, щоб все було гаразд.

Іноді ми маємо випадки, навпаки, коли батьківський колектив все тримає в своїх руках і вирішує, що треба відремонтувати і не випускає кошти ці з рук і це також іноді буває ефективно, а іноді навпаки є нарікання директора, що ця діяльність господарська відбувається паралельно і поза адміністрацією школи, тому … на минулому тижні у нас відбулося засідання колегії Міністерства освіти і науки, ми вирішили ближнім часом присвятити спеціальне засідання колегії фінансово-господарській діяльності шкіл передусім, ну і в різних навчальних закладах. Насправді тут на першому місці школи. Що ми будемо робити? Ми запросимо з регіонів представників успішних батьківських колективів, які успішно співпрацюють з школами – вони поділяться досвідом. Поділяться досвідом директори, там де вони мають успіх і там де немає нарікань.

Також ми розглянемо типові проблеми, це дуже важливо, тому що з цими проблемами школи звертаються до місцевих органів влади. Безпосереднє оперативне управління школами здійснюється місцевою владою.

Іноді, коли дуже кричущі випадки, це доходить до Міністерства і ми безпосередньо втручаємося, хоча це трохи понад нашою компетенцією, але буває, що я звертаюся чи то до голів обласних державних адміністрацій чи на районний рівень особисто телефоную, але це не вихід із ситуації, тому ми розглянемо типові проблеми і запропонуємо типові рішення і будемо їх рекомендувати місцевій владі.

Також наші юристи розроблять типові угоди і типові документи як батьки, наприклад, можуть співпрацювати з школою, як директор може співпрацювати з тими, хто хоче допомогти школі і т.д. Тобто ми будемо іти по типових проблемах і будемо пропонувати типові рішення. Це все буде опрацьовано нашими юристами і я думаю, що це буде важливий крок, щоб ми налагодили тут системну роботу щоб не було нарікань.

Друге питання, воно дуже сенситивне, це питання нерухомості, яка була вкрадена Дмитром Володимиром Табачником - нерухомість Міністерства освіти і науки. Табачник, або афілійовані особи чи фірми, і я про це скажу. Мова йде про два будинки за адресою: вул. Сагайдачного, 37 (ми собі уявляємо де це - Поділ), і також бульвар Т.Шевченка 27А. Мова йде приблизно про 3 800 м – це загальна площа, яка була виведена з під управління Міністерства і фактично приватизована.

На сьогоднішній день єдине що ми не маємо матеріалів кримінальних впроваджень тому що ми боремося в судах. Міністерство освіти і науки виступає позивачем у 6 справах в різних випадках разом з Генеральною Прокуратурою, Головним управлінням культурної спадщини Київської міської державної адміністрації і Міністерством культури України, тому що будинок по вул. Сагайдачного це історична пам’ятка і до речі зараз робляться спроби вивести цей будинок по вул. Сагайдачного з категорії об’єкта культурної спадщини, тому що приватизація об’єкта культурної спадщини в принципі можлива, але там дуже велика і спеціальна процедура, звичайно ніяких цих процедур не відбувалося і паралельно із судами за повернення цього майна відбуваються спроби вивести будинок по вул. Сагайдачного з об’єктів культурної спадщини. Ця робота триває.

Я вірю в успіх і хочу назвати для історії ці фірми, які взяли участь в крадіжці державного майна. Я хочу підкреслити, що ці фірми, можливо з тих пір, ми не маємо матеріалів як я сказав кримінальних впроваджень, можливо якісь права були передані один одному чи якимось третім особам, але ці фірми очевидно взяли участь у спробі приватизації державного майна. Це товариство з обмеженою відповідальністю «САН11», товариство з обмеженою відповідальністю «РІО-ТРЕЙД», товариство з обмеженою відповідальністю «Провідна видавнича група», товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Менеджмент», товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Артбуд».

Це ті фірми проти яких ми виступаємо в судах. І проблема тут в тому, що приватизація відбулася на папері, видимість процедури була витримана, і тому нам все це необхідно повернути назад. Тобто зараз це в активній фазі, тому що в перший рік такої фази нажаль не було, коли ми працювали в Міністерстві, але зараз ця справа розкрутилася і я сподіваюся звичайно на успіх.

Третє питання – це Національний авіаційний університет. Я тут мав спеціальну прес-конференцію колись і не одну по Національному авіаційному університету, як ви пам’ятаєте. Там проблема була в тому, що ним фактично володів і був хазяїном Максим Луцький. Для того щоби виставити його і цю компанію з університету ми зверталися навіть до Міністерства внутрішніх справ і застосовували спецназ двічі.

На сьогоднішній день оця група, яка керувала університетом перейшла до іншої тактики і зараз вони судяться проти університету в 32 судах, тобто є спроба заморочити університет в судах. Треба сказати також, що сам університет планує виступати з судовими позовами і повертати собі ті активи, які були виведені незаконно. Окрім Максима Луцького тут насамперед фігурує екс-ректор Микола Кулик.

З чим пов’язані ці активи? Мова йде про забудову і мова йде насамперед про саме маніпулювання землею – це було незаконно, дозволи ці були незаконні, але коли укладалися угоди, то університет повинен був мати певну частку квартир і ця частка іншими додатковими угодами додатково зменшувалася, але те майно, яке набувалося тими люди, що переглядали ці угоди з боку університету воно збільшувалося. Тому ми маємо кримінальні провадження і проти Максима Луцького, претензії і кримінальне впровадження висловлено і проти Миколи Кулика. Це земля, це квартири насамперед. Ну треба сказати, що наприклад, коли відбувалося саме будівництво, то електроенергія і вода використовувалася безплатно від Державного університету авіаційного. За це звичайно ніхто не думав платити. Також виявлені численні факти прихованої аренди, розбазарювання державних коштів і т.д.

Колеги, я хочу підкреслити, що в університеті відбуваються позитивні дуже зрушення. Там була обрана вчена рада нова, тому що попередня вчена рада не обиралася, вона призначалася. Тепер кожен підрозділ демократично виставив своїх представників до вченої ради і тепер на черзі там загальні збори студентів і аспірантів, які також висунуть своїх представників до вченої ради. Після цього відбудуться загальні збори колективу, які внесуть зміни в статут університету і після цього буде оголошено конкурс на посаду ректора. Тут, стосовно Національного авіаційного університету хотів би тільки згадати об’єкти, щоб вони прозвучали – об’єкти по яких зараз ідуть суди і де університет буде вимагати повернення активів собі. Це об’єкти по вулиці Михайла Донця, 2А, по просп. Космонавта Комарова, 1, об’єкт, що знаходиться на розі вул. Лебедєва-Кумача і вул. Землячки, і об’єкт по вул. Симиренка, 1.

Насамперед, мова йде про ці об’єкти. Це або квартири, або це реконструкція будівель, тобто це не завжди житлові приміщення, але те, що мало належати університету повинно бути повернене університету.

Четверте питання – це Черкаський державний технологічний університет, я також проводив окрему прес-конференцію на цю тему. Там головніші надуживання були пов’язані з іноземними студентами, це також типовий приклад нажаль для України, ми хочемо все це змінити і на сьогоднішній день я повинен сказати … як ви пам’ятаєте на тій прес-конференції по Черкасах я висловив таку ідею – ми звернулися до Служби Безпеки України з проханням надати нам офіцера, який би розбирався в цих питаннях і який би керував державним підприємством, яке займається іноземними студентами. Нажаль, ми отримали відповідь що це неможливо, оскільки в переліку посад, що можуть займати офіцери СБУ цієї посади немає і за цей час ми знайшли кваліфіковану особу – це Олена Олександрівна Шаповалова, ми з нею пов’язуємо надію на те, що ця система обслуговування іноземних студентів, мова йде не лише про навчальний процес, але і яким чином вони запрошуються, потрапляють сюди, які послуги одержують, як вони одержують візи і таке інше – це і питання безпеки самих іноземних студентів, тому що існує десь біля 350 фірм, фізичних осіб, які займаються рекрутінгом, тобто тут треба навести лад.

І що відбулося в Черкасах? Я звільнив з роботи колишнього ректора Тамару Качалу. Студенти іноземні не перетинали дуже часто кордон, і вони одержували і складали сесії. Для всіх іноземних студентів двоє осіб писали скажімо контрольні роботи. Тобто є дуже багато речей, які виявлені. Ще року не пройшло, скоро буде рік, але нажаль ці справи не розслідуються. І все що нам вдалося зробити по Черкасах, це не тільки виявити надуживання з іноземними студентами і там великі дуже суми грошей фігурують, але будь-яке судове засідання, чи позов, який був пов’язаний з Черкаським державним технологічним університетом через систему, знаєте коли комп’ютер обирає суддю, комп’ютер завжди обирав тільки Смоляр Андрія Олександровича. Також було порушено кримінальне впровадження і я про це вам доповідав і нажаль воно також не розслідується. І цей Андрій Олександрович він ходить в ресторани, Черкаси не таке велике місто, із Тамарою Качалою і вони сміються і кажуть, що вони переможуть. І ситуація дуже серйозна, і я б не приділяв аж таку велику увагу. Проблема в тому, що ми маємо факти погроз фізичною розправою стосовно Сергія Анатолійовича Назаренка, який зараз виконує обов’язки ректора цього університету. Це дуже серйозно тому що це неодноразово було. Я хочу підкреслити, що все, що ми зробили по Черкасах і по лінії СБУ і МВС все це було зроблено зусиллями з Києва. Я знаю, що деякі справи кримінальні і впровадження вони були направлені наприклад СБУ в Генеральну Прокуратуру, і Генеральна Прокуратура направила на місцеву прокуратуру, але сам факт руху документів не означає, що справи розслідуються, тому ситуація дуже серйозна. Все на місцевому рівні заглохло. І тому я маю домовленість, мав спеціальну розмову на цю тему із Арсеном Борисовичем Аваковим, Міністром внутрішніх справ, що він всі ці справи в Черкасах бере під особистий контроль і як це все має відбуватися. Тому що погрози фізичною розправою це дуже серйозні речі, тому що фігурують дуже великі гроші. Це те, що стосується Черкаського державного технологічного університету.

Іще один приклад із Ужгорода. В Ужгороді, так само, якщо мова йде про Національний авіаційний університет, що попереднє керівництво намагається туди повернутися через суди, в Черкасах Тамара Качала намагається повернутися і так само в Ужгороді попередній ректор Ужгородського національного університету, це найсильніший закарпатський університет, Федір Ващук … тобто якщо сказати які порушення там робилися, то краще сказати які порушення там не робилися, він також цілком цинічно намагається поновитися через суд, хоча його ми звільняли за його особистою заявою, тому що були вимоги студентів під час революції, він написав заяву. Він намагається повернутися і там така найбільш справа кричуща, про яку ми можемо сказати, і вона доведена, що цей факт був – він видавав двом університетам в Чехії липові дипломи Ужгородського університету, вірніше не видавав, а продавав.

Скандал виник на рівні уряду Чехії, і один університет в Празі і Пльзені, висловлювалися претензії нам. Тобто це липові дипломи, насправді це не дипломи Ужгородського державного університету, вони не були внесені в ЄДЕБО то це продаж липових дипломів. Порушень я також можу наводити дуже багато, це також Федір Ващук. Ці люди нічого не бояться і вони вважають, що знову прийшов їхній час і вони можуть повернутися.

І останнє питання на сьогодні, яке ми запланували, це стосовно ліквідації, припинення штучної монополії по виробництву дипломів про освіту. Я мав велику презентацію на засіданні уряду, але вона була дуже об’ємна, тому що питання дуже комплексне. Я хочу підкреслити, що це питання «дотабачниківське», тому що в 2000 році було створено Державне підприємство Державний центр прикладних інформаційних технологій, фактично це державне підприємство було прокладкою, яка мала за мету легітимізувати діяльність єдиного виробника всіх документів про освіту і також студентських квитків на основі фото-комп’ютерних технологій – це ДЦПІТ – прикладні інформаційні технології, також там є в назві, це приватна компанія і що ми зробили, що нам вдалося зробити? Там є дві проблеми. Для того, щоб ліквідувати монополію треба змінити нормативну базу і треба мати відповідні технології, які дозволяли би друкувати, виробляти документи про освіту поза ПІТом.

І в минулому році ми децентралізували виробництво дипломів про вищу освіту, тепер кожен університет замовляє де хоче свої дипломи і вони виглядають так як хоче сам університет – це може бути на папері, на пергаменті, на золоті, на чому завгодно. Часто університети мають свою поліграфію і тому їм це виходить дуже дешево. Здешевлення величезне відбулося, в усьому світі так, тому що захист дипломів це не пластик, і не марки, які там наклеєні, чи метал якийсь наклеєний, а захист дипломів в усьому світі – це серія і номер, яку можна знайти онлайн, це те що безплатно ми надаємо державне підприємство «Інфоресурс» надає такі послуги.

І також ми децентралізували дипломи про професійно-технічну освіту, тепер ми виробляємо бланки централізовано і вони заповнюються. Те що не децентралізовано лишилося це виробництво студентських квитків і атестатів про середню освіту. В минулому році через цю децентралізацію дипломів про вищу і професійну освіту було зекономлено 43 млн гривень. Що це за гроші? Це гроші, що частково покривалися з бюджету, частково вони покривалися значною мірою випускниками в вищих навчальних закладах. Тобто та сім’я, яка мала випускника уже з 2000 року вона платила гроші приватній компанії, яка залізла в кишеню кожному випускнику і кожному школяру і ціни призначалися абсолютно волюнтаристично і оскільки це був монополіст на це не було ради.

Але в цьому році ми сподіваємося, що нам вдасться децентралізувати, ми думаємо, що це напевно вдасться і із студентськими квитками і також мова йде і про атестати про середню освіту. Шановні колеги, це загальна інформація, яку я вам дав. І я прошу, якщо є питання я радий буду відповісти. Будь-ласка.

коррупция