Osvita.ua ЗНО Про инициативу о сроках действия сертификатов ЗНО
Про инициативу о сроках действия сертификатов ЗНО

Владимир Бахрушин о законопроекте по обеспечению равных прав на получение высшего образования

Про инициативу о сроках действия сертификатов ЗНО

05 березня група народних депутатів України (Співаковський О.В., Гордєєв А.А., Хлань С.В., Кремінь Т.Д., Вінник І.Ю.) зареєстрували проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти)" – законопроект № 2335.

Він значною мірою повторює основні ідеї знятого з розгляду авторами законопроекту. Тому нагадаю: "Жодних проблем вступної кампанії цей законопроект не вирішує, а за кількістю грубих змістових і правових помилок у розрахунку на загальну кількість слів у документі, можливо, є рекордним для України". Але автори, основна частина яких є розробниками і попереднього законопроекту, вирішили не зупинятися на досягнутому рівні. Проілюструю це лише однією фразою з їх пропозиції:

Ст. 44.4 "ПРИЙОМ НА НАВЧАННЯ для здобуття ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ на основі повної загальної середньої освіти за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників НЕЗАЛЕЖНО ВІД року його складання та РІВНЯ ЇХ ТВОРЧИХ ТА/АБО ФІЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ з урахуванням середнього бала документа про повну загальну середню освіту".

Мабуть у наступному варіанті законопроекту від цієї групи авторів ми побачимо пропозицію взагалі приймати до вищих навчальних закладів всіх, хто бажає, незалежно від спроможності вчитися і без усіляких ЗНО. Можливо, що запропонують приймати всіх на бюджетну форму навчання.

Справедливості заради слід зазначити, що деякі із зауважень до їх попереднього законопроекту автори врахували. Зокрема, новий проект подається не як окремий закон, а як поправки до чинного Закону України про вищу освіту. Уточнено деякі терміни. Також передбачені перерахунок результатів ЗНО минулих років за новою методикою оцінювання і публікація таблиці конвертації тестових балів. Втім, новий законопроект залишає невирішених питань і створює нових проблем чи не більше за попередній варіант.

Основні пропозиції нового законопроекту є такими:

1. Приймати при вступі на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) сертифікати ЗНО всіх років.

2. Передбачити визначення рівня загальної навчальної компетентності осіб, котрі здобули повну загальну середню освіту за один і більше років до складання зовнішнього незалежного оцінювання шляхом тестування вербально-комунікативної та логіко-математичної компетентностей.

У пояснювальній записці автори законопроекту зазначають, що:

"Право на освіту є конституційним правом кожного громадянина і держава має забезпечити доступність до вищої освіти. Громадяни, які після отримання середньої освіти, не вступили до вищого навчального закладу, змушені повторно складати зовнішнє незалежне оцінювання (далі – ЗНО). При цьому таке оцінювання відбувається по новій навчальній програмі, яку відповідно дані громадяни не проходили. Це ставить їх в нерівні умови з учасниками зовнішнього незалежного оцінювання, які отримали повну середню освіту в рік складання ЗНО. Таке порушення конституційних прав громадян фактично відсікає значну частину абітурієнтів від можливості здобуття вищої освіти".

Це твердження лише частково є справедливим. З об’єктивних причин неможливо забезпечити цілком рівні умови вступу для випускників різних років. Будь-яке рішення з цього приводу буде піддаватися критиці за ті чи інші порушення рівності умов. Усуваючи одну "несправедливість", автори законопроекту фактично пропонують запровадити іншу, бо прирівнювання оцінок сертифікатів різних років також не є справедливим. Особливо з огляду на цьогорічні зміни у методиці визначення результатів ЗНО. Насправді проблему можна було б вирішити в інший спосіб без внесення змін до законодавства. А саме через додаткове навчання абітурієнтів минулих років на підготовчих курсах, що існують як при більшості вищих навчальних закладів, так і окремо від них. Звісно, що у більшості випадків (але не завжди) такі курси є платними. Але зовнішнє незалежне оцінювання, хоча і потребує від держави певних коштів, є безкоштовним для абітурієнтів незалежно від кількості спроб. Крім того, складаючи тести повторно, випускники минулих років отримують і певні переваги. Бо за статистикою, наприклад, для американського тесту SAT результати повторного тестування зазвичай є дещо кращими, ніж результати першої спроби.

Абсолютно безграмотним є твердження авторів законопроекту у пояснювальній записці, що з урахуванням їх пропозиції "Закон зобов’язує Уряд забезпечити у вступній кампанії в 2015 році рівність усіх сертифікатів про зовнішнє незалежне оцінювання незалежно від їх року складання". Папір, як відомо, все стерпить. Але рівність нерівних за своєю сутністю показників неможливо забезпечити прийняттям Закону чи Постанови Уряду.

Чи мають автори конкретні пропозиції, як саме можна забезпечити рівність цих сертифікатів? Імовірно, вони припускають, що питання можна вирішити, доповнюючи, згідно з їх пропозицією, "пункт 2 статті 45 останнім абзацом такого змісту: Спеціально уповноважена установа, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання, забезпечує розміщення на своєму офіційному веб-сайті таблиці конвертації тестових балів в оцінки за відповідною рейтинговою шкалою із кожного предмета освіти незалежно від року складання ЗНО". Але чомусь автори законопроекту не спробували відповісти на запитання, звідки ця спеціально уповноважена установа повинна отримати такі таблиці.

Гіпотетично можна створити таблиці конвертації балів, якщо у бюджеті знайдуться декілька зайвих мільйонів гривень для термінового розроблення відповідної методики (якої сьогодні не існує навіть у проекті) та оплати праці фахівців, що будуть визначати пороги «склав/ не склав» для минулорічних тестів і здійснювати перерахунок. Але навіть гіпотетично неможливо припустити можливість переконати громадськість у тому, що цей перерахунок зроблений коректно і забезпечує рівні умови вступу для випускників різних років.

Ще одним фактором, який унеможливлює використання сертифікатів минулих років є те, що в цьому році у порядку експерименту ЗНО з української мови та літератури поєднано з державною підсумковою атестацією випускників. Це означає, що відповідний тест складатимуть всі випускники, а не лише ті, хто планує вступати до вищих навчальних закладів. А це зовсім інша за загальним рівнем підготовленості група учасників тестування. Підсумкові оцінки ЗНО є рейтинговими за своєю сутністю. Тому істотна зміна масиву учасників теж є важливою причиною непорівнянності підсумкових балів ЗНО різних років. На відміну від попереднього випадку, цю непорівнянність взагалі неможливо усунути за допомогою будь-яких таблиць конвертації балів.

Слід зазначити, що практично у всіх країнах, де використовують стандартизовані тести при вступі до вищих навчальних закладів, термін дії сертифікатів дорівнює декільком (найчастіше 2 – 5) рокам. Втім, в них існує також і практика обмеження цього терміну, якщо відбуваються істотні зміни у порядку тестування, змісті тестових завдань чи методиці визначення підсумкових результатів. Тому при подальшому вдосконаленні системи ЗНО слід виходити з того, що поступове збільшення терміну дії сертифікатів ЗНО до 3 – 5 років треба розглядати, як один з важливих напрямів вдосконалення і критеріїв якості тестів. Але у цьому році через радикальну зміну методики оцінювання та умов тестування зарахування результатів минулих років є неможливим.

У пояснювальній записці автори законопроекту зазначають, що "Загальносвітовою, в тому числі і визнаною в Україні, є практика оцінювання рівня навчальної компетентності за допомогою тесту загальної навчальної компетентності. Даний тест визначає можливість громадянина опанувати знання". Ці твердження лише частково відповідають дійсності.

Наприклад, в США при вступі до вищих навчальних закладів дійсно використовують результати тестів SAT, подібних до розроблюваних в Україні тестів загальної навчальної компетентності. Аналогічні тести використовують в Австралії, Великій Британії, Ізраїлі, Швеції та деяких інших країнах. Втім, не менш поширеним є і використання з цією метою результатів предметних тестів. Зокрема, така практика існує в Китаї, Німеччині, Польщі тощо. В багатьох випадках ті самі предметні тести використовують і при підсумковій атестації з програм повної загальної середньої освіти. Можливість поєднання ЗНО з державною підсумковою атестацією випускників загальноосвітніх закладів обговорюється і в нашій країні. Також, у багатьох випадках використовують різні форми поєднання двох типів тестів для оцінювання якості освіти.

В Україні тести загальної навчальної компетентності розробляють вже багато років. Приклад такого тесту можна подивитися за посиланням. Багато експертів зазначають їх переваги порівняно із предметними тестами. Зокрема, директор школи "Афіни" Олексій Греков відзначає такі переваги ТЗНК. Цей тест, за його словами:

- має міждисциплінарний характер;

- не перевіряє "знання" та "навички" роботи за заданими алгоритмами;

- досліджує здатність логічно мислити в умовах обмеженого часу на прийняття рішень;

- вимагає розвинених навичок зіставлення різнорідної (текстової, числової й графічної) інформації.

Але при всіх перевагах, з погляду використання у ЗНО, ТЗНК має один принциповий недолік. Через різні причини, насамперед фінансові, апробація цього тесту не була завершена. Є певні питання стосовно сфери його можливого застосування (а вона впливає на підбір завдань, їх формулювання, рівень складності тощо). Потрібно визначитися, де саме і з якою метою буде використовуватися ТЗНК. Сьогодні розглядаються такі варіанти:

- ТЗНК як альтернатива тестів з дисциплін для окремих спеціальностей (той варіант, що розглядають автори законопроекту);

- ТЗНК як елемент державної підсумкової атестації при закінченні базової загальної середньої школи;

- ТЗНК як елемент вступних випробувань до магістратури.

Можливі й інші варіанти. Але ж все це істотно впливатиме на зміст тесту. Наприклад, при обговоренні застосування ТЗНК при вступі на бакалаврські програми розробники спочатку пропонували використовувати його замість тестування з непрофільної дисципліни. Є й інші пропозиції – використовувати його замість тесту з профільної дисципліни у випадках, коли ця профільність є умовною (готельне господарство, менеджмент, соціальна робота тощо). Але як тоді бути з іншими тестами? Чи потрібно додатково до ТЗНК складати передбачений Умовами прийому обов’язковий для всіх спеціальностей тест з української мови і літератури, чи тест з математики? Адже ТЗНК вже містить відповідні компоненти. У чинному Законі про вищу освіту немає вимоги про обов'язковість мовного тесту, це вимога підзаконного акту. Тому немає принципової проблеми у тому, щоб ТЗНК використовувати замість тестів з мови і математики. Але будь-яке рішення з цього питання неодмінно вплине на концепцію та зміст завдань ТЗНК.

Не мають чіткого визначення використовувані у законопроекті поняття загальної навчальної компетентності, вербально-комунікативної та логіко-математичної компетентностей. Ці терміни не є загальноприйнятими і допускають різне тлумачення. Пропонуючи запровадження тестів з вимірювання цих компетентностей, автори мали б одночасно запропонувати внести до ст. 1 Закону про вищу освіту нормативні визначення відповідних понять, які мають використовуватися при створенні і оцінюванні якості ТЗНК.

Ще одне запитання, яким має бути рівень складності завдань ТЗНК? Варіант цього тесту, що використовували при апробації, передбачав практично ті самі вимоги до знань, що і звичайний тест з математики. Але через нестандартні формулювання завдань, вони у середньому були навіть складнішими, ніж в предметному тесті. Якщо є намір використовувати ТЗНК не для відбору майбутніх математиків, фізиків та інженерів, то доцільно було б звузити предметну галузь логіко-математичної складової ТЗНК. Бо в існуючому вигляді цей тест є занадто складним для абітурієнтів спеціальностей, що не вимагають поглибленої математичної підготовки студентів.

Законопроект не містить чіткої відповіді на запитання про сферу застосування ТЗНК при вступі до вищих навчальних закладів, але дає підстави припустити, що автори розглядають його взагалі як альтернативу тестам з дисциплін. Тобто замість 3 – 4 предметних тестів пропонується складати єдиний ТЗНК. Саме так можна розуміти пропозицію про використання ТЗНК для визначення рівня загальної навчальної компетентності осіб, котрі здобули повну загальну середню освіту за один і більше років до складання ЗНО. Але тоді потрібно вносити зміни і до п. 5 ст. 44, яка визначає правила формування конкурсного бала при вступі. А також надати відповідь на запитання, чи є пропонована законопроектом можливість складання одного тесту замість трьох чи чотирьох, що передбачають чинні Умови прийому), прикладом забезпечення рівного доступу до вищої освіти. Якщо ж йдеться про можливість заміни тесту з однієї з дисциплін на ТЗНК, то постає інше питання – як ВНЗ мають забезпечувати рівність умов прийому для абітурієнтів, конкурсні бали яких складаються з різних компонент?

Немає підстав стверджувати, що ТЗНК у тому вигляді, яким він є сьогодні, створює більш рівні умови для абітурієнтів, які закінчували шкільне навчання в різні роки, чи абітурієнтів, що протягом шкільного навчання мали різні умови доступу до якісної освіти. Немає жодних результатів досліджень, які б підтверджували те, що ці тести вимірюють не рівень знань, а рівень здатності "опановувати знання", і їх результати не залежать від оточення, якості вчителів та навчального закладу, можливості користуватися послугами репетиторів тощо. Натомість відомо, що для аналогічного американського тесту SAT існує істотна кореляція між результатами та рівнем доходів сім’ї.

Експерименти з використання ТЗНК виявили певні проблеми, які ще потрібно усунути. Зокрема, це стосується прогностичної валідності тестів для окремих спеціальностей і вищих навчальних закладів. З причинами цього треба розбиратися. У будь-якому випадку поки ще зарано стверджувати, що ці тести визнані в Україні.

Автори проекту стверджують, що у 2009 році тест загальної навчальної компетентності був розроблений та апробований Українським центром оцінювання якості освіти, тому його запровадження можливо у найкоротші строки. Це твердження не відповідає дійсності. Насправді, наприкінці 2009 р. було лише затверджено Концепцію цього тесту. У 2010 р. було розроблено й апробовано пробний варіант, а у 2011 – 2012 р. – виконано пілотування ТЗНК в декількох регіонах. На цьому через брак коштів роботу було зупинено. Лише у минулому році повернулися до обговорення практичних питань створення ТЗНК. Але навіть якщо припустити, що вирішено всі принципові питання (а це не так), то треба врахувати, що тільки від початку розробки тестів до можливості їх застосування під час приймальної кампанії потрібно не менше 2-3 років. Бо треба наповнювати банк завдань, виконувати їх експертизу та апробацію, здійснювати відбір за показниками якості та іншими параметрами тощо. Тому немає жодних підстав пропонувати використовувати ТЗНК вже під час цьогорічного ЗНО чи навіть у ЗНО-2016.

В ст. 3 законопроекту автори пропонують Кабінету Міністрів України "у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом … привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом". Виконання цієї вимоги неможливе без внесення інших змін до Закону про вищу освіту. Крім зазначеного вище, імплементація пропонованих норм потребує, змін:

  • до п. 2 ст. 44 стосовно терміну оприлюднення Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів, затверджуваних центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;
  • до п. 2 ст. 45 стосовно термінів затвердження та оприлюднення переліку програм зовнішнього незалежного оцінювання для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти, а також стосовно дотримання єдиних вимог до процедур проведення ЗНО;
  • до п. 3 ст. 45 стосовно терміну затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання.

У пояснювальній записці автори стверджують, що "Реалізація акта не потребує фінансових витрат з Державного бюджету України". Це твердження також не відповідає дійсності. Відповідно до п. 7 ст. 45 Закону про вищу освіту, "фінансування заходів з проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету". Тільки пропоноване створення таблиць конвертації результатів минулорічних ЗНО у нову шкалу оцінювання імовірно потребуватиме декількох мільйонів гривень. Ще більших витрат може вимагати створення тестів загальної навчальної компетентності.

Як висновок можна зазначити таке. Пропонований проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти)":

  • не вирішує проблем, для розв’язання яких його пропонується прийняти;
  • не може бути реалізований на практиці;
  • потребує внесення додаткових змін до Закону про вищу освіту;
  • потребує суттєвих додаткових фінансових витрат з державного бюджету України.

Тому цей законопроект доцільно відхилити, а ще краще – відкликати без подальшого розгляду задля економії бюджетних коштів і робочого часу депутатів і співробітників апарату Верховної Ради.

Разом з тим, як і у висновку щодо попереднього законопроекту, зазначу, що існує потреба у подальшому вдосконаленні процедур і програм зовнішнього незалежного оцінювання, а також умов вступу до вищих навчальних закладів. Важливим елементом цих заходів може стати запровадження тестів загальної навчальної компетентності, а також поступове подовження термінів дії сертифікатів ЗНО. Але робити це потрібно не поспіхом, а шляхом розробки і реалізації виваженої комплексної програми реформування ЗНО, яка б враховувала, як нові напрацювання фахівців у сфері освітніх вимірювань, так і наявні ресурсні та інші обмеження.

Володимир Бахрушин, Освітня політика

Освіта.ua
19.03.2015

Ведущие компании и учебные заведения Предложения от ведущих учебных заведений Украины и зарубежья. Только лучшие вузы, компании, образовательные курсы, школы, агентства.
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
N
Интересно, а какой IQ у этих 5 депутатов, раз они не в состоянии понимать элементарных вещей. Лучше бы предложили отменить льготы при поступлении. Знания - это должен быть единственный критерий для поступления. А проблемы льготных категорий населения государство должно решать другими способами. Если ребенок не смог поступить, то видимо и базы для обучения в вузе у него нет. Зачем стране специалисты, попавшие в вузы по льготным спискам ? А кто работать будет, кто будет развивать страну ?А потом нам , то лечиться не у кого, то учить некому....(((

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!