 |
Были ли наши школы оборудованы, а ученики готовы к обучению дистанционно? |
Готовность школ к работе в условиях пандемии: данные PISA
Нашим педагогам (как руководству, так и учителям) следует наконец начать оценивать себя объективно, в том числе и отчитываясь «наверх» об имеющихся ресурсах для обеспечения качественного дистанционного обучения и о своей возможности его осуществлять.
Чергове число матеріалів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) «PISA in Focus», оприлюднене й українською мовою, присвячене питанню «Чи були школи обладнані, а учні готові до навчання дистанційно?».
Міжнародні експерти схарактеризували ситуацію із забезпеченням шкіл у різних країнах світу освітніми онлайновими платформами для дистанційного навчання та професійними ресурсами, які доступні вчителям, щоб навчитися користуватися цифровими пристроями, станом на 2018 рік, тобто якраз напередодні епідемії COVID-19.
Україна серед інших країн світу, як свідчать дані PISA…
…
Тут зараз пропоную зупинитися й спробувати пригадати ситуацію з рівнем готовності вчителів до роботи онлайн, із обладнанням наших шкіл потужними комп’ютерами, якісним програмним забезпеченням, освітніми онлайн-платформами у 2018 році.
Пригадали?
Тепер згадайте 2019/20 навчальний рік, коли вдарила криза й школи змушені були в авральному порядку переходити на дистанційку… Наскільки добре наші школи виявилися тоді забезпеченими потужними комп’ютерами, якісним програмним забезпеченням, дієвими освітніми онлайновими платформами, наскільки високим виявився тоді рівень готовності вчителів до роботи онлайн? Пригадали?
Чи узгоджуються ваші спогади про 2018 рік зі спогадами про 2019/20 навчальний рік?
А можливо, вони узгоджуються з баченням ситуації т. в. о. Міністра освіти і науки станом на жовтень 2020 року, згідно з яким «Україна на сьогодні відносно готова до дистанційної форми освіти»?
А тепер, оскільки завдяки попередньому «мисленнєвому експерименту» ви, як можна припустити, уже дали собі певні відповіді на поставлені питання, спробуйте, не дивлячись на наведений нижче графік, спрогнозувати, де серед майже 80 країн / економік, які брали участь у дослідженні PISA, могла бути наша країна у 2018 році за відсотком учнів шкіл, директори яких погодились або цілком погодились із тим, що в них у школі наявна ефективна освітня платформа для підтримки онлайн-навчання.
Якою була у 2018 році Україна на тлі інших країн світу?
- Серед 30 країн / економік із найкращим забезпеченням шкіл ефективними освітніми платформами?
- Серед 30 країн / економік із посереднім рівнем забезпечення шкіл ефективними освітніми платформами?
- Серед 30 країн / економік із найгіршим рівнем забезпечення шкіл ефективними освітніми платформами?
Спрогнозували? Чесно робили прогноз? Ну що ж, зараз подивіться на діаграму зі згаданого на початку статті «фокусу».
Доступна ефективна освітня платформа для підтримки онлайн-навчання
Відсоток учнів шкіл, директори яких погодились або цілком погодились із тим, що в них у школі наявна ефективна освітня платформа для підтримки онлайн-навчання
Примітки: Статистично істотні значення відображаються темнішими тонами.
1. Соціально-економічно неблагополучна (благополучна) школа – це школа, соціально-економічний профіль якої (тобто середній соціально-економічний статус учнів у школі) знаходиться в нижній (верхній) чверті PISA-індексу економічного, соціального та культурного статусу серед усіх шкіл відповідної країни / економіки.
Країни та економіки впорядковано відповідно до зменшення відсотка шкіл, у яких є ефективна платформа підтримки онлайн-навчання.
Джерело: База даних OECD, PISA-2018, Таблиця V.B1.5.15 і Таблиця V.B1.5.16.
Хочеться вірити, що ваш прогноз справдився й ви дійсно маєте докази того, що наша шкільна система освіти станом на 2018 рік була однією з 30 найкращих у світі в аспекті забезпечення шкіл ефективними освітніми онлайновими платформами, за посередництва яких учителі могли взаємодіяти між собою та з учнями, якісно провадячи освітній процес (66% забезпеченості).
Якщо вірити словам керівників шкіл у 2018 році, то цілком логічним було б припускати, що у 2019/20 навчальному році наші школи доволі легко могли ефективно зреагувати на кризу COVID-19. Чи не так?
Зреагували?.. Легко?.. Ефективно?..
Поміркувати є над чим…
А зараз продовжмо розвивати нашу спроможність прогнозувати, спробувавши, знову ж таки не дивлячись на наступну діаграму, припустити, як у 2018 році в наших школах були справи з доступністю для вчителів ефективних професійних ресурсів щодо використання цифрових пристроїв в освітньому процесі.
Якою була у 2018 році Україна на тлі інших країн світу?
- Серед 30 країн / економік із найкращою доступністю для вчителів професійних ресурсів щодо використання цифрових пристроїв?
- Серед 30 країн / економік із посередньою доступністю для вчителів професійних ресурсів щодо використання цифрових пристроїв?
- Серед 30 країн / економік із найгіршою доступністю для вчителів професійних ресурсів щодо використання цифрових пристроїв?
Ефективні професійні ресурси, які доступні вчителям, щоб навчитися користуватися цифровими пристроями
Відсоток учнів у школах, директори яких погодились або цілком погодились із тим, що в них учителям доступі ефективні професійні ресурси щодо використання цифрових пристроїв
Примітка: Статистично істотні значення відображаються темнішими тонами.
1. Соціально-економічно неблагополучна (благополучна) школа – це школа, соціально-економічний профіль якої (тобто середній соціально-економічний статус учнів у школі) знаходиться в нижній (верхній) чверті PISA-індексу економічного, соціального та культурного статусу серед усіх шкіл відповідної країни / економіки.
Джерело: OECD, база даних PISA-2018, Таблиця V.B1.5.15 і Таблиця V.B1.5.16.
Ваш прогноз підтвердився?
Можна припустити, що під впливом досвіду проходження першого «квесту», ви, незалежно від того, що собі думали на початку статті, обрали, імовірно, першу опцію. І не помилилися: виявляється, Україна й тут серед 30 найкращих. Але водночас і помилилися, бо вона не просто серед 30, а серед 10 найкращих: на думку більш ніж 80% керівників вітчизняних закладів освіти, у 2018 році наші вчителі мали надзвичайні можливості для підвищення рівня професійної майстерності в галузі використання ІКТ в освітньому процесі.
Отже, доводиться констатувати: якщо довіряти словам керівників шкіл у 2018 році, то цілком упевнено можна стверджувати, що до початку епідемії COVID-19 наші школи мали б бути готові легко й спокійно перейти на якісну дистанційку.
Перейшли?.. Легко?.. Спокійно?..
Я щиро б тішився, якби це було так, але…
У простій сільській школі «з ефективною освітньою онлайн-платформою та вчителями, які мали професійні ресурси, щоб навчитися використовувати ІКТ в освітньому процесі», де навчаються четверо моїх племінників, дистанційне навчання як на початку епідемії, так і сьогодні має такий вигляд: сфотографовані найчастіше написані від руки завдання (часто це переліки тем і вправ з підручників) учителі надсилають у вайбері дітям / батькам, а ті, своєю чергою, фоточки якось виконаних завдань повертають назад… І добре хоч так. А деінде ситуація була й гіршою, а деінде вона й донині залишається складною…
Це пов’язано з багатьма чинниками (типом закладу освіти, місцем його розташування, наповнюваністю тощо, тощо, тощо). Про ці чинники та їхній зв’язок зі спроможністю наших шкіл станом на 2018 рік забезпечувати дистанційне навчання можна більш детально почитати в розділі 5 Національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018.
Фахівці ОЕСР наголошують: «Оскільки COVID-19 впливає на життя та освіту багатьох людей у всьому світі, уряди та школи повинні приймати жорсткі рішення щодо ефективного розподілу своїх ресурсів. Результати PISA-2018 можуть допомогти в цьому, окресливши: 1) підгрупи учнів чи шкіл, які можуть найбільше постраждати від кризи; 2) цифрові ресурси та підтримку, які можуть знадобитися для допомоги вчителям і учням; та 3) конкретні політики та практики, пов’язані з цифровими технологіями, які мають найбільший вплив на успішність і справедливість в освіті».
Абсолютно підтримуючи дослідників у їхній переконаності в тому, що об’єктивні дані PISA можуть допомогти системам освіти приймати правильні й ефективні рішення, особливо в кризових ситуаціях, усе ж доводиться з прикрістю визнавати: ця переконаність має під собою ґрунт там, де зібрані дані відповідають реальному стану речей. У випадку ж з Україною є великі сумніви щодо того, що відповіді керівників наших закладів загальної середньої освіти щодо наявності освітніх онлайн-платформ і професійної підготовки вчителів до роботи з ІКТ були у 2018 році чесними й об’єктивними. Якби це було не так – то…
Одним словом, нашим освітянам (як вищому керівництву, так і керівникам закладів освіти й педагогам) варто нарешті почати оцінювати себе об’єктивно, зокрема й звітуючи «наверх» про наявні ресурси для забезпечення якісного дистанційного навчання і про свою спроможність його здійснювати дійсно якісно. І можливо, тоді щось почне змінюватися на краще. «Пізнайте правду, і правда визволить вас» (Ів. 8, 32).
Василий Терещенко, для Освіта.ua
Освіта.ua
23.11.2020
