 |
Действительно ли изменения программы помогут по-новому организовать учебный процесс |
У червні «народились» нові навчальні програми для 5-9 класів з 17 основних предметів загальноосвітньої школи. Про те, чи справді зміни програми з іноземних мов допоможуть вчителям по-новому організувати навчальний процес, а дітям швидко та ефективно вивчити предмет розповідає вчитель німецької мови, методист відділу освіти виконавчого комітету Стрийської міської ради Ксеня Смірнова.
Навчальні програми з іноземних мов з’явилися і це чудова новина. Документ чітко і зручно структурований, виділені вимоги окремо до викладання предмету у спеціалізованих школах із поглибленим вивченням іноземних мов, у загальноосвітніх навчальних закладах та вимоги до викладання другої іноземної мови.
Новинкою стала Пояснювальна записка, яка є дуже лаконічною, але, водночас, тут зібрані основні поняття, такі як функції чи завдання іноземних мов, з якими вчитель може ознайомитись і пізніше враховувати при плануванні занять.
Приємно, що в оновленій програмі з іноземних мов нарешті з’явилися дескриптори Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, зокрема під час опису, наприклад, очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів чи лінгвістичної компетенції наприкінці 9-го класу та що основний документ містить основні параметри для оцінювання навчально-пізнавальних досягнень учнів.
І тут же виникають логічні запитання до змісту оновленої програми.
По-перше, як проводити проміжний контроль результативності навчання учнів, які відповідно до документа МОН, наприкінці 9-го класу в загальноосвітньому закладі повинні бути на рівні А2+?
Який рівень володіння першою іноземною мовою повинен бути у 6-му чи 7-му класі?
І взагалі, чи можливо досягти із визначеними в оновленій програмі загальними характеристиками ситуативного спілкування та мовним лексичним і граматичним інвентарем А2+ наприкінці 9-го класу?
Хтось проводив якийсь експеримент чи спостереження на прикладі конкретних навчальних закладів? Скільки потрібно для цього годин тощо?
Хотілось би звернути увагу на одну дуже важливу деталь, з якої починається вся «філософія» Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, а саме - діяльнісно-орієнтований підхід у вивченні іноземних мов.
Ось коротка цитата із європейського документа:
«користувачі мови й ті, що її вивчають, є насамперед «соціальними агентами» або ж членами суспільства. Вони мають виконувати певні завдання у певних умовах, специфічному оточенні та в окремій сфері діяльності».
Отже, виклад матеріалу повинен бути зорієнтований на його практичне застосування, а мову вивчати потрібно так, щоб нею можна було спілкуватися відразу після перших занять, а не через 11 років навчання.
На початковому етапі комунікація учня відповідно до діяльнісно-орієнтованого підходу є, звичайно, дуже проста, але цілком реальна і кожен новий урок мав би розширювати комунікативні можливості особи, що вивчає іноземну мову. Саме цей підхід став фундаментом для тривалих досліджень та народження Загальноєвропейських рекомендацій щодо вивчення, викладання та оцінювання мови та усього, що там описано, разом із рівнями A, B, C та дескрипторами.
То що ж відбулось з «програмним наповненням» з іноземних мов? Відповідь – нічого.
Ті ж самі нудні теми з 5-го по 9-й клас, які вперто повторюються з року в рік: «Моя сім’я», «Спорт», «Покупки», «Засоби масової інформації», «Україна», «Велика Британія»; вимоги до опанування лексичного матеріалу залишилися також, в основному, старими, нікуди не зникла та ж складна, перенасичена граматика.
Діяльнісно-орієнтованого підходу під час оновлення програм не встигли врахувати, зате дескриптори та кінцеві цілі прописали дуже впевнено. Усе це, чомусь, схоже на протермінований торт, який не спекли по-новому, а поспіхом помістили у нову розмальовану коробку і причепили зверху бантик.
Невеликий приклад для порівняння: на рівні А2 учень (приблизно 8-го класу) мав би наступним чином використовувати іноземну мову відповідно до РРЄ: запитувати про/і купувати повсякденні товари чи квитки для подорожі, здійснювати прості трансакції в магазинах чи на пошті, замовляти їжу, писати і розуміти особисті листи, висловлювати вдячність чи вибачення, розуміти прості пояснення та недовгі аудіоуривки тощо.
А ось які стоять мовленнєві функції з 8-ми визначених тем(засоби масової інформації, музика, література, Україна, Велика Британія, шкільне життя тощо) оновленій українській програмі для учня 8-го класу:
Це і є різниця між дескрипторами Загальноєвропейських рекомендацій відповідно до діяльнісно-орієнтованого підходу та вимогами української оновленої програми з іноземних мов на прикладі одного класу загальноосвітньої школи.
Проте є дуже важливий текст в нашому основному документі для вчителів іноземних мов, на якому варто наголосити:
«Навчальна програма є рамковою, а відтак не обмежує діяльність учителів у виборі порядку вивчення та змісту кожної теми».
Ця маленька хитрість, яка дозволяє вчителям або зважати, або не зважати на вимоги програми та покладатися, в першу чергу, на свою власну ініціативу у виборі якісних підручників та побудові цікавого навчального процесу відповідно до потреб учнів.
Хороший підручник – це, мабуть, 70% успіху у швидкому і якісному вивченні іноземної мови. Те, що оновлена програма «не обмежує діяльність учителів» особливо тішить представників іноземних видавництв, адже саме їхні, оригінальні, підручники найкраще можуть влитися в шкільний навчальний процес і «вивести» учня на рівень А2+ наприкінці 9 класу, навіть взагалі не зважаючи на програму. Така навчальна література, правда, досить вартісна: навчальні комплекти (підручник - зошит - диск) можуть коштувати від 300 грн до 600 грн на рік-півтора навчання. Крім того, використання оригінальних підручників часто вимагатиме ще й аудіообладнання для повноцінних занять з іноземної мови. Все це чудово, але чи всі українці зможуть собі уявити таку розкіш у своїх школах? Хотілось би вірити, що англійська, яку найбільше вивчають в українських навчальних закладах як першу іноземну мову і яка є першою необхідністю для Європейської інтеграції нашої країни, нарешті може стати не лише привілеєм обраних.
«Дозвіл» вчителям в оновленій програмі на використання оригінальних підручників не забезпечить ними усі навчальні заклади України, а цілі Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти можуть бути досягненні, як правило, лише із європейськими навчальними матеріалами. Не дуже заможні батьки й звичайні навчальні заклади продовжуватимуть вивчати англійську мову по безкоштовних державних книжках, про ефективність яких краще мовчати ніж говорити.
Ось відповідь Міністерство освіти і науки України стосовно нових книг до оновлених програм у чаті на сторінці Фейсбук: «усі підручники передруковують кожні 5 років. Під це оновлення новіпідручники друкувати не будуть, однак, буде підготовано збірник завдань для вчителя та учнів, де в межах вивчення тем програми діти наскрізно оволодіватимуть наскрізними навичками». Тому й, мабуть, з’явилася фраза в програмі про те, що цей документ «не обмежує діяльність учителів», які повинні просто стати незалежними від підручників творцями-експериментаторами, які просто ведуть своїх учнів до успіху.
Окремої уваги потребує аналіз програми для другої іноземної мови.
У Загальноєвропейських рекомендаціях є розділ 8.2. «Напрями у складанні програм», в якому сказано, що програми відповідно до РРЄ можуть керуватись трьома головними принципами, у першому з яких наголошується: «Викладання і вивчення будь-якої мови також має розглядатись у єдності з викладанням інших мов в основній системі та способами, які обираються учнями для довгострокового застосування своїх зусиль з метою розвитку різних мовленнєвих дій».
Часто батьки протестують проти другої іноземної мови, мотивуючи це тим, що діти надто перевантажені, а навчальний матеріал нелегкий. Учням доводиться багато вчити напам’ять слів, правил, текстів, купувати додаткові робочі зошити, готувати непрості краєзнавчі проекти, ходити на платні додаткові заняття, щоб хоч якось наздогнати пропущене на уроках. Дорослі і діти свідомо відмовляються від другої іноземної щоб відсторонитися від зайвих проблем, а керівництво навчального закладу не знаходить аргументів «за», окрім того, що виправдовує досвідченого і відповідального вчителя другої іноземної, який не може навчати по-іншому, бо така от вже «важка програма».
У наших школах нерідко предмети викладаються настільки ізольовано один від одного, що в учня не раз, мабуть, виникає відчуття, що він мандрує між різними хаотичними галактиками. Вже заговорили про інтегровані уроки з інших предметів, але з іноземних мов граніт науки довбеться на окремих скелях й досі, водночас в обох випадках використовуються абсолютно ідентичні інструменти.
На англійській ми вивчаємо вже четвертий рік поспіль свята та традиції в Україні й з німецької те ж саме, там ми вивчаємо погоду – і там теж, там магазин з продуктами кожного року, а тут ще й німецькою знову ті самі тексти про супермаркет.
Хіба тут не знудишся?
Дублювання, повторення, непослідовність недопустимі у навчанні іноземних мов, бо саме ці речі вбивають мотивацію, викликають відразу і створюють мовний бар’єр.
Другий принцип, яким би мали керуватись програми відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій каже:
«варіювання єдино можливе, особливо у школах, якщо враховується вартість ефективності системи, для того щоб уникнути непотрібного повторення і забезпечити економічність шкали та перенесення умінь, який полегшується лінгвістичною диверсифікацією».
І тут же слід відразу звернути увагу на принцип третій:
«підходи й заходи, пов'язані з укладанням програм, зовсім не повинні обмежуватись створенням програм, прийнятих ізольовано для кожної мови. Це має бути інтегрована програма для кількох мов».
Мабуть, у поспіху «реформатори» червневих програм на цей розділ у Загальноєвропейських рекомендаціях не звернули уваги.
Український рекомендаційний документ для вивчення другої іноземної мови, на жаль, за структурою майже дублює зміст для першої іноземної, жодної інтеграції чи взаємозв’язку між мовами, що вивчаються, не спостерігається.
Іноземна мова є предметом непростим для вивчення і потребує особливих зусиль від учнів, щоб нею оволодіти, від вчителів - особливих вмінь і знань, щоб дітей навчити, від школи – особливих умов, щоб процес навчання був реалізований повною мірою.
Друга іноземна мала б мати докорінно іншу сутність, предмет мав би бути спрощений, щоб стати посильним для дітей у загальноосвітній школі і не викликати стресу ні в них самих, ні в їхніх батьків. Рівень А2 наприкінці 9-го класу є недосяжним у школах з тижневим навантаженням у 2 години.
Професор Омелян Вишневський в одній зі своїх статей писав про курс іноземних мов з заняттями двічі на тиждень протягом кількох років: «у такий спосіб забезпечується «успішне» забування того, про що йшлося на попередньому уроці», учень здобуває якісь навички й відразу їх втрачає.
Предмет «друга іноземна мова» губить свою практичну цінність і його з легкістю викреслюють зі шкільного розкладу, а сотні хороших вчителів німецької, французької, іспанської мов залишаються непотрібними вигнанцями через «програмну» недосконалість.
На завершення хотілось би сказати, що справжня реформа навчальних програм з іноземних мов ще попереду, її можна провести лише пліч-о-пліч з вчителями-практиками, не поспіхом, а виважено і ґрунтовно, залучаючи загальноосвітні заклади до проведення педагогічних експериментів, апробацій тих чи інших методик, аналізу підручників, впровадження новітніх навчальних технологій тощо. І якщо вже опиратися на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, то не робити це вибірково, а з аналізом усіх особливостей сучасної української школи.
Логічним було б розпочати реформування програми з обов’язкового ЗНО з англійської мови чи іншої першої іноземної, щоб визначити, на якому справжньому рівні володіння знаходиться цей предмет в нашій країні.
«Оновлення програм» пролунало гучною акцією, а так би хотілось, щоб освітні реформи не лише бриніли популізмом, але й мали практичну мету і могли насправді покращити викладання і вивчення іноземних мов.
Ксения Смирнова, учитель немецкого языка, методист отдела образования исполнительного комитета Стрыйского городского совета, Освітня політика.
Освіта.ua
14.08.2017
МОН проведет повторное обсуждение программ курса «Естественные науки»
...
24.07.2017
Facebook |
Twitter |
