Урок-залік і його аналіз

Ефективність уроку-заліку значною мірою залежить від його підготовки. Перш за все вчителю слід визначитись, чи доцільно проводити залік з даної теми або розділу навчального курсу. Як правило, на урок-залік виносяться вузлові, центральні теми курсу предмета, тобто найбільш значущі та найбільш складні для засвоєння учнями. У процесі підготовки до заліку вчитель відбирає відповідний матеріал, виділяє в ньому головне, істотне, складає перелік питань, що охоплюють основний зміст розділу (закони, теорії, ідеї, алгоритми); розробляє диференційовані завдання практичного й теоретичного характеру. Запитання, що виносяться на залік, доцільно формулювати так, щоб відповіді на них були розраховані на виявлення в учнів умінь аналізувати, співставляти, узагальнювати, систематизувати, робити висновки та пропозиції, тобто рівня загальнонавчальних навичок і вмінь.

Учителю слід скласти додатковий перелік запитань, які можна було би ставити учням у випадку виникнення ускладнень у процесі складання заліку. Крім того, до заліку потрібно підготувати довідкову літературу, методичні посібники, підручники, демонстраційний матеріал, ТЗН та інші види наочності (таблиці, малюнки, схеми, графіки, комп'ютер), використання яких допомагало би більш об'єктивно виявити досягнення учнів з визначеної для заліку теми.

Важливою стороною проведення уроку-заліку є підготовка до нього учнів і технологія його проведення. Учні заздалегідь знайомляться з питаннями, що виносяться на залік, виконують завдання практичного характеру, певною мірою аналогічні тим завданням, що включені до заліку. У процесі підготовки до заліку учні класу можуть бути розподілені на групи за рівнем навчальних досягнень та інтересами; для кожної групи визначаються консультанти із числа сильних учнів.

Що стосується технології проведення заліку, то вона може бути різною. Питання та навчальні завдання учні можуть отримувати методом «жеребкування» або за картками, що включають запитання й завдання, розраховані на виявлення системних знань, практичних умінь і навичок учнів. Запитання вчитель ставить усно з урахуванням індивідуальних особливостей та рівня навчальних досягнень учнів. Відповіді можуть бути усними, письмовими (на дошці, у зошиті) та оцінюватись учителем. Урок-залік можна провести як громадський огляд знань. При цьому обирається журі (учитель, представник батьківського комітету, класу, виробничник, делегат від учнів, представник адміністрації загальноосвітнього навчального закладу, член ради школи).

На ефективність уроку-заліку значною мірою впливають створення сприятливого мікроклімату, забезпечення позитивного емоційного настрою на залік, атмосфера доброзичливості, співробітництва та співдружності, дотримання педагогічного такту. Урок-залік - це не тільки контроль навчальних досягнень учнів, а й важливий стимулюючий фактор їх навчально-пізнавальної діяльності. Позитивна оцінка на заліку надає учням упевненості, підвищує їх інтерес до вивчення даного предмета, формує позитивне ставлення до навчальної праці та її результатів, тобто урок-залік має потужний виховний потенціал, який повинен уміло реалізуватись учителем.

Підбиття підсумків заліку є його обов'язковим компонентом. Учитель повідомляє учням оцінки, отримані під час заліку, відмічає найбільш повні, глибокі та оригінальні відповіді, аналізує (можливо, і спільно з учнями) помилки, неточності у відповідях, дає рекомендації окремим учням із поглиблення та систематизації знань, усунення прогалин у засвоєнні навчального матеріалу. Результати заліку, крім виставлення оцінок у щоденниках учнів, можуть висвітлюватись на екрані змагань, шкільному радіо, класних зборах, шкільних лінійках.

У процесі спостереження та аналізу уроку-заліку слід зосередити увагу на таких параметрах:

• доцільність проведення заліку з даної теми з точки зору її теоретичної та практичної значущості, складності, трудності;
• підготовка вчителя до заліку (визначення змісту та обсягу навчального матеріалу, що виноситься на залік; організація та проведення консультацій);
• підготовка учнів до заліку (організація самостійної та індивідуальної роботи учнів у групах; зосередження уваги на засвоєнні головного, істотного, практичний тренаж);
• вибір форми проведення заліку та її педагогічна доцільність (письмова перевірка, усне опитування - фронтальне, групове, індивідуальне, самоконтроль, взаємоконтроль);
• диференційований підхід до учнів під час заліку;
• організація та забезпечення дисципліни учнів під час заліку;
• урахування рівня навчальних досягнень учнів;
• раціональність технології проведення заліку, дозування часу на опитування одного учня;
• стимулюючий та виховний вплив уроку-заліку на навчально-пізнавальну діяльність учнів, інтерес до вивчення даного предмета;
• підбиття підсумків заліку та визначення форми гласності його результатів.

Підбиття вчителем підсумків заліку не повинно зводитись лише до виставлення оцінок та їх коментування. Мета вчителя - виявити, як учнями засвоєна тема (міцно, глибоко, поверхово), які відповіді були найкращими, яких навичок набули учні в результаті вивчення теми, наскільки вони просунулись уперед у своєму розвитку, які були недоліки у змісті та організації заліку.

Автор: Н. Островерхова, "Аналіз уроку: концепції, методики, технології"

Освіта.ua
02.05.2008