Osvita.ua Среднее образование Современная школа Методика и технология Упровадження компетентнісного підходу

Упровадження компетентнісного підходу

Проблематика компетентнісно орієнтованої освіти є в наш час дуже актуальною; її розробляють відомі міжнародні організації, зокрема ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, Рада Європи, Організація європейського співробітництва та розвитку, Міжнародний департамент стандартів

Проблема компетентнісного підходу в середній освіті в Україні набула ґрунтовного розв'язання. За роки незалежності України в галузі освітнього законодавства було прийнято низку законів та урядових постанов, які стали підставою для розроблення та впровадження сучасного змісту освіти. Запровадження нової системи оцінювання навчальних досягнень учнів вивело компетентнісний підхід на якісно новий щабель розвитку відповідно до європейських освітніх стандартів і зумовило переведення компетентнісної ідеї на рівень обов'язкової нормативної реалізації. Результатом узагальнення інформації про стан розробки компетентнісної ідеї та її екстраполяції на специфіку функціонування регіональної системи освіти логічно виступає визначення проблем:

  • Державні стандарти початкової, базової та повної загальної середньої освіти підкреслюють пріоритетність формування компетентностей, але у змісті освітніх галузей компетентнісна ідея презентована не завжди системно та вкрай нерівномірно. Зокрема, освітня галузь «Мова та література» мету навчання пов'язує з досягненням учнями рівня комунікативної компетенції, адекватного для спілкування, й виокремлює цілу низку спеціальних компетенцій, освітня галузь «Естетична культура» декларує формування «естетичних умінь і компетентностей», не конкретизуючи їх, а освітня галузь «Математика» не акцентується на досягненні учнями компетентностей, а обмежується лише оволодінням знаннями, уміннями й навичками, достатніми для успішного оволодіння іншими освітніми галузями, та забезпечення неперервної освіти. Така дискретність компетентнісного підходу до навчання в головному документі, який регламентує зміст освіти, свідчить про те, що сучасний зміст освіти української школи недостатньо орієнтований на потреби сучасного суспільства, ринку праці, запити учнів для здобуття подальшої освіти.
  • Широко презентована в нормативних документах компетентнісна ідея не набула наразі адекватного втілення у змісті підручників. Більша частина асортименту теперішньої навчальної літератури відповідає традиційній знаннєвій парадигмі; украй не вистачає підручників нового покоління, зокрема інтерактивних, тощо.
  • Ідея компетентнісного підходу стала одним із наріжних каменів нової системи оцінювання. Але сьогодні ми можемо стверджувати, що досягнення життєвих компетентностей поки що не виступає результатом навчання, як це було задекларовано у критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів, і не закладено до системи оцінювання навчальних досягнень школярів (за чинними критеріями, учитель, як і раніше, оцінює знання, уміння, навички або нечітко прописані навчальні досягнення). Необхідно врахувати цей аспект у розробці нової системи моніторингу якості освіти та за можливості адаптувати систему контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів.
  • Об'єктивною проблемою впровадження компетентнісного підходу до навчання є необхідність технологічної адаптації навчально-виховного процесу відповідно до нових вимог. Традиційними педагогічними технологіями, розробленими для знаннєвого підходу, неможливо продуктивно формувати компетентності учнів. Отже, аналізується задача оновлення арсеналу педагогічних технологій, якими володіють наші вчителі, як процесуальної умови реалізації компетентнісного підходу до навчання.
  • Психологічний чинник, здатність реагувати на зміни, гнучкість у прийнятті нових рішень, уміння подолати стереотипи мислення та дій - ще одна проблема впровадження компетентнісного підходу до навчання. Забезпечення готовності вчителя до реалізації нових завдань в особистісному та професійному вимірі виступає обов'язковою умовою впровадження компетентнісного підходу до організації педагогічного процесу.
  • Складність взаємодії із соціальними партнерами, громадськими та культурними організаціями, родиною. Одним зі шляхів розв'язання останньої виступає апробація моделі «Школи-родини», основною місією якої є сімейне виховання, вільне від формалізму й авторитаризму, уміння педагогів наблизити оточення школи до сімейного, вплив школи на привнесення до атмосфери родин суспільних цінностей.

Усвідомлюючи важливість та обов'язковість розв'язання цих проблем, визначаючи роль і місце інституту післядипломної педагогічної освіти в системі реалізації компетентнісної ідеї, з метою створення системи компетентнісно спрямованого навчання було розроблено регіональну програму впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес та авторську модель супроводу її реалізації. За нашим переконанням, оптимальним режимом упровадження компетентнісно орієнтованого підходу виступає науково-методичний супровід. Тлумачний словник визначає термін «супроводжувати» як «постійно бути разом із ким-небудь, тісно пов'язуватися з чимось». Отже, якщо в освіті відбуваються прогресивні зміни, що ґрунтуються на основі гуманізму та демократизму, і процес цей має об'єктивні засади, то слушним буде здійснення саме науково-методичного супроводу, що запобігає безпідставному втручанню в педагогічний процес, застосуванню командно-адміністративних методів, формальному впровадженню необдуманих заходів тощо. Принципово важливим видається також положення про необхідність тривалої та перманентної взаємодії з суб'єктами освітньої системи, постійний контакт і неперервний зворотний зв'язок з ними, на відміну від епізодичних контактів інструктивного, інформаційного чи контролюючого характеру в реперних точках.

Науково-методичний супровід - це система професійної педагогічної й управлінської діяльності зі створення соціально-педагогічних умов для розвитку освітніх систем або суб'єктів педагогічного процесу.

Донецький інститут післядипломної педагогічної освіти здійснює роботу із забезпечення реалізації програми у три етапи - підготовчий, організаційно-аналітичний та практичний. Зупинимось на розгляді цих етапів більш детально.

На першому етапі - підготовчому - діяльність працівників було спрямовано на вивчення нормативних матеріалів і теоретичної бази питання; здійснення інформаційного супроводу пошукової діяльності педагога, створення банку педагогічних ідей, виявлення на діагностично-прогностичній основі творчо працюючих учителів тощо. Співробітники інституту стали учасниками чотирьох студій новітніх технологій під егідою установ Академії педагогічних наук України, тренінгів з актуальних проектів «Інтел-навчання для майбутнього», із профілактики СНІДу, йододефіцитних захворювань, де пройшли тренінгову підготовку з інтерактивного навчання, проектних технологій, інтеграції тощо. Це забезпечило співробітникам інституту відповідне входження в поле проблеми, їх адекватну теоретичну та методичну підготовку, перспективи подальшої успішної роботи.

На другому етапі - організаційно-аналітичному - акцентовано увагу на визначенні основних груп компетентностей учнів, створенні моделі науково-методичного супроводу впровадження компетентнісного підходу в навчально-виховний процес, розробці планів і програм курсової перепідготовки.

Реалізація названої моделі характеризує особливості третього практичного етапу - практичного - діяльності інституту в цьому напрямі.

Важливим компонентом цієї моделі є перманентна діагностика готовності педагогічних кадрів та ефективності впровадження програми. Опитування, проведене у 2004 році серед педагогів і керівників навчальних закладів, показало, що 95 % опитаних уважають упровадження компетентнісно орієнтованого підходу доцільним та актуальним, однак 70 % визначили свій рівень готовності до його реалізації як низький, 30 % - як середній. Найбільш ефективними формами допомоги у формуванні зазначеної готовності респонденти назвали тематичні та проблемні курси підвищення кваліфікації, семінари-тренінги, консультації та роботу у творчих групах для розробки навчально-методичних матеріалів із даної проблеми. Розподіл відповідей респондентів у опитуванні 2007 року про те, чи вистачає їм умінь працювати в умовах упровадження компетентнісно орієнтованого підходу, свідчить, що 75 % педагогів уважають свої вміння достатніми, 9 % - недостатніми і 16 % не визначились у цьому питанні. Така динаміка самооцінки може свідчити про певне просування у формуванні готовності педагогічних кадрів до реалізації компетентнісного підходу. На нашу думку, це є наслідком системи роботи інституту з реалізації моделі науково-методичного супроводу впровадження компетентнісного підходу в навчання й виховання. Аналізуючи проблеми, що виникають у процесі реалізації програми, опитувані особливу увагу звертають на недостатність матеріального забезпечення (83 %), недостатність науково-методичного забезпечення (46 %), психолого-діагностичний супровід (40 %). Визначаючи об'єктивність причин цього явища на загальнонаціональному рівні, інститут убачає серед перспектив своєї роботи сприяння забезпеченню педагогічних кадрів відповідними науково-методичними матеріалами та діагностичним інструментарієм.

Діагностика 2007 року мала на меті виявлення рівня ефективності впровадження регіональної програми компетентнісно орієнтованого підходу. У ній брали участь не тільки працівники районних (міських) методичних служб і педагогічні працівники, а і старшокласники базових і загальноосвітніх шкіл, їхні батьки. Порівняльний аналіз рівня сформованості всіх ключових і спеціальних компетентностей демонструє дещо більший відсоток сформованості в учнів базових шкіл кожної з досліджуваної компетентності. За останні роки простежується тенденція зростання активності та життєвої компетентності школярів. Було опитано 4616 батьків старшокласників регіону; 65 % батьків старшокласників базових шкіл і 41 % - загальноосвітніх шкіл уважають уведення компетентнісно орієнтованого підходу актуальним.

Отже, суб'єкти педагогічного процесу свідчать про певне зростання рівня готовності до впровадження компетентнісного підходу. Учні базових шкіл демонструють більш високий рівень компетентності порівняно з учнями загальноосвітніх шкіл області. Усе це свідчить про позитивну динаміку впровадження компетентнісного підходу та зростання його ефективності.

У моделі науково-методичного супроводу важливе місце належить роботі з кадрами. У системі неперервної освіти педагогічних кадрів передбачається обов'язкове відбиття ідей компетентнісного підходу в системі курсової перепідготовки та діє проект упровадження тематичних курсів, серед пріоритетних напрямів якого є тема компетентнісного підходу в системі курсової перепідготовки. За три роки було проведено курси з цієї проблеми для 58-и потоків слухачів. Перепідготовлено 212 осіб керівних кадрів, 1932 особи педагогічних кадрів. Особливістю цього проекту є надання курсантам глибоких знань із теоретичних основ інновацій компетентнісно орієнтованого підходу, відпрацювання відповідних педагогічних технологій, підвищення самоосвітньої компетентності вчителів. На курсах підвищення кваліфікації з проблеми компетентнісного навчання проводяться лекції, практикуми, майстер-класи, педагогічні майстерні, презентації перспективного педагогічного досвіду. Слухачами курсів підвищення кваліфікації підготовлено кілька методичних кейсів, моделі тренінгів і практикумів для вчителів, дидактичні матеріали тощо.

Показовим видається той факт, що тематику післякурсових завдань компетентнісної проблематики обрали 54 % курсантів у 2005 році та 62 % слухачів курсів у 2006. Так динаміка дозволяє забезпечити масове охоплення вчителів регіону, уведення їх до поля розв'язання проблеми і, зрештою, забезпечити підготовку педагогічних кадрів області до впровадження регіональної програми та реалізації загальнонаціональних освітніх пріоритетів. Цю масовість було забезпечено також комплексом заходів міжкурсового періоду. У рамках реалізації програми функціонують постійно діючі семінари для керівників методичних об'єднань учителів різних предметів, керівників шкіл, методистів районних (міських) методичних служб тощо. Специфіка компетентнісного підходу передбачає залучення більш активних форм взаємонавчання педагогів у міжкурсовий період - таких, як майстер-класи, презентації кращого педагогічного досвіду та школи передового педагогічного досвіду.

Системність роботи в зазначеному напрямі також забезпечується такою традиційно ефективною формою професійної педагогічної активності, як організація комплексу творчих груп. На базі інституту плідно працюють чотирнадцять творчих груп. За результатами їх роботи підготовлені матеріали для навчально-методичного супроводу педагогічного процесу, дидактичні збірники, методичні рекомендації; матеріали для відслідковування рівня сформованості життєвих компетентностей учнів, збірники творчих завдань, науково-методичні кейси.

Однією з досить удалих інноваційних знахідок післядипломної освіти, що пройшла успішну апробацію, уважаємо Школу молодого творчого вчителя (з 2007 року - Відкритий університет інноваційних педагогічних технологій). Принципи її організації (демократизація, гуманізація, науковість, наскрізність, диференціація, індивідуалізація, комфортність, позитивність тощо) та кооперативна форма діяльності (робота в малих групах) дозволяють реалізувати природне прагнення людини до спілкування, сприяють досягненню високих результатів у навчанні. Серед результатів діяльності школи такі:

1) у ході роботи у групах були визначені десять найбільш творчих, компетентнісно спрямованих, соціально значущих проектів, що були надруковані в журналі «Педагогічна скарбниця Донеччини» та протягом найближчих років пройдуть апробацію в навчально-виховних закладах регіону;

2) 60 педагогів області успішно підвищили свій фаховий рівень;

3) створений дружний колектив однодумців-новаторів з необмеженим творчим педагогічним потенціалом;

4) обласним видавничим центром «Витоки» за результатами другого ступеня школи видано п'ять збірників тренінгів із розвитку ключових компетентностей учнів (полікультурної, підприємницької, громадянської, соціальної, інформаційної).

Школа молодого творчого вчителя зарекомендувала себе як одна з найбільш цікавих, перспективних і результативних форм роботи. Набуті проекті, методичні й управлінські вміння випускників школи нині реалізуються в їхній професійній діяльності.

Науково-дослідна робота інституту за напрямом моделювання науково-методичного супроводу компетентнісно орієнтованого навчання здійснюється в рамках обласної наукової лабораторії, яка:

  • розробляє моделі ефективного науково-методичного супроводу процесу формування ключових компетентностей учнів;
  • визначає шляхи вдосконалення якості освіти на основі впровадження компетентнісно орієнтованого підходу до навчання й виховання;
  • розробляє апробації та впровадження науково-методичного й навчально-методичного забезпечення технологій компетентнісно орієнтованого навчання;
  • удосконалює системи моніторингових досліджень якості освіти.

У рамках обласної лабораторії діють чотири лабораторії за напрямами:

Лабораторія 1. Розвиток життєвої компетентності особистості.

Лабораторія 2. Компетентнісний підхід до виховання.

Лабораторія 3. Моніторинг якості освіти.

Лабораторія 4. Розв'язання проблем профілізації старшої школи.

На сьогодні діють 19 базових шкіл із проблем компетентнісного підходу, продовжується робота на 11-ти експериментальних майданчиках, організовано роботу 10-ти шкіл-лабораторій, продовжуються експериментальні дослідження в 11-ти школах-лабораторіях; розпочались експериментальні дослідження у 20-ти навчальних закладах, продовжуються експериментальні дослідження в семи навчальних закладах. У базових школах відпрацьовано моделі компетентнісно спрямованих навчальних закладів, моделі освітнього простору, моделі випускників загальноосвітньої школи, школи нового типу, школи для дітей з особливими потребами. На рівні закладів опрацьовуються нові технології навчання. Активізовано роботу зі створення авторських навчальних програм.

Однією з моделей компетентнісно орієнтованої школи виступає профільна школа. Саме профільне навчання дає можливість найповніше реалізувати принцип особистісно зорієнтованого навчання, компетентнісного підходу в навчанні завдяки створенню сприятливих умов для врахування індивідуальних особливостей, інтересів, потреб учнів. Одним із пріоритетних напрямів науково-дослідної роботи є розробка Програми впровадження профільного навчання на 2007-2010 рр., яка передбачає системну роботу в регіоні на трьох рівнях управління (навчального закладу, району, області).

Програма враховує комплекс сучасних проблем.

Перша - диференціація навчання як ключова проблема організації сучасної школи.

Друга - навчально-методичне забезпечення кожного профільного напряму навчання, використання специфічних форм і методів роботи з учнями, які мають підвищену мотивацію до навчання. Над цим працюють сім обласних творчих груп, які планують підготувати альтернативні програми, методичні збірники, методичні кейси, що містять теоретичний і практичний матеріал відповідно до профілю.

Третя - перепідготовка та підвищення кваліфікації вчителя, що враховує певні педагогічні технології, спеціальну методику навчання.

Згідно з міжнародною угодою про співробітництво у проекті «Соціально-економічне відродження Донбасу» між головним управлінням освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації та міністерством Великої Британії у справах міжнародного розвитку з 2007/08 навчального року буде впроваджуватись курс за вибором «Ділова активність» для учнів 10-11-х класів у всіх загальноосвітніх навчальних закладах Донецької області. На базі облІППО вже 30 учителів пройшли підготовку до апробації програмного навчально-методичного забезпечення цього курсу у формі семінарів-тренінгів з акцентом на питання змісту й методики навчання учнів ділової активності, вироблення моделей заповзятливої поведінки, уміння виявляти сприятливі можливості для реалізації підприємницьких ідей.

До перспективних науково-пошукових досягнень інституту, які позитивно впливатимуть на виконання завдань допрофільної підготовки та профільного навчання, можна віднести:

  • аналіз переваг і подальшу апробацію елективного шляху профілізації;
  • вивчення реального стану навчально-методичного забезпечення профільного навчання на рівні міських (районних) методичних служб області. Технологія проведення первинної експертизи передбачала врахування різних критеріїв якості навчально-методичного забезпечення, виокремлення позитивних і негативних характеристик роботи навчальних закладів, апробацію запропонованої рівневої шкали оцінювання діяльності методичної служби протягом 2006/07 навчального року. Активно підтримали таке дослідження методичні служби міст Артемівська, Макіївки, Горлівки, Старобешева, Краматорська;
  • обґрунтування перспективності запровадження «портфоліо» для учнів 8-9-х класів. Технології, об'єднані під назвою «портфоліо учня», були запроваджені в базових школах № 61, 124 м. Донецька, № 35, 22 м. Краматорська та в гімназії «Інтелект» м. Горлівки. Вагомим результатом цього експерименту можна вважати сформованість життєвих компетентностей учнів профільних класів старшої школи:
  • соціальну, завдяки вихованню в учнів любові до праці, забезпеченню умов для життєвого та професійного самовизначення, формуванню готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією;
  • комунікативну, через різні форми взаємодії учнів, їхніх батьків і вчителів;
  • інформаційну, технічну, технологічну, через спрямування молоді до майбутнього професійного зростання впродовж усього життя й мобільності в умовах сучасного суспільства.

Подальша довгострокова наукова робота інституту з проблеми профільного навчання доцільна та перспективна для підвищення ефективності впровадження компетентнісного підходу в навчанні.

Активні наукові розвідки педагогів області в цьому напрямі зумовлюють необхідність їх апробації на наукових конференціях відповідної тематики. Проблемам реалізації компетентнісного підходу було присвячено три науково-практичні конференції на базі обласного інституту, дві регіональні науково-практичні конференції. Питання компетентнісної спрямованості широко обговорювались у двох всеукраїнських чатах, в які виходили не тільки співробітники обласного інституту, а і працівники шкіл області. Доповіді з компетентнісної проблематики ввійшли до матеріалів чотирьох всеукраїнських конференцій. Усе це свідчить про велику актуальність проблеми впровадження компетентнісного підходу до навчання, якісний рівень напрацювань та активність педагогів Донеччини у презентації своїх напрацювань.

Нового звучання в контексті компетентнісного підходу набуває моніторинг якості освіти. Компетентнісно орієнтований підхід в освіті не дозволяє ототожнювати оцінку освітніх результатів зі звичною системою показників успішності, тому регіональною програмою передбачено відстеження рівнів сформованості ключових і предметних компетентностей, що вимагає розробки нових методик відстеження якості освіти. Це зумовлює різноманітність способів і засобів педагогічних вимірювань: контрольні роботи, екзамени, захист проектів, опитування, анкетування тощо. Вибір сучасних методик об'єктивного вимірювання навчальних досягнень учнів проводиться з урахуванням попереднього досвіду та вимог зовнішнього тестування, що здійснюється з метою моніторингу якості освіти на національному рівні.

Слід зазначити, що Донецька область має багатий досвід моніторингових досліджень. Із 2002 року діє регіональна програма «Моніторинг якості освіти в Донецькій області», провідною метою якої є підвищення якості освіти в регіоні. Якість шкільної освіти передбачає досягнення учнями такого рівня освіченості, який би відповідав їх особистісному потенціалу й тим самим створив би основу для саморозвитку, самовдосконалення, самоосвіти, для формування життєвих компетентностей, що можуть забезпечити гідний рівень життя особистості в сучасному суспільстві.

Донецьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти розроблено модель моніторингу формування самоосвітньої компетентності учнів. Мета моніторингу - забезпечення освітнього процесу об'єктивною інформацією про вплив самоосвітньої діяльності учнів на якість освіти; використання результатів досліджень для корекції змісту, форм і засобів організації цієї діяльності; створення умов для ефективного організаційного та науково-методичного супроводу процесу формування й розвитку самоосвітньої компетентності школярів в умовах переходу від зовнішнього управління до самоврядування.

Розробка й апробація більш досконалого діагностичного матеріалу про вивчення рівня сформованості самоосвітньої компетентності учнів різного віку. Характеризуючи результати реалізації моделі науково-методичного супроводу впровадження компетентнісного підходу до навчання, слід визначити:

  • осмислення працівниками інституту та педагогами Донеччини концептуальних основ компетентнісного підходу, внесок у розробку теорії та методики питання, усвідомлення специфіки діяльності системи освіти в цілому та суб'єктів педагогічного процесу зокрема в умовах компетентнісного підходу до навчання;
  • широке відображення ідеї компетентнісного навчання.

На шпальтах журналу «Педагогічна скарбниця Донеччини» - 16 статей названої тематики;

  • у загальнонаціональних виданнях, у тому числі фахових, де 48 авторів-донеччан, працівників інституту та вчителів області, присвятили свої статті розкриттю питань організації компетентнісно спрямованого навчання;
  • видавництвом «Витоки», яке видало 11 посібників із реалізації компетентісного підходу до навчання і готує до видання ще сім;
  • створення науково-методичних кейсів із компетентнісної проблематики, електронних посібників, постійне оновлення відеотеки;
  • активізація поширення ідей компетентнісно спрямованого навчання на реальну педагогічну практику; поширеність теми реалізації компетентнісно орієнтованої моделі навчання у презентаціях перспективного педагогічного досвіду переможців, лауреатів та учасників обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2003-2007» та обласного конкурсу «Кращий працівник року». Майже 47 % педагогів пропонували власні та адаптовані технології й методики, демонстрували моделі впровадження компетентнісного підходу; надавали аналітичні дані моніторингових міні-досліджень про їх якість і результативність, апробації експериментальних посібників, у тому числі регіональних; презентували власний педагогічний досвід, формулювали методичні рекомендації з використання компетентнісно орієнтованих технологій у практику педагогічної діяльності освітян;
  • зростання соціальної активності учнів через:
  • учнівське самоврядування (діє у 88,4 % навчальних закладів області, п'ять переможців всеукраїнських конкурсів «На кращу модель учнівського самоврядування),
  • дитячі громадські організації (66,2 % навчальних закладів),
  • соціальні проекти (зокрема проект «Школа проти СНІДу» охоплює 13 навчальних закладів, 1780 підлітків) тощо.

Це свідчить про те, що презентована модель науково-методичного супроводу є продуктивною, життєдайною; вона допомагає учням в оволодінні технологіями життєдіяльності, створює умови для розкриття потенціалу самопізнання, самооцінки, самореалізації, саморегуляції, самоконтролю, інтеграції в соціокультурний простір. Ця система продемонструвала свою дієвість і результативність. Вона є органічною складовою контексту розвитку національної системи освіти, провідних освітніх пріоритетів і перспектив, серед яких слід визначити:

  • на соціальному рівні - посилення зв'язків із соціальними структурами, що здатні сприяти формуванню соціальної компетентності учнів, їх залучення до суспільно значущої діяльності, активізація соціальних проектів;
  • на дидактичному рівні - удосконалення навчально-виховного процесу з урахуванням ідей компетентнісно орієнтованого навчання, оновлення змісту освіти, відпрацювання здоров'язберігаючих технологій навчання;
  • на управлінському рівні - удосконалення системи моніторингу якості освіти в напрямі відстеження рівня сформованості ключових компетентностей учнів;
  • на професійному рівні - підготовка та перепідготовка кадрів, зокрема залучення компетентнісної ідеї до системи вищої педагогічної освіти, підвищення професійної компетентності вчителя, запровадження кредитно-модульної системи на курсах підвищення кваліфікації, удосконалення самоосвітньої діяльності педагогічних і керівних працівників.

Автор: О. Чернишов

Освіта.ua
25.03.2008

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Osvita.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!